Рішення № 124962445, 27.01.2025, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.01.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/994/24Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця Андрейчука Дмитра Дмитровича

АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС"

78436, урочище Центр, буд. 5 - Г, с. Бистриця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область

про стягнення 2 475 226 грн 00 коп. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Задорожний Сергій Дмитрович;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець Андрейчук Дмитро Дмитрович звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про стягнення 2 475 226 грн 00 коп. заборгованості за договором оренди №04012021/01-ПА від 04.01.2021, з яких: 1 743 650 грн - основний борг, 367 309 грн 42 коп. - інфляційні втрати та 364 266 грн 58 коп. - 3% річних.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.2024, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 27.11.2024; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 28.10.2024 вручено позивачу 07.11.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі від 28.10.2024 направлено в його електронний кабінет, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України та доставлено до електронного кабінету 28.10.2024 о 17:57 год., що підтверджується довідкою від 31.10.2024.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвалу про відкриття провадження у справі від 28.10.2024 вручено відповідачу - 29.10.2024.

За наслідками підготовчого засідання 27.11.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.01.2025, про що постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Про дату і час судового засідання по розгляду справи по суті представник позивача повідомлений в судовому засіданні, а відповідач - ухвалою - повідомленням від 27.11.2024, яку, відповідно до ч.11 ст.242 ГПК України, направлено в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 28.11.2024, що підтверджується довідкою від 28.11.2024.

В судовому засіданні 09.01.2025 суд оголосив перерву до 27.01.2025, про що представник позивача повідомлений в судовому засіданні, а відповідач - ухвалою - повідомленням від 29.01.2025, яку, відповідно до ч.11 ст.242 ГПК України, направлено в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 09.01.2025, що підтверджується довідкою від 10.01.2025.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами, відповідач не оплатив орендну плату, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 1 743 650 грн, на яку позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати.

Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

04.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБС" (орендар) та Фізичною особою-підприємцем Андрейчуком Дмитром Дмитровичем (орендодавець) укладено договір оренди №04012021/01-ПА, відповідно до п. 1 якого орендодавець передає, орендар приймає у строкове платне користування (оренду) техніку без екіпажу згідно акту приймання-передачі техніки в оренду.

Згідно з п.2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування технікою з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі техніки.

За змістом п. 3.1 договору, розмір орендної плати за один календарний місяць визначається згідно додатків до даного договору.

Оренда плата нараховується з дня підписання акту прийому-передачі техніки в оренду до дня повернення техніки з оренди орендодавцю по відповідному акту прийому-передачі (п. 3.2 договору).

В п. 3.4 договору сторони погодили, що орендар зобов`язується сплачувати орендну плату шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок орендодавця в строк до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 3.5 договору, у випадку користування технікою неповний календарний місяць, розмір орендної плати за відповідний місяць визначається пропорційно кількості днів перебування техніки в оренді.

Відповідно до пп. 4.1.3 п. 4.1 договору, орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату згідно п. 3.4 договору.

За змістом п. 5.1 договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з пунктами 7.1, 7.2 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань згідно даного договору. Дія договору автоматично продовжуються на кожний наступний рік, якщо жодна зі сторін в письмовій формі не заявить про відмову від продовження дії даного договору за один місяць до закінчення його дії.

Відповідно до додатків 1, 2, 3 до договору оренди №04012021/01-П від 04.01.2021, розмір орендної плати визначається згідно акту наданих послуг оренди з розрахунку наступних погоджених сторонами цін:

- автобус Mercedes Sprinter, державний номер НОМЕР_1 - 25 000 грн без ПДВ;

- автобус Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_2 - 20 000 грн без ПДВ;

- легковий автомобіль Toyota, державний номер НОМЕР_3 - 6 000 грн без ПДВ;

- легковий автомобіль Mitsubishi Pagero Sport, державний номер НОМЕР_4 - 9 000 грн без ПДВ;

- автобус Mercedes Sprinter, державний номер НОМЕР_5 - 25 000 грн без ПДВ;

- автобус Mercedes Sprinter, державний номер НОМЕР_6 - 25 000 грн без ПДВ.

Як вбачається із змісту актів передачі техніки в оренду №1 від 04.01.2021, №2 від 06.04.2021, №3 від 06.08.2021, відповідно до договору оренди №04012021/01-П від 04.01.2021 орендодавець передав в оренду, а орендар прийняв наступну техніку: автобус Mercedes Sprinter, державний номер НОМЕР_1 ; автобус Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_2 ; легковий автомобіль Toyota, державний номер НОМЕР_3 ; легковий автомобіль Mitsubishi Pagero Sport, державний номер НОМЕР_4 ; автобус Mercedes Sprinter, державний номер НОМЕР_5 ; автобус Mercedes Sprinter, державний номер НОМЕР_6 .

