Постанова № 125160151, 14.02.2025, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/3898/24

3/132/163/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2025 року м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області СЄЛІН Є.В., при секретарі судового засідання РИБАК І.Ю., за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника адвоката ФЕРЕНЕЦЬ О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області, матеріал, який надійшов з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Шевченково Літинського району Вінницької області, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого одну малолітню дитину, працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП документально не підтверджений, до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 09 грудня 2024 року о 17год.39хв. рухаючись по вулиці Миру в селі Павлівка Хмільницького району Вінницької області, керував автомобілем марки (моделі) «ВАЗ-21083», номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці; сповільненість реакції), від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу, що зафіксовано на нагрудні бодікамери працівників поліції, чим порушив п.2.5 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнав з підстав, зазначених в письмовому поясненні. Просить закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків:

ЗавданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Згідно із положеннямистатті 245 КУпАП,завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 130 КУпАПпередбачена відповідальність зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 192540 від 09.12.2024 року слідує, що ОСОБА_3 09 грудня 2024 року о 17год.39хв. рухаючись по вулиці Миру в селі Павлівка Хмільницького району Вінницької області, керував автомобілем марки (моделі) «ВАЗ-21083», номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці; сповільненість реакції), від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу, що зафіксовано на нагрудні бодікамери працівників поліції, чим порушив п.2.5 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Згідно з пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Наявність відмови ОСОБА_3 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 192540 від 09.12.2024 року;

копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3633936 від 09.12.2024 року;

рапортом інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Урбанського А. від 09.12.2024 року;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.12.2024 року;

відеозаписом з нагрудних бодікамер працівників поліції.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 192540 від 09.12.2024 року слідує, що ОСОБА_3 09 грудня 2024 року о 17год.39хв. рухаючись по вулиці Миру в селі Павлівка Хмільницького району Вінницької області, керував автомобілем марки (моделі) «ВАЗ-21083», номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці; сповільненість реакції), від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу, що зафіксовано на нагрудні бодікамери працівників поліції, чим порушив п.2.5 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 192540 від 09.12.2024 року підтверджуються наступними доказами:

рапортом інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Урбанського А. від 09.12.2024 року, згідно якого, 09.12.2024 року о 17год.39хв. на вулиці Миру в селі Павлівка Хмільницького району Вінницької області, був зупинений транспортний засіб, а саме автомобіль марки (моделі) «ВАЗ-21083», номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням водія ОСОБА_3 , у якої були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці; сповільненість реакції), який від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння відмовився на місці зупинки транспортного засобу під час безперервної фіксації на нагрудні бодікамери працівників поліції. На водія ОСОБА_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, та його було відсторонено від керування транспортним засобом, який залишено на місці його зупинки без порушення ПДР України;

копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3633936 від 09.12.2024 року, згідно якої, ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425грн.00коп., за фактом керування ним 09.12.2024 року о 17год.39хв. по вулиці Миру в селі Павлівка Хмільницького району Вінницької області, автомобілем марки (моделі) «ВАЗ-21083», номерний знак « НОМЕР_1 », з технічними несправностями, без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушено вимоги п.2.1г ПДР України;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним 09.12.2024 року поліцейським взводу № 1 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капралом поліції ОСОБА_4 , згідно якого, водію транспортного засобу, а саме автомобіля марки (моделі) «ВАЗ-21083», номерний знак « НОМЕР_1 » - ОСОБА_3 , за наявності у нього ознак наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці; сповільненість реакції), було запропоновано пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, а отже забезпечено право на проходження цього огляду, від якого ОСОБА_3 свідомо відмовився, що слідує із відеозаписів з нагрудних бодікамер працівників поліції;

відеозаписами з нагрудних бодікамер працівників поліції, які були безпосередньо досліджені судом, згідно яких, чітко зафіксований факт зупинки транспортного засобу, а саме автомобіля марки (моделі) «ВАЗ-21083», номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням водія ОСОБА_3 , у якого були виявлені зокрема ознаки наркотичного сп`яніння, про що повідомлено останньому та неодноразово запропоновано йому пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров`я на факт вживання наркотичних речовин. Проте, водій ОСОБА_3 будучи неодноразово повідомленим про наслідки ухилення від проходження огляду в найближчому закладі охорони здоров`я, від такого проходження відмовився в категоричній формі. Лише після цього, був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є об`єктивними доказами, тобто такими, які в процесі доказування не встановлюються від людей і не залежать від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин.

