Рішення № 124953800, 06.02.2025, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/18499/24

Номер провадження № 2/521/1547/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Жекової А.О.

за участю учасників справи:

від Акціонерного товариства «Універсал Банк» не з`явився;

від ОСОБА_1 не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

У листопаді 2024 року представник позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Мєшнік К.І. звернувся до Малиновського районного суду міста Одеси з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 15.11.2018 року у розмірі 215169 грн. 45 коп., а також про розподіл судових витрат у справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що в рамках нового проєкту monobank відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні карти monobank.

За доводами позивача, особливістю проєкту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. При цьому, попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк" опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www/ monobank.ua/terms.

Позивач вказав, що 15.11.2018 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.

За доводами позивача, положеннями анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір, та зобов`язався виконувати його умови.

Позивач стверджує, що свої зобов`язання за договором він виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого у додатку кредитного ліміту. Проте відповідач не надав своєчасно та в повному обсязі банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, тому у відповідача рахується заборгованість у зазначеному вище розмірі.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 13.11.2024 року у справі №521/18499/24 було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

Від відповідача 20.01.2025 року (вх. 3551) на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне.

Так, за доводами відповідача, в позовній заяві позивач зазначає, що відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві. Вказаною заявою підтверджується той факт, що відповідач був повністю проінформований про умови кредитування в АТ «Універсал Банк», які були надані йому для ознайомлення у мобільному додатку.

При цьому, на переконання відповідача, матеріали справи не містять доказів того, що саме цей витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк» розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк».

Відповідач зауважив, що як вбачається з матеріалів справи, ні Умови та правила надання банківських послуг, ні Тарифи, а також Паспорт споживчого кредиту не містять підпису відповідача. Крім того, слід зауважити те, що зі змісту долученої до позовної заяви анкети-заява до Договору про надання банківських послуг, яка 15.11.2018 року була підписана відповідачем, неможливо встановити умови кредитування, розмір кредитних коштів.

Також, як вказав відповідач, у позовній заяві АТ «Універсал Банк» вказує, що на підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 50 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Однак, матеріали справи не містять письмових доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 , за вказаним у позові кредитним договором від 15.11.2018 року кредитних коштів у розмірі 50 000 грн. Окрім того, долучені позивачем до позовної заяви матеріали не містять доказів на підтвердження видачі банком відповідачу кредитної картки, її номеру, строку її дії, розміру наданого банком кредитного ліміту, зарахування на цю картку суми кредиту у розмірі 50 000 грн., відкриття рахунків на ім`я відповідача (копії квитанції, меморіального ордеру тощо) та інших доказів, які б підтверджували факт отримання кредитних коштів відповідачем в розмірі, заявленому позивачем, до позовної заяви не надано.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що АТ «Універсал Банк» не доведено і не обґрунтовано заявлені позовні вимоги, оскільки не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими Позивач обґрунтовував свої вимоги, що є його процесуальним обов`язком. За відсутності доказів про розмір наданого кредиту суд позбавлений законної можливості зробити висновок про належність, достовірність та достатність розрахунку позову, який є одностороннім документом позивача та не був погоджений з відповідачем.

Представник позивача20.01.2025року (вх.3724)направив наадресу судувідповідь навідзив,в якійпросив задовольнитипозовні вимогиу повномуобсязі,посилаючись нанаступне.

Так, за доводами позивача, 15.11.2018 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Таким чином, підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору, а перелічені документи формують Договір про надання банківських послуг в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», з чим погодився відповідач, шляхом підписання Анкети-заяви. Можливість та законність укладення договору вищевказаним способом зокрема підтверджується правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 23.03.2020 року у справі №404/502/18 та в постанові від 09.09.2020 року у справі б№732/670/19 та ін. Удосконалений електронний підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Сторони погодили використання ЕП без сертифіката ключа. Генерація ключової пари (особистого та відкритого ключів) здійснюється за допомогою смартфону Клієнта, на якому встановлений Мобільний додаток лише після Ідентифікації Клієнта з використанням смартфону Клієнта. Згенерований особистий ключ Клієнта захищається паролем та може бути розміщений у хмарному сховищі. Відкритий ключ розміщується в Анкеті-Заяві, яка підписується Клієнтом. Отже, підписанням відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (0389352546ec3fab0f0fc2a83cbeec652cfadb83ab0e013d80f3ec8f0bfcfb2fab), яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором.

