Постанова № 12517336, 16.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2010 р. справа № 2а-23261/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

Державної податкової адміністрації у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Пан Степан»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкіон»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Чаплін і К»;

про стягнення штрафу у розмірі восьми тисяч мінімальних заробітних плат, що складає 5040000 грн., з конфіскацією гральних автоматів в кількості 87 штук та електронної рулетки

за участю представників сторін:

від позивача: не з»явився

від відповідача: Сторожук О.В. за дов. від 19 жовтня 2010 року

третьої особи на стороні позивача: не з»явився

третьої особи на стороні відповідача: не з»явився

третьої особи на стороні відповідача: Сторожук О.В. за дов. від 25 жовтня 2010 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова адміністрації у м. Києві, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Алкіон» про стягнення штрафу у розмірі 5040000 грн. з конфіскацією грального обладнання.

Відповідно до заяви від 9 листопада 2009 року вих. № 9/11/09 АС до розгляду адміністративної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача вступило Товариство з обмеженою відповідальністю «Чаплін і К».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2010 року по справі № 2а-8208/09/2670 неналежний відповідач Приватне підприємство «Алкіон» змінений на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Пан Степан», а адміністративна справа передана за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2010 року справа прийнята до провадження та призначена до судового розгляду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2010 року за ініціативою суду залучена до участі у справі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що працівниками Головного відділу податкової міліції ДПІ у Печерському районі м. Києва було здійснено перевірку приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Під час огляду місця події було встановлено, що Приватне підприємство «Алкіон» використовуючи приміщення за вказаною адресою всупереч Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», за допомогою спеціального обладнання (гральних автоматів), організовувало та здійснювало діяльність з проведення азартних ігор з метою отримання прибутку.

Під час огляду місця події 9 липня 2009 року було встановлено, що у приміщенні першого поверху адміністративного будинку за адресою: АДРЕСА_1, яке Приватне підприємство «Алкіон» орендує у Товариства з обмеженою відповідальністю «Алсарт-Україна» було встановлено 87 гральних автоматів та електронна рулетка, які використовуються за своїм призначенням.

Також Приватне підприємство «Алкіон» має ліцензії на організацію діяльності з проведення азартних ігор.

Факт здійснення відповідачем підприємницької діяльності з проведення азартних ігор з метою отримання прибутку підтверджується поясненнями громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які брали участь в азартних іграх.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати з 1 липня 2009 року встановлюється у розмірі 630 грн., тому фінансові санкції у вигляді штрафу складають 630 грн. * 8000 = 5040000 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд стягнути з Приватного підприємства «Алкін» до Державного бюджету України штраф в сумі 5040000 грн., конфіскувати 87 гральних автоматів та електронну рулетку.

Клопотанням від 13 травня 2010 року, яке задоволено ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2010 року по справі № 2а-8208/09/2670 неналежний відповідач Приватне підприємство «Алкіон» змінений на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Пан Степан».

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі. Надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, надавши письмові заперечення. В запереченнях відповідач вказує, що у зв»язку з прийняттям Закону України «Про заборону грального бізнесу» ТОВ «Чаплін і К» (комітент) уклало з відповідачем договір комісії № 1-к від 17 травня 2009 року, за яким комісіонеру на взаємовигідних для сторін умовах були передані на реалізацію гральні автомати.

25 червня 2009 року обладнання передано відповідачем на відповідальне зберігання ПП «Алкіон» на підставі договору № 1ВЗ від 25 червня 2009 р. та зберігалося в приміщеннях, які були в суборенді ПП «Алкіон». Відповідно до договору ПП «Алкіон» зобов»язалося прийняти та зберігати гральну техніку з правом доступу до неї працівників відповідача як представників поклажедавця.

Відповідач наголошує на тому, що не проводив та не організовував азартні ігри, оскільки зберігання та реалізація гральних апаратів як товару в межах договору комісії не суперечить чинному законодавству.

Відповідач вказує, що в письмових поясненнях відсутні дані про документи, що посвідчують особу ОСОБА_8, ОСОБА_5 В поясненнях ОСОБА_5 вказана дата 9 серпня 2009 року, а не 9 липня 2009 року, коли проводилася перевірка. Також відповідач зазначає, що працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва не було складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 181 КУпАП. З наведеного випливає, що таких відвідувачів може не існувати, а пояснення не відповідати дійсності.

