Рішення № 125095747, 12.02.2025, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 465/5907/24

Провадження № 2/342/75/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді: Федів Л.М.

секретаря судового засідання: Матієк І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городенка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 1621952 від 19.07.2021, -

В С Т А Н О В И В:

ПозивачТовариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" (місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48)звернувся в Франківський районний суд м. Львова з позовом до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором про споживчий кредит № 1621952 від 19.07.2021 в розмірі 19650 грн та судові витрати на оплату судового збору в сумі 3028 грн. В обгрунтування позову зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності (розпорядженням Нацкомфінпослуг N 2606 від 27.10.2015 зареєстровано в реєстрі фінансових установ за N?16103225). 19.07.2021 між Позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит N 1621952 від 19.07.2021 в електронній формі. За умовами п. 1.1. укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору про споживчий кредит, Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти в сумі 6 550 (шість тисяч п?ятсот п?ятдесят) гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов?язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Пунктом 1.3. Договору про споживчий кредит встановлено, що позика надається строком на 30 (тридцять) днів. Відповідно до п. 1.4. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний Позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору про споживчий кредит між Позичальником і Позикодавцем. Позивачем в порядку встановленому п. 1.4. Договору про споживчий кредит на картковий рахунок Відповідача була перерахована сума позики в розмірі 6 550,00 грн., що підтверджується повідомленням N 569/07 від 12.07.2024 року ТОВ «Платежі Онлайн», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів. Таким чином, Позивачем належним чином виконані умови Договору про споживчий кредит, в той час як Відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за Договором про споживчий кредит зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів. Згідно п. 1.5.1 Договору позики нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов:1.8 (один цілий вісім десятих) процента від суми позики, але не менше ніж 50 (п?ятдесят) гривень 00 копійок за перший день користування позикою; 1.8 (один цілий вісім десятих) процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору.

Відповідно до ст. 21 ч. 3 Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов?язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. При цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення Позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів. Відповідно п. 1.1, 1.5 Договору про споживчий кредит, загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 12.07.2024 становить 19 650,00 грн, з яких: 6 550,00 грн - основний борг; 13 100,00 грн - заборгованість по відсоткам.

Станом на день подання позову Відповідач взяті на себе зобов?язання по Договору про споживчий кредит не виконав, у зв?язку з чим у останнього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суддіФранківського районного суду м. Львова Дзеньдзюра С.М. від 14.08.2024, позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направлено за підсудністю до Городенківського районного суду Івано-Франківської області.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної цивільної справи визначено суддю Федів Л.М.

Згідно відповіді № 778498 від 10.09.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманої судом у порядку, визначеному ч. 8 ст. 187 ЦПК України, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 10 вересня 2024 рокуприйнято до свогопровадження та відкрити провадження у цивільній справі за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 1621952 від 19.07.2021. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву в якій просить розгляд справи провести у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, відзиву на позовну заяву суду не надала, причин неявки суду не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення за зареєстрованим місцем проживання судових повісток про виклик до суду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 Заочний розгляд справи.

Тому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки не повідомила, відзиву на позовну заяву суду не надала, а позивач подав докази, які вважав достатніми для розгляду справи, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України, зокрема, як передбачено у п. 3 ч. 1 цієї статті, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 19.07.2021 між Позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит N 1621952 від 19.07.2021 в електронній формі. За умовами п. 1.1. укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору про споживчий кредит, Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти в сумі 6550 гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у п.1.5 договору.

Позика надається позичальнику виключно за допомогою веб-сайту позикодавця (https://creditup.com.ua) за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. Строк позики за цим договором складає 30 днів, позика має бути повернута згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит до 24.12.2021 (п. 1.2, 1.3 договору).

Відповідно до п. 1.4. дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний Позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору про споживчий кредит між Позичальником і Позикодавцем.

Пунктами 1.5, 1.5.1 договору визначено, що строк та проценти за користування позикою за договором про споживчий кредит обчислюються за фактичну кількість календарних днів користування позикою. Протягом строку позики, встановленого п. 1.3. договору, розмір основних процентів складає: 1, 8 % від суми позики, але не менше ніж 50 грн за перший день користування позикою; 1, 8 % від суми позики щоденно за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного у п. 1.3. цього договору.

Відповідно до п. 2.2.2.3 договору позичальник зобов`язаний своєчасно повернути позику, проценти за користування позикою в порядку, визначеному цим договором.

Водночас зі змісту договору вбачається, що такий договір підписаний електронним підписом відповідача з ідентифікатором fv8299 (п. 8 договору).

Позивачем в порядку встановленому п. 1.4. Договору про споживчий кредит на картковий рахунок Відповідача була перерахована сума позики в розмірі 6 550,00 грн., що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» № 569/07 від 12.07.2024.

Згідно з додатку до договору - таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної фіксованої процентної ставки за договором про споживчий кредит, при підписанні кредитного договору сторони погодили орієнтовну сукупну вартість кредиту: сума кредиту 6550 грн строком на 30 днів, проценти за користування кредитом 3537 грн; реальна річна процентна ставка 19 020,63; загальна вартість кредиту 10087 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ВЕЛЛФІН» за договором позики № 1621952 від 19.07.2021 за період з 19.07.2021 по 12.07.2024 заборгованість складає 19650 грн, з яких 6550 грн - основний борг; 13 100 грн - заборгованість по відсоткам.

Тож судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за договором про споживчий кредит, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Позивач свої зобов`язання за договором про споживчий кредит виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договорами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отож будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передавання своїх прав іншій особі за правочином.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Так як відповідачем порушено умови договору про споживчий кредит, тосуд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення із відповідача, як боржника, заборгованості за вказаним договором, що підтверджується наданими позивачем доказами, які долучено до матеріалів справи.

Водночас, щодо нарахування відсотків за даним договором та суми, яка підлягає стягненню, суд зазначає наступне.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як встановив суд вище, строк дії договору про споживчий кредит № 1621952 від 19.07.2021 погоджений сторонами на 30 днів, тобто до 18.08.2021. Тож передбачені ч. 1 ст. 1048 ЦК України проценти за користування кредитом можуть бути нараховані лише включно до 18.08.2021 та їх розмір становить 3537 грн.

Указане також підтверджується додатком до договору - таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної фіксованої процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Водночас прострочена заборгованість за відсотками у сумі 13100 грн, про стягнення якої заявляє позивач, нараховувалась у період з 19.07.2021 до 12.07.2024, тобто за межами строку дії договору про споживчий кредит.

Докази продовження строку дії вказаного договору в матеріалах справи відсутні.

Тож суд доходить висновку, що розмір заборгованості задоговором про споживчий кредит № 1621952 від 19.07.2021, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 становить 10087 грн, з яких: 6550 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 3537 грн заборгованість за відсотками в межах строку дії договору з 19.07.2021 по 18.08.2021, у зв`язку з цим позовні вимоги ТОВ«ВЕЛЛФІН»підлягають до частково задоволення.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн.

Так як заявлені позовні вимоги задоволено частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1554,37 грн (з розрахунку 10087 грн х 3028 грн / 19650 грн = 1554,37 грн).

Керуючись ст.ст.12, 13,81, 89,141,247, 259, 263-265, 268, 280-282ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 1621952 від 19.07.2021 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість за договором про споживчий кредит № 1621952 від 19.07.2021 в розмірі 10087 грн (десять тисяч вісімдесять сім гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» судовий збір у розмірі 1554,37 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН»; місцезнаходження: вул. Героїв Севастополя, 48, м. Київ; код ЄДРПОУ: 39952398;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Судове рішенняскладено 12.02.2025.

Суддя: Федів Л. М.