Рішення № 125021999, 22.01.2025, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року

м.Харків

Справа № 639/4270/22

провадження № 2/639/432/25

Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Єрмоленко В. Б.,

за участю секретаря Семенюк А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські тепловімережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,-

ВСТАНОВИВ:

Представник КП «Харківські теплові мережі» звернувся до суду 21.12.2022 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.10.2016 по 23.02.2022 в загальній сумі 77929,03 грн., інфляційних витрат у розмірі 10639,36 грн., 3 % річних від простроченої суми-1520,63 грн. та судового збору .

В обґрунтуваннясвоїх вимогпозивач посилаєтьсяна те,що відповідачіє споживачамипослуг централізованогоопалення,підігріву холодноїводи дляпотреб гарячоговодопостачання згідно Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води", отримують такі послуги, проте обов`язку щодо повної та своєчасної сплати за надані послуги відповідачі не здійснюють, що призвело до утворення заборгованості .У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги відповідачам нараховані інфляційні витрати та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 21 лютого 2023 року задоволені позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» і стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.10.2016 по 23.02.2022 у сумі 77 929,03 грн., інфляційні витрати-10 639,36 грн., 3% річних-1520,63 грн., судові витрати по 1240,50 грн. з кожного.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 05.12.2024 задоволена заява ОСОБА_1 , скасовано заочне рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 21 лютого 2023 року , справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження .

23.12.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву з посиланням на те, що позивач просить стягнути заборгованість за період з 01.10.2016 по 23.02.2022, тобто всупереч вимог ст. 256 ЦК України. Просить застосувати наслідки спливу позовної давності щодо основної та додаткових вимог, відмовити у позові, з урахуванням стягнутої суми за виконавчим листом-18474,90 грн., стягнути 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Не заперечує проти розгляду справи за відсутності відповідача та представника.

Позивач- КП «Харківські теплові мережі» подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до 49631,58 грн. та періоду стягнення з 01.12.2018 до 23.02.2022, стверджуючи, що ОСОБА_2 померла, тому вона виключена зі складу відповідачів, по квартирі здійснено перерахунок нарахувань по оплаті за поставлену теплову енергію. Внаслідок часткового погашення заборгованості та повного погашення інфляційних нарахувань, 3 % річних, судового збору в ході примусового виконання заочного рішення суду, зменшився розмір заборгованості.

У письмовихдодаткових поясненняхпредставник позивачастверджує,що привирішенні питанняпро застосуванняпозовної давностінеобхідно враховуватиПостанову КабінетуМіністрів Українивід 11.03.2020№ 211«Про запобіганняпоширенню натериторії Українигострої респіраторної хворобиCOVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2"(зізмінами)було запровадженокарантин навсій територіїУкраїни з12березня 2020року.У подальшомутермін діїкарантину неодноразовопродовжувався постановамиКабінету МіністрівУкраїни.Відповідно доп.12Прикінцевих таперехідних положеньдо ЦКУкраїни підчас діїкарантину,встановленого КабінетомМіністрів Україниз метоюзапобігання поширеннюкоронавірусної хвороби(COVID-19),строки,визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цього Кодексу,продовжуються настрок діїтакого карантину.За приписамип.19 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст..ст. 257-259, 362,559,681,728,786,1293 цього кодексу, продовжуються на строк його дії. Вважає, що строк має застосовуватися до 02.04.2017. Позовні вимоги стосуються періоду з грудня 2018 р. по 23.02.2022.

Щодо вимог представника про стягнення витрат на правову допомогу, то додаток до договору про надання правової допомоги та детальний опис робіт надані у вигляді сканованої роздруківки електронного текстового файлу, що не містить власноручних підписів відповідача, а тільки відбиток штампу «паперова копія електронного документа», тому не встановлюють наявність належним чином оформленого оригіналу електронного документу за відсутністю відомостей та доказів накладання електронних підписів осіб-підписантів документів. Крім того, судові витрати покладаються у разі задоволення позову-на відповідача, у разі відмови у позові-на позивача, при частковому задоволенні позовних вимог-на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та оцінивши надані докази, приходить до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що на час звернення до суду з позовом в квартирі АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що потягло проведення перерахунку з наданих послуг централізованої системи теплопостачання, яке здійснює КП «Харківські теплові мережі» за абонентським рахунком № НОМЕР_1 .

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004 року (далі Закон №1875),який діяв в період виникнення спірних правовідносин і втратив чинність з 01.05.2019 року, а також Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 2189-VIII від 09.11.2017 року (далі Закон №2189), який набрав чинності 01.05.2019 року, правовідносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, мають ознаки зобов`язання, в силу яких споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач (індивідуальний) - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з абз. 8 п. 2 Правил «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормальної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Відповідно до частин 1,3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Послуги з опалення квартири та постачання гарячої води не відносяться до тих, які не надаються виключно мешканцям житла, а одночасно забезпечують утримання житла в належному стані, тож відповідач в даному випадку є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються за вказаною адресою.

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 32 ч. 1 Закону № 1875).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Положеннями статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.