Крім того, протокол огляду місця події не містить інформації про прізвища працівників охорони, їх пояснення відсутні. Факт гри, тобто прийняття ставок та виплата виграшу не було встановлено. Враховуючи викладене, протокол огляду місця події складено не на встановлених фактах, а на припущеннях працівників ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Тому просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька підтримує позовні вимоги, представник надав клопотання суду про розгляд справи без його участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Чаплін і К» заперечує проти позовних вимог. Представник просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкіон» заперечує проти позовних вимог, представник надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Пан Степан» є юридичною особою, ідентифікаційний код 35951233, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_2 (арк. справи 211-212, 213-237, том 1). Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 22 травня 2008 року № 7195/10/29-014-1 перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Донецька (арк. справи 67, 213, том 1).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Чаплін і К» є юридичною особою, ідентифікаційний код 35610909, що підтверджується з свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_1 (арк. справи 238, том 1).

Обставина набуття права власності ТОВ «Чаплін і К» на гральне обладнання підтверджується договором постачання від 24 листопада 2008 року (арк. справи 239-241, том 1), актом приймання-передачі (специфікація) від 24 листопада 2008 року (арк. справи 242-243, том 1), видатковою накладною від 24 листопада 2008 року (арк. справи 244, том 1). Згідно з договором постачання від 24 листопада 2008 року постачальник (Приватне мале підприємство «Фаворит») продає, а покупець приймає та оплачує відповідно до цього договору устаткування для організації діяльності ігрових закладів, а саме гральні автомати та комплектуючи до них за номенклатурою, типами, асортиментом та в кількості визначеними в специфікаціях або актах приймання - передачі.

Обставина набуття права власності ТОВ «Чаплін і К» на гральне обладнання підтверджується договором постачання від 6 жовтня 2008 року № 06П/10/08 (арк. справи 245-247, том 1), актом приймання-передачі від 15 січня 2009 року (арк. справи 248-249, том 1), видатковою накладною № 5 від 15 січня 2009 року (арк. справи 250, том 1). Згідно з договором постачання від 6 жовтня 2008 року № 06П/10/08 постачальник (Товариство з обмеженою відповідальністю „АЛСАРТ-Україна”) продає, а покупець (Товариство з обмеженою відповідальністю «Чаплін і К») приймає та оплачує відповідно до цього договору устаткування для організації діяльності ігрових закладів, а саме гральні автомати та комплектуючи до них за номенклатурою, типами, асортиментом та в кількості визначеними в специфікаціях або актах приймання передачі.

ТОВ «Чаплін і К» (продавець) укладено з Приватним підприємством «Алкіон» (покупець) договір купівлі-продажу обладнання на умовах попереднього випробування № 01 А/12/08 від 1 грудня 2008 року, за яким продавець зобовязується передати покупцю на випробування гральні автомати в кількості 79 штук, відповідно до специфікації № 1 (арк. справи 2-7, том 2), а покупець зобовязується прийняте таке обладнання на випробування і за умови підтвердження відповідності наданого обладнання всім технічним вимогам, визначеним в договорі та у відповідній технічній документації продавця, узгодженій з покупцем, оплатити таке обладнання. 31 січня 2009 року 79 гральних автоматів передано Приватному підприємству «Алкіон», що підтверджується актом приймання-передачі (арк. справи 8, том 2). 23 червня 2009 року 79 гральних автоматів повернено Приватному підприємству «Алкіон», що підтверджується актом приймання-передачі (арк. справи 9, том 2).

23 червня 2009 року відповідач (комісіонер) та третя особа 2 (комітент) уклали договір комісії № 1к, за яким комісіонер зобовязується за дорученням комітента за винагороду укласти від свого імені та за рахунок комітента договір купівлі-продажу товарів комітента, а саме гральних автоматів в кількості 87 штук та одної електронної рулетки (арк. справи 92-95, т ом 1).

Актом приймання-передачі від 23 червня 2009 року майно за договором комісії передано від комітента комісіонеру (арк. справи 96-97, том 1).

25 червня 2009 року відповідачем з Приватним підприємством «Алкіон» укладено договір № 1вз відповідального зберігання, за яким поклажедавець (відповідач 1) передає, а зберігач (Приватне підприємство «Алкіон») приймає на відповідальне зберігання протягом строку цього договору товарно-матеріальні цінності, а саме гральні автомати в кількості 87 штук та одну електронну рулетку, що належать поклажедавцю на праві оренди (арк. справи 69-71, том 1). Відповідно до п. 2.3 зберігач не має права користуватися майном, крім випадків, узгоджених з поклажедавцем, за умови, що таке узгодження оформлюється письмово.

