Рішення № 125132409, 13.08.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/593/20

Категорія 83

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2024 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М., Оболонській Ю.С.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Ярмак О.В.,

представника третьої особи-1 - адвоката Авласенко Ю.А.,

представника третьої особи-2 - адвоката Романка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві за правилами загального позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Коровайко Оксани Сергіївни, треті особи: Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціалізованого призначення «Спецжитлофонд», ОСОБА_2 про визнання незаконними дій державного реєстратора та скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2020 р. позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представлені адвокатом Ярмак О.В., звернувся до суду з позовом, в якому, уточнивши свої вимоги під час підготовчого провадження, просить: 1) визнати незаконними дії державного реєстратора Коровайко Оксани Сергіївни із внесення запису про право власності номер17259069 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, щодо права власності на житловий будинок, по літері «В» загальною площею 105,8 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , внесеного 01 листопада 2016 року; 2) скасувати запис про право власності номер 17259069 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності на житловий будинок, по літері «В» загальною площею 105,8 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , внесеного 01 листопада 2016 року Коровайко Оксаною Сергіївною .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 серпня 2019 року позивач ОСОБА_1 помітив, як незнайомі люди відверто цікавляться будівлею, в якій мешкає він разом зі своєю сім`єю (дружина та двоє малолітніх дітей), фотографують будинок, заглядають за паркан. З метою з`ясування причини такої поведінки незнайомців, занепокоєний позивач вийшов до них, запитав навіщо вони цікавляться будинком, пригрозив викликом поліції. Із розмови з цими особами з`ясувалось, що вони діють від імені власниці цього будинку - ОСОБА_2 , яка запропонувала нерухомість для продажу. За таких обставин, зважаючи на той факт, що зазначений будинок належить ОСОБА_1 , в якому безпосередньо він проживає зі своєю сім`єю вже більше десяти років, веде господарство, сплачує комунальні та інші експлуатаційні витрати, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів позивач звернувся за професійною правничою допомогою до адвоката Ярмак Ольги Вікторівни.28 серпня 2019 року за пошуком через веб-сайт: https//kap.minjust.gov.ua/servicer Державний реєстр речових прав на нерухоме майно з`ясувалось, що фізична особа ОСОБА_2 є власницею житлового будинку загальною площею 105.8 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .За інформацією, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, державна реєстрація права власності на вказаний житловий будинок була здійснена 01.11.2016 р. державним реєстратором Коровайко О.С. Підставою для виникнення права власності у ОСОБА_2 стало рішення, серія та номер: 32202188. видане 03.11.2016 КП «СПЕЦЖИТЛОФОНД» (далі також - третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору).04 вересня 2019 року позивач уклав договір про надання правової допомоги, предметом якого, зокрема, є представництво інтересів клієнта перед фізичними та юридичними особами. На адвокатський запит адвоката Ярмак О.В. від 06.09.2019 р. до КП «СПЕЦЖИТЛОФОНД» стосовно надання документів, що стали підставою для внесення запису 17259069 в Реєстр речових прав на нерухоме майно, а саме: документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна, документу, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, отримано відповідь, з якої вбачається, що державний реєстратор Коровайко О.С., що провела реєстраційні дії на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , в даний час не перебуває у трудових відносинах з КП «СПЕЦЖИТЛОФОНД». Згідно наказу КП «СПЕЦЖИТЛОФОНД» від 20 лютого 2017 р, № 14-к Коровайко Оксану Сергіївну , державного реєстратора відділу консультаційно-правової роботи звільнено з займаної посади згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України. Крім того, КП «СПЕЦЖИТЛОФОНД» повідомило, що за результатами проведення Міністерством юстиції України камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно КП «СПЕЦЖИТЛОФОНД» прийнято рішення про скасування акредитації останнього як акредитованого суб`єкта державної реєстрації та звільнено всіх державних реєстраторів, у зв`язку з чим, в КП «СПЕЦЖИТЛОФОНД» відсутня будь-яка інформація та документи, які стали підставою для реєстрації права власності на житловий будинок загальною площею 105.8 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач вважає, що, дії державного реєстратора Коровайко Оксани Сергіївни щодо внесення запису про право власності номер 17259069 від 01.11.2016 р. в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, згідно з яким право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить йому, і в якому він проживає разом зі своєю сім`єю вже більше 10 років, веде господарство, сплачує комунальні та інші експлуатаційні витрати, належить ОСОБА_2 , є незаконними, такими, що порушують його права та охоронювані інтереси. За інформацією, наданою КП «СПЕЦЖИТЛОФОНД», Міністерство юстиції України, в межах своїх повноважень щодо здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації, 28.02.2019 р. видало наказ «Про скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації - комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд». Міністерство юстиції України в межах своїх повноважень та в порядку, встановленому чинним законодавством, позбавило КП «СПЕЦЖИТЛОФОНД» акредитації суб`єкта державної реєстрації. При цьому, причиною для прийняття такого рішення Міністерством юстиції України у наказі зазначено: «у зв`язку з тим. що за результатами проведення камеральної перевірки встановлено численні грубі порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації державними реєстраторами, які перебувають у трудових відносинах з акредитованим суб`єктом державної реєстрації...».Разом з тим, наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2017 р. № 323/7 «Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно» визначений перелік державних реєстраторів, щодо яких проводився моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у 2017 році. Серед таких державних реєстраторів було визначено й відповідача. Отже, аналізуючи усі зазначені обставини, можна дійти висновку, шо Відповідач, усвідомлюючи протиправність своїх дій із внесення незаконних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перебуваючи у трудових відносинах з КП «СПЕЦЖИТЛОФОНД», дізнавшись про проведення моніторингу здійснених нею реєстраційних дій, припинила свої трудові відносини з акредитованим суб`єктом державної реєстрації - КП «СПЕЦЖИЛОФОНД». Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 01 жовтня 2004 року за р. № 1-2708 Четвертою Київською державною нотаріальною конторою, позивач - ОСОБА_1 є власником майна померлої ОСОБА_4 , шо складається з 1/2 частини будинку під номером АДРЕСА_2 . Вказаний житловий будинок має житлову площу 90,3 кв.м та має сарай під літерою «Б», погріб під літерою «Г», вбиральня під літерою «Д», «С».У 2005 році даний будинок був розділений в натурі за рішенням Подільського районного суду м. Києва. Власником квартири АДРЕСА_3 та відповідної частини будинку стали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а квартири АДРЕСА_4 - позивач. Відповідно до рішення Подільського районного суду м. Києва від 28 лютого 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Четверта Київська державна нотаріальна контора про визнання права на спадщину за заповітом, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/8 частину будинку АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 . Таким чином, на сьогоднішній день власниками 1/2 частини будинку під номером НОМЕР_3 по АДРЕСА_2 (квартири АДРЕСА_4 ) є ОСОБА_1 на 7/8 та ОСОБА_2 на 1/8 цієї будівлі. Детальний опис переходу часток вказаної будівлі встановлений вищезазначеним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 28 лютого 2006 року. З огляду на те, що частка ОСОБА_2 є незначною (7.95 кв.м) і не може бути виділена в натурі, а також зважаючи, що дана особа є громадянкою Німеччини, яка там проживає з 1996 року, Позивач в порядку ст. 365 ЦК України намагався припинити право власності останньої на частку в спільному майні. Однак, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04.07.2013 року у справі № 2607/11313/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Реєстраційна служба Головного управління юстиції в м. Києві про припинення права власності на частку в спільному майні, у задоволенні позову було відмовлено з підстав, що таке припинення (пункт 4 частини першої статті 365 ЦК України) завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Також, у зазначеному судовому рішенні встановлено, що згідно показань свідків позивач зі своєю сім`єю у спірному будинку не проживає, а проживає у іншому будинку, який знаходиться на цій ділянці. Рішенням Виконкому Подільської райради депутатів трудящих м. Києва від 03.08.1959 р. № 561 «Про самовільне будівництво по АДРЕСА_5 » встановлено, що згідно рішення народного суду Петрівського району м. Києва від 02.06.1940 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були визнані забудівниками індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_5 , які повинні були скласти договір на право забудови та оформити проект збудованого будинку. Цим же рішенням було закріплено за 2-квартирним житловим будинком по АДРЕСА_5 за ОСОБА_10 та ОСОБА_11 земельну ділянку площею 600 кв.