Позивач вказав, що ОСОБА_1 визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Відповідач підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису. З метою підтвердження згоди споживача із умовами надання банківських послуг у момент реєстрації АТ УНІВЕРСАЛ БАНК генерує і відправляє на вказаний особою мобільний номер OTP-пароль. Фактом підтвердження згоди є введення споживачем у мобільному додатку Monobank OTP-паролю, який попередньо був надісланий Банком на зазначений номер. Відповідач повідомив про свою згоду з умовами надання банківських послуг, які надає АТ УНІВЕРСАЛ БАНК за Договором про надання банківських послуг Monobank, у підтвердження чого у мобільному додатку Відповідачем було введено OTP-пароль, який попередньо був надісланий на зазначений ним мобільний номер. Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Також слід зазначити, що розрахунок заборгованості є належним доказом та відповідає деталізованій виписці про рух коштів по картковому рахунку, з якого вбачається дати здійснення платежів боржником.

24.01.2025 року відповідачем через підсистему «Електронний суд» до суду скеровано заперечення на відповідь на відзив (вх. №4939), за доводами якого відповідач вказав, що наведені твердження позивачем у відповіді на відзив є безпідставними домислами та не спростовують наведеного у відзиві на позов.

Так, на переконання відповідача, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в Реєстрі відсутній, як надавач електронних довірчих послуг та позивачем не надано підтвердження підписання договору у вигляді електронного документа, створеного згідно із вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Тобто у разі відсутності договору у вигляді електронного документа, він має бути у паперовому вигляді.

Відповідач вважає, що посилання позивача на Закон України «Про електронний цифровий підпис» спростовуються тим, що зазначений закон втратив чинність 07.11.2018 року з підстав прийняття Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», а як вбачається з матеріалів справи позивача, правовідносини між Позивачем та Відповідачем розпочаті с 15.11.2018 року.

Відтак, на переконання відповідача, вказане вище не свідчить про наявність договору між позивачем та відповідачем, що в свою чергу спростовує наявність заборгованості, яка зазначається позивачем у позовній заяві.

Тобто, на думку відповідача, оскільки діючим законодавством встановлено, що договір про споживчий кредит, це вид кредитного договору, відповідачем не надано доказів укладення договору у паперовому вигляді та/або у вигляді електронного документу, що в свою чергу свідчить про не надання доказів укладення договору у письмовій формі.

Враховуючи наведене та посилаючись на нікчемність укладеного між ним та Банком договору, відповідач просить суд відмовити Банку у задоволенні позовних вимог.

27.01.2025 року позивачем через підсистему «Електронний суд» скеровано до суду додаткові пояснення у справі (вх. №5492), у яких спростовуючи твердження відповідача вказав, що доведеність факту укладення договору про надання банківських послуг між ОСОБА_1 та АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у письмовому (електронному) вигляді у відповідності до вимог законодавства, та погодження у змісті цього договору сторонами усіх істотних умов, обґрунтовано у позовній заяві та наданій позивачем відповіді на відзив.

При цьому, за доводами позивача, який посилається на умови анкети-заяви та Умови і правила, посилання відповідача на Довірчий список Кваліфікованих надавачів довірчих послуг (кваліфіковані електронні підписи) у даному разі є недоречним.Таким чином посилання Відповідача на Довірчий список Кваліфікованих надавачів довірчих послуг (кваліфіковані електронні підписи) є недоречним. Додані ж до Заяв Клієнта Форми підтвердження електронного документу підтверджують підписання зазначених заяв саме Відповідачем шляхом накладення Удосконаленого електронного підпису, що було погоджено сторонами під час укладення Договору та підписання Анкети-заяви. Підпис Клієнта ОСОБА_1 перевіряється за допомогою відкритого ключа: 0389352546ec3fab0f0fc2a83cbeec652cfadb83ab0e013d80f3ec8f0bfcfb2fab. Електронний підпис, зокрема удосконалений електронний підпис (ЕП, УЕП) передбачено законодавством України: Законом України «Про електронні довірчі послуги», що визначає загальні принципи використання електронних підписів, у тому числі удосконалених і кваліфікованих, а також регулює діяльність постачальників електронних довірчих послуг; Законом України «Про електронну комерцію» - регулює правові відносини у сфері електронної комерції, визначає умови використання електронних підписів для укладення договорів та інших правочинів; Постановами Правління Національного банку України з приводу застосування електронного підпису у банківській системі України, зокрема Постановою НБУ «Про затвердження Положення про використання електронного підпису та електронної печатки» від 20.12.2023 р. № 172.

