Ухвала суду № 125015860, 10.02.2025, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5647/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

10 лютого 2025 року Залізничний районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Кирилюка А. І.,

за участю секретаря судового засідання Алекберової Я. Т.

розглянувши у приміщенні суду в м. Львові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великомостівської міської ради Львівської області/третя особа: Львівська міська рада, про надання додаткового строку на прийняття спадщини,

встановив:

Рух справи.

Уповноважений представник позивача ОСОБА_1 адвокат Перунов В. В., 08.07.2024 року (вх.№ 16152) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова з позовною заявою (документсформований усистемі «Електроннийсуд» 08.07.2024року) до Великомостівської міської ради Львівської області, у якому просить суд визначити ОСОБА_1 , додатковий строк тривалістю шість місяців на подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 25.02.2021 року, було складено актовий запис № 207, та видано свідоцтво про смерть Сокальським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Кирилюка А. І.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 09.07.2024 року провадження у справі відкрито та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23.07.2024 року залучено Львівську міську раду у якості третьої особи.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 18.10.2024 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про день, час і місце слухання справи. Причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи у відсутності позивача чи відкладення судового засідання на адресу суду не надходило.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про день, час і місце слухання справи. Про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи за позовом, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Мотиви та висновки суду.

Згідно ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 10.07.2017 року у справі «Гінчо проти Португалії»Європейський суд з прав людини зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п. 1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.10.1989 року у справі «Юніон АліментаріаСандерс С.А.проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Із змісту ст. 223 ЦПК України вбачається, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно ч. 3 вказаної статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Судом встановлено, що справа № 462/5647/24 перебуває у провадженні Залізничного районного суду м. Львова з 08.07.2024 року та 26.02.2024 року справу було призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, про судові засідання, які були призначені на 04.12.2024 року, 10.01.2025 року та 10.02.2025 року суд повідомляв позивача ОСОБА_1 шляхом скерування поштової кореспонденції.

Відповідно до положень ч. 5 ст.223, ч. 1 ст.257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Також суд враховує позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 року у справі № 759/14068/19 згідно якої якщо учасник надав суду електронну адресу(хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Зі огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов протиУкраїни» від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Із аналізу ч. 5 ст.223, ч. 1 ст.257 ЦПК України вбачається, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019 року).

Так,позивач усудові засідання,призначені на04.12.2024року,10.01.2025року та10.02.2025року повторно не з`явилася, заяви про розгляд справи у її відсутності не подала, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

У відповідності до п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи наведене, зокрема, строки розгляду справи, неприпустимість зловживання процесуальними правами, повторні неявки позивача, неподання позивачем заяви про розгляд справи у її відсутності, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Великомостівської міської ради Львівської області/третя особа: Львівська міська рада, про надання додаткового строку на прийняття спадщини, не може бути розглянута по суті за відсутності позивача із врахуванням заявлених вимог, а тому, враховуючи положення ст. 223, 257 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. 44, 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Великомостівської міської ради Львівської області/третя особа: Львівська міська рада, про наданнядодаткового строкуна прийняттяспадщини залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч.1ст.355ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: