Вирок № 125047320, 10.02.2025, Приморський районний суд м. Одеси

10.02.2025

Справа № 522/7232/23

Провадження по справі №1-кп/522/79/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10лютого 2025року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

здійснивши судовий розгляд у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку у залі Приморського районного суду м. Одеси № 106, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023231080000947 від 04.04.2023 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Широка Балка, Білозерського району, Херсонської області, громадянки України, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області, 30.11.2007 року, не є депутатом ради будь-якого рівня, раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів через ВКЗ),

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів через ВКЗ),

обвинуваченої ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

Обставини вчинення кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, яке суд вважає доведеним.

Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і РФ.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.

22 лютого 2022 року президент РФ направив до Ради Федерації звернення про використання ЗС РФ за межами РФ, яке було задоволено.

24 лютого 2022 року президент РФ публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.

24.02.2022 військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій та Луганській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України.

З метою протидії збройній агресії у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який продовжується у визначеному законом порядку.

З 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями ЗС РФ і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована РФ територія України (тимчасово окупована територія) це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.

Статтею 73 Конституції України, визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.

15 липня 2022 року Центральною виборчою комісією України прийнято Постанову № 82 від «Про неприпустимість організації підготовки та проведення на тимчасово окупованих територіях України псевдореферендумів» відповідно до якої проведення будь-яких виборів та референдумів в умовах воєнного стану прямо заборонено частиною першою статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Аналогічні заборони встановлено також Виборчим кодексом України та Законом України "Про всеукраїнський референдум".

Згідно із ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум є формою безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень шляхом голосування у випадках і порядку, встановленихКонституцією Українита цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021,всеукраїнський референдумщодо змінитериторії України-це формаприйняття громадянамиУкраїни,які маютьправо голосу,рішення щодозатвердження прийнятогоВерховною РадоюУкраїни законупро ратифікаціюміжнародного договорупро змінутериторії України. Призначення всеукраїнського референдуму щодо зміни території України здійснюється постановою Верховної Ради України.

Згідно із ч.1 ст. 20 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях призначення (проголошення) та проведення всеукраїнського референдуму забороняється.

Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом невстановленими особами (в тому числі громадянами України) з метою підтримання тимчасової окупації Херсонської області та легітимізування перебування військових рф на території України, організовано проведення незаконного референдуму на території с. Широка Балка Херсонського району Херсонської області.

З метою проведення незаконного референдуму невстановлена особа залучила у роботі виборчої комісії місцеву мешканку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яку покладались функції із здійснення у визначені дні з 23 по 27 вересня 2022 року, подворового обходу жителів с.Широка Балка Херсонського району Херсонської області, та надання їм бюлетенів для голосування у зазначеному незаконному референдумі.

Так, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 23 по 27 вересня 2022 року діючи із прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», прийняла участь у проведенні незаконного референдуму та у період з 23-27 вересня 2022 з урною для бюлетенів та наданими їй бюлетенями, у супроводі озброєних військових рф здійснила подворовий обхід жителів с. Широка Балка Херсонського району Херсонської області з метою їх залучення до голосування щодо входження Херсонської області у склад РФ. Під час проведення референдуму, ОСОБА_3 активно пропонувала мешканцям с. Широка Балка проголосувати шляхом поставлення відповідних відміток у бюлетені, вела облік громадян по списку, які проголосували під час проведення незаконного референдуму.

Такі незаконні та неправомірні дії ОСОБА_3 сприяли визнанню російською федерацією незаконного референдуму таким, що відбувся та незаконного приєднання територій Херсонської області до її складу.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, а саме участь громадянина України у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території.