ОСОБА_3 в судовому засіданні суду підтвердив, що дійсно 09.12.2024 року о 17год.39хв. під час керування ним автомобілем марки (моделі) «ВАЗ-21083», номерний знак « НОМЕР_1 », був зупинений працівниками поліції на вулиці Миру в селі Павлівка Хмільницького району Вінницької області, за порушення правил ПДР України. Під час спілкування з працівниками поліції, останні виявили у нього зокрема ознаки наркотичного сп`яніння, та запропонували йому пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, від чого він відмовився, оскільки поспішав.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 29.06.2007 року по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому водій ОСОБА_3 зобов`язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп`яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб.

Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно із статтею 12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» встановлення наявності стану наркотичного сп`яніння внаслідок незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин є компетенцією лише лікаря, на якого покладено обов`язки щодо проведення медичного огляду (обстеження).

Таким чином, перевірка на стан наркотичного сп`яніння проводиться шляхом медичного огляду в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266КУпАП, а не на місці зупинки транспортного засобу, що і було запропоновано водію ОСОБА_3 .

Пропозиція пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп`яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_3 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_3 суду не надано.

Отже вище перелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності суд не вбачає.

Під час розгляду цієї справи, ОСОБА_3 та його захисник адвокат Ференець О.Ю. не навели переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_3 події, так і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

Пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Наявні у адміністративному матеріалі докази є такими, що «поза розумним сумнівом» доводять факт відмови ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, який знайшов своє підтвердження та повністю доведений в ході даного судового розгляду, а його дії за ч.1 ст.130 КУпАП правильно кваліфіковано.

З урахуванням зазначеного, клопотання ОСОБА_3 та його захисника адвоката Ференець О.В. про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки зазначені у них обставини, повністю спростовуються вищенаведеними доказами.

Так, водій ОСОБА_3 не оспорює факт керування ним транспортним засобом, а саме автомобілем марки (моделі) «ВАЗ-21083», номерний знак « НОМЕР_1 », та його зупинення поліцейськими батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України 09.12.2024 року об 17год.39хв. на вулиці Миру в селі Павлівка Хмільницького району Вінницької області.

Щодо доводів (твердження) ОСОБА_3 та його захисника адвоката ФеренецьО.Ю. про те, що вимога працівників поліції про проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння, була штучно створена, судом відхиляються з наступних підстав:

Згідно з положеннями статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до пункту 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

За нормами статті 16 Закону України «Про дорожній рух», водій, серед іншого, зобов`язаний: виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

Пунктом 2.5 ПДРУкраїни визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

З урахуванням вищенаведеного, водій ОСОБА_3 зобов`язаний був неухильно виконати вимогу працівників поліції та пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у передбачені законом порядок і спосіб.

Статтею 60 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

Особою, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисником не доведено, що вимога працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у передбачені законом порядок і спосіб, була явно злочинною.

ОСОБА_3 відповідно до вимог закону зобов`язаний був на висловлену вимогу працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, а не розмірковувати з приводу створення штучних підстав для його проходження, оскільки з цього приводу він мав можливість оспорити дії відповідних працівників поліції.

Проте, як зазначено вище, ніяких належних доказів на підтвердження порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_3 суду не надано.

Надумана водієм ОСОБА_3 обставина для відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у передбачені законом порядок і спосіб, не може слугувати підставою для уникнення ним відповідальності за скоєне.

Слід також зауважити, що працівники поліції на місці зупинки транспортного засобу не обмежені в праві визначати декілька видів ознак сп`яніння, та пропонувати водієві пройти відповідні огляди з метою їх визначення, а тому виявлення у водія ОСОБА_3 ознак, як алкогольного, так і наркотичного сп`яніння, не є порушенням діючого законодавства.

Проходження водієм ОСОБА_3 огляду на виявлення стану будь-якого сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, після складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 192540 від 09.12.2024 року за фактом його відмови від проходження такого огляду, шляхом самозвернення, судом не приймається до уваги, оскільки склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, в даній конкретній ситуації, був завершений на місці зупинки транспортного засобу, що зафіксовано на нагрудні бодікамери працівників поліції.

Відповідно до вимог статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_3 , суд враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб, а тому таке правопорушення не може бути визнано малозначним.

Відповідно до положень статті 8 КУпАП,особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Санкцією частини 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід зауважити, що додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, є безальтернативним.

Враховуючи вимоги закону, конкретні обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_3 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Визначена судом міра адміністративного стягнення ОСОБА_3 , буде необхідною і достатньою для попередження його від скоєння нових адміністративних правопорушень.

У відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_3 слід стягнути в дохід держави судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 130, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000грн.00коп. в дохід держави на рахунок (IBAN) UA418999980313080149000002001, отримувач: ГУК у Вінницькій обл./Він.обл/21081300, ЄДРПОУ 37979858, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 605грн.60коп. на номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядкупримусового виконанняпостанови простягнення штрафуза вчиненняадміністративного правопорушенняз правопорушникастягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя