Ухвала суду № 125050499, 11.02.2025, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.02.2025

Єдиний унікальний №497/2166/22

Провадження №1-кп/497/12/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про розгляд заяви прокурора про роз`яснення рішення суду, постановленого за результатами розгляду клопотань сторін

11.02.25 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 (ВКЗ),

його захисника адвоката ОСОБА_5 (ВКЗ),

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

його захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград Одеської області заяву прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 про роз`яснення судового рішення в порядку ст.380 КПК України в кримінальному провадженні № 12022160000000231 від 19.04.2022 року відносно обвинувачених:

ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,

ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.3 ст.332 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні з 25.09.2023 року розглядається обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.3 ст.332 КК України (т.2 а.с.183-184).

Ухвалою суду від 17.12.2024 року

І). В задоволенні клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 22.08.2024 року про допит свідка « ОСОБА_9 » до якого застосовано заходи безпеки у режимі відеоконференції згідно ч.9 ст.352 КПК України відмовлено.

ІІ). Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 від 10.12.2024 року про скасування заходів забезпечення безпеки відносно свідка ОСОБА_9 , підтримане захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 та обвинуваченими задоволено.

Скасовано заходи забезпечення безпеки, застосовані під час досудового розслідування кримінального провадження № 12022160000000231 від 19.04.2022 року до свідка (зі зміненими анкетними даними) ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді зміни анкетних даних у зв`язку з відсутністю реальної загрози його життю та здоров`ю. Ухвалу про скасування заходів безпеки довести до відома свідка (зі зміненими анкетними даними) ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Копію ухвали невідкладно скерувати Одеській обласній прокуратурі для виконання.

Зобов`язано прокурора забезпечити явку свідка (зі зміненими анкетними даними) ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судове засідання на попередньо визначену судом дату (т.3 а.с.209-212).

В судовому засіданні було проголошено перерву до 15.01.2025 року (т.3 а.с.219).

27.12.2024 року до суду поштовим листом надійшла заява прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 про роз`яснення судового рішення в порядку ст.380 КПК України, а саме ухвали суду від 17.12.2024 року, постановленої за результатами розгляду клопотання прокурора щодо допиту залегендованого свідка та захисника про скасування заходів безпеки щодо свідка ОСОБА_9 (т.3 а.с.234-238).

А саме, прокурор просить:

1.Роз`яснити яким чином чи в межах яких повноважень Одеська обласна прокуратура зобов`язана виконати ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 17.12.2024 про скасування заходів забезпечення безпеки, застосованих під час досудового розслідування до свідка зі зміненими анкетними даними ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12022160000000231 від 19.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. З ст. 332 КК України та ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 309, ч. З ст. 332 КК України, якщо:

-постанову про застосування заходів безпеки, передбачених Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», які полягають у забезпеченні конфіденційності даних про особу шляхом зміни анкетних даних від 20.04.2022 прийнято слідчим, яким проводилось досудове розслідування вказаного кримінального провадження. Вказана постанова віднесена до державної таємниці з грифом «цілком таємно»;

- заява від залегендованого свідка ОСОБА_9 про необхідність скасування заходів безпеки не надходила, строк застосування вказаного заходу безпеки не закінчився, факти невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що забезпечують безпеку, відсутні, так само як і відсутня достовірна інформація про усунення загрози життю, здоров`ю, житлу і майну залегендованого свідка ОСОБА_9 , у зв`язку з якою і приймались до нього заходи безпеки;

-указаною ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 17.12.2024 про скасування заходів забезпечення безпеки фактично вже прийнято рішення про скасування заходів безпеки до свідка.

2.Про прийняте рішення прокурор просила повідомити Одеську обласну прокуратуру та інших учасників кримінального провадження у порядок та спосіб, визначений діючим законодавством.

В обґрунтуваннязаяви прокурорстверджує, що за приписами частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, а також у судовому розгляді кримінальних проваджень, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров`я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.

Суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України, регулює Закон України «Про державну таємницю».

Вичерпний перелік відомостей, які станом на даний час визнані в Україні державною таємницею, міститься у Зводі відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженому наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383 (з відповідними змінами та доповненнями).

У контексті заборони внесення державної таємниці до процесуальних рішень слід зауважити, що пунктом 4.1.19 Зводу відомостей, які становлять державну таємницю, відомості про проведення заходів безпеки стосовно особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві і взята під захист згідно з чинним законодавством України у зв`язку з виникненням загрози її життю чи здоров`ю, щодо заміни документів або зміни зовнішності чи переселення в інше місце проживання, віднесені до державної таємниці з грифом «цілком таємно».

Статтею 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» визначено, що забороняється передавати і розголошувати відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, або такі, що можуть зашкодити слідству чи інтересам людини, безпеці України.

Не підлягають передачі і розголошенню результати оперативно-розшукової діяльності, які відповідно до законодавства України становлять державну таємницю, а також відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини. За передачу і розголошення цих відомостей працівники оперативних підрозділів, а також особи, яким ці відомості були довірені при здійсненні оперативно-розшукової діяльності чи стали відомі по службі або роботі, підлягають відповідальності згідно з чинним законодавством, крім випадків розголошення інформації про незаконні дії, що порушують права людини.

Згідно п. «ж» ст. 7 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» заходами забезпечення безпеки є забезпечення конфіденційності відомостей про особу.

Відповідно до ч. 9 ст. 352 КПК України у виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін кримінального провадження чи самого свідка постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них. У разі якщо існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, за наявності відповідних підстав мають право не лише особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень, а й свідок у кримінальному провадженні.

Під час досудового розслідування кримінального провадження рішення про застосування заходів безпеки приймається у формі постанови, яка згідно пункту 4.1.19 Зводу відомостей, які становлять державну таємницю, віднесені до державної таємниці з грифом «цілком таємно». Саме в постанові про застосування заходів безпеки шляхом зміни анкетних даних особи указано підстави застосування таких заходів для свідка. Матеріали щодо застосування заходів безпеки зберігаються окремо від матеріалів досудового розслідування.

Статтею 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» визначено, що нерозголошення відомостей про осіб, взятих під захист, може здійснюватися шляхом:

а) обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, дізнавача, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

При цьому, статтею 21 вказаного вище Закону регламентовано, що підставою для скасування заходів безпеки, що здійснюються відповідно до цього Закону, може бути: а) закінчення строку конкретного заходу безпеки;

б) усунення загрози життю, здоров`ю, житлу і майну осіб, взятих під захист;

в) систематичне невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що забезпечують безпеку, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість такого скасування. Приводом для скасування заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути: а) заява учасника кримінального судочинства, члена його сім`ї або близького родича, щодо якого були застосовані заходи безпеки; б) отримання достовірної інформації про усунення загрози життю, здоров`ю, житлу і майну зазначених осіб.

Прокурор в даній заяві акцентувала увагу суду, що в дійсний час як до Одеської обласної прокуратури, так і до органу досудового розслідування та органу, якому доручено здійснення заходів безпеки, заява від залегендованого свідка ОСОБА_9 про необхідність скасування заходів безпеки не надходила. Крім цього, строк застосування вказаного заходу безпеки не закінчився, факти невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що забезпечують безпеку, відсутні, так само як і відсутня достовірна інформація про усунення загрози життю, здоров`ю, житлу і майну залегендованого свідка ОСОБА_9 , у зв`язку з якою і приймались до нього заходи безпеки.

На підставі ст. 380 КПК України, з метою недопущення порушення вимог ст. 352 КПК України, вимог Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Закону України «Про державну таємницю», Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383, та інших нормативно-правових актів із вказаних питань прокурор просить надати роз`яснення по зазначеним ним в цій заяві питанням.