м та зобов`язано в 2-х місячний термін оформити правову та технічну документацію при умові звільнення переносу сараю та гаража з проїзної частини. Рішенням Виконавчого комітету Подільської районної ради народних депутатів від 08,12.1980 р. № 597 «Про видачу правових документів на будинок по АДРЕСА_5 » вказаний будинок прийнято в експлуатацію та визнано його власниками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Відповідно до Акту Будівельної лабораторії комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» від 19.08.2008 р. № 157/52 житловий будинок АДРЕСА_2 , одноповерховий, цегляний, збудований в 1939 році; фундаменти цегляні, мілкого залягання; зовнішні і внутрішні несучі стіни цегляні товщиною 380- 250 мм; зовнішня поверхня стін оштукатурена; внутрішні перегородки дерев`яні; горище перекриття дерев`яне; дах кроквяний, скатний з неорганізованим зовнішнім відведенням; покрівля із азбестоцементних листів; будинок двоквартирний. Враховуючи вищезазначені висновки та рекомендації, позивач у 2009 році здійснив роботи по переобладнанню сараю під літерою «В» в житловий будинок, виконав ремонтні роботи задля можливості проживання в даній будівлі його сім`ї та переїхав у будівлю. Факт проведення будівельних та ремонтних робіт підтверджується відповідними договорами, актами, чеками. При цьому, згідно з даними технічного паспорта на садибний (індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_5 , виданого Позивачу на момент його вступу у спадщину 15.10.2004 р. (інвентаризаційна справа № 14429/498, реєстровий № 25010) садибне домоволодіння сарай ІІ-поверховий під літерою «В» є самовільним будівництвом. Площа забудови 48,5 кв.м. Згідно з даними Свідоцтва про право на спадщину житловий будинок під номером АДРЕСА_2 має житлову площу 90, 3 кв.м, має сарай під літерою «Б», погріб під літерою «Г». вбиральня під літерою «Д», «Є». Отже, жодної будівлі під літерою «В» до вказаного переліку не входить, що також підтверджує факт самочинного будівництва даної будівлі. Разом з тим, згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 від 17.07.2019 р., а саме експлікації до схеми розташування будівель і споруд: будинок під літерою «В» визначено, як житловий будинок, загальною площею 111,8 кв.м. Позивач весь цей час, більше 10 років, проживає у самовільно збудованій будівлі під літерою «В», яка входить до переліку господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 . Жодних дій щодо введення вказаної будівлі в експлуатацію він до теперішнього часу не здійснював. При цьому, усі комунальні, експлуатаційні витрати з усіх будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , включаючи плазу за землю, несе Позивач, на підтвердження чого надаються відповідні копії документів. Так, за інформацією, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, 01.11.2016 р. державним реєстратором Коровайко О.С. було здійснено державну реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 105,8 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на ОСОБА_2 . Підставою для виникнення права власності у ОСОБА_2 , стало рішення, серія та номер: 32202188, видане 03.11.2016 КП «СПЕЦЖИТЛОФОНД». Право власності як і будь-яке інше суб`єктивне право виникає при наявності певних юридичних фактів, конкретних життєвих обставин, з якими закон пов`язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб. Як зазначено у ст. 328 ЦК України, право власності набувається за підставами, не забороненими законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Наразі, очевидним є факт проживання більше 10 років Позивача разом зі своєю сім`єю у будинку за літерою «В», який він за власні кошти перебудував з сараю у жилий будинок, який входить до переліку господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 , що належить позивачу на праві власності. Виходячи з вказаного переліку незрозумілою є підстава набуття права власності ОСОБА_2 на будинок, розташований по АДРЕСА_1 , таке як «Рішення 32202188 КП «Спецжитлофонд». При цьому, як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державна реєстрація була проведена 01 листопада 2016 року, а вищезазначене рішення 32202188 КП «Спецжитлофонд» - 03 листопада 2016 року. На момент реєстрації права власності на будинок, розташований по АДРЕСА_1 існував єдиний порядок присвоєння, реєстрації адрес об`єктам нерухомості та всіх змін у них, включаючи анулювання, а також порядок ведення реєстру адрес у місті Києві, регламентований Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 N 337/9394 (далі - Положення), відповідно до пункту 4.1 якого присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомого майна здійснюється шляхом видання розпорядчих документів Департаментом містобудування та архітектури або районними в місті Києві державними адміністраціями з подальшим їх внесенням до Реєстру адрес. Таким чином, жодних документів не існує, оскільки, як зазначалося вище, будівля є самочинним будівництвом, і позивачем не було вжито ніяких дій щодо її узаконення. Відносно права власності чи користування земельною ділянкою, позивач зазначає, що згідно рішення КМР від 02.04.2009 р. № 257/1313 земельна ділянка розташована по АДРЕСА_2 передана у спільну для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд - ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_8 . Викладене свідчить про те, що жодного правового документу, виданого Департаментом містобудування та архітектури КМДА відповідно до положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням КМР від 22.05.2013 № 337/9394, не існує.

