Ухвала суду № 125117169, 10.02.2025, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1960/24

Провадження № 1-кс/595/57/2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року м. Бучач

Слідчий суддя Бучацького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні 12024211130000314, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 грудня 2024 року за ч.4 ст.185 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211130000314 від 13 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, звернувся із клопотанням, погодженим прокурором Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_3 , в якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на один місяць.

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме, таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло, вчинене повторно, в умовах воєнного стану. 14 грудня 2024 року ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду (справа № 595/1960/24, провадження 1-кс/595/570/2024) застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 23 год. 59 хв. 10 лютого 2025 року. Зазначив, що на даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, оскільки на виконанні у Тернопільському НДЕКЦ МВС України перебувають судові експертизи матеріалів, речовин та виробів і судові товарознавчі експертизи. Окрім того, характеризуючи особу підозрюваного та вчинене ним кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування приходить до переконання, що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися і не перестали існувати, а застосуваннябільш м`якогозапобіжного заходузапобігти такимне зможе.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав наведених у ньому, зазначив, що ризики продовжують існувати, досудове розслідування на завершенні.

Захисник ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 , у судовому засіданні проти клопотання заперечив. Вважає, що оскільки підозрюваний ОСОБА_7 сприяє досудовому розслідуванню, відсутні підстави для продовження строку тримання під вартою, у зв`язку з чим просить застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що наведені прокурором ризики є надуманими, підтримав позиціюсвого захисника з приводу застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. Поряд з тим, зазначив, що у нього немає місця постійного проживання. До адреси місця проживання, яка зазначена в довідці про звільнення його з місць позбавлення волі він не має жодного відношення.

Заслухавши прокурора, який клопотання підтримав, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника, адвоката ОСОБА_5 , які заперечили щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного та просили застосувати до останнього менш обтяжливий запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатньо підстав для його задоволення з огляду на такі мотиви.

Відповідно до вимог ст.177Кримінального процесуального кодексу Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно ч.3ст.197 КПК Українистрок тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання, ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за корисливі злочини проти власності, на шлях виправлення не став, а повторно вчинив корисливий злочин за наступних обставин, а саме 12.12.2024приблизно о19:07год.під часдії натериторії Українивоєнного стану, у ОСОБА_4 , який перебував за адресою м. Бучач, вул. Вишнева Чортківського району Тернопільської області, виник злочинний намір, спрямований на незаконне проникнення в житловий будинок АДРЕСА_1 , законним володільцем якого є ОСОБА_8 та викрадення з нього матеріальних цінностей, які належать ОСОБА_8 .

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та доводячи його до логічного завершення, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, з метою збагачення, ОСОБА_4 , 12.12.2024 о 19:09 год., діючи таємно, умисно, достовірно знаючи, що на території України діє режим воєнного стану, зайшов на територію домогосподарства, що за адресою в АДРЕСА_1 та переконавшись, що за його діями ніхто не стежить та він ніким не буде помічений, тобто діючи таємно, шляхом пошкодження склопакета металопластикового вікна у ванній кімнаті на першому поверсі, проник через нього у приміщення житлового будинку ОСОБА_8 , де перебував до 07:10 год. 13.12.2024.

Під час перебування у житловому будинку ОСОБА_8 у зазначений вище період, ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, вчинив крадіжку грошових коштів у сумі 7080 гривень, які знаходились у приміщенні кухні на столі.

В подальшому, перебуваючи на першому поверсі у коридорному приміщенні вищевказаного житлового будинку та відшукавши на комоді скриньку і відкривши її, ОСОБА_4 викрав із неї золоті вироби, а саме ланцюжок 585 проби вагою 20 грам, ланцюжок 585 проби вагою 8 грам, ланцюжок 585 проби вагою 9 грам, ланцюжок 585 проби вагою 2 грами, ланцюжок 585 проби вагою 8 грам, дві золоті сережки 585 проби вагою 5 грам, два золоті перстні 585 проби вагою по 7 грам, перстень 585 проби вагою 3 грами, кулон із зображенням Божої Матері 585 проби вагою 2 грами, кулон у вигляді «Хреста» 585 проби вагою 1 грам.

Після цього, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи на першому поверсі даного житлового будинку, із дерев`яної тумбочки вчинив крадіжку парфумів «coco noir CHANEL paris» 100 мл та «MARSHAL» EAU DE TOILETTE POUR HOMME ємкістю 100 мл.

Після цього, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 перебуваючи на 2-му поверсі приміщення даного житлового будинку, керуючись корисливим мотивом вчинив крадіжку чоловічої балонової куртки темно-синього кольору фірми «Сolins», жіночої сумочки, золотистого кольору та відеокамери марки «SONY» модель HDR-SR10E.

Надалі, 13 грудня 2024 року приблизно о 07.10 год. ОСОБА_4 через пошкоджене ним металопластикове вікно у ванній кімнаті на першому поверсі, покинув житловий будинок ОСОБА_8 із викраденим ним майном, отримавши при цьому можливість володіти, користуватись та розпоряджатись викраденим майном.

