Рішення № 124987467, 29.01.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 650/2358/24

н/п 2/766/2115/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2025 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.,

за участі секретаря Сивкович О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Органу опіки і піклування Тягинської сільської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача в травні 2024 року звернувся до Великоолександрівського районного суду Херсонської області з вищезазначеним позовом в якому просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Родина ОСОБА_1 від 20.05.2021 року Службою у справах дітей Тягинської сільської ради була взята на облік, як родина, яка опинилась в складних життєвих обставинах. Після деокупації Херсонської області органам піки та піклування стало відомо, що співмешканець ОСОБА_1 вчинив дії сексуального характеру проти дітей відповідача. Дітей відповідача влаштовано до Міжнародної благодійної організації «Служба порятунку дітей» м. Київ від 06.06.2023 року. Таким чином, оскільки відповідач зловживає алкогольними напоями, недобросовісно відноситься до виконання батьківських обов`язків, підтримує стосунки з особами, які ведуть аморальний спосіб життя, орган опіки і піклування звернулося до суду із цим позовом.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30.05.2024 року матеріали цивільної справи направлено за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.09.2024 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено розгляд справи проводити у порядку загального позовного.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.01.2025 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності за наявними у справі доказами.

Відповідач у судове засідання з`явилася, ознайомилася з матеріалами справи, надала суду заяву у якій зазначила, що позовні вимоги не визнає, просила розгляд справи проводити без її участі за наявними у справі доказами.

Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористалася. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до Принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Дитина має право на здорове зростання і розвиток (принцип 4 Декларації прав дитини).

Ст.9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно ст. 18 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки, або у відповідних випадках законні опікуни, несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Дитині, для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння також в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється забезпеченню інтересів дитини (ст. 3 Конвенції про права дитини).

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ст. 27 Конвенції про права дитини).

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 23.02.2017 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області зроблено актовий запис № 164 - матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначена ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 16.07.2013 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області зроблено актовий запис № 619 - матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначена ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 08.08.2008 року Новодмитрівською сільською радою Іванівського району Херсонської області - матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначена ОСОБА_1 .

Відносно дітей відповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 співмешканцем ОСОБА_1 - ОСОБА_6 вчинено сексуальне насильство, що підтверджується вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області у справі №650/552/23 від 13.09.2023 року.

Згідно акту обстеження умов проживання від 18.04.2024 року проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Житло складається з одної кімнати, квартира з усіма комунально-побутовими зручностями, потрібен косметичний ремонт. Умови проживання частково задовільні, в приміщені брудно, квартира орендована.

Згідно довідки виданої Високівським старостинським округом №1 Тягинської сільської ради Бериславського району, Херсонської області, ОСОБА_1 не зареєстрована та станом на 05.04.2024 року не проживає в селі Вірівка старостинського округу Тягинської сільської ради Бериславського району, Херсонської області.

Відповідно до характеристики виданої старостою Високівського старостинського округу О. Піхоцьким, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дітям не приділяє належної уваги, недобросовісно відноситься до виконання батьківських обов`язків. Під час проживання на території Високівського старостинського округу зарекомендувала себе з незадовільної сторони, підтримує стосунки з особами, які ведуть аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, ніде не працює.

Згідно листа Національної поліції України про надання інформації від 29.12.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 з 2014 року, неодноразово потрапляла у конфлікти з співмешканцями, сусідами та родичами, її дітям сторонні особи погрожували зброєю, кидалися на дітей з ножем.

Відповідно до постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 14.07.2023 року у справі №766/32/23 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 накладено адміністративне стягнення за ст. 184 ч.1 КУпАП у виді штрафу. У вказаній постанові суду зазначено, що 11.06.2023 року ОСОБА_1 ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків, а саме: знаходилась в під`їзді № НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_2 в стані сильного алкогольного сп`яніння, поруч з нею перебувала її дитина ОСОБА_2 , яка була одягнута не за погодою, брудна та голодна.

Відповідно до постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 28.09.2023 року у справі №766/893/23 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 накладено адміністративне стягнення за ст. 184 ч.1 КУпАП у виді попередження. У вказаній постанові суду зазначено, що 02.07.2023 року ОСОБА_1 ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків, а саме: знаходячись у стані сильного алкогольного сп`яніння лишила малолітню доньку ОСОБА_2 без нагляду, без супроводу дорослих на вулиці з 11:00 по 11:30 год.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято від законного представника ОСОБА_1 до Соціально-реабілітаційного центру міжнародної благодійної організації «Служба порятунку дітей» про що свідчать відповідні акти прийому дітей від 06.06.2023 року та від 25.11.2023 року.

Згідно листа президента МБО «СПД» ОСОБА_7 №0049-в/24 від 03.12.2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зараховано в умови до МБО «СПД», де отримують відповідні соціальні, медичні, психологічні, освітні та юридичні послуги. Діти навчаються у шкільних закладах та відвідують додаткові шкільні гуртки.

Із доповідної записки психолога МБО «СПД» ОСОБА_8 вбачається, що поведінка матері, яка полягає у невиконанні обіцянок, постійних криках та негативних коментарях на адресу дітей, чинить серйозний психологічний вплив на їхній емоційний стан і розвиток. Дітям необхідна підтримка, щоб справлятися з почуттями покинутості, тривожності, низької самооцінки та страхом перед покаранням.

Вирішуючи даний позов, суд, згідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ухваленої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 р., ратифікованої Постановою ВРУ від 27.02.1991 р., приділяє першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , однак не цікавиться життям та здоров`ям дітей, не надає матеріальну допомогу на їх утримання. Тривалий час, не спілкується з дітьми, не цікавиться їх життям, розвитком і вихованням, допускала неодноразові ситуації, які загрожували життю та здоров`ю дітей, протягом року після відібрання дітей жодних кроків щодо покращення життєвої ситуації не зробила, не цікавилася життям та здоров`ям дітей та не намагалась повернути дітей на виховання.

Підстави позбавлення батьківських прав наведені у ст. 164 СК України. Зокрема, п.2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дітей є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача буде відповідати інтересам дітей, оскільки відповідач в подальшому буде позбавлена можливості негативно впливати на психіку дітей до моменту зміни нею свого ставлення відносно дітей та поновлення у встановленому порядку батьківських прав.

Згідно п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно ч.3 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Як встановлено вище, відповідач по справі не займається вихованням дітей, повністю самоусунулася та ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не виявляє до дітей будь-якої батьківської уваги та турботи та неодноразово допускала ситуації, які загрожували життю та здоров`ю дітей.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своїх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , що є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення її батьківських прав.

На підставі вищевикладеного, перевіривши матеріали цивільної справи та надані докази, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнений від сплати судового збору, тому у порядку ст.141 ЦПК України суму судового збору необхідно стягнути із відповідача у дохід держави.

Керуючись ст.ст. 164, 166,168, 180-182 Сімейного Кодексу України ст. ст.12,19, 79-81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 280-285, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Органу опіки і піклування Тягинської сільської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити в повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянку України - батьківських прав, щодо дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч.5 ст.164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Роз`яснити, що батьки, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Орган опіки і піклування Тягинської сільської ради, 74330, Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Тягинка, вул. Вишнева, 1Д, ЄДРПОУ 44332440.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст рішення виготовлено 29.01.2025 року

Суддя Я.В. Шестакова