Ухвалою від 22.01.2020 р. вищевказаний позов був залишений без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків.

Ухвалою від 22.01.2020 р. відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ярмак О.В. про забезпечення доказів за вищевказаним позовом.

Ухвалою від 22.01.2020 р. відмовлено у задоволені заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ярмак О.В. про забезпечення вищевказаного позову

Постановою Київського апеляційного суду від 07.07.2020 р. зазначена вище ухвала районного суду про відмову в забезпеченні позову залишена без змін, а апеляційна скарга представника позивача - без задоволення.

Ухвалою від 18.02.2020 р., після усунення стороною позивача у встановлений законом строк недоліків, відкрито провадження з призначенням розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Представником третьої особи-2 - адвокатом Романком В.В. надані пояснення, в яких ОСОБА_2 просить відмовити в позові в повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку по літері "В", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Судом встановлено, що в 1992 році ОСОБА_2 була прописана в будинку батька свого чоловіка ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_6 . Ще до реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ОСОБА_7 в 1987-1988 р. побудував на земельній ділянці, де розташований будинок батьків, з їх згоди, за власні кошти будинок з мансардою, який рахується по технічному паспорту, як АДРЕСА_2, літ. «В». Згідно із Заповітом від 07 травня 2004 року ОСОБА_7 заповів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , все своє майно. Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Таким чином, ОСОБА_2 успадкувала від свого покійного чоловіка все його майно, в тому числі і збудований ним житловий будинок по літері "В", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та у 2016 році зареєструвала право власності на дане нерухоме майно. Враховуючи вище викладене, з твердженням позивача, що саме він є власником житлового будинку по літері "В", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складно погодитись. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують право власності позивача на житловий будинок по літері "В", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .Факт самовільного заняття будинку та проживання в ньому, здійснення будівельних робіт, оплати комунальних послуг ще не є підставою для визнання за собою права власності на дане нерухоме майно відповідно до законодавства України. Варто зазначити, що ОСОБА_2 зверталася з даного приводу зі до Прокуратури Подільського району міста Києва та з позовними вимогами до позивача по даній справі. Зазначає, що не зрозумілим є аналіз фактів позивачем щодо подій, які відбулися 01.11.2016 р., 03.11.2016 р., 17.02.2017 р., 20.02.2017 р. та 28.02.2019 р. та зроблених висновків, оскільки при скасуванні акредитації КП «СПЕЦЖИТЛОФОНД», державний реєстратор Коровайко О.С. не перебувала у трудових відносинах з даним підприємством. Поданий суду Наказ Міністерства юстиції України про скасування акредитації КП «СПЕЦЖИТЛОФОНД», приймався на підставі висновку Комісії з питань акредитації суб`єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб`єктів вимогам акредитації про скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації - комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "СПЕЦЖИТЛОФОНД", який суду надано не було. Крім того, згідно Наказу від 20.02.2017 № 14-к, Коровайко О.С. звільнено із посади державного реєстратора за угодою сторін. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 19.10.2016 року, далі - Закон від 19.10.2016) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п`яти робочих днів. Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав (ч. 1 ст. 27 Закону від 19.10.2016).Відповідно до ч. 9 ст. 18 Закону від 19.10.2016 датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав. Тому, датою державної реєстрації права власності відповідно є 01 листопада 2016 року (дата реєстрації заяви в базі даних заяв), а датою прийняття рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є 03 листопада 2016 року, яке прийняте державним реєстратором в межах строку, що не перевищує п`яти робочих днів, що цілком відповідає вимогам Закону від 19.10.2016.В позовній заяві відсутні обґрунтування, що саме та які норми законодавства порушив державний реєстратор при прийнятті рішення, а лише наведені припущення позивача щодо незаконності дій відповідача.

