Постанова № 12517659, 16.09.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2010 року <Текст >                              Справа № 2а-934/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Сподіновій А.М.,

за участю представників:

прокуратури – не з’явився;

позивача – не з’явився;

відповідача – не з’явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Запорізького транспортного прокурора в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Запорізької області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Мелітополь Запорізької області

про стягнення фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року Запорізький транспортний прокурор в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Запорізької області звернувся до суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по фінансовим санкціям у розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування позовних посилається на Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі – Закон № 2344) та зазначає, що до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 1700,00грн. за правопорушення у сфері автомобільного транспорту, а саме, відповідач надавав послуги з перевезення пасажирів без наявності договору або дозволу органів місцевого самоврядування на перевезення пасажирів за маршрутом, відсутня схема маршруту, розклад руху, квитково-касового лист. Фінансові санкції відповідачем у встановлений законодавством термін не сплачені.

Прокурор та представник позивача у судове засідання не з’явились, проте 16.09.2010 надіслали на адресу суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі та письмових заперечень на позов на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи судом встановлені наступні обставини.

02.07.2009 посадовими особами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Запорізької області проведено перевірку відповідача, за результатами якої складений акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02.07.2009 №116746. Під час перевірки встановлені порушення відповідачем приписів Закону № 2344, а саме: надання послуг з перевезення пасажирів без наявності договору або дозволу органів місцевого самоврядування на перевезення пасажирів, відсутня схема маршруту, розклад руху, квитково-касового лист.

За результатами проведеної перевірки начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Запорізької області винесено постанову від 14.07.2009 № 061551 про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн.

Не погодившись із указаною постановою відповідач здійснив її оскарження до Запорізького окружного адміністративного суду, проте позовна заява залишена без розгляду ухвалою суду від 12.05.2010 у справі №1472/10/0870. Указана ухвала в апеляційному порядку відповідачем не оскаржувалася та набрала законної сили.

Оскільки, штрафні санкції відповідачем в добровільному порядку у встановлений законодавством термін сплачений не були, прокурор звернувся до суду в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Запорізької області з позовом про стягнення з відповідача 1 700,00 грн. штрафних санкцій за вчинення правопорушення у сфері автомобільного транспорту

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

У відповідності до ст. 121 Конституції України, прокуратура становить єдину систему, на яку покладається, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ст 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема,звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи,невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Як свідчать приписи ст. 60 КАС України, прокурор, у випадках, встановлених законом, може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Згідно п. 1 Положення про Головну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 №1190, головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.

Крім того, відповідно до п. 1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 14.12.2005 №888, територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, утворюються відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.0904р. № 1190, мають печатку зі своїм найменуванням і зображенням малого Державного Герба України.

Згідно п. 4 вказаного Положення основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є:

- здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування;

- здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування;

- забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.

Тобто, суб’єктом, який представляє інтереси держави в суспільних відносинах в сфері здійснення контролю за додержанням вимог законодавства України на автомобільному транспорті, є Головна державна автомобільна інспекція та її територіальні органи.

Суспільні відносини з приводу здійснення автомобільних перевезень регулюються Конституцією України, Законом № 2344 та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567.

Стаття 39 Закону № 2344 визначає перелік документів, на підставі яких виконуються перевезення. Вимоги вказаної статті передбачають наявність таких документів для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Із матеріалів справи вбачається, що під час надання послуг з перевезення пасажирів, в порушення приписів ст. 39 Закону № 2344, у відповідача були відсутні договір або дозволу органів місцевого самоврядування на перевезення пасажирів, схема маршруту, розклад руху, квитково-касовий лист

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст. 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд вважає, що позивачем правомірно та у відповідності до приписів чинного законодавства винесено постанову від 14.07.2009 №061551 про застосування фінансових санкцій до відповідача в сумі 1700,00 грн.

На час розгляду справи відповідач доводи прокурора та позивача не спростував, проти позову не заперечив, проте фінансові санкції не сплатив.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Ураховуючи вище викладені норми, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) фінансові санкції у розмірі 1 700,00грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.) на користь державного бюджету м. Мелітополя Запорізької області (р/р 31111106700013, код платежу 21081100, код одержувача 34676932 в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                     (підпис)                     О.С.Янюк