Досліджені під час судового розгляду докази.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винною себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого саме ч. 5 ст. 111-1 КК України, визнала, щиро розкаялася, підтвердила свою участь у незаконному референдумі на тимчасово окупованій території Херсонської області в період з 23-27 вересня 2022 року, яка полягала у подворовому обходу жителів с. Широка Балка Херсонського району Херсонської області, а саме по вулицям Карла Маркса, Паризької Комуни, Комунарів, Нова та інші центральні вулиці, та наданні їм бюлетенів для голосування у незаконному референдумі. Показала, що в період перебування під тимчасовою окупацією Херсонської області вона весь час проживала в селі Широка Балка Білозерського району, в якому проживає з народження. У неї в селі не було роботи через стан її здоров`я (перелом хребта, проблеми із зором та інші тяжкі хронічні захворювання). Коли директор фруктосховища ОСОБА_6 запропонував їй роботу, вона погодилась. Через деякий час він викликав до себе і запропонував їй пройти по селу з бюлетенями та урнами під час референдуму, однак вона спочатку відмовилась, але він пригрозив, що вона буде це пояснювати росіянам, які посадять її у підвал, тому вона розгубилась. Інші працівники могли звільнитись, вони працювали на полі, а вона ні, оскільки вона мати одиначка і треба було кормить двох неповнолітніх дітей. В село ніхто з окупаційної влади не приїжджав і не пропонував односельцям приймати участь у незаконному референдумі. А вона на роботу виїжджала з села. ОСОБА_6 запропонував грошові кошти за участь у референдумі, але не конкретно. Хто організовував виборчий процес їй невідомо, її привезли, де було все готово, показали де були урни та списки для голосування. ОСОБА_6 давав вказівки. Вони ходили з ОСОБА_7 і російськими солдатами. Вони намагались вийти пізно і казали, що в будинках людей нема. Агітації ніякої не було. Були списки та урни для голосування. У неї був список людей, що проголосували, тобто ті, що взяли бюлетень. ОСОБА_8 носила урну. Один день її не було на референдумі. На другий день ОСОБА_6 привіз її у дитячий садок, розташований по вулиці Гагаріна, де всі збиралися. На третій день вони мусили йти, бо були російські солдати. Сільський голова приїзжав забирав їх з російськими солдатами. Вона не приймала участі у підрахунку голосів. Після референдуму їй видали гроші російськими рублями, вона думала, що це зарплата за фруктосховище, оскільки ОСОБА_6 не давав зарплатню до референдуму, а потім дав за все одразу. Вона дуже жалкує, що погодилась на участь у референдумі, зробила це щоб вижити, оскільки у неї двоє дітей та батьки похилого віку, гуманітарної допомоги не було в селі, не могла купити товари першої необхідності та ліки, яких постійно потребує через важкий стан здоров`я. Вона бачила на власні очі, як російські солдати йшли по дорозі та вбивали людей. ОСОБА_6 тиснув на неї, погрожуючи не сплатити зарплату за роботу на фруктосховищі, погрожував, що звільнить її, вона залишилась би без роботи, а він знав про її стан здоров`я, що вона самотужки виховує дітей. Вона боялась, що росіяни посадять у підвал, оскільки у них були такі випадки в селі, тому вона відчувала страх через загрози репресій. В селі проживає приблизно до 1000 людей, майже одні пенсіонери. Вони мало видали бюлетенів для голосування, бо вважали, що якщо менше їх видадуть буде краще. Вони старалися не заходити у двори, а ті, що на вулиці були, вони до них підходили. Ті, що у дворі були, наприклад, її хрещена мати та її донька, то вони до них зайшли. Коли вони підійшли до магазину, солдати на якийсь час відійшли, вони зайшли та спитали людей, які там були, чи будуть вони голосувати. Поки солдатів не було, вони сказали їм, що вони можуть не голосувати, якщо не хочуть, та вони відмовились. Вона дуже розкаюється, що пішла на це, але у неї не було вибору, та якби у неї була можливість, ніколи б такого не зробила, хотіла щоб з нею і її дітьми нічого не трапилось. На той момент не знала, що це незаконно, але їй було відомо, що на території України введено воєнний стан.

В судовому засіданні було допитано під присягою свідків сторони обвинувачення: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , яких було попереджено про кримінальну відповідальність.

Свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , показала суду, що в період перебування під тимчасовою окупацією Херсонської області вона весь час проживала в селі Широка Балка Білозерського району, коли відбувався референдум про приєднання Херсонської області до рф. 27.09.2022 року вона була у доньки вдома, приходили дівчата, в тому числі й ОСОБА_3 , показали листи, де треба розписатися. Ніхто не примушував голосувати. ОСОБА_3 жінка на ім`я ОСОБА_11 і двоє військових окупаційної влади стояли на вулиці. Вона показала, де поставити відмітку, і вона поставила. ОСОБА_12 та ОСОБА_11 стояли біля воріт. Чому ОСОБА_3 приймала участь у незаконному референдумі, можливо щоб прокормити дітей. Вона не чула, щоб ОСОБА_3 щось повідомляла солдатам окупаційної влади. При цьому вона не чула, щоб ці солдати до чогось примушували дівчат ОСОБА_3 чи ОСОБА_11 , вони не виглядали як загроза для них. Їй невідомо, щоб ОСОБА_3 когось змушувала голосувати. Підтвердила, що вона приймала участь в слідчій дії впізнання особи за фотознімками, на яких вона серед 4 фото вказувала на зображення ОСОБА_3 , на якому впізнала її не тільки за окулярами.

Свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , показав суду, що під час тимчасової окупації Херсонської області він весь час проживав в селі Широка Балка Білозерського району. Референдум про приєднання території Херсонської області до складу рф мав місце у вересні 2022 року. В ці дні ходили дві дівчини по дворах у селі ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , яких він знає все життя, бо виросли в одному селі, та які пропонували проголосувати, а два російських військових стояли поряд з ними, але нічого не робили. Підтвердив, що ОСОБА_3 приймала участь у вересні 2022 року у незаконному референдумі в с. Широка Балка Херсонської області. Жодного тиску з боку ані ОСОБА_3 , ані ОСОБА_11 чи військових не було. Він в той день їхав на велосипеді, не голосував і поїхав далі, бо він підтримує Україну. Вони не наполягали на тому, щоб він проголосував. Йому невідомо ОСОБА_3 добровільно чи примусово приймала участь у зазначеному референдумі. Щоб ОСОБА_3 примушували приймати участь у незаконному референдумі, він не бачив. Підтвердив, що під час досудового розслідування він приймав участь в слідчій дії впізнання особи за фотознімками, на яких він серед 4 фото вказував на зображення ОСОБА_3 , яку йому неважко було впізнати.

Свідок ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , показала суду, що в період перебування під тимчасовою окупацією Херсонської області вона весь час проживала в селі Широка Балка Білозерського району, коли відбувався референдум про приєднання Херсонської області до рф у вересні 2022 року, ходили дівчата ОСОБА_3 та ОСОБА_11 по селу з урнами і бюлетенями, пропонували проголосувати. На той час вона працювала продавцем в магазині в селі, розташованому на перехресті по вулиці К.Маркса. ОСОБА_3 стояла зі скринькою, а ОСОБА_11 заходила спитати чи буде вона голосувати. Потім вони заходили з військовим окупаційної влади через пару годин. Якщо вони на верхніх вулицях села ходили вдвох то по іншому краю села дівчата ходили вже із військовими. ОСОБА_3 стояла на вулиці і чекала на ОСОБА_14 , поки вона вийде з магазину і потім разом пішли вверх по вулиці. Підтвердила, що вона приймала участь у слідчих діях та впізнала ОСОБА_3 по 4 фото, протокол підписувала. Люди приходили в магазин і казали, що у односельців була агресія по відношенню до ОСОБА_3 і ОСОБА_15 . На її думку, ОСОБА_3 приймала участь добровільно у незаконному референдумі, оскільки приходила агітувати її чоловіка та матір. Вона особисто не виходила з магазина голосувати і не піддавалась будь-яким репресіям за те, що не голосувала.

Свідок ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , показала суду, що в період перебування під тимчасовою окупацією Херсонської області вона весь час проживала в селі Широка Балка Білозерського району, коли відбувався референдум про приєднання Херсонської області до рф. Їй відомо, що проводився незаконний референдум окупаційною владою про приєднання Херсонської області до рф. 26-27.09.2022 року, ближче до обіду, більш точної дати та часу не пам`ятала, вона була вдома за адресою проживання, по АДРЕСА_2 , коли до неї додому приходила ОСОБА_3 разом з ОСОБА_7 та просила проголосувати. Разом з ними були два військових, вдягнутих у російську форму, з білими пов`язками, та зі зброєю на спині, які стояли у стороні, які тиск на дівчат не вчиняли. ОСОБА_3 не заходила, вона стояла біля двору, інша дівчина заходила. Її мати, вона та батько були вдома, всі вони проголосувала проти приєднання Херсонської області до рф, після чого кинули бюлетені у ящик, який був у руках у когось з дівчат, точно не пам`ятала у кого. На бюлетені було запитання: «Чи підтримуєте ви вступ Херсонської області до складу рф?», напроти відповіді «Так» чи «Ні» треба було поставити галочку. Чому ОСОБА_3 так вчинила, їй невідомо, хоча знає її багато років. Підтвердила, що з нею проводились слідчі дії, та вона впізнала ОСОБА_3 за фотознімками. ОСОБА_3 тиск не чинила, сказала їм, щоб вони самі обирали, де ставити галочку.

