Ухвала суду № 125178745, 17.02.2025, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/491/25

Провадження № 2/309/160/25

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

17 лютого 2025 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Кемінь В.Д. вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бурлаков Максим Олександрович до Хустської міської ради, Хустської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

12.02.2025 року адвокат Бурлаков М.О. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини. Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 і він будучи спадкоємцем першої черги, не зміг своєчасно подати до Хустської нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що тривалий час не міг прийти до нормального стану через втрату рідної людини, хворів і лікувався, обмеження пересування через вторгнення російської федерації на територію України та необізнаність у законодавстві. Одночасно просив суд звільнити ОСОБА_1 до часу прийняття рішення, від сплати судового збору у зв`язку з тим, що його майновий стан перешкоджає його сплаті, в обґрунтування чого посилається на п.29 постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 р.

Суд, дослідивши матеріали заяви, приходить до висновку, що таке клопотання представника заявника задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

Згідно ч.2 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється нормами Цивільного процесуального кодексу України та Законом України «Про судовий збір».

Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» закріплює, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо позов відповідає одній з умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік;

2) або позивачами є:

військовослужбовці;

батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, у розумінні статті 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані:

довідка про доходи;

про склад сім`ї;

про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї;

банківські документи про відсутність на рахунку коштів;

довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика, у тому числі у справах проти інших держав, має застосовуватись органами державної влади, зокрема судами. Згідно з рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи від 14 травня 1981 року №R (81) 7 щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, та сталої практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя, а попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.

Також Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що може бути сплачений заявником. Адже невиправдано великий розмір, який не враховує фінансового становища заявників, а обчислюється на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя, про що свідчить рішення Європейського суду з прав людини в справі ФК «Мретебі» проти Грузії.

При розгляді справ Європейський суд з прав людини установлює, чи був дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи та правом позивача на доступ до правосуддя, зокрема правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді.

Аргументом представника позивача щодо звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору є те, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору, натомість до матеріалів заяви не додано жодного доказу, щодо майнового стану заявника.

Враховуючи розмір судового збору в даній справі, суд не знаходить підстав для висновку про порушення балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи та правом заявника на доступ до правосуддя, а тому з врахуванням наведеного, а також того, що судом не встановлено важкого майнового стану позивача, який свідчив би про неможливість або труднощі з оплатою ним судового збору в розмірі, встановленому законом, який би надавав підстави для звільнення його від сплати судового збору, керуючись ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», ст.ст. 133, 136, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити адвокату Бурлакову М.О. в задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.