Представником третьої особи-1 - адвокатом Єтузою К.С. подані пояснення, в яких КП «Спецжитлофонд» вважає твердження позивача надуманими та недоведеними, обґрунтовуючи тим, що відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІУ від 01 липня 2004 року (далі - Закон). Відповідно до абзацу 4 частини 5 статті 3 Закону державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором. Відповідно до статті 10 Закону, державним реєстратором є - громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю «Правознавство», відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав. КП «Спецжитлофонд» на момент здійснення державної реєстрації було акредитованим суб`єктом у сфері державної реєстрації прав відповідно до статті 9 Закону. Проте, КП «Спецжитлофонд», як юридична особа, не було уповноважене на проведення реєстраційних дій, внесення відомостей, контролем за внесенням відомостей до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності державними реєстраторами. Відповідно до статті 11 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Статтею 38 Закону також передбачено, що державний реєстратор, за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несе дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом. Коровайко О. С. перебувала у трудових відносинах з КП «Спецжитлофонд» у період з 11.07.2016 (Наказ про прийняття на роботу № 50-к від 08.07.2016) по 20.02.2017 (Наказ про звільнення № 14-к від 20.02.2017). Копії зазначених наказів знаходяться в матеріалах справах та надавались КП «Спецжитлофонд» у відповідь на адвокатський запит представника позивача. Крім того, за результатами проведення Міністерством юстиції України камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» прийнято рішення про скасування акредитації КП «Спецжитлофонд» як акредитованого суб`єкта державної реєстрації та звільнено всіх державних реєстраторів. Копія зазначеного наказу також знаходиться в матеріалах справи та надавалась КП «Спецжитлофонд» у відповідь на адвокатський запит представника позивача. Разом з тим, у свої заяві Позивач, аналізуючи викладені ним обставини, дійшов висновку, що Відповідач, «усвідомлюючи протиправність своїх дій із внесення незаконних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перебуваючи у трудових відносинах з КП «Спецжитлофонд», дізнавшись про проведення моніторингу здійснених нею реєстраційних дій, припинила свої трудові відносини з акредитованим суб`єктом державної реєстрації - КП «Спецжитлофонд». КП «Спецжитлофонд» не може погодитись із зазначеними твердженнями Позивача виходячи з того, що Відповідач припинила трудові відносини з КП «Спецжитлофонд» на підставі заяви про звільнення за власним бажанням, в результаті чого КП «Спецжитлофонд» було видано Наказ про звільнення № 14-к від 20.02.2017. Підстави та мотивація виникнення у відповідача бажання припинити трудові відносини КП «Спецжитлофонд» не відомі.

Представником третьої особи-2 - адвокатом Романком В.В. надані додаткові пояснення, які є аналогічні попереднім, додавши, що наданий представником позивача експертний висновок підтвердив вказану ОСОБА_2 дату будівництва даного будинку.

В підготовчому засіданні 04.08.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги просили задовольнити повністю з підстав, зазначених у позові. Крім того, зазначила, що житловий будинок загальною площею 105,8 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 . Дана інформація була взята з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що зрештою і призвело до подання даного позову. Посилається на те, що такої зареєстрованої адреси у АДРЕСА_1 не існує взагалі. Підтвердженням цьому є листи Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, а також Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації), отримані у відповідь на адвокатський запит, з- яких вбачається, що у Реєстрі адрес м. Києва, який розроблений згідно з Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 N 337/9394, та Тимчасовим порядком присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості у м. Києві, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.06.2011 № 1094, відсутні відомості про документ щодо присвоєння будь-якому об`єкту нерухомості поштової адреси АДРЕСА_1 .Крім того, згідно з інформацією, наданою КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» на адвокатський запит рішення (розпорядження) органу влади про присвоєння будь-якому об`єкту нерухомого майна і зокрема вище зазначеному будинку літ. «В» поштової адреси: АДРЕСА_1 в Бюро не надавалась. Цим же листом КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» повідомило, що за даними матеріалів технічної інвентаризації, яку Бюро проводило 16.10.1987, на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 було розташовано два житлових будинки з господарськими будівлями та спорудами. У відповідності до вимог Інструкції, збудований в 1939 році жилий будинок був позначений в матеріалах технічної інвентаризації літерою «А», а житловий будинок, який самочинно реконструйований в 1987 році із сараю - літерою «В» (тобто будинок, який є об`єктом, відносно якого відбулися неправомірні дії відповідача і зазначений в Державному реєстрі за адресою: АДРЕСА_7 час технічної інвентаризації, яку Бюро проводило 15.10.2004, було встановлено, що жилий будинок літ. «В» був переобладнаний під сарай. Під час технічної інвентаризації, яку Бюро проводило 03.02.2012, було встановлено, що сарай літ. «В» був знову самочинно реконструйований у житловий будинок. Рішенням Виконкому Подільської райради депутатів трудящих м. Києва від 03.08.1959 р. № 561 «Про самовільне будівництво по АДРЕСА_5 » встановлено, що згідно рішення народного суду Петрівського району м. Києва від 02.06.1940 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були визнані забудовниками індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_5 , які повинні були скласти договір на право забудови та оформити проект збудованого будинку. Цим же рішенням було закріплено за 2-квартирним житловим будинком по АДРЕСА_5 за ОСОБА_10 та ОСОБА_11 земельну ділянку площею 600 кв.м. та зобов`язано в 2-х місячний термін оформити правову та технічну документацію при умові звільнення переносу сараю та гаража з проїзної частини. Рішенням Виконавчого комітету Подільської районної ради народних депутатів від 08.12.1980 р. № 597 «Про видачу правових документів на будинок по АДРЕСА_2 » вказаний будинок прийнято в експлуатацію та визнано його власниками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Позивач - ОСОБА_1 , став власником 1/2 частини цього будинку під номером АДРЕСА_2 внаслідок спадкування майна своєї померлої бабусі ОСОБА_4 . Даний факт підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 01 жовтня 2004 року за р. № 1-2708 Четвертою Київською державною нотаріальною конторою, в якому зазначено, що вказаний житловий будинок має житлову площу 90,3 кв.м та має сарай під літерою «Б», погріб під літерою «Г», вбиральня під літерою «Д», «Є». Отже, жодної будівлі під літерою «В» до вказаного переліку не входило. При цьому, згідно з даними технічного паспорта на садибний (індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_5 , виданого Позивачу на момент його вступу у спадщину 15.10.2004 р. (інвентаризаційна справа № 14429/498, реєстровий № 25010) садибне домоволодіння сарай ІІ-поверховий під літерою «В», який є самовільним будівництвом. Площа забудови 48,5 кв.м. Громадянка ОСОБА_2 оскаржила право на спадщину за заповітом позивача. Відповідно до рішення Подільського районного суду м. Києва від 28 лютого 2006 року справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Четверта Київська державна нотаріальна контора про визнання права на спадщину за заповітом, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/8 частину будинку АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 . Зокрема в судовому рішенні зазначено, що «суд приходить до висновку, що він (тобто померлий ОСОБА_12 ) мав право на 1/8 частину будинку АДРЕСА_6 , а тому позивачка ( ОСОБА_13 ), маючи заповіт від нього, набула право на спадщину в цій частині.» Крім того, в цьому ж рішенні встановлено, що ОСОБА_14 (чоловік ОСОБА_13 ) мешкав в незаконній будівлі по АДРЕСА_2 , літ «В». Самовільно збудовану споруду - двоповерховий сарай по АДРЕСА_2 , літ «В», де мешкав ОСОБА_7 у вересні 2004 року члени сім`ї ОСОБА_15 частково знесли. Таким чином, житловий будинок за літ «В» є самочинним будівництвом, зведеним на земельній ділянці по АДРЕСА_5 , який дійсно був збудований померлим чоловіком ОСОБА_13 ще у 80-х роках, але не був введений в експлуатацію, а потім був частково зруйнований. І саме цей встановлений факт дав змогу Подільському районному суду м. Києва у 2006 дійти висновку про прийняття спадщини ОСОБА_16 від його померлого батька. Проте, право власності за ОСОБА_2 зазначеним рішенням визнано на 1/8 квартири АДРЕСА_8 . Крім того, матеріали справи містять копію будинкової книги для прописки громадян, що проживають в АДРЕСА_6 на АДРЕСА_9 , з якої вбачається, що ОСОБА_2 прописана саме в кв. АДРЕСА_10 , не в будинку АДРЕСА_2 . Відповідно інформації, що міститься у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, 01.11.2016 р. державним реєстратором Коровайко О.С. було здійснено державну реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 105,8т кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на ОСОБА_2 . Підставою для виникнення права власності у ОСОБА_2 , стало рішення, серія та номер: 32202188, видане 03.11.2016 КП «Спецжитлофонд», які сформовані державним реєстратором Коровайко О.С. Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 від 17.07.2019 р. будинок під літерою «В» визначено, як житловий будинок, загальною площею 111,8 кв. м. в експлікації до схеми розташування будівель і споруд, тобто у складі об`єкту, розташованого за вказаною адресою. Проте, технічний паспорт на одноквартирний (садибний) житловий будинок АДРЕСА_2 , виготовлений ТОВ «ПРОЕКТАНТ», містить експлікацію будівлі під літерою «В», яка складається з житлового будинку, навіс, споруди. Таким чином, Житловий будинок під літерою «В» є самочинним будівництвом у складі житлового будинку під номером АДРЕСА_2 . Будь-які документи, які б свідчили про поділ, виділ частки з об`єкта нерухомого майна, введення даного будинку в експлуатацію як новозведеного, відсутні. Рішення (розпорядження) органу влади про присвоєння будинку літ. «В» поштової адреси: АДРЕСА_1 не існує.