Від допиту свідків обвинувачення ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 прокурор відмовився та на їх допиті сторона захисту не наполягала.

За клопотанням сторони захисту було допитано під присягою у якості свідків мати та батька обвинуваченої ОСОБА_3 ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , яких було попереджено про кримінальну відповідальність.

Свідок ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зазначила, що ОСОБА_3 є її донькою, яка з народження має проблеми зі здоров`ям, завжди лікувалися. У віці 1,5 роки у доньки виявили проблеми із зором. Зір у неї падав, та вона потребувала операції, на яку у них не було коштів. Вони у лікарнях на стаціонарі не лежали, лише амбулаторно лікувалися. Під час окупації до лікарів не зверталися. У 1,5 роки у ОСОБА_12 виявили вегето-судинну дистонію, вони постійно проходили лікування, у зв`язку із чим у неї були постійні головні болі, через що втрачала свідомість та йшла носом кров. Кожні півроку капали крапельниці, для цього їздили в м. Станіслав. У 2007 році, коли ОСОБА_12 завагітніла, по аналізам у неї виявлено тяжке захворювання, у зв`язку з чим вона була на обліку кожні півроку здавала аналізи на антитіла. У 2009 році у доньки почала боліти спина. Вона посковзнулась і впала, внаслідок чого отримала травму хребта, що викликало постійні болі у попереку. Вона потребувала операції, проте коштів на яку у них не було, однак ОСОБА_12 лікувалася. Вони їздили у м. Херсон ставили блокади. У 2010 році ОСОБА_12 народила другу доньку восьмимісячну, у якої у 14 років виявили захворювання, пов`язане з порушенням нервової системи. Через те, що ОСОБА_12 перехворіла на ОСОБА_23 в дитинстві, має хронічні захворювання печінки. Донька не може довго працювати. Через її тяжкі захворювання, донька потребує постійного регулярного медичного лікування, яке до затримання вона проходила безкоштовно. Кожні півроку кололи доньці вітаміни, обезболюючі препарати, яких вона потребує кожен день. Перевіряли зір кожен рік, міняли окуляри, оскільки зір впав до -9. Навіть зараз вони передають їй ліки. Інвалідності у ОСОБА_3 нема, вони збирали документи, але інвалідність їй не дали. Вони наразі живуть за рахунок пенсії батька ОСОБА_12 та бабусі, тримають курей. До затримання ОСОБА_3 працювала на садівництві, де сортувала фрукти, оскільки лише там могла працювати за станом здоров`я. З приводу участі ОСОБА_12 у референдумі, який проходив у період з 22-24.09.2022 року, більш точної дати не пам`ятала, їй особисто відомо зі слів доньки, що приблизно за два тижні до його проведення, директор підприємства ОСОБА_24 , на якому вона працювала і до окупації, запросив її та запропонував прийняти участь, на що остання спочатку не погодилась, однак він сказав ОСОБА_12 не забувати про дітей. Донька казала їй, що не знала, що робити, бо дітей їй треба було годувати. ОСОБА_3 погодилась прийняти участь в незаконному референдумі, щоб прокормити дітей, оскільки є матір`ю одиначкою, та проживала з ними. В день проведення незаконного референдуму ОСОБА_12 телефонували, приїхали і забрали на місце. Виборча дільниця була розміщена у дитячому садочку, де зробили сільську раду окупаційної влади, там привозили пенсії в рублях. Донька не бажала приймати участь, казала, що її змусили і повідомили, що не дадуть зарплату. Зарплатню їй платили в рублях, а інших доходів у ОСОБА_12 не було. Донька забрала молодшого брата, щоб вивезти у лікарню у м. Гола Пристань, але її видзвонили. Зі слів ОСОБА_12 вона нікого не примушувала голосувати, їй треба було пройтися по селу з урною для голосування та списками виборців. До них приставили двох солдат, які з ними ходили. Донька казала, що їй було страшно. Також їй відомо, що в перший день референдуму ОСОБА_12 вивезла брата - їхнього молодшого сина у м. Гола Пристань в лікарню, але її і там знайшли у річному порту і привезли на місце проведення референдуму в село. Особисто вона не приймала участь у голосуванні. В день проведення референдуму за ОСОБА_12 приїхав білий автомобіль, але люди з машини не виходили. Їй відомо, що за участь у референдумі ОСОБА_12 обіцяли гроші, які після його проведення їй виплатили. Як проходив референдум донька їм не розповідала. В дні проведення референдуму доньки не було вдома приблизно по 5 годин. Два дні ОСОБА_12 ходила з урною по селу. З ОСОБА_3 ходила ще одна дівчина з їхнього села. Їй невідомо чи примушували доньку фізично чи морально приймати участь у незаконному референдумі. Їй особисто не пропонували приймати участь у цьому референдумі. ОСОБА_24 наразі втік. В період окупації села ОСОБА_3 не підтримувала діяльність з окупаційною владою, а лише ходила на роботу та додому, розносила пенсіонерам фрукти.

