Ухвала суду № 125057581, 28.01.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3206/25

Провадження № 1-кс/761/2828/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (участь якого забезпечення шляхом відеоконференції),

підозрюваного - ОСОБА_7 (участь якого забезпечення шляхом відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 , погодженого з прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гадяча Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні №12023040000000900 від 18.08.2023,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 , погодженого з прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні №12023040000000900 від 18.08.2023.

В обґрунтування поданого клопотання детектив зазначає про те, що у провадженні Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України перебувають матеріали кримінального провадження №12023040000000900 від 18.08.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 191 КК України.

20.01.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 191 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 інкримінованих йому вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням УПК в Дніпропетровській області Департаменту НПУ про вчинення кримінального правопорушення; рапортами УПК в Дніпропетровській області Департаменту НПУ щодо причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення; статутом КП «ІНФО-РАДА-ДНІПРО» ДМР; посадовою інструкцією, затвердженою 01.09.2023 директором КП «ІНФО-РАДА-ДНІПРО» ДМР; наказами директора КП «ІНФО-РАДА-ДНІПРО» ДМР від 11.01.2022 № 11/01-4 та № 11/01-4; договорами постачання товару №03/02-1 від 03.02.2023, №29/05-3 від 29.05.2023, №28/07-2 від 28.07.2023, №28/07-1 від 28.07.2023, №16/10-3 від 16.10.2023, №24/07-3 від 24.07.2023 та видатковими накладними до договорів; висновком експерта №23/08/2024 від 17.09.2024; висновком експерта №31/12-2024 від 31.12.2024 щодо проведення судової економічної експертизи; висновками експертів №CE-19/104-24/41733-ТВ від 24.10.2024, №CE-19/104-24/42474-TB від 06.11.2024, №456/1/24 від 14.10.2024, № 457/1/24 від 18.10.2024, №458/1/24 від 28.10.2024, № 766/24 від 04.11.2024, №CE-19/104-24/41735-ТВ від 06.11.2024, щодо проведення судових товарознавчих експертиз; протоколами допиту у якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_7 , ОСОБА_13 ; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

В обґрунтування свого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою детективом зазначено, що враховуючи характер вчинених підозрюваним ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, з метою забезпечення досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, а також беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: наявність вагомих доказів, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, за один з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, враховуючи наявність ризиків що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також той факт, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, детектив за погодженням із прокурором просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 9 275 768,5 грн.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави.

Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_7 , в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_7 найбільш суворого запобіжного заходу, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та необґрунтованість підозри та зазначили, що в інкримінованих йому діях відсутній склад кримінального правопорушення. Крім того, захисники також зазначили, що ОСОБА_7 має постійне проживання, міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується, є особою похилого віку та потребує лікування, також зазначили, що підозрюваний не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, добровільно прибув на розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу. Сторона захисту також звернула увагу, що до ОСОБА_7 раніше застосовувався запобіжний захід не пов`язаний з тримання під вартою, та обовязки якого він виконував належним чином, зявлявся до детектива за кожним викликом, відтак сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши доводи прокурора, захисників та підозрюваного, дослідивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України перебувають матеріали кримінального провадження №12023040000000900 від 18.08.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 191 КК України.

20.01.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 191 КК України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно вимог до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення(рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.

При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_7 , та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред`явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 міг вчинити інкриміновані йому правопорушення.

З огляду на зазначене та враховуючи матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_7 ознак інкримінованих йому кримінальних правопорушень на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність застосування тримання під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання особи під вартою.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Так, аналізуючи зазначені детективом та прокурором ризики, слідчий суддя враховує, що ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнано можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, сховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя бере до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_7 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.

Так, одне з інкримінованих ОСОБА_7 діянь відповідно до ст. 12 КК України віднесене до особливо тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачає виключно позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, у зв`язку з чим є всі підстави вважати, що тяжкість покарання у разі визнання судом його винним сама по собі може бути обставиною, яка може обумовити ризик переховування останнього від органів досудового розслідування, суду.

Водночас, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Наявність у підозрюваного постійного місця проживання, місця роботи, позитивної характеристики, хоча і мінімізує ризик переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та суду, однак повністю його не виключає.

Крім того, надаючи оцінку можливості підозрюваним здійснення впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Таким чином, слідчий суддя вважає доведеними наявність заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.

Водночас, твердження органу досудового розслідування щодо наявності ризику знищення, сховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; на даний час є необґрунтованими, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває вже більше року і у сторони обвинувачення було достатньо часу зібрати всі докази на обґрунтування висунутої ОСОБА_7 підозри, а тому слідчий суддя вважає, що вказаний ризик не знайшов свого підтвердження в ході розгляду даного клопотання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, слідчий суддя повинен з?ясувати наявність достатніх даних, які б свідчили, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та відповідно, наявність обставин, які б обґрунтовували застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).

Вирішуючи питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_7 , а також обставини у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_7 .

Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 працевлаштований, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, потребує лікування.

Зазначені факти на переконання слідчого судді у разі застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою можуть негативно вплинути на його фізичний.

Крім того, слідчий суддя також бере до уваги, що до ОСОБА_7 застосовувався запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, покладені на нього обов`язки він не порушував. Про такі порушення, також не було зазначено прокурором у судовому засіданні.

Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 14.10.2020 у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Посилання в клопотанні сторони обвинувачення на неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів є формальним, посилання на ризик знищення, сховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення - ґрунтується на припущенні з огляду на обсяг даних на підтвердження обґрунтованості підозри, відомостей про особу підозрюваного.

Тяжкість злочину та суворість покарання, яке загрожує особі в разі визнання особи винною, не може слугувати єдиною підставою для застосування виключного запобіжного заходу. Те, що особа підозрюється у вчиненні злочину певної тяжкості, переліченими ризиками ст. 177 КПК України, з чим пов`язує прокурор неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, самі по собі не свідчать про неможливість уникнення встановлених ризиків шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу підозрюваного, а саме, наявність у нього місця проживання, місця роботи, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, який, з урахуванням усіх обставин справи, на думку слідчого судді, буде достатнім запобіжним заходом, здатним забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та зможе запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.

За змістом ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні: особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Прокурор у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просить визначити підозрюваному ОСОБА_7 заставу у розмірі 9 275 768,5 грн., посилаючись на вагомість доказів причетності ОСОБА_7 до вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4 5 ст. 191 КК України, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_7 , недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів. На думку прокурора саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваного; інші дані про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.

Беручи до уваги обставини кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, вбачається, що розмір застави, який належить визначити підозрюваному ОСОБА_7 має бути встановлений у розмірах встановлених п. 3 ч. 4 ст. 182 КПК України.

При цьому, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини «Істоміна проти України» від 13.01.2022, згідно з п. 32 якого «…Суд вважає, що, зосереджуючись на розмірі шкоди, як стверджувалося, завданої заявницею, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов`язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції».

Слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_7 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Цей розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

На переконання слідчого судді, застава в розмірі 9 275 768,5 грн., яку просить визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для підозрюваного, тим більше такий розмір обґрунтовано прокурором, виходячи із суми спричиненої шкоди, без урахування положень однієї із загальних засад кримінального провадження презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, регламентованої ст. 17 КПК України, та практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн., не є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_7 та разом з покладеними на нього обов`язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.

Крім того, для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_7 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні щодо обставин інкримінованого кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем свого проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотаннядетектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р: № UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 28.01.2025 у справі №761/3206/25.

Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору. Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні щодо обставин інкримінованого кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем свого проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків визначити до 20.03.2025.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1