Вирок № 12518130, 22.06.2010, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа №1-15/2010р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2010 року. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді : Бойко М.П.

при секретарі : Швець Н.С.

з участю прокурора : Яцини О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Монастириська кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середньо-спеціальна, працює кухарем Бучацького коледжу Подільського ДПТУ, українка, громадянка України, розлучена, раніше не судима,-

За ч.1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудна ОСОБА_1 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка)

Так 31.01.2010 року біля 24:00 год. підсудна ОСОБА_1 знаходячись у житловому будинку по АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_2 таємно викрала у ОСОБА_3 мобільний телефон «Нокіа 3500», який на наступний день передала таксисту ОСОБА_4 як плату за проїзд м. Бучач в с. Бариш, Бучацького району, а потім в м. Монастириська Тернопільської області. Таким чином підсудна ОСОБА_1 своїми протиправними діями заподіяла ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 630 грн.

Підсудна ОСОБА_1 була у нетверезому стані.

Будучи допитаною к судовому засіданні в якості підсудної ОСОБА_1 вину свою в інкримінованому їй злочину визнає повністю і показала, що 31.01.2010 року, біля 20:00 год. до неї подзвонила подружка ОСОБА_3 і запропонувала поїхати з нею в м. Монастириська відпочити. На що ОСОБА_1 погодилась. Вона замовила знайомого таксиста ОСОБА_5 і поїхала з ним до ОСОБА_3 у с. Бариш Бучацького району. Взявши ОСОБА_3 вони поїхали в м. Монастириська. По дорозі вони купили продукти та спиртне. Приїхавши в м. Монастириська вони зайшли у житловий будинок, в якому вже були два хлопці, ОСОБА_8 та ОСОБА_6. Дорогу вказувала ОСОБА_3 Вони сіли за стіл і почали розпивати спиртні напої. Коли нестало спиртного та продуктів харчування, вона з ОСОБА_8 на «таксі» поїхали в магазин і все докупили. Після цього знову почали розпивати спиртні напитки. Водій «таксі» чекав у машині. Через деякий час в будинок зайшов водій «таксі» ОСОБА_5 і сказав, що потрібно їхати і вийшов із будинку. Вона запитала ОСОБА_3 чи вона буде їхати додому, але останя відповіла, що ні, оскільки була дуже пяна. Вона побачила на столі мобільний телефон «Нокіа 3500» який належав ОСОБА_3 і нікому нічого не сказавши, взяла телефон і вийшла, на вулицю. Всі були дуже пяні і не звернули на це увагу. Телефон вона взяла з собою щоб його продати і розрахуватися за таксі. Сівши у «таксі» вона поїхала додому в м. Бучач. По дорозі вона домовилась з ОСОБА_5, що на наступний день він приїде до неї і вони продадуть телефон, щоб розрахуватися за таксі. Проте, що телефон належить ОСОБА_3 вона ОСОБА_4 нічого не говорила.

Наступного дня до неї приїхав ОСОБА_5 і вони намагалися продати телефон, але так і не продали. А тому вона віддала телефон ОСОБА_4 щоб він продав, а гроші забрав собі як плату за таксі.

У вчиненому розкаюється, просить суд суворо її не карати. У неї на утриманні двоє неповнолітніх дітей.

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні показала, що 31.01.2010 року ввечері до неї у с. Бариш Бучацького району на її прохання приїхала ОСОБА_1 Вона запропонувала ОСОБА_1 поїхати в м. Монастириська до її знайомого щоб відпочити. На таксі, на якому Приїхала ОСОБА_1 вони поїхали у м. Монастириська. По дорозі вони купили спиртне та продукти. Приїхавши на Березівку м. Монастириська, вони зайшли у житловий будинок де вже були її знайомі ОСОБА_6 ОСОБА_7 Вони почали розпивати спиртні напитки. Біля 24:00 год. ОСОБА_1 вийшла з житлового будинку. Потім вона помітила, що немає її мобільного телефону. Їй сказали, що можливо його забрала ОСОБА_1 Коли вона вийшла на вулицю «таксі» вже не було.

Через деякий час вона звернулася до ОСОБА_1, щоб вияснити за телефон. Остання призналася, що вона взяла телефон. В даний час мобільний телефон «Nokia 3500» її повернуто, претензій до ОСОБА_1 вона не має. Просить суд підсудну суворо не карати.

Із висновку спеціаліста №13/22/09 від 28.02.2010 року вбачається, що залишкова ринкова вартість апарата (телефону) мобільного звязку марки NOKIA 3500c IMEI:НОМЕР_1, який був викрадений 31.01.2010 року біля 24:00 год. гр.. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 жителькою АДРЕСА_3, з житлового будинку в м. Монастириська у гр.. ОСОБА_3 жительки с. Бариш Бучацького району (ЖРЗПЗ №152 від 24.02.2010 року), з врахуванням втрати якості у звязку з його зносом, наявністю дефектів та його товарного стану на час скоєння злочину, станом на 26.02.2010 року може становити 630 грн.

Враховуючи те, що підсудна ОСОБА_1 вину свою у вчинені злочину визнала повністю, суд вважає за доцільне інші докази по справі не досліджувати, по-скільки вони ніким не оспорюються і з цим погоджуються усі учасники судового розгляду.

Орган досудового слідства кваліфікованої дії підсудної ОСОБА_1 за ч. 1 ст. КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка)

Суд вважає дану кваліфікацію вірною.

Обираючи покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується позитивно, на утримані двоє не повнолітніх дітей. Помякшуючими покарання обставинами є повне визнання вини, щире каяття, думка потерпілої. А тому підсудній ОСОБА_1 слід обрати покарання в межах санкції ч.1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. в дохід держави. Речовий доказ мобільний телефон «NOKIA 3500» повернути ОСОБА_3

Судові витрати стягнути з ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд,-

Засудив:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчинені злочину передбаченою ч. 1 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді 850 (вісімсот пятдесяти) грн. штрафу в дохід держави.

Речовий доказ мобільний телефон «NOKIA 3500» повернути ОСОБА_3 Стягнути з ОСОБА_1 262 грн. 92 коп. за товарознавче дослідження №13/22/10 від 28.02.2010 року. Отримувач платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області Р/р 31256272210463 в ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО 838012 код. ЕДРПОУ 24524727, призначення платежу «За товарознавче дослідження» №13/22/10 від 28 лютого 2010року.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області на протязі 15 діб з моменту проголошення вироку до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд.

Суддя :