Свідок ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зазначив, що ОСОБА_3 є його донькою, яка з дитинства потребує постійного лікування. У неї проблеми із зором, який суттєвом погіршився. У неї постійні головні болі, кров носом йде часто зараз і в дитинстві. В 6 років у ОСОБА_12 було захворювання печінки. Стаціонарне лікування ОСОБА_12 не проходила, тільки амбулаторно. Хотіли зробити операцію доньці, але не було коштів. Лікувалися амбулаторно, їздили на крапельниці. Йому відомо, що у доньки такі діагнози: вегето-судинна дистонія, неврастенія, серце хватає, втрачає свідомість. Вона постійно сидить на таблетках. Також ОСОБА_12 робили рентген хребта, у неї був перелом, лікарі пропонували її оперувати. Вони їздили з нею в м. Херсон, ставили їй блокаду. Спина у ОСОБА_12 потребує лікування, оскільки у неї іноді відмовляють ноги. Донька до затримання проживала з ними. Покращення здоров`я у неї не було ніколи. Групу інвалідності без операції доньці не давали. ОСОБА_12 працювала до війни та в період окупації на фірмі «Сади», де сортувала на холодильник фрукти. У неї двоє дітей, у старшої доньки проблеми із зором, а молодша народилась восьмимісячною, у зв`язку з чим у останньої проблеми з нервовою системою, які наразі навчаються у школі. Через стан здоров`я у ОСОБА_12 були труднощі з роботою, оскільки вона не може працювати на важкій роботі. Щодо участі ОСОБА_3 у незаконному референдумі, йому відомо тільки зі слів доньки, яка розповіла йому, що начальник сказав виділити людину для участі у референдумі, але вона не хотіла, тоді директор сказав їй, що не виплатить зарплатню, яку вона раніше заробила або звільнить її, тому вона погодилась. Якщо б вона втратила роботу, то в окупації їм не було б за що жити. В перший день незаконного референдуму ОСОБА_3 не було в селі, оскільки вона була м. Гола Пристань. Вона відмовлялась їхати на референдум, але її привезли назад в село і поставили двох військових з автоматами. Могло й бути щось серйозніше, може загроза дітям. Вона ходила вулицями села, щоб підписати бюлетені для голосування, урна також була. Йому відомо, що за участь у незаконному референдумі ОСОБА_3 отримала грошові кошти, але суму не знає. Йому невідомо, щоб ОСОБА_12 зустрічалася з організаторами незаконного референдуму. У них є син, молодший брат ОСОБА_12 , якому 25 років, він перенервував через війну, і вона повезла його лікуватися в перший день незаконного референдуму на переправу в м. Гола Пристань, де там переночували. На другий день незаконного референдуму донька повернулася зранку. Йому відомо, що її начальник приїхав в рибпорт та відвіз її в с. Широка Балка, де їй дали урну, бюлетені та приставили двох військових з автоматами, з якими вони ходили до вечора. Звідки привезли бюлетені, урни та солдатів йому невідомо. Скільки днів вона так ходила, він не пам`ятав. Він особисто не голосував. ОСОБА_3 не змушувала нікого голосувати, йому відомо, що вона підходила до людей і питала, чи будуть вони голосувати. Вона ходила по хатах в їхньому селі. Чи були списки виборців, йому невідомо. Щодо погроз доньці, вона йому про це розповідала, але він особисто цього не бачив.