споживач зобов`язанийпідготувати таукласти ізспоживачем договірна наданняжитлово-комунальнихпослуг звизначенням відповідальностіта дотриманняумов йоговиконання згідноз типовимдоговором (п.1ч.3ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги).

Законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язанні оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 904/2238/17 та від 16 жовтня 2018 року у справі № 904/7377/17, відповідно до якого «укладення договору з теплопостачання відповідно до статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил користування тепловою енергією, є не правом споживача послуг, а його обов`язком, а сам лише факт не укладення такого договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від сплати за фактично спожиту теплову енергію в спірний період».

Як передбачено п. 18, 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Обов`язок споживача сплачувати за житлово-комунальні послуги закріплений у Житловому кодексі Української РСР (ст. ст. 67, 68).

Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Це узгоджується з положеннями ст.11ЦК України відповідно до якої, цивільні права і зобов`язання виникають не тільки з основ передбачених законодавством, а також з дії громадян.

Такими діями відповідача є фактичне користування послугами, що надаються позивачем.

Згідно зі ст.525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , акту про неотримання відповідних послуг матеріали справи не містять, суд вважає, що ОСОБА_1 фактично користувалася наданими житлово-комунальними послугами з теплопостачання, проте оплачувала їх нерегулярно.

Представником відповідачів було заявлено про застосування строків позовної давності до заявлених вимог.

За приписами ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, як це закріплено положеннями ст. 257 ЦК України.

Звертаючись з позовом до суду 21.12.2022 КП «Харківські теплові мережі» просили стягнути заборгованість за надалі послуги теплопостачання за період з 01.10.2016 р. по 23.02.2022.

За договором, що визначає щомісячні платежі перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а також початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення ч.3 ст. 267 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України №530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина другастатті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-IX набрав чинності 02.04.2020.

Отже, у спірних правовідносинах позовна давність щодо вимог про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та підігріву холодної води, надані з жовтня 2016 по 31.03.2017 включно, в силу п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на момент подання позову (21.12.2022) спливла.

Щодо заявлених вимог у первісному позові про стягнення відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційних витрат та 3 % річних, то такі нарахування здійснювались, починаючи з грудня 2019 по лютий 2022 р.

Разом з тим, у заяві про зменшення позовних вимог позивач просив стягнути заборгованість за послуги з теплопостачання, починаючи з 01.12.2018, тобто в межах передбаченого законом строку давності.

Матеріалами справипідтверджено,що постановоюприватного виконавцявиконавчого округуХарківської областівід 12.11.2024відкрито виконавчепровадження №76517950про примусовевиконання виконавчоголиста 639/4270/22,виданого Жовтневимрайонним судомм.Харкова08.12.2023 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з 01.10.2016 по 23.02.2022 заборгованості у розмірі 77929,03 грн., інфляційних витрат, 3% річних, судових витрат.

Як вбачається з постанови від 11.12.2024 приватним виконавцем закінчено виконавче провадження у зв`язку зі скасуванням заочного рішення від 21.02.2023. Залишок нестягнутої суми за виконавчим документом-59454,13 грн.

Позивач не заперечує повне погашення відповідачем інфляційних втрат, 3% річних

Після проведеного позивачем перерахунку залишок заборгованості відповідача ОСОБА_1 складає 49631,58 грн. за даними відомості про перерахунок за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, наданих КП «ХТМ», станом на лютий 2022. Борг за період з березня 2022 залишився незмінним, але окремо по постачанню гарячої води виникла переплата 1988,72 грн. Приймаючи до уваги, що позивач пред`являв вимоги, в яких не відокремлена заборгованість за теплопостачання та підігрів води, зазначена переплата мала бути зарахована на загальну заборгованість. Таким чином, задоволенню підлягають вимоги на суму 47642, 86 грн. ( 49631,58 грн. -1988,72 грн.).

За правилами ст. 141 ЦПК України сплачений при звернення до суду судовий збір у мінімальному розмірі 2481 грн. підлягає стягненню з відповідача. Даних про те, що відповідач звільнена від оплати судового збору суду не надано.

Порядок подання до суду електронних доказів встановлено Цивільним процесуальним кодексом України.

Так, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа, за статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Приймаючи до уваги , що відповідачем не дотримано порядку подання електронних доказів, а саме договору про надання правової допомоги, додатку до договору без накладання електронного цифрового підпису відповідача, суд відмовляє у стягнення витрат на правову допомогу в частині незадоволених вимог .

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265 , 274 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (р\р НОМЕР_2 ВАТ «Державний ощадний банк України» м.Харков, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01.12.2018 по 23.02.2022 р. -47642 сорок сім тисяч шістсот сорок дві) грн. 86 коп., судовій збір-2481 ( дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн., а всього- 50123 ( п`ятдесят тисяч сто двадцять три) грн. 86 коп.

В іншій частині позовних вимог КП «Харківські теплові мережі» відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядкудо Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач:Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (р\ НОМЕР_3 у ХОУ АТ «Ощадбанк» м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11);

Відповідач: ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Повне судове рішення складено 07.02.2025.

Суддя -