Вирок № 125104913, 11.02.2025, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/14/25

Провадження № 1-кп/603/12/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2025 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Монастириська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024211130000201 від 25 липня 2024 року, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Куропатники Бережанського району Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, не депутата, із середньою освітою, пенсіонера, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

24.07.2024 року у ОСОБА_3 , який перебував за місцем свого проживання в с.Горигляди Чортківського району Тернопільської області, винник злочинний умисел, направлений на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме піщано-гравійної суміші на території Коропецької територіальної громади в с.Горигляди Чортківського району Тернопільської області на березі річки Дністер.

Реалізовуючи свій злочинний намір, взявши колісний трактор марки МТЗ-82, червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з одноосним причепом, ОСОБА_3 24.07.2024 року приблизно о 20:00 год приїхав на вищевказаному колісному тракторі на берег річки Дністер в межах регіонального ландшафтного парку «Дністровський каньйон», який створений відповідно до Указу Президента України від 03.02.2010 року № 96 «Про створення Національного природного парку «Дністровський каньйон», та який входить до складу природно-заповідного фонду України на території Коропецької територіальної громади, що в с. Горигляди Чортківського району Тернопільської області, в порушення правил охорони розробки надр, передбачених ст. 16 Кодексу України про надра, яка встановлює загальні правила ліцензування діяльності стосовно використання надр, всупереч ст. ст. 19, 20 Кодексу України про надра, ст. ст. 57, 125, 126 Земельного кодексу України, які встановлюють порядок виникнення права використання земельної ділянки, а також порушивши вимоги ст. 56 Кодексу України про надра, які стосуються основних правил охорони надр, не маючи спеціального дозволу та гірничого відводу на користування надрами та видобуток корисних копалин, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, за допомогою совкової лопати, шляхом набирання піщано-гравійної суміші з берега річки Дністер, незаконно видобув 0,9 метрів кубічних піщано-гравійної суміші з вмістом гравію 50,21 %, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року (в редакції від 28.12.2011 року) № 1370 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, погрузивши на вищевказаний колісний трактор.

Внаслідок незаконного видобутку корисних копалин загальнодержавного значення на території природно-заповідного фонду ОСОБА_3 спричинив державі в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області матеріальну шкоду на загальну суму 27213,54грн.

Такими умисними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 240 КК України, а саме незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене на території природно-заповідного фонду.

06.01.2025 року в приміщенні Монастириського відділу Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області між начальником Монастириського відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_4 , за письмової згоди представника потерпілого Державної екологічної інспекції у Тернопільській області ОСОБА_5 на укладення угоди, з однієї сторони та підозрюваним ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_6 з іншої сторони укладено угоду про визнання винуватості.

За цією угодою прокурор ОСОБА_4 , підозрюваний ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 240 КК України, істотних для цього кримінального провадження обставин, а підозрюваний ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за ч. 3 ст. 240 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені ОСОБА_3 .

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, визнав повністю, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди та просить затвердити вказану угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену міру покарання. Обвинувачений також просив не конфісковувати належний йому колісний трактор, оскільки це суттєво вплине на його матеріальне становище.

Захисник ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості. Водночас захисник просив не застосувати конфіскацію до належного обвинуваченому колісного трактора, посилаючись на те, що разом з ОСОБА_3 проживають та перебувають на його утриманні дружина ОСОБА_7 , яка не працює, її мати ОСОБА_8 , яка є особою похилого віку. Окрім того, обвинувачений допомагає доглядати за онуком - ОСОБА_9 , який проживає в с. Комарівка, є особою з інвалідністю І групи з дитинства, та батько котрого перебуває на військовій службі. Вищевказаний трактор з причепом є одним із основних джерел доходів сім`ї обвинуваченого, у зв`язку з чим вважає за недоцільне застосовувати конфіскацію до вилученого у ОСОБА_3 колісного трактора.

Прокурор ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити вказану угоду та призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання. Окрім того, прокурор просив конфіскувати в дохід держави колісний трактор марки МТЗ-82, червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також стягнути з обвинуваченого вартість проведеної в кримінальному провадженні експертизи.

Представник потерпілої особи Державної екологічної інспекції у Тернопільській області ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні підтримала надану нею згоду на укладення угоди про визнання винуватості та просила її затвердити. Щодо вирішення питання про застосування конфіскації належного обвинуваченому колісного трактора покладається на думку суду.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження вищевказаної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України); угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (ч. 4 ст. 469 КПК України).

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним. Умови угоди відповідають вимогам КПК України.

Представник потерпілої особи Державної екологічної інспекції у Тернопільській області ОСОБА_5 надала прокурору письмову згоду на укладення ним вказаної угоди.

Судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Узгоджена між сторонами угоди міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, не суперечить інтересам суспільства.

При затвердженні угоди суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, який є пенсіонером, позитивно характеризується за місцем реєстрації та проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Враховуючи викладене, а також те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам закону, суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, зважаючи на позицію представника потерпілої особи, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, яке із врахуванням таких пом`якшуючих обставин як щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, за відсутності обтяжуючих обставин, буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи долю речових доказів, суд зазначає таке.

За приписами ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі, зокрема, обвинувального вироку суду (п. 1 ч. 2 ст. 96-1 КК України).