Під час судового розгляду кримінального провадження судом досліджено письмові докази, які також підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме:

- постанова прокурора Білозерського відділу Олешківської окружної прокуратури Херсонської області про виділення матеріалів досудового розслідування від 04.04.2023 року, згідно якої виділено з матеріалів досудового розслідування за №22022230000000560, згідно реєстру, що додається, матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та зареєстровано їх в ЄРДР за №12023231080000947;

- реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023231080000947, які виділенні з кримінального провадження №22022230000000560;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.02.2023 року, складений в присутності понятих, згідно якого свідок ОСОБА_17 впізнала особу зображену на фото №3, яка в один із днів з 23.09.2022 року по 27.09.2022 року в с. Широка Балка, Херсонської області проводила референдум та збирала голоси за приєднання Херсонської області до складу РФ;

- довідка, згідно якої при пред`явленні для впізнання зі свідком ОСОБА_17 , особа вказала на фото №3, де зображено ОСОБА_3 ;

- протокол пред`явлення особи для впізнання від 09.02.2023 року, складений в присутності понятих, згідно якого свідок ОСОБА_9 , заявила, що впізнає жінку, зображену на фотознімку №3, як ОСОБА_3 , яка одного дня з 23.09.2022 року по 27.09.2022 року в с. Широка Балка, Херсонської області проводила референдум та голосування про приєднання Херсонської області до складу РФ, ходила зі скриньками для голосування та бюлетенями та збирала голоси;

- довідка, згідно якої при пред`явленні для впізнання зі свідком ОСОБА_9 , остання вказала на фото №3, де зображено ОСОБА_3 ;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.02.2023 року, складеного в присутності понятих, згідно якого свідок ОСОБА_10 , заявив, що впізнає жінку на фотознімку №4, як ОСОБА_3 , яка в період з 23.09.2022 року по 27.09.2022 року, по АДРЕСА_1 , проводила референдум та збирала голоси про приєднання Херсонської області до складу РФ;

- довідка, згідно якої при пред`явленні для впізнання зі свідком ОСОБА_10 , останній вказав на фото №4, де зображено ОСОБА_3 ;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.02.2023 року, складеного в присутності понятих, згідно якого свідок ОСОБА_16 , заявила, що впізнає жінку на фотознімку №2, як ОСОБА_3 , яка в період з 23.09.2022 року по 27.09.2022 року, по АДРЕСА_2 , проводила референдум та голосування про приєднання Херсонської області до складу РФ, ходила із урнами для голосування та бюлетенями та збирала голоси;

- довідка, згідно якої при пред`явленні для впізнання зі свідком ОСОБА_16 , остання вказала на фото №2, де зображено ОСОБА_3 ;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.02.2023 року, складеного в присутності понятих, згідно якого свідок ОСОБА_13 , заявив, що впізнає жінку на фотознімку №4, як ОСОБА_3 , яка проводила референдум в с. Широка Балка, по вул. К. Маркса, про приєднання Херсонської області до складу РФ;

- довідка, згідно якої при пред`явленні для впізнання зі свідком ОСОБА_13 , остання вказала на фото №4, де зображено ОСОБА_3 ;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.02.2023 року, складеного в присутності понятих, згідно якого свідок ОСОБА_19 , заявила, що впізнає жінку на фотознімку №2, як ОСОБА_3 , яка в кінці вересня 2022 року в с. Широка Балка, вул. К. Маркса, незаконно проводила референдум про приєднання Херсонської області до складу РФ;

- довідка згідно якої при пред`явленні для впізнання зі свідком ОСОБА_19 , остання вказала на фото №2, де зображено ОСОБА_3 ;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.02.2023 року, складеного в присутності понятих, згідно якого свідок ОСОБА_20 , заявила, що впізнає жінку на фотознімку №1, як ОСОБА_3 , яка в кінці вересня 2022 року в АДРЕСА_1 , незаконно проводила референдум про приєднання Херсонської області до складу РФ;

- довідка, згідно якої при пред`явленні для впізнання зі свідком ОСОБА_19 , остання вказала на фото №1, де зображено ОСОБА_3 ;

- протокол проведення слідчого експерименту від 17.02.2023 року; з додатком у вигляді диску, на якому міститься відеозапис з проведеною слідчою дією за участю ОСОБА_3 , яка добровільно показувала слідчим її маршрут, яким вона приймаючи участь у незаконному референдумі в період з 23-27.09.2022 року, в с. Широка Балка, Херсонського (Білозерського) району Херсонської області, розносила урни, списки та бюлетені;