Відповідач не погодився із вказаними вище поясненнями та 04.02.2025 року скерував через підсистему «Електронний суд» письмові пояснення (вх. №7020) у яких наголосив на тому, що наведені позивачем у письмових поясненнях доводи не відповідають вимогам законодавства, оскільки наведена позивачем інформаційна складова не надає змоги перевірити зазначений відкритий ключ, що є суттєвим з огляду на необхідність доказування позивачем законних підстав наявності позовних вимог.

За доводами відповідача, електронний підпис не відповідає вимогам законодавства України та його наявність не доведена, тому наведене у матеріалах справи позивачем, як доказ наявності взаємовідносин, є необґрунтованим та безпідставним. Позивач також не надав підписаних відповідачем Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту, хоча вони повинні містити підпис позичальника, оскільки саме з цього моменту такі умови є складовою частиною укладеного між сторонами договору.

Відповідач вважає, що будь - яких доказів на підтвердження видачі банком відповідачу кредитної картки, її номер, строку її дії, розміру наданого банком кредитного ліміту, зарахування на цю картку суми кредиту у зазначеному розмірі, зняття таких коштів відповідачем, відкриття рахунків на ім`я відповідача (виписки з особового рахунку, копії квитанції, меморіального ордеру тощо) та інших доказів, які б підтверджували факт отримання кредитних коштів відповідачем в розмірі, заявленому позивачем, до позовної заяви не надано. Враховуюче наведене у матеріалах справи та відсутність жодного доказу наявності взаємовідносин та заборгованості, з урахуванням діючого законодавства України та законодавства, що діяло в часі на всіх стадіях, які наведені позивачем, вбачається, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься його заява про підтримання позовних вимог, в якій він просив розглядати справу за його відсутності, яке судом розглянуте та задоволене.

Відповідач ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Згідно ч. 6ст. 19 ЦПК Українизазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимогст. 274 ЦПК Українисправа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 279 ЦПК України встановлено, щорозгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши доводам та вимогам позивача та відповідача відповідну оцінку, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів позову, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи правових норм, які підлягають застосуванню, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором потребують часткового задоволення, враховуючи таке.

Фактичні обставини, встановлені судом

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 15.11.2018 року ОСОБА_1 уклав з Акціонерним товариством «Універсал Банк» кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого Банк відкрив відповідачу поточний рахунок у гривні, на який надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

За умовами п.п. 2-3 анкети-заяви проставлянням власноруч свого підпису під цією анкетою-заявою, клієнт погодився з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір, укладання якого клієнт підтверджує і зобов`язується виконувати його умови. Підписанням цього договору клієнт підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства), які наявні у матеріалах справи та отримав примірники у мобільному додатку, що вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, клієнт беззастережно погоджується із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє клієнту шляхом надсилання повідомлення у мобільний додаток.

З паспорту споживчого кредиту Чорної картки «Монобанк», наявного у матеріалах справи вбачається, що позичальнику було встановлено тип кредиту: поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання, ліміт кредиту від 0 до 500000 грн., на строк 25 років з правом автоматичного продовження, на споживчі потреби, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних, комісія за зняття готівки 4% від суми зняття, реальна річна процентна ставка 44, 26 %, 6,2 % на місяць (збільшена відсоткова ставка, яка нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості), тощо. Орієнтовна загальна вартість кредиту 136668 грн. 07 коп.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача, станом на 11.02.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 15.11.2018 року становить 215169 грн. 45 коп., що складається із загального залишку заборгованості за наданим тілом кредиту. Окрім того, із вказаного вище розрахунку та наявної у матеріалах справи виписки з особового рахунку, судом вбачається, що відповідач користувався наданим кредитом, частково сплачував кредит. Зокрема, перший платіж за кредитом відповідачем здійснено 13.12.2018 року на суму 1840 грн., останній 11.01.2023 року.

