Рішення № 125154589, 14.02.2025, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/2063/24

Провадження № 2/382/166/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2025 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нарольського М. М.,

при секретарі Матвієнко Ю. Л.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №382/2063/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство "ОТП БАНК", про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2024 року позивач ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.12.2021 році між АТ "ОТП БАНК" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2038412970, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу кредитні кошти. В свою чергу, позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним. 16.12.2022 року між АТ "ОТП БАНК" та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" був укладений Договір факторингу,відповідно до умов якого АТ "ОТП БАНК" відступив, а ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" прийняло право вимоги до позичальника, що випливають із умов кредитного договору. АТ "ОТП БАНК" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а відповідач кредит за Договором у повному обсязі не повернула, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту в розмірі 19528,50 грн та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 27.11.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав заяву до суду в якому просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач в судові засідання не з`явився, представник відповідача подав висьмові заяви, відповідно до яких позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором сторона відповідача визнає, у задоволенні витрат на правничу допомогу просить відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При розгляді справи, судом встановлено, що 13.12.2021 року між Акціонерним товариством "ОТП БАНК" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2038412970, відповідного до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 20280,91 грн. Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору дата остаточного повернення кредиту 13.03.2023 року. Строк, на який надається кредит, визначено графіком платежів. Протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних (п.1.2 Договору). Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником Ануїтетних Платежів. Факт видачі кредитних коштів ОСОБА_1 за договором кредиту № 2038412970 від 13.12.2021 року в сумі 20280,91 грн, підтверджується меморіальними ордерами № 20434038 від 13.12.2021 року на суму 16992,10 грн; № 20434041 від 13.12.2021 року на суму 2548,81 грн; № 20434039 від 13.12.2021 року на суму 490 грн; № 20434042 від 13.12.2021 року на суму 250 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

16.12.2022 року між АТ "ОТП БАНК" та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" укладено договір факторингу № 16/12/22, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 2038412970 від 13.12.2021 року, укладеного між ТОВ "ОТП БАНК" та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС".

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Таким чином, до ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" перейшли всі права первісного кредитора у зобов`язаннях за кредитним договором № 2038412970 від 13.12.2021 року.

Як зазначив представник позивача, відповідачем були порушенні умови договору і за ним рахується заборгованість за кредитним договором в розмірі 19 528,50 грн, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту 18251,08 грн, заборгованість за відсотками 1,67 грн, заборгованість за комісією 1275,75 грн.

25.09.2023 року ТОВ "Діджи Фінанс" було направлено ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 2038412970 від 13.12.2021 року в розмірі 19528,50 грн в добровільному порядку в строк до 31.10.2023 року.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Згідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах встановлених договором.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем.

Натомість, сторона відповідача подала заяву про визнання позову.

При цьому, суд, при розгляді вказаної справи бере до уваги, що відповідач отримав та користувався вказаними коштами, що стверджується матеріалами справи, тобто використовував їх на власний розсуд, а тому суд вважає, що відповідач знав, що кошти взяті в борг та підлягають поверненню на умовах визначених позивачем, як і не спростовано наявності боргу та не наведено власного контр розрахунку, відтак поданий позивачем розрахунок суми боргу суд вважає правильним та таким, що достовірно підтверджує наявну заборгованість відповідача перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази, суд дійшов висновку, що факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору знайшов своє підтвердження при розгляді справи і є підставою, відповідно до змісту договору, наданого позивачем розрахунку боргу та вимог чинного законодавства для задоволення позову, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 04червня 2021року по справі №380/887/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з нормами ЦПК України, кожна із сторін судового процесу має право на професійну правничу допомогу, позивач скориставшись цим правом, звернувся до адвоката Білецького Богдана Михайловича та отримав професійну допомогу задля можливості правильного формування та подання процесуальних документів до суду.

У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн та 2422,40 грн сплаченого судового збору за поданням даного позову.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду в копіях договір про надання адвокатом правової допомоги від 01.04.2024 року № 42649746, додаткову угоду № 2038412970 від 16.09.2024 року до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01 квітня 2024 року; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б. М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" щодо стягнення кредитної заборгованості від 16.09.2024 року; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвоката (виконання робіт, надання послуг) від 16.09.2024 року. Платіжної інструкції чи інших доказів на підтвердження здійснення оплати за послуги адвоката суду представник позивача не надав.

Водночас, для включення всієї суми витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Зокрема, суд зазначає, що справа розглядається у спрощеному провадженні, надання правничої допомоги ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" адвокатом в даній справі фактично зводилося до складання позовної заяви. Крім того, формування додатків до позовної заяви (письмові докази) не є окремим наданням правової допомоги, а є складовою частиною виготовлення позовної заяви.

Враховуючи, що дана справа про стягнення заборгованості за кредитним договором є малозначною, ціна позову не перевищує ста прожиткового мінімуму для працездатних осіб, незначні обсяги виконаної адвокатом роботи, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку про те, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

Відповідно до положень ст. ст. 141, 142 ЦПК України на відповідача підлягають покладенню п`ятдесят відсотків витрат зі сплати судового збору у зв`язку із визнанням позову.

Керуючись ст. ст. 137, 141, 142, 206, 263-265, 279, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство "ОТП БАНК", про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" 19528,50 грн заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" 1211,20 грн судового збору та 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" повернути 1211,20 грн сплаченого ним судового збору з державного бюджету у зв`язку з визнанням позову відповідачем.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС", місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

Третя особа: Акціонерне товариство "ОТП БАНК", місцезнаходження: м. Київ, вул. Жилянська, 49, код ЄДРПОУ 21685166.

Суддя М. М. Нарольський