Ухвала суду № 125097064, 12.02.2025, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Кримінальне провадження № 481/1855/24

У Х В А Л А

про призначення справи до судового розгляду

"12" лютого 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі колегії: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представника цивільного позивача - Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_8 ,

захисника адвоката ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024152270000421 від 16.08.2024 по обвинуваченню ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ст.348 КК України,

в с т а н о в и в:

До суду, на підставіухвали Миколаївськогоапеляційного судувід 03.02.2025, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024152270000421 від 16.08.2024 по обвинуваченню ОСОБА_10 за ч.1 ст.263, ст.348 КК України.

Прокурор ОСОБА_5 вважав обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам КПК України та просив призначити справу до судового розгляду.

Захисник адвокат ОСОБА_9 просив суд повернути обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні прокурору, посилаючись на те, що прокурором не було роз`яснено ОСОБА_10 , який обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних; вказав що відповідне письмове роз`яснення прокурора до обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, не додано.

Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав позицію свого захисника.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та представник цивільного позивача ОСОБА_8 заперечували щодо повернення обвинувального акту прокурору, вважали можливим призначити справу до судового розгляду.

З`ясувавши думки учасників провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.

Так, ОСОБА_10 обвинувачується, в т.ч., у вчиненні злочину, передбаченого ст.348 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі.

Статею 384 КПК України визначено, що прокурор, суд зобов`язані роз`яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Письмове роз`яснення прокурора про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду. Суд також зобов`язаний роз`яснити право на розгляд справи судом присяжних під час підготовчого судового засідання та у разі, якщо обвинувачений заявить таке клопотання, призначити кримінальне провадження до розгляду саме таким складом суду.

Відповідно до висновку щодо застосування норми ст.384 КПК України, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 13-32кс18, за наявності обґрунтованих підстав для висновку, що в результаті роз`яснення права на суд присяжних на стадії судового розгляду обвинувачений мав реальну можливість ефективно скористатися ним, суд касаційної інстанції вправі не визнати відсутність роз`яснення такого права прокурором при направленні обвинувального акта до суду і судом у підготовчому судовому засіданні безумовною підставою для скасування вироку. Вирішуючи це питання, суду належить виходити з того, чи забезпечили фактично застосовані час і спосіб роз`яснення обвинуваченому права на суд присяжних можливість його реалізації.

Водночас, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в них відсутнє письмове роз`яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних.

Але, в підготовчому судовому засіданні 12.02.2025 судом роз`яснено обвинуваченому право на розгляд кримінального провадження судом присяжних. При цьому головуючим суддею з`ясовано у обвинуваченого, чи зрозумілі йому його права та обов`язки, на що останній ствердно відповів, що зрозумілі та заявив клопотання про розгляд справи судом присяжних.

Отже, допущене прокурором невиконання вимог ст.384 КПК України при направленні обвинувального акту до суду було усунуто судом шляхом відповідного роз`яснення та створено необхідні умови для ефективного використання права на суд присяжних, що узгоджується з постановою Верховного Суду від 11.04.2023 (справа № 207/317/18).

Відтак, вказане свідчить про те, що судом в повній мірі виконано вимоги ст.384 КПК України щодо обов`язкового роз`яснення обвинуваченому можливості та особливостей розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Таким чином, клопотання захисника про повернення прокурору обвинувального акту у даному кримінальному провадженні є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.10 ст.615 КПК України, в умовах воєнного стану кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною статті було визначено склад суду за участю присяжних.

Відтак, судовий розгляд слід здійснювати судом колегіально в складі трьох професійних суддів, на підставі ст.615 КПК України.

Дане кримінальне провадження підсудне Вознесенському міськрайонному суду Миколаївської області на підставі ухвали Миколаївського апеляційного суду від 03.02.2025.

Під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3ст.314 КПК України, не встановлено.

Обвинувальний акт складено з дотриманням вимогКПК України. Під час провадження досудового слідства порушень вимог КПК України, без усунення яких кримінальне провадження не може бути призначено до судового розгляду, не вбачається.

Разом з тим, до суду надійшло клопотання представника цивільного позивача - ОСОБА_8 про скасування арешту майна - автомобіля «TOYOTA PRIUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 19.08.2024. При цьому представник цивільного позивача посилається на те, що необхідність в арешті вказаного автомобіля, який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить на праві власності Головному управлінню Національної поліції в Миколаївській області, - відпала, судова експертиза проведена, вартість матеріального збитку встановлена.

В підготовчому судовому засіданні представник цивільного позивача - ОСОБА_8 клопотання про скасування арешту майна підтримала, просила суд скасувати арешт з автомобіля «TOYOTAPRIUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та колеса до нього.

Прокурор ОСОБА_5 , потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не заперечували проти задоволення зазначеного клопотання про скасування арешту майна.

Захисник адвокат ОСОБА_9 заперечував проти заявленого представником цивільтного позивача клопотання; вказав, що автомобіль «TOYOTAPRIUS» є речовим доказом, долю якого можливо вирішувати під час ухвалення вироку або після.

Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав позицію захисника.

Дослідивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, заслухавши думки учасників провадження, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.2ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення клопотання представника цивільного позивача - ОСОБА_8 про скасування арешту майна.

Інших клопотань учасниками кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 22, 169, 174, 314-317, ч.10 ст.615 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_9 про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_10 за ч.1 ст.263, ст.348 КК України відмовити.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_10 увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.263,ст.348КК України, призначити до відкритого судового розгляду в приміщенні Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області19.02.2025 о 13:00.

Судовий розгляд здійснювати судом колегіально в складі трьох професійних суддів.

В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Клопотання представника цивільногопозивача -Головного управлінняНаціональної поліціїв Миколаївськійобласті ОСОБА_8 задовольнити частково.

Транспортний засіб автомобіль марки«TOYOTAPRIUS»,реєстраційний номер« НОМЕР_1 »,ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить на праві власності Головному управлінню Національної поліції в Миколаївській області, та ліве переднє колесо автомобіля марки «TOYOTA PRIUS», який поміщено до сейф-пакету, опломбованого біркою ХТН А471245, передати на відповідальне зберігання власнику - Головному управлінню Національної поліції в Миколаївській області, тимчасово заборонивши будь-яким способом розпоряджатися ним, в тому числі, відчужувати, передавати в оренду, вчиняти будь-які інші правочини щодо вищевказаного майна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3