В судовому засіданні представник третьої особи-1 - адвокат Авласенко Ю.А. просили врахувати позицію КП «Спецжитлофонд», зазначену в поясненнях, та постановити законне та справедливе рішення.

В судовому засіданні представник третьої особи-2 - адвокат Романко В.В. просив у задоволенні позову відмовити, додав, що відповідач не скористався своїм правом щодо зміни предмету позову та залучення до участі у справі належного відповідача.

Відповідач, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв по суті справи та з процесуальних питань не подавав.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 232123738 від 11.11.2020 р., житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , на праві власності.

Як вбачається з вищевказаної Інформації, право власності за ОСОБА_2 зареєстровано 01.11.2016 р. державним реєстратором Коровайко О.В. підстава державної реєстрації: рішення КП «Спецжитлофонд» № 32202188 від 03.11.2016.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 28.02.2006 року визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/8 частину житлового будинку АДРЕСА_2 , видане 01 жовтня 2004 р. № 1-2708 Четвертою КДНК на ім`я ОСОБА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , визнано за ОСОБА_2 право на спадщину за заповітом на 1/8 частину житлового будинку АДРЕСА_2 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 .

Згідно із Заповітом від 07 травня 2004 року, який зареєстрований в реєстрі 1668, ОСОБА_7 заповів гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , все своє майно.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Як вбачається, що ОСОБА_2 успадкувала від свого покійного чоловіка все його майно, в тому числі і збудований ним житловий будинок по літері "В", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який у 2016 році зареєструвала право власності на дане нерухоме майно, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 232123738 від 11.11.2020 р.

Таким чином, вбачається з матеріалів справи, що з твердженням позивача, що саме він є власником житлового будинку по літері "В", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не підтверджуються, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують право власності позивача на житловий будинок по літері "В", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, факт самовільного заняття будинку та проживання в ньому, здійснення будівельних робіт, оплати комунальних послуг ще не є підставою для визнання за собою права власності на дане нерухоме майно відповідно до законодавства України.

Як вбачається з листа від 21.06.2011р., ОСОБА_2 зверталася до Прокуратури Подільського району міста Києва, щодо порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за самоуправство та крадіжку електроенергії там газу.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 17.02.2012 року (справа № 2-4137/2011)зобов`язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у здійсненні нею права власності на 1/8 частину жилого будинку по АДРЕСА_2 .

