Ухвала суду № 125102043, 11.02.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/17797/20

Провадження № 2/752/848/25

У Х В А Л А

11 лютого 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Хоменко В.С., при секретарі Павлюх П.В., перевіривши у підготовчому засіданні матеріали позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської Марини Анатоліївни, ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна,-

в с т а н о в и в:

у провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. від 22.01.2024 року прийнято до свого провадження зазначену цивільну справу та призначено підготовче судове засідання.

18.11.2024 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання недійсними електронних торгів та витребування майна разом із клопотаннями про залучення її третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору та про прийняття вказаного позову, як самостійного позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до розгляду із позовом у справі № 752/17797/20.

У підготовчому засіданні при вирішенні питання про прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до спільного розгляду із позовом у справі № 752/17797/20 представник позивача - ОСОБА_5 вважав за необхідне прийняти позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до спільного розгляду із позовом у справі № 752/17797/20.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 та представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_7 заперечували проти прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до спільного розгляду із позовом у справі № 752/17797/20.

Суд перевіривши заяву про залучення ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, прийняття її позовної заяви як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до спільного розгляду з первісним позовом в справі № 752/17797/20, встановлено, що вказана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 195, 177 ЦПК України.

Статтею 195 ЦПК України визначено, що положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.

Частиною 1 ст. 194 ЦПК України визначено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогамстатей175 і 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_8 в позовній заяві третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, міститься дві позовні вимоги: про визнання недійсними електронних торгів, проведених ДП «Сетам» 27.03.2020 року з продажу об`єкта нерухомого майна - однокімнатної квартири АДРЕСА_1 та про витребування від ОСОБА_4 вказаного житлового приміщення на її користь у строкове платне володіння (користування), наймачем якої вона є разом із матір`ю ОСОБА_9 згідно Договору найму від 09.10.2019 року.

При цьому, до позовної заяви ОСОБА_8 додано квитанцію ID 3748-5498-9086-0781 від 12.11.2024 року про сплату судового збору в сумі 1 211,20 грн.

Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно зіст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 році з 01 січня встановлений в розмірі 3028,00 грн.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру вираховується у відсотковому співвідношенні від визначеної ціни позову, та не може бути менше ніж 1211,20 грн, та більше ніж 15140,00 грн.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову.

Згідно з ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 року зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 року визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

Разом з тим, суд зазначає, що до позовної заяви мають бути додані докази вартості майна, оскільки вартість спірного житлового приміщення позивачем ніяким чином не підтверджується, ціна позову не вказана, однак ОСОБА_1 заявлена позовна вимога майнового характеру, а саме про витребування на її користь нерухомого майна - однокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі за вказану позовну вимогу майнового характеру суду не надано.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно:

- визначити ціну позову, яка повинна в цілому складатись з дійсної ринкової вартості спірного майна станом на день звернення до суду з позовом, а саме вартості: однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , з наданням суду відповідних доказів на підтвердження вартості спірного майна, якими може бути відповідний звіт про визначення ринкової вартості нерухомого майна;

- надати суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви за вимогою майнового характеру, який підлягає сплаті в розмірі 1 відсотку від встановленої ціни позову, однак не менше ніж 1 211,20 грн, та не більше ніж 15140,00 грн;

-у разі неможливості надати позивачем суду належні докази на підтвердження визначеної ціни позову, яким може бути відповідний звіт про визначення ринкової вартості нерухомого майна станом на день звернення до суду з позовом, у такому разі на підставі ч. 2 ст. 176 ЦПК України, приймаючи до уваги, що заявлена вимога стосується об`єкта нерухомого майна, вартість якого є значною, слід вважати встановленим судом до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру у максимальному розмірі 15140,00 грн.

Одночасно суд зазначає, що в разі сплати судового збору за встановленою судом сумою, та встановлення під час розгляду справи дійсної вартості майна, в подальшому суд має можливість вирішити питання про повернення суми переплати судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 194 ЦПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 193-195 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської Марини Анатоліївни, ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.

Копію ухвали надіслати для виконання заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Хоменко