В період з 30.12.2024 ро по 08.01.2025 року, та з 15.01.2025 року по 05.02.2025 року головуючий суддя перебувала у частині щорічної відпустки, головуючому судді були надані дні відпочинку за чергування у вихідні дні, а тому дана заява розглядається в першому призначеному судовому засіданні після виходу головуючого судді з відпустки.

У судовому засіданні 10.02.2025 року:

-прокурор ОСОБА_3 підтримав дану заяву, вважав її обґрунтованою, стверджував про необхідність надання роз`яснення виконання ухвали, оскільки прокурори перебувають у складному становищі та не знають як виконати ухвалу суду, а невиконання ухвали може призвести до відповідальності встановленої законом.

-захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 вважав заяву прокурора такою, що не підлягає задоволенню, оскільки ухвала суду є чіткою і зрозумілою, якою скасовано заходи забезпечення безпеки відносно свідка ОСОБА_9 .. Прокурор має забезпечити участь даного свідка в судовому засіданні як і інших свідків обвинувачення, а не ховати свідків. Заперечував щодо задоволення вказаної заяви прокурора, вважав, що дана заява прокурора є формою тиску як на сторону захисту, так і на суд;

-обвинувачений - ОСОБА_4 (ВКЗ) підтримав думку захисника;

-захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 підтримав позицію захисника ОСОБА_5 .. В своїх запереченням посилався на висновки, викладені в Постанові Верховного Суду від 22.02.2024 року у справі №761/21443/22 в частині роз`яснення судового рішення та просив їх врахувати при розгляді даної заяви. Стверджував, що цією заявою прокурор виражає незгоду з постановленим судом рішенням, оскільки прокурором було подано апеляційну скаргу на рішення, яке не оскаржується, тоді як ухвала за результатами розгляду цієї заяви підлягає апеляційному оскарженню. Крім цього, прокурор подає безпідставну заяву про відвід головуючому судді, та таким чином на думку захисника, прокурор затягує розгляд справи по суті пред`явленого обвинувачення.

-обвинувачений - ОСОБА_6 підтримав заперечення захисника.

Дослідивши доводи прокурора в поданій заяві, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Отже, роз`яснення судового рішення - це викладення його у більш ясній і зрозумілій формі.

Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення (ухвала Верховного Суду України від 13 липня 2016 року у справі N 21-452іп16).

Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суддя викладає більш повно і зрозуміло ті положення рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому, суддя не роз`яснює мотиви прийняття судового рішення та не змінює його зміст, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених у судовому рішенні. Отже, якщо фактично порушується питання про зміну судового рішення, про внесення до нього нових даних або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Такий висновок узгоджується з позицією, висловленою в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2019 у справі N 202/4467/14-к.

Відтак, роз`яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз`яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз`яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання.

В ухвалі від 22.02.2024 року у справі №761/21443/22, що стосується саме заяви про роз`яснення судового рішення, Верховного суд вказав, що механізм, визначений у ст. 380 КПК України, не може використовуватися, якщо учасник процесу не згоден з мотивами судового рішення, порушує питання про внесення змін або нових даних у судове рішення. При цьому, роз`яснюючи ухвалу, суд не вправі змінювати її зміст, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених у судовому рішенні.

Вимоги, які пред`являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться у статті 372 КПК України. Тож у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз`яснення ухвали, слід виходити з приписів статей 372 КПК України щодо змісту ухвали.

Варто зазначити, що роз`яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК України) способом усунення його недоліків, а щодо передбачених ст. 380 КПК України роз`яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.

Так, на особу, що звертається з заявою про роз`яснення рішення покладається обов`язок зазначити, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.

Текст ухвали від 17.12.2024 року про тимчасовий доступ до речей і документів складено відповідно до вимог ст. 372 КПК України з посиланням на норми діючого кримінального процесуального закону, викладений чіткими зрозумілими реченнями і не містить у собі труднощів для розуміння її точного змісту та виконання органом досудового розслідування, а відтак підстав для задоволення заяви про роз`яснення ухвали слідчого судді в порядку ст. 380 КПК, за наведеними в ній доводами, відсутні.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України» вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

В даному випадку в мотивувальній частині зазначеної ухвали зазначені мотиви прийнятого рішення, у висновках містяться посилання на відповідні норми кримінального процесуального закону, а резолютивна частина цього судового рішення містить чіткий і зрозумілий висновок.