Актом приймання-передачі від 25 червня 2009 року майно за договором відповідального зберігання передано від поклажедавця до зберігача (арк. справи 72-73, том 1).

В свою чергу, Приватне підприємство «Алкіон» є суборендарем нежитлових приміщень загальною площею 300 м2 на першому поверсі в будівлі, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 згідно з договором суборенди № 6СА0209 від 22 січня 2009 року, який укладений з ТОВ «Алсарт-Україна» (арк. справи 24-29, том 1).

9 липня 2009 року до Головного відділу податкової міліції ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшла інформація від громадянина ОСОБА_9 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 працюють гральні автомати. Вказана інформація зареєстрована в Книзі обліку інформації про злочин (арк. справи 99, том 1).

9 липня 2009 року працівниками Головного відділу податкової міліції ДПІ у Печерському районі м. Києва було здійснено огляд місця події у нежитловому приміщенні першого поверху будинку за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується протоколом огляду місця події від 9 липня 2009 року (арк. справи 9-16, том 1).

В протоколі огляду місця події від 9 липня 2009 року визначено, що в не житловому приміщенні за вказаною адресою знаходяться 87 гральних автоматів та електронна рулетка в діючому стані, які підключені до електромережі та на них надавалися послуги в сфері грального бізнесу. Ігрові автомати та електронна рулетка були вилучені.

Згідно з актом прийому-передачі від 14 липня 2009 року електронна рулетка передана на відповідальне зберігання Асоціації «Україно-Ізраїльська торгова палата» (арк. справи 17, том 1).

Відповідно до акту прийому-передачі від 11 липня 2009 року 87 гральних автоматів передано на відповідальне зберігання ТОВ «Крона-33» (арк. справи 18, том 1).

Оперуповноваженими Головного відділу податкової міліції ДПІ у Печерському районі м. Києва відібрані письмова пояснення у фізичних осіб: ОСОБА_5 (арк. справи 19, том 1), ОСОБА_6 (арк. справи 20-21), ОСОБА_7 (арк. справи 22), ОСОБА_8 (арк. справи 23, том 1).

Судом встановлено, що пояснення ОСОБА_5 датуються 9 серпня 2009 року, а не датою проведення огляду місця події, документів, які підтверджують його особу при ньому не було. Також не має інформації в письмових поясненнях ОСОБА_8 стосовно документів, що підтверджують його особу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 3 ст. 217 ГК України крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Частиною 1 ст. 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Ст. 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема адміністративно-господарські санкції у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

Згідно з ч. 2 статті 241 Господарського кодексу України перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

25 червня 2009 р. у зв»язку з опублікуванням набув чинності Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні».

Статтею 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» закріплені наступні визначення:

гральний бізнес - діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку;

азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.

організатори азартних ігор - фізичні та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку;

організація і проведення азартних ігор - діяльність організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор;

учасники азартних ігор - фізичні особи з повною цивільною дієздатністю, що беруть участь в азартних іграх.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Застосування санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленого за позовом органів державної податкової служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.

По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти однез таких рішень:

1) порушити кримінальну справу;

2) відмовити в порушенні кримінальної справи;

3) направити заяву або повідомлення за належністю.

Одночасно вживається всіх можливих заходів, щоб запобігти злочинові або припинити його. За наявності відповідних підстав, що свідчать про реальну загрозу життю та здоров'ю особи, яка повідомила про злочин, слід вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки заявника, а також членів його сім'ї та близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на заявника.

Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Постанова судді про надання такого дозволу виноситься і на неї може бути принесена апеляція з додержанням порядку і у випадках, передбачених статтями 177, 178 і 190 цього Кодексу.

Судом встановлено, що інформація, що надійшла від громадянина ОСОБА_9 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 працюють гральні автомати 9 липня 2009 року зареєстрована в Книзі обліку інформації про злочин (арк. справи 99,том 1). Позивачем не надано доказів щодо дотримання ст. 97 КПК України в частині прийняття відповідного рішення.

В свою чергу, відповідно до ч. 1-3 ст. 190 КПК України з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи, слідчий проводить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів.

Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. В цих випадках, при наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події.

Про результати огляду слідчий складає протокол.

Судом встановлено, що протокол огляду місця події від 9 липня 2009 року на порушення ст. 190 КПК України складений не слідчим, а старшим оперуповноваженим ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_10 (арк. справи 9-16, том 1). Також позивачем не надано доказів щодо дотримання ст. 190 КПК України в частині негайного порушення кримінальної справи.

