Ухвала суду № 125117105, 13.02.2025, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/98/25

Провадження №2/485/113/25

Ухвала

про закриття провадження у справі

13 лютого 2025 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Яворського С.Й.,

секретар судового засідання Камінський Б.О.,

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Орловського М.А.

представника відповідача - Короля В.М.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 від імені якого діє представник- Орловський Михайло Андрійович до Державної установи "Снігурівська виправна колонія (№5), Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки з метою усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

встановив:

13 січня 2025 року ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до суду з вказаним позовом та просить скасувати в державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4825784701:05:005:0001, яка на праві постійного користування належить ДУ «Снігурівська виправна колонія (№5)» відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою виданого Центральною сільською радою Снігурівського району Миколаївської області серії ЯЯ № 194935 від 04.12.2012.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-МК № 046601 від 12 березня 1997 року, виданого на підставі рішення виконкому Центральної сільської ради № 9 від 31 січня 1997 року йому належить земельна ілянка площею 0,13 га., для обслуговування житлового будинку. Відповідно виписки з по господарської книги с. Центрального від 06.01.2025 за наявною інформацією з 1988 по 2025 роки житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 постійно перебував у власності Позивача та його родини.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 20 вересня 1994 року Бюро приватизації Установи ИН-316/5 УВС Миколаївської області було здійснено приватизацію спільної сумісної власності домоволодіння по АДРЕСА_1 було приватизовано ОСОБА_1 та членами його сім`ї ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 по 1\5 частині домоволодіння кожному. Вказане свідоцтво було видано згідно з розпорядженням (наказом) керівника органу приватизації від 08 серпня 1994 року. Право власності на домоволодіння зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до діючого законодавства.

Позивач звернувся до сертифікованого інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_8 , за для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) під домоволодінням по АДРЕСА_1 , відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-МК №046601 від 12 березня 1997 року. В ході виготовлення вказаної документації і формування земельної ділянки в Державному земельному кадастрі сертифікованим інженером-землевпорядником встановлено наступне. Так, підчас виготовлення «Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,13 га було встановлено, що вказана земельна ділянка перебуває у власності громадянина ОСОБА_1 у відповідності із державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-МК № 046601, виданого Центральною сільською Радою народних депутатів 12.03.1997р. та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 661, і має перетин із земельною ділянкою за кадастровим номером 4825784701:05:005:0001 перетин на 100%. Ця земельна ділянка, крім земельної ділянки, межі якої відновлюються, ще має перетин із земельними ділянками за кадастровими номерами: 4825784700:26:000:0003, 4825784701:26:000:0002, 4825784700:23:003:0002, 4825784701:23:003:0010, 4825784700:23:003:0003 та 4825784700:23:003:0004, тобто земельна ділянка за кадастровим номером 4825784701:05:005:0001 сформована неправильно без врахування фактичних і сформованих меж суміжних землевласників та землекористувачів.

Як наслідок накладання земельної ділянки з кадастровим номером 4825784701:05:005:0001 на земельну ділянку з будинком Позивача, Державним кадастровим реєстратором Відділу № 5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Леміщенко В. А. видано рішення № РВ-7400229492024 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та протокол № ПП-7400012492024 від 18.12.2024. В рішенні про відмову в реєстрації земельної ділянки зазначено, що Відповідно до п.6 статті 24 ЗУ "Про ДЗК" підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки з кадастровим номером 4825784701:05:005:0001 (площа співпадає на 100 відсотків , що є критичною помилкою).

Земельна ділянка з кадастровим номером 4825784701:05:005:0001 відповідно до даних ДЗК на праві постійного користування належить ДУ «Снігурівська виправна колонія (№5)» на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою виданого Центральною сільською радою Снігурівського району Миколаївської області серіїї ЯЯ №194935 від 04.12.2012.

Вказана земельна ділянка сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок Державним підприємством «Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та зареєстровано в Державному земельному кадастрі 06.09.2016.

Земельна ділянка Державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5)» з кадастровим номером 4825784701:05:005:0001, сформована без врахування фактично наявних будівель, споруд та правових документів інших землекористувачів що розташовані поблизу колонії. Таким чино порушені, чи значним чином обмежені права приватної власності громадян на їх майно, в тому числі на майно Позивача. Державний акт на право приватної власності на землю Позивача виданий у 1997 році тобто на 15 років раніше ніж видано державний акт про право постійного користування ДУ «Снігурівська виправна колонія(№5)», що свідчить про те, що при видачі Державного акту на постійне користування мало враховуватись наявність раніше виданого Державного акту на право приватної власності.

21.01.205р. від представника відповідача- ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області надійшов відзив на позов, у якому відповідач не визнає позовні вимоги, просить відмовити у задоволенні в повному обсязі та проводити розгляд справи без участі представника.

28.01.2025р. від представника відповідача- Державна установа "Снігурівська виправна колонія №5" надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого, відповідач не визнає позов позов та просить розгляд справи проводити без участі представника.

03.02.2025 представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог.

13.02.2025 в підготовчому судовому засіданні суд поставив на обговорення питання, в якому судочинстіві має розглядатися даний спір.

Представник позивача - адвокат Орловський М.А. в судовому засідангні вказав, що даний спір слід розглядати в цивільному судочинстві, оскільки в даному випадку відповідачем порушено майнові права позивача на вільне володіння та користування земельною ділянкою, яка належить йому на праві власності.

Представник Державної установи "Снігурівська виправна колонія (№5) в судовому засіданні у вирішенні даного питання поклався на думку суду.

Заслухавши учасників судового процесу, оглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов наступного.

Частиною 2 статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Разом з цим, положення чинного Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) чітко визначають категорії справ, на які поширюється юрисдикція саме адміністративних судів. За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Справи у спорах що виникають між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у даній справі вважає за необхідним навести та застосувати до спірних правовідносин правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в його постанові від 22 листопада 2024 року у справі № 520/34082/23, згідно якої:

"...Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, за змістом вказаних статей справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб`єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, водночас на цих суб`єктів покладено обов`язок виконувати вимоги та приписи. При цьому необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Водночас обов`язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватися цим суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

При цьому єдиною та необхідною правовою підставою для віднесення спору до публічно-правового є одночасна сукупність наступних умов:

- однією зі сторін є суб`єкт владних повноважень, тобто орган державної влади або орган місцевого самоврядування чи установа, якій державою делеговано виконання відповідних владно-розпорядчих функцій;

- спірні правовідносини виникли у зв`язку зі здійсненням ним владно-управлінських функцій;

- перебування сторін спору у відносинах влади-підпорядкування.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Суд зауважує, що вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Звертаючись до суду із позовною заявою, позивач просить скасувати в Держаному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4825784701:05:005:0001, яка на праві постійного користування належить ДУ «Снігурівська виправна колонія (№5)» відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою виданого Центральною сільською радою Снігурівського району Миколаївської області серії ЯЯ №194935 від 04.12.2012р. та припинити усі речові права та їх обтяження, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4825784701:05:005:0001.

Таким чином, предметом спору у цій справі є здійснена відповідачем державна реєстрація земельної ділянки, розташованої на території с.Центральне, Миколаївського району, Миколаївської області.

Враховуючи викладене, оскільки предметом спору, що виник у цій справі є оскарження дій відповідача щодо вчиненої ним державної реєстрації земельної ділянки, Суд, враховуючи виняткову адміністративно-правову природу адміністративної процедури державної реєстрації; наявність у спірних правовідносинах категорій адміністративної процедури державної реєстрації (адміністративний орган; адміністративний акт; адміністративне провадження; адміністративна процедура; дискреційне повноваження; учасники адміністративного провадження (особа, питання про право, свободу чи законний інтерес або обов`язок якої вирішується в адміністративному акті (адресат), інша особа, на право, свободу чи законний інтерес якої негативно впливає або може вплинути адміністративний акт (заінтересована особа), вважає за необхідне зазначити, що спірні публічно-правові (адміністративно-правові) відносини - це відносини адміністративної процедури державної реєстрації, які крім Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулюються Законом України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням змін та доповнень, внесених Законом № 4017-IX.

Згідно приписів статті 125 Конституції України, статей 2, 4, 19 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 18, 71, 76, 77, 79, 100 Закону № 2073-IX рішення, дії, бездіяльність суб`єкта владних повноважень у межах адміністративної процедури державної реєстрації (внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна) оскаржуються до адміністративних судів.

Крім того, Суд також звертає увагу, що положеннями Закону № 4017-IX також уніфіковано підходи щодо процедури оскарження адміністративних актів, зокрема, передбачено, що рішення, дії, бездіяльність вчинені, допущені в адміністративній процедурі державної реєстрації оскаржуватимуться в адміністративному порядку відповідно до Закону № 2073-IX та/або до адміністративного суду.

Колегія суддів ВС України дійшла висновків "...враховуючи положення статті 125 Конституції України, Закону №2073-IX з урахуванням змін та доповнень, внесених Законом № 4017-IX, колегія суддів доходить висновку, що жоден національний суд системи судоустрою України, за винятком адміністративного суду, не може оцінювати адміністративну процедуру державної реєстрації. Розгляд і вирішення справ про адміністративну процедуру державної реєстрації - виняткова компетенція адміністративного суду, натомість розгляд і вирішення справ про адміністративну процедуру державної реєстрації загальними судами, господарськими судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України - є порушенням принципу законності, приписів статей 8, 19, 55, 125 Конституції України, невиконанням приписів Закону №2073-IX, порушенням і недотриманням зобов`язань, узятих Україною перед вступом до Європейського Союзу. Додатково, колегія суддів також зазначає, що адміністративні суди наділені Конституцією України спеціальним статусом і завданнями, що виокремлює їх у системі судоустрою та зобов`язує вирішувати юридичні спори та розглядати інші справи (частина третя статті 124) з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин (частина п`ята статті 125), передусім з огляду на те, що утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3 Основного Закону України), а кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55)".

Таким чином, дану справу слід розглядати в адміністративному судочинстві, що відповідає правовій позиції Верховного суду у постанові від 22.11.2024 року № № 520/34082/23.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак, беручи до уваги наведене вище, суд приходить до висновку за необхідне закрити провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Крім того враховуючи положенняст.256 ЦПК України, позивачу слід роз`яснити право звернення з даним позовом в порядку адміністративного судочинства до Миколаївського окружного адміністративного суду.

З огляду на викладене та керуючись статтями 200, 255-256, 258, 260 ЦПК України, суд

постановив:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 від імені якого діє представник- ОСОБА_2 до Державної установи "Снігурівська виправна колонія (№5), Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки з метою усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Роз`яснити ОСОБА_1 про наявність у нього права на звернення з даним позовом до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 13.02.2025 року.

Суддя С.Й. Яворський