Поряд із цим, заява про роз`яснення судового рішення не містить застережень про те, в чому саме полягає незрозумілість судового рішення та посилань на конкретні обставини.

Судове рішення є ясним, повним, зрозумілим, резолютивна частина рішення є такою, що не припускає іншого тлумачення та суперечностей під час його виконання.

Дослідивши зміст ухвали суду від 17 грудня 2024 року, постановленої за результатами розгляду клопотання прокурора про допит залегендованого свідка в режимі відеоконференцзв`язку та клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення безпеки відносно свідка ОСОБА_9 , встановлено, що ухвала відповідає вимогам ст. 164 КПК України, є зрозумілою, мотиви, обґрунтування її прийняття, суть та зміст викладені чітко та доступно, з посиланням на норми чинного законодавства, будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння, ухвала не містить. Мотивувальна та резолютивна частини даної ухвали є зрозумілими і такими, що не припускають іншого тлумачення.

Даною ухвалою скасовано заходи забезпечення безпеки, застосовані під час досудового розслідування кримінального провадження № 12022160000000231 від 19.04.2022 року до свідка (зі зміненими анкетними даними) ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді зміни анкетних даних у зв`язку з відсутністю реальної загрози його життю та здоров`ю та зобов`язано прокурора забезпечити явку свідка (зі зміненими анкетними даними) ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судове засідання на попередньо визначену судом дату.

Тобто, прокурор має забезпечити участь даного свідка, як і інших свідків сторони обвинувачення в судовому засідання Болградського районного суду Одеської області для їх допиту судом, а суд сприяє в цьому прокурору та у разі потреби підготує і надасть прокурору відповідні судові повістки.

З часу постановлення даної ухвали до тепер, до суду не надходило жодних заяв та скарг свідка (зі зміненими анкетними даними) ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про наявність реальної загрози життю, здоров`ю, житлу чи майну цього свідка в рамках даного кримінального провадження та не надано відповідних доказів прокурором, що ще раз вказує на відсутність будь-якої загрози життю, здоров`ю, житлу чи майну свідка ОСОБА_9 .

Отже, ухвала суду від 17 грудня 2024 року не містить жодних положень чи посилань, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння, зокрема, й для осіб які будуть здійснювати її виконання.

З врахуванням зазначеного, суд вивчивши заяву прокурора, дослідивши матеріали провадження не встановив важливість та необхідність роз`яснення рішення, оскільки під час судового розгляду заяви встановлено, що ухвала суду від 17.12.2024 року відповідає вимогам статті 372 КПК України, її викладено в ясній зрозумілій формі, підстави та мотиви прийняття даного рішення наведені в ухвалі з урахуванням норм законодавства, що підлягають застосуванню при вирішенні відповідного клопотання.

Таким чином, за своїм змістом ухвала суду є зрозумілою, підстави та мотиви прийняття даного рішення наведені в ухвалі.

Відтак, заява прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.380 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 про роз`яснення ухвали Болградського районного суду Одеської області від 17.12.2024 року, постановленої за результатами розгляду клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 22.08.2024 року про допит свідка « ОСОБА_9 » до якого застосовано заходи безпеки у режимі відеоконференції згідно ч.9 ст.352 КПК України та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 від 10.12.2024 року про скасування заходів забезпечення безпеки відносно свідка ОСОБА_9 - відмовити.

Ухвала про відмову в роз`ясненні судового рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яка звернулась із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня проголошення, а в разі постановлення ухвали у відсутність особи, яка її оскаржує, з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено і проголошено 11.02.2025 року.

Суддя: ОСОБА_1