- довідка №15-13022023/65210 щодо судимостей у ОСОБА_3 від 13.02.2023 року, згідно якої остання раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності;

- характеристика ОСОБА_3 №121 від 14.02.2023 року, виданої головою сільської військової адміністрації ОСОБА_25 , згідно якої ОСОБА_3 характеризується посередньо, є одинокою матір`ю, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працює, спиртні напої та тютюнові вироби не вживає; в період окупації Херсонської області проживала разом з батьками в с. Широка Балка та приймала участь у незаконному референдумі, проводила обхід по будинкам громадян із виборчою скринькою, проводячи незаконне голосування;

- довідка про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №122 від 14.02.2023 року, виданої ОСОБА_25 уповноваженому власнику житлового приміщення ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 про те, що до складу сім`ї (зареєстрованих) входять: мати ОСОБА_3 , доньки ОСОБА_26 та ОСОБА_3 , станом на 01.01.2023 року;

- копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13.01.2010 року, ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка є донькою ОСОБА_3 ;

- копію свідоцтва про народження серії 1-КГ від 05.11.2007 року, ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка є донькою ОСОБА_3 ;

- довідка КНП «Білозерська лікарня» № 1098/66.3/23від 15.02.2023 року, згідно якої ОСОБА_3 на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває;

- довідка РСЦ ГСЦ МВС в Херсонській області від 13.03.2023 року №31/21/535-10-2023 року, згідно якої інформація щодо зареєстрованих транспортних засобів за ОСОБА_3 , відсутня;

- довідка Станіславської сільської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області від 14.03.2023 року №111, згідно якої у власності ОСОБА_3 , немає земельних ділянок на території Станіславської територіальної громади;

- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, згідно якого за вказаними параметрами запита відомості стосовно ОСОБА_3 відсутні;

- ухвала Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.02.2023 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 .

Крім того, стороною захисту надано до суду медичну документацію щодо стану здоров`я ОСОБА_3 , а саме: довідку директора ТОВ «МЦ «Медікап» №665 від 03.10.2024 року з додатками щодо проведення обстеження ОСОБА_3 14.06.2024 року, згідно якої останній проведено огляд та консультації лікарів офтальмолога та мамолога, виконано магнітно-резонансну томографію МРТ хребта, проведено УЗД дослідження та надано рекомендації лікарів щодо подальшого лікування та обстеження.

Також суд враховує медичну довідку з Одеської міської медичної частини №21 від 18.06.2024 року № 271/ОММЧ-21-24-вн щодо стану здоров`я ОСОБА_3 , згідно яких остання хворіє на тяжкі хронічні захворювання та має проблеми із хребтом та зором.

Також стороною захисту долучено характеристику за місцем проживання та з місця роботи ОСОБА_3 , згідно якої остання характеризується позитивно.

Винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України повністю доведена наданими стороною обвинувачення доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, які було досліджено судом безпосередньо під час судового розгляду, які є належними, допустимими і достовірними та у сукупності і взаємозв`язку узгоджуються між собою та є достатніми для ухвалення обвинувального вироку.

Разом з тим, суд приймає до уваги показання свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 щодо стану здоров`я ОСОБА_3 , що знайшло своє документальне підтвердження під час судового розгляду даного кримінального провадження, однак в іншій частині вважає їх необ`єктивними та непереконливими, оскільки такі показання ґрунтуються лише зі слів ОСОБА_3 , яка є їхньою донькою.

Суд дійшов висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та суд кваліфікує їх за ознаками: колабораційна діяльність, а саме участь громадянина України у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; та інші обставини.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Щодо призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3 .

Прокурор ОСОБА_4 просив призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління чи місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною із виборчим процесом та процесом референдуму строком на 10 років із конфіскацією усього особистого майна.

Захисник ОСОБА_5 просив ухвалити відносно його підзахисної виправдувальний вирок, посилаючись на те, що його підзахисна діяла під впливом погрози, через що боялася за своє життя та життя своїх дітей, та примусу через матеріальну залежність і внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин, стан здоров`я якої не дозволяє реально відбувати покарання.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала захисника та просила дати їй шанс, не позбавляти волі, щоб вона мала змогу виховувати дітей та проходити належне лікування, яке неможливе в умовах позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка є громадянкою України, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні двох неповнолітніх доньок, раніше не судима, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває та те, що вона вчинила тяжкий злочин проти основ національної безпеки України.