Протоколом огляду місця події не зафіксовано, що гральні автомати та електронна рулетка використовувалися саме відповідачем. Жодної інформації щодо відповідача згадуваний протокол не містить, що в спірних правовідносинах та в контексті ст. 190 КПК України має значення для справи, тобто має місце порушення ст. 190 КПК України.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Ч. 3 ст. 70 КАС України передбачено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Вказана правова норма процесуального права містить пряму заборону суду при вирішенні справи брати до уваги докази, одержані з порушенням закону.

З огляду на те, що протокол огляду місця події від 9 липня 2009 року складений з порушенням ст. 190 КПК України, він як доказ, одержаний з порушенням закону судом при вирішенні цієї справи не береться до уваги.

Частиною 4 ст. 70 КАС визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Щодо посилань позивача на письмові пояснення громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, суд вважає, що при оцінці їх як доказів, які є підставою для обґрунтування позовних вимог, слід враховувати визначення «учасники азартних ігор», що вживається в Законі України «Про заборону грального бізнесу в Україні». При цьому, наявність підстав для поширення цього визначення на конкретних осіб слід підтверджувати певними засобами доказування. В свою чергу, ч. 1 ст. 181 КУпАП закріплений склад адміністративного правопорушення за участь в організованих без дозволу азартних іграх (карти, рулетку, «наперсток» та інші) на гроші, речі та інші цінності. Позивачем не надано доказів щодо притягнення вказаних фізичних осіб або будь-яких інших осіб до адміністративної відповідальності за ст. 181 КУпАП.

Суд вважає, що позивачем не доведено, що на відповідача поширюється визначення «організатор азартних ігор», яке вживається в ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», оскільки відповідач не здійснює діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку. Наведене ґрунтується на тому, що під час судового розгляду не доведене обставина, що позивачем встановлений факт азартної гри. Обставина внесення відповідачу гравцем ставки та її отримання, що дає змогу отримати виграш (приз) не підтверджена доказами.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що свідчать про обставину створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор. Відповідачем навпаки спростована ця обставина тим, що він є комісіонером за договором 23 червня 2009 року та поклажедавцем за договором 25 червня 2009 року.

Згідно з актом приймання-передачі від 25 червня 2009 року гральне обладнання та електронна рулетка взагалі вибули з володіння відповідача як комісіонера, а огляд місця події проведений 9 липня 2009 року, тобто у цей момент фактично наведене майно знаходилось на зберіганні у Приватного підприємства «Алкіон».

Відсутність у діях відповідача правопорушення, обумовлює відсутність підстав для притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно зі ст. 179 ЦК України об»єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ст. 178 ЦК України об»єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід»ємними від фізичної чи юридичної особи.

Види об»єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об»єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі.

Види об»єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об»єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Гральні автомати та електронна рулетка, що належать ТОВ «Чаплін і К», не об»єктами, вилученими з цивільного обороту, але Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» встановлена заборона їх використання.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 ст. 320 ЦК України передбачено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно із ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб»єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Враховуючи наведені положення та Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» ТОВ «Чаплін і К» позбавлений права використовувати гральні автомати та електронну рулетку в підприємницькій діяльності, тобто права користування таким майном, але не позбавлений права здійснювати розпорядження, зокрема шляхом укладення договору комісії. В свою чергу, відповідач не позбавлений права укласти договір відповідального зберігання для забезпечення належного виконання своїх обовязків за договором комісії.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 2 ст. 321 ЦК України визначено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 354 ЦК України закріплено, що до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Оскільки під час розгляду справи не встановлено обставину порушення відповідачем Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», то підстав позбавляти ТОВ «Чаплін і К» права власності на гральні автомати та електронну рулетку немає.

В процесі розгляду справи представником позивача доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, позивачем не надавалося.

Позивач достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження факту організації та проведення Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Пан Степан» на території України азартних ігор суду не надав, з урахуванням чого позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Державної податкової інспекції у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Пан Степан» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Алкіон”; Товариство з обмеженою відповідальністю « Чаплін і К» про стягнення штрафу у розмірі восьми тисяч мінімальних заробітних плат, що складає 5040000 грн., з конфіскацією гральних автоматів в кількості 87 штук та електронної рулетки відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 листопада 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 19 листопада 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб»єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п»ятиденного строку з моменту отримання суб»єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.