Відповідно до підписаних та скріплених печатками обох сторін актів надання послуг №12 від 31.01.2021, №13 від 28.02.2021, №1 від 31.03.2021, №14 від 31.03.2021, №8 від 30.04.2021, №2 від 30.04.2021, №15 від 30.04.2021, №18 від 31.05.2021, №3 від 31.05.2021, №16 від 31.05.2021, №17 від 30.06.2021, №19 від 30.06.2021, №4 від 30.06.2021, №5 від 31.07.2021, №7 від 31.07.2021, №9 від 31.07.2021, №22 від 31.08.2021, №21 від 31.08.2021, №30 від 30.09.2021, №33 від 30.09.2021, №32 від 31.10.2021, №34 від 31.10.2021, №35 від 30.11.2021, №37 від 30.11.2021, №38 від 31.12.2021, №40 від 31.12.2021, №2 від 31.01.2022, №3 від 31.01.2022, №5 від 28.02.2022, № 6 від 28.02.2022, №21 від 31.03.2022, №4 від 31.03.2022, №8 від 30.04.2022, №22 від 30.04.2022, №9 від 31.05.2022, №10 від 30.06.2022, №23 від 31.07.2022, №12 від 31.07.2022, №13 від 31.08.2022, №26 від 31.08.2022, №24 від 30.09.2022, №15 від 30.09.2022, №25 від 30.10.2022, №16 від 31.10.2022, №27 від 30.11.2022, №18 від 30.11.2022, №27 від 30.11.2022, №20 від 31.12.2022, №28 від 31.12.2022, №1 від 31.01.2023, №9 від 28.02.2023, №10 від 31.03.2023, №11 від 30.04.2023, №12 від 31.05.2023, №13 від 30.06.2023, загальний розмір орендної плати за договором з січня 2021 року по червень 2023 становить 1 743 650 грн.

За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань позивач нарахував відповідачу 367 309 грн 42 коп. інфляційних втрат та 364 266 грн 58 коп. 3% річних.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Із змісту ст. 11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За встановлених судом обставин, на виконання договірних зобов`язань позивач передав а відповідач прийняв в оренду техніку.

В п. 3.4 договору сторони погодили, що орендар зобов`язується сплачувати орендну плату шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок орендодавця в строк до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним.

В практиці Верховного Суду сформовано сталу позицію щодо застосування прийменників "до" і "по" у нормативних актах, а також договорах, зокрема, відповідно до неї прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі №815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).

Отже, відповідно до умов укладеного між сторонами договору, відповідач повинен сплатити орендну плату за поточний місяць включно до 10 числа місяця (чи наступного робочого дня, якщо 10 число припадає на вихідний день), наступного за звітним місяцем.

За встановлених судом обставин, загальний розмір орендної плати за договором з січня 2021 року по червень 2023 року становить 1 743 650 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання договірних зобов`язань суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 743 650 грн основного боргу є обґрунтованими та належать до задоволення.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та 3% річних.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу за період з 10.02.2021 по 13.09.2024 - 364 266 грн 58 коп. 3% річних та 367 309 грн 42 коп. інфляційних втрат.

Суд здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних втрат (з врахуванням періодів прострочення виконання грошового зобов`язання, які припали на вихідні дні), не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду, відповідно до якого розмір інфляційних втрат становить 592 808 грн 07 коп., а розмір 3% річних 138 553 грн 92 коп.

Отже, за перерахунком суду, розмір інфляційних втрат є більшим ніж визначив позивач. Разом з тим, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, а тому до задоволення належить заявлена до стягнення з відповідача сума інфляційних втрат в розмірі 367 309 грн 42 коп.

Відтак, з відповідача на користь позивача у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання належить стягнути 367 309 грн 42 коп. інфляційних втрат та 138 553 грн 92 коп. 3% річних.

З огляду на викладене, позов належить до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 20, 73, 74, 76-78, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (78436, урочище Центр, буд. 5 - Г, с. Бистриця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 32872788) на користь Фізичної особи-підприємця Андрейчука Дмитра Дмитровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) 2 249 513 (два мільйони двісті сорок дев`ять тисяч п`ятсот тринадцять) грн 34 коп. заборгованості, з яких: 1743 650 (один мільйон сімсот сорок три тисячі шістсот п`ятдесят) грн 00 коп.основного боргу, 367 309 (триста шістдесят сім тисяч триста дев`ять) грн 42 коп. інфляційних втрат, 138 553 (сто тридцять вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят три) грн 92 коп. 3% річних та 33 742 (тридцять три тисячі сімсот сорок дві) грн 70 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.02.2025

Суддя О.В. Рочняк