Рішення № 125160350, 03.02.2025, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/1003/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2025 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Сича С.М.,

за участю секретаря Левченко М.О.,

розглянувши в місті Погребище Вінницької області у порядку спрощеного позовного провадження цивільнусправу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК», про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

В листопаді 2024 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути на користь позивача з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №2035424204 від 21.01.2021 року у розмірі 65501 грн. 00 коп., 2 422 грн. 40 коп. судового збору та витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 6 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.01.2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2035424204.

21.10.2022 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №21/10/22, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у відповідних реєстрах.

Згідно з реєстром боржників № 1 до Договору факторингу № 21/10/22 від 21.10.2022 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача у сумі 123153 грн. 70 коп., з яких:

78557 грн. 61 коп.- сума заборгованості по тілу кредиту;

44596 грн. 09 коп.- сума заборгованості за відсотками;

0 грн. 00 коп. - сума заборгованості по комісії.

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 28.08.2023 року по справі №143/489/23 позовні вимоги задоволено частково, а саме на користь позивача із відповідача в межах заявлених позовних вимог стягнено заборгованість за Кредитним договором станом на 21.10.2022 року в сумі 65562 грн. 00 коп., в тому числі: тіло кредиту 13056 грн. 61 коп., проценти за користування кредитом 44596 грн. 09 коп.

Частково задовольняючи позов, суд відмовив у стягненні на користь позивача із відповідача іншої частини тіла кредиту, строк платежів по якій станом на 21.10.2022 року не настав, позаяк позивач не надав доказів направлення позичальнику вимоги про дострокове погашення всієї суим кредиту через неналежне виконання останнім своїх договірних зобов`язань.

Станом на 31.10.2024 року позивачем повторно здійснено та надано докази направлення позичальнику повідомлення про наявність заборгованості, яка складається із залишку боргу за кредитом із вирахуванням суми боргу задоволеної до стягнення за вищезазначеним рішенням суду.

Таким чином, загальний розмір заборгованості по тілу кредиту за Кредитним договором становить 65501 грн. 00 коп.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі і на умовах, передбачених Кредитним договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит у строки, передбачені Кредитним договором.

У зв`язку із вищенаведеним позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 19.12.2024 року відкрито провадження у справі та визначено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.63-65).

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи (а.с.73), відповідно до ч.8ст.178ЦПК України відзиву до суду не подав, а тому суд ухвалює рішення на підставі доказів, наданих позивачем.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволенні позову, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст.81ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 21 січня 2021 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2035424204, на підставі якого відповідачу надані грошові кошти в розмірі 80573 грн. 00 коп. строком до 21 січня 2026 року (а.с.36).

Умовами кредитного Договору визначено, що Банк надає Позичальнику Кредит, а Позичальник отримує його на наступних умовах: загальний розмір Кредиту 80573 грн. 00 коп., дата остаточного повернення кредиту 21 січня 2026 року; протягом дії Кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 40.00 (сорок) відсотків річних; повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів на рахунок погашення боргових зобов`язань, реквізити яких визначені у Додатку №1 до Кредитного договору; заява анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» № 2035424204 від 21.01.2021 року є невід`ємною частиною Кредитного договору.

Разом із цим, підписавши анкету-заяву на отримання кредиту/опитувальний лист відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, на підтвердження чого ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту від 21.01.2021 року та орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту. У згаданому Паспорті обумовлено, що метою отримання кредиту є споживчі потреби, строк договору та строк кредитування становить 60 місяців, процентна ставка 40,0 % (а.с. 40).

21.10.2022 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 21/10/22, відповідно до умов якого позивач набув статус нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «ОТП Банк», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2035424204 від 21.01.2021 року (а.с. 22-28).

Згідно витягу із Реєстру боржників №1 до договору факторингу №21/10/22 від 21.10.2022 року вбачається, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача з загальною сумою - 123153 грн.70 коп., в тому числі: 78557 грн. 61 коп.- сума боргу по тілу кредиту; 44596 грн. 09 коп.- сума боргу по відсотках (а.с. 12,13).

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 28.08.2023 року по справі №143/489/23 позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 задоволено частково, а саме на користь позивача із відповідача в межах заявлених позовних вимог стягнено заборгованість за Кредитним договором станом на 21.10.2022 року в сумі 65562 грн. 00 коп., в тому числі: тіло кредиту 13056 грн. 61 коп., проценти за користування кредитом 44596 грн. 09 коп.

Частково задовольняючи позов, суд відмовив у стягненні на користь позивача із відповідача іншої частини тіла кредиту, строк платежів по якій станом на 21.10.2022 року не настав, позаяк позивач не надав доказів направлення позичальнику вимоги про дострокове погашення всієї сумим кредиту через неналежне виконання останнім своїх договірних зобов`язань (а.с.14-17).

Враховуючи вищевказане рішення та ту обставину, що відповідач неналежно виконує зобов`язання за Кредитним договором № 2035424204 від 21.01.2021 року, позивач повторно звернувся з позовом про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 65501 грн. 00 коп.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків згідно із ч. 2ст. 11 ЦК Україниє договори та інші правочини, як узгоджене волевиявлення всіх його учасників (сторін договору).