Відповідно доп.4ч.1ст.96-2КК Україниспеціальна конфіскаціязастосовується уразі,якщо гроші,цінності таінше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Схожі за змістом положення містяться в ч. 9 ст. 100 КПК України, відповідно до якої питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

При цьому гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю) (п. 1 ч. 9 ст.100 КПК України).

В постанові від 23.10.2024 року в справі № 443/74/24 Верховний Суд зауважив, що при застосуванні спеціальної конфіскації у кожному конкретному випадку суд має не тільки послатися на наявність для цього формальних підстав, передбачених у КК України, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар».

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 є пенсіонером, згідно з довідкою-характеристикою № 11 від 10.02.2025 року, виданою виконкомом Коропецької селищної ради, він проживає в с. Горигляди Чортківського району Тернопільської області разом з дружиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не працює, і тещею ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як зазначив в підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_6 , обвинувачений також допомагає в утриманні онука ОСОБА_9 , 2006 р. н., який є особою з інвалідністю І групи, оскільки батько останнього перебуває на військовій службі. На підтвердження вказаних доводів захисник надав суду копію посвідчення серії ДДА № 199595 від 01.05.2024року, а також довідку № 21 від 22.01.2025 року, видану командиром військової частиною НОМЕР_2 .

Окрім того, зі змісту вищевказаної довідки-характеристики № 11 від 10.02.2025 року вбачається, що для обвинуваченого ОСОБА_3 робота на тракторі в с. Горигляди є одним із основних джерел доходів його сім`ї, про що також зазначила сторона захисту в підготовчому судовому засіданні.

Також встановлено, що розмір матеріальної шкоди, заподіяної обвинуваченим внаслідок незаконного видобутку корисних копалин загальнодержавного значення на території природно-заповідного фонду, становить 27213,54грн. Оскільки ОСОБА_3 вже сплатив 8000,00 грн до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Коропецької селищної ради (платіжні інструкції № 0.0.4033088849.1 від 26.11.2024 року, №0.0.4077149538.1 від 18.12.2024 року, № 0.0.4106544881.1 від 02.01.2025 року та №0.04159805394.1 від 28.01.2025 року) невідшкодованою залишається шкода в розмірі 19213,54 грн. У той же час вартість колісного трактора з причепом, який належить обвинуваченому на законних підставах, очевидно перевищу суму завданої державі шкоди.

За наведених обставин суд вважає, що застосування спеціальної конфіскації щодо належного ОСОБА_3 трактора з причепом порушуватиме справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав обвинуваченого, адже покладатиме на нього надмірний індивідуальний тягар.

Долю інших речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, ст.96-2 КК України.

Захід забезпечення арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 30.07.2024 року, скасувати після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов, заявлений Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області про стягнення з ОСОБА_3 залишкової суми шкоди, завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства, в розмірі 21213,54 грн, хоч і визнаний обвинуваченим, підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається зі змісту вищевказаних платіжних інструкцій, після пред`явлення зазначеного цивільного позову ОСОБА_3 додатково відшкодував 2000,00 грн (платіжна інструкція №0.04159805394.1 від 28.01.2025 року), що не було враховано при визначені залишкової суми шкоди.

У зв`язку з наведеним з обвинуваченого підлягає стягненню на користь держави 19213,54 грн шкоди, завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до ст. 124 КПК України наявні в кримінальному провадженні процесуальні витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/120-24/8738-ФХД від 09.09.2024 року в розмірі 3786,40 грн стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 06 січня 2025 року начальником Монастириського відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_6 в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024211130000201 від 25 липня 2024 року.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 06 січня 2025 року покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Захід забезпечення арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 30.07.2024 року (справа № 595/1268/24, провадження № 1-кс/595/350/2024) на трактор колісний марки МТЗ-82, червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та безномерний причіп, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_3 ; піщано-гравійну суміш загальним об`ємом 2 метра кубічних, яка знаходиться у причепі безномерному, який належить ОСОБА_3 ; зразки піщано-гравійної суміші, вилучені із причепа та поміщені у сейф-пакет № INZ1079749 із підписами понятих, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області; зразки піщано-гравійної суміші, вилучені із причепа та поміщені у сейф-пакет № SUD2067003 із підписами понятих, який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області скасувати після набрання вироком законної сили.

Речові докази в кримінальному провадженні:

- трактор колісний марки МТЗ-82, червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з безномерним причепом, які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 повернути ОСОБА_3 ;

- піщано-гравійну суміш об`ємом 0,9 кубічних метра, що знаходиться на спецмайданчику сектору поліцейської діяльності № 1 (м. Монастириська) ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області - конфіскувати у власність держави на підставі ст. 96-2 КК України;

- зразки піщано-гравійної суміші, які знаходяться у двох сейф-пакетах, опломбованих пломбами № 7648332 та № 7648331, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) грн 40 (сорок) коп. процесуальних витрат по справі за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/120-24/8738-ФХД від 09.09.2024 року.

Цивільний позов Державної екологічної інспекції у Тернопільській області задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави залишкову суму шкоди, завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства, в розмірі 19213 (дев`ятнадцять тисяч двісті тринадцять)грн 54 (п`ятдесят чотири) коп. до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Коропецької селищної ради на розрахунковий рахунок UA928999980333129331000019675 (код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача ЄДРПОУ 37977599, ГУК у Тернопільській області).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_1