Даною крадіжкою ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 275 008 грн (двісті сімдесят п`ять тисяч вісім гривень).

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 грудня 2024 року за №12024211130000314 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.

14 грудня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.

14 грудня 2024 року ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Новомиколаївка, Жовтневого району Миколаївської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто, до 23 год. 59 хв. 10 лютого 2025 року.

Частиною 4 статті 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Таким чином,вирішення питанняслідчим суддею щодопродовження запобіжногозаходу увиді триманняпід вартоювідбувається в порядку, передбаченомуглавою 18Кримінальногопроцесуальногокодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявністьобґрунтованоїпідозри увчиненніпідозрюваним,обвинуваченимкримінальногоправопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, які надані слідчим на виконання вимог п. 3 ч. 1ст. 184 КПК Україниа саме: протоколом допитупотерпілої ОСОБА_8 від13.12.2024; протоколом затриманняособи,підозрюваноїувчиненні злочинувід13.12.2024;протоколомдопиту свідка ОСОБА_9 від 13.12.2024;протоколом допитусвідка ОСОБА_10 від13.12.2024;протоколом оглядудискаізвідеозаписом ізкамервідеоспостереженняіз житловогогосподарствапотерпілої ОСОБА_8 від13.12.2024; протоколом огляду речей, вилучених у ОСОБА_4 під час затримання від 14.12.2024; висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/120-24/14611-ТВ від 23.12.2024; висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/120-24/14613-ТВ від 24.12.2024; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/120-25/337-ФХД від 20.01.2025; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/120-25/336-ФХД від 21.01.2025; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/120-25/332-ФХД від 22.01.2025; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/120-25/331-ФХД від 22.01.2025; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/120-25/334-ФХД від 23.01.2025; висновком судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/120-25/519-Д від 23.01.2025; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/120-25/326-ФХД від 24.01.2025; висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/120-25/1169-ТВ від 28.01.2025; висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/120-25/1170-ТВ від 29.01.2025.

Слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так у рішенні ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, SeriesA,№ 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Згідно практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom»). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

На переконання суду, наведені в клопотанні обставини, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Згідно п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі "Михалкова та інші проти України", розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинно забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі "Ілійков проти Болгарії" від 26.07.2001, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Надані слідчимі прокуроромдокази свідчатьпро наявністьдостатніх підставвважати,що продовжуютьіснувати тане зменшилисьризики,передбачені п.п.1, 3, 5ч.1ст.177КПК України,а саме: ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він ніде не працює, неодружений, не має визначеного місця проживання, не має стійких соціальних зв`язків, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, тому, усвідомлюючи міру покарання за вчинене, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Також, ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки йому відоме їх місце проживання, з метою зміни їх показів. Крім цього, у даному кримінальному провадженні наявний ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, оскільки згідно вимоги УІАП ГУНП в Тернопільській області № 40-13122024/61003 від 14.12.2024 ОСОБА_4 був неодноразово судимий. Будучи 11 грудня 2024 року звільненим з місць позбавлення волі, ОСОБА_4 на шлях виправлення не став, вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, що не виключає можливості вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого злочину, особу підозрюваного, міцність соціальних зв`язків останнього, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні злочину, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не зможе попередити наявні ризики, визначені ст. 177 КПК України, оскільки такі продовжують існувати та не зменшилися, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе таким запобігти.

Відтак, підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну підозрюваному запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт суд не вбачає.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_4 та тяжкості пред`явленої йому підозри, зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та уникнути ризикам у провадженні, а відтак його продовження є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Даних, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_4 не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору суду не надано.

Крім того, існують об`єктивні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, зокрема, у даному кримінальному провадженні слід провести ще ряд експертиз, які у передбачені законом строки не проведено у зв`язку із значною їх кількістю та тривалістю проведення, без висновків яких неможливо завершити досудове розслідування.

Підстав для зменшення розміру застави, визначеної ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 14 грудня 2024 року при обранні запобіжного заходу суд не вбачає, оскільки наявні обставини, які дають підстави вважати, що саме обраний судом розмір застави зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, у зв`язку з чим розмір застави залишається у раніше визначеному судом розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 121120,00 грн.

За наведених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання сторони обвинувачення щодо продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 184, 193, 194, 196, 199 КПК України,слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про зміну підозрюваному запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні 12024211130000314, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 грудня 2024 року за ч.4 ст.185 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити строкдії запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюпідозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Новомиколаївка, Жовтневого району Миколаївської області, строком на один місяць до 10 березня 2025 року.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

Копію ухвали направити для відома та виконання Державній установі «Чортківська установа виконання покарань №26» за адресою: м. Чортків вул. Л.Українки, 3 Тернопільської області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ відділення поліції№2(м.Бучач)Чортківського РУПГУНП вТернопільській області ОСОБА_6 .

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали закінчується 10 березня 2025 року о 23 год. 59 хв.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошено 13 лютого 2025 року о 09.20 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1