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно дочастини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимогст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У п. 1.1 Кредитного договору № 2035424204 від 21.01.2021 року та у п.3 Паспорту споживчого кредиту зазначено вид кредиту споживчий кредит (а.с. 36,37).

Згідно із абзацом третім ч.4 ст.16 ЗУ «Про споживче кредитування» якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ч.2 ст.627 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч.3 ст.1054 ЦК України).

Регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб після 10 червня 2017 року відбувається з урахуванням приписів ЗУ "Про споживче кредитування", а у частині, що йому не суперечить, - також ЗУ "Про захист прав споживачів".

Положення абзацу третього ч.4 ст.16 ЗУ «Про споживче кредитування» встановлюють обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений ЗУ «Про споживче кредитування» порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги абзацу третього ч.4 ст.16 цього Закону, не дотримавши передбачений кредитним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

Близький за змістом висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі № 638/13683/15-ц.

Судом встановлено, що представником ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - адвокатом Міньковською А.В. 04.11.2024 року направлено ОСОБА_1 адвокатську вимогу від 31.10.2024 року щодо дострокового стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 65501 грн. 00 коп. за кредитним договором №2035424204 від 21.10.2022 року, що утворилася станом на 31.10.2024 року, яка не була отримана відповідачем через відсутність адресата за адресою його постійного проживання (а.с.30,31,33-35,54).

Ураховуючи наведені обставини, суд вважає, що позивачем дотримано передбачений абзацом третім ч.4 ст.16 ЗУ «Про споживче кредитування» обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Оскільки за рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 28.08.2023 року по справі №143/489/23 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» із ОСОБА_1 частково стягнено заборгованість за тілом кредиту в розмірі 13056 грн. 61 коп., то суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про дострокове стягнення із відповідача решти суми тіла кредиту.

Таким чином, на користь позивача із відповідача в межах заявлених позовних вимог підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту за Кредитним договором станом на 21.10.2022 року в сумі 65501 грн. 00 коп. (78557,61- 13056,61).

За змістом ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 3ст.4Закону України«Про судовийзбір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно платіжної інструкції від 20 листопада 2024 року № 7790-2069-2744-5899 позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» в розмірі 2422 грн. 40 коп. (а.с. 32).

Ціна позову становить 65501 грн. 00 коп. За наслідками розгляду справи судом стягнуто із відповідача на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» 65501 грн. 00 коп., що становить 100% відсотків від ціни позову.

Таким чином, із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп., сплачений останнім при поданні позову.

Вирішуючи питання про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із наступного.

За змістомп.1ч.3ст.133ЦПК Українидо витрат,пов`язаних зрозглядом справи,серед іншого,належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ст.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунківтощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» надано:

-Договір №42649746 про надання правової допомоги, укладений 11.12.2023 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та АБ «Анастасії Міньковської», в особі адвоката Міньковської А.В., за змістом якого загальна вартість послуг, що надається адвокатським бюро, складається із вартості надання юридичних послуг, згідно тарифної сітки, вказаної у п.4.7 даного договору, а також гонорар, який зазначений у п.4.8 договору (а.с.19-21);

-Додаткову угоду №4 до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 19.11 2024 року, згідно із якою доповнено первісний договір п.4.9, в силу якого за здійснення представництва та захист інтересів клієнта в суді у справі про стягнення кредитної заборгованості й надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги, пов`язаних із розглядом даної справи, клієнт виплачує адвокатському бюро гонорар у порядку та строки за погодженям сторін (а.с. 29);

- Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АБ «Анастасії Міньковської», в особі адвоката Міньковської А.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості (а.с.18);

-Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 19.11.2024 року (а.с.9);

-Копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10, виданого 02.11.2023 року Міньковській А.В (а.с. 46).

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 137 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Так, суд ураховує, що згідно Акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 19.11.2024 року на правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів позивача адвокатом було витрачено 1,5 год. та вартість цієї послуги становить 2250 грн. 00 коп.

Однак, суд констатує, що позивачем повторно завлено до суду вимогу про дострокове стягнення тіла кредиту, що вочевидь не потребувало від адвоката витрачати час на додаткове вивчення та аналіз характеру спірних правовідносин.

Також, на переконання суду, зважаючи на повторне пред`явлення позивачем аналогічної позовної вимоги, зазначені в цьому Акті час підготовки (3 год.) та вартість (3000 грн. 00 коп.) такої послуги як складання позовної заяви не є співмірним суті та обсягу виконаної роботи.

Щодо надання послуги, пов`язаної із формуванням додатків до позовної заяви, то така послуга є складником підготовки позовної заяви, а тому не має бути розцінена як окремий вид виконаної адвокатом роботи.

Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження розміру понесених ним судових витрат, ураховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи в контексті критерію реальності адвокатських витрат, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в частині стягнення із відповідача на їх користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн. 00 коп.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 22.05.2024 року у справі №205/5969/15-ц.

Керуючись ст.ст. 512, 526, 543, 1054 ЦК України,ст.ст.10-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 2035424204 від 21.01.2021 року у розмірі 65501 (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот одна) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, м. Київ, 04112.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «ОТП Банк», ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження: вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 10.02.2025 року.

Суддя