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24.05.2012 р. рішення Подільського районного суду міста Києва від 17.02.2012 року залишено без змін.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 27.05.2013 року (справа № 2607/8717/12) вселено ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_8 .

В судовому засіданні встановлено, що при скасуванні акредитації КП «СПЕЦЖИТЛОФОНД», державний реєстратор Коровайко О.С. не перебувала у трудових відносинах з даним підприємством.

Крім того, Наказ Міністерства юстиції України про скасування акредитації КП «СПЕЦЖИТЛОФОНД», приймався на підставі висновку Комісії з питань акредитації суб`єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб`єктів вимогам акредитації про скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації - комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "СПЕЦЖИТЛОФОНД", який суду надано не було.

Згідно Наказу від 20.02.2017 № 14-к, Коровайко О.С. звільнено із посади державного реєстратора за угодою сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 19.10.2016 року, далі - Закон від 19.10.2016) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п`яти робочих днів.

Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав (ч. 1 ст. 27 Закону від 19.10.2016). Відповідно до ч. 9 ст. 18 Закону від 19.10.2016 датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Таким чином, датою державної реєстрації права власності відповідно є 01 листопада 2016 року (дата реєстрації заяви в базі даних заяв), а датою прийняття рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є 03 листопада 2016 року, яке прийняте державним реєстратором в межах строку, що не перевищує п`яти робочих днів, що цілком відповідає вимогам Закону від 19.10.2016.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІУ від 01 липня 2004 року (далі - Закон).

Відповідно до абзацу 4 частини 5 статті 3 Закону державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором.

Відповідно до статті 10 Закону, державним реєстратором є - громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю «Правознавство», відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав. КП «Спецжитлофонд» на момент здійснення державної реєстрації було акредитованим суб`єктом у сфері державної реєстрації прав відповідно до статті 9 Закону.

Проте, КП «Спецжитлофонд», як юридична особа, не було уповноважене на проведення реєстраційних дій, внесення відомостей, контролем за внесенням відомостей до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності державними реєстраторами.

Відповідно до статті 11 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Втручання, крім випадків, передбачених Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Статтею 38 Закону також передбачено, що державний реєстратор, за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несе дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Як вбачається з Наказу про прийняття на роботу № 50-к від 08.07.2016, Коровайко О. С. перебувала у трудових відносинах з КП «Спецжитлофонд» у період з 11.07.2016 по 20.02.2017, що підтверджується Наказом про звільнення за власним бажанням № 14-к від 20.02.2017, що підтверджується копіями наказу, які знаходяться в матеріалах справи.

Крім того, за результатами проведення Міністерством юстиції України камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» прийнято рішення про скасування акредитації КП «Спецжитлофонд» як акредитованого суб`єкта державної реєстрації та звільнено всіх державних реєстраторів, що підтверджується копією наказу, який знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом абз. 1 п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», заявник: власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - а у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Таким чином, правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами першою та другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України закріплено конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Беручи до уваги практику Верховного Суду (постанова ВП ВС від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц щодо неефективного способу захисту, постанова ВС від 16.09.2020 у справі № 352/1021/19 щодо не належного способу захисту, постанова ВП ВС від 04.09.2018 у справі № 823/2042716 щодо неналежного відповідача, постанова ВС від 12.08.2021 у справі № 205/8312/17 щодо підтвердження права власності позивача), згідно якої кожна з перелічених обставин є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог не знайшли своє підтвердження в ході судового засідання.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст.15, 16, 321 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-82, 258-259, 263, 264-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до державного реєстратора Коровайко Оксани Сергіївни, треті особи: Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціалізованого призначення «Спецжитлофонд», ОСОБА_2 про визнання незаконними дій державного реєстратора та скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги без посередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повненайме найменування учасників справ:

Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_11 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - державний реєстратор Коровайко Оксана Сергіївна (місцезнаходження: 02002, м.Київ, вул. Є.Сверстюка, буд.15);

Третя особа-1 - Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціалізованого призначення «Спецжитлофонд» (місцезнаходження: 04071, м.Київ, вул.Оболонська, буд.34; код ЄДРПОУ 31454734);

Третя особа-2 - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_11 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Н. М. Ларіонова