Також суд враховує стан здоров`я ОСОБА_3 , яка страждає на ряд хронічних тяжких захворювань, що підтверджено відповідною медичною документацією.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Суд вважає за доцільне зазначити, що щире каяття характеризує собою суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим.

При цьому, судом встановлено, що обвинувачена не заперечувала факт участі у незаконному референдумі, та щиро розкаялась у вчиненому та активно сприяла розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Суд також приймає до уваги, що характер вчиненого обвинуваченою злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого, проти основ національно безпеки України, вчинений в умовах воєнного стану, введеного в Україні через збройну агресію рф, якою було тимчасово окуповано Херсонську область.

Санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Призначаючи у відповідності до ст. 65 КК України ОСОБА_3 вид і міру покарання, суд, керуючись правосвідомістю, враховує вчинення обвинуваченою умисного злочину, яке віднесене кримінальним Законом за формальними ознаками до тяжкого злочину.

Враховуючи обставиникримінального правопорушення,особу обвинуваченої,яка єраніше несудимою,стан їїздоров`я,наявність пом`якшуючоїпокарання обставинита відсутністьобтяжуючих покаранняобставин,з урахуваннямхарактеру вчиненогокримінального правопорушення,суд вважаєза можливепризначити ОСОБА_3 мінімальне покарання,передбачене санкцієюч.5ст.111-1КК України,у видіп`яти роківпозбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління чи місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною із виборчим процесом та процесом референдуму строком на 10 років, без конфіскації майна.

Відповідно до ч.1 ст. 55 КК України, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основне або додаткове покарання за вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 111-1, 111-2 цього Кодексу, призначається на строк від десяти до п`ятнадцяти років.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 не є депутатом ради будь-якого рівня, разом з тим приймала участь у виборчому процесі при проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Херсонської області, організований представниками окупаційної влади, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити їй як обов`язкове покарання у виді позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління чи місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною із виборчим процесом та процесом референдуму, яке в свою чергу є безальтернативним.

Разом з тим, суд вважає за можливе не визначати додаткове покарання у виді конфіскації майна з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Згідно ч. 2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Оскільки вказане покарання у виді конфіскації майна санкцією ч. 5 ст.111-1КК України встановлене як додаткове альтернативне, суд доходить висновку про можливість не застосовувати його відносно ОСОБА_3 , враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та дані щодо особи обвинуваченої, зокрема, що згідно матеріалів кримінального провадження за нею не значиться жодного майна на праві власності та на її утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, які проживали разом з ОСОБА_3 до затримання.

На підставі вищезазначеного, суд вважає, що таке покарання буде законним, справедливим, достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченою та досягне своєї мети.

При цьому, судом не встановлено підстав для застосування положень ст. 69, 75 КК України до обвинуваченої ОСОБА_3 .

Крім того, судом також не встановлено підстав для виправдання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до положень, визначених ст. 39, 40 КК України, як крайня необхідність, фізичний чи психічний примус, на які посилалася сторона захисту.

Добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.

Таким чином, дослідивши докази у кримінальному провадженні, не знайшло свого підтвердження той факт, що ОСОБА_3 була вимушена прийняти участь у незаконному референдумі та діяла під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли державу-агресора.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Згідно ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання ОСОБА_3 термін її попереднього ув`язнення у період із 22.02.2023 року по день набрання даним вироком законної сили включно, із розрахунку: один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Продовжений ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 17.01.2025 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 , слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням експертиз відсутні та цивільний позов не заявлено.

Арешт на майно у даному кримінальному провадженні не накладався.

Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 55, 59, 63, 65, 72, ч. 5 ст. 111-1 КК України, ст. 100, 367-371, 373, 374, 376, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати виною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання зач.5ст.111-1КК Україниу видіпозбавлення волістроком на5(п`ять)років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління чи місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною із виборчим процесом та процесом референдуму строком на 10 років, без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання ОСОБА_3 термін її попереднього ув`язнення у період із 22.02.2023 року по день набрання даним вироком законної сили включно, із розрахунку: один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 , до набрання даним вироком законної сили залишити без змін.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та на нього може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.

Суддя Приморського районного

суду м. Одеси ОСОБА_28