Згідно деталізованої виписки про рух коштів, станом на 20.01.2025 року, вбачається, що відповідач у період з 15.11.2018 року по 11.02.2024 року мав кредитний ліміт (станом на 11.02.2024 року) 50000 грн., заборгованість (станом на 11.02.2024 року) 215169 грн. 45 коп., баланс на початку періоду 15000 грн., баланс на кінець періоду 165169 грн. 45 коп., сума витрат за період 540933 грн. 19 коп., сума зарахувань за період 325763 грн. 74 коп.

З довідки Банку про встановлення суми кредитного ліміту вбачається, що 15.11.2018 року позичальнику було встановлено кредитний ліміт у розмірі 15000 грн., 19.02.2019 року 35000 грн., 15.05.2019 року 50000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, остання платіжна картка, яку отримав відповідач від позивача є картка НОМЕР_2 , зі строком дії до 06/29.

На підтвердження заперечень на позовні вимоги відповідач суду будь-яких письмових доказів не надав. Також інших письмових доказів стосовно спірних правовідносин, які виникли між сторонами, зокрема, доказів погашення кредитної заборгованості відповідачем, матеріали справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім суми заборгованості за кредитним договором.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічної позиції дотримався Верховний Суд і у постанові від 01.11.2021 року у справі №234/8084/20.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаним сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. У жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки монобанк. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Тобто, правова природа договору, укладеного через мобільний застосунок «Monobank» полягає у приєднанні до його умов шляхом накладання власного електронного підпису, чим підтверджується згода споживача.

Укладений між сторонами даної справи договір має специфіку, не властиву укладенню кредитних договорів у паперовому вигляді. Банківське обслуговування клієнтів здійснюється дистанційно, без відділень, а тому споживач самостійно розпоряджається наданими йому коштами. Погодження із Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичної особи шляхом проставляння електронного цифрового підпису особою свідчить про належне укладання кредитного договору.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір між АТ «Універсал Банк» та відповідачем, у т. ч. анкету-заяву разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту, які були надані банком позичальнику через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису самого відповідача.

У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

У випадку, коли особа не дає згоди з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку «Monobank» шляхом накладення електронного підпису, тоді застосунок «Monobank» не переходить на наступний етап входу у головне меню застосунку «Monobank». Проведення будь-яких операцій без такого підтвердження не с можливим. Тобто лише шляхом попереднього погодження з Умовами і правилами надання банківських послуг можливий вхід у головне меню застосунку «Monobank» та подальше проведення банківських операцій і у тому числі отримання кредиту. Без погодження у мобільному застосунку «Monobank» з Умовами і правилами надання банківських послуг не є можливий вхід у головне меню застосунку «Monobank» жодна особа не може перейти далі у головне меню застосунку.

Без переходу у головне меню застосунку жодна особа не має технічної можливості проводити будь-які фінансові операції, у тому числі отримання кредиту у вигляді кредитного ліміту.

Так, в наявній у матеріалах справи Анкеті-заяві зазначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.

Таким чином, в анкеті-заяві відповідач висловив свою згоду саме на укладення такого договору з використанням мобільного додатку та доступу до електронних інформаційних ресурсів, задля чого отримав відповідний електронний ключ та електронний підпис.

Згідно із п. 3 Анкети-заяви, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти її про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Крім того, в п. 6 Анкети-заяви зазначено: «Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний /електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в банку. Засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з договором. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або Банком з використанням електронного/ електронного цифрового підпису». Усе листування щодо цього договору прошу здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору» (п. 11 Анкети-заяви).

Відповідачу згенеровано ключову пару з особистим електронним ключем та відповідним їй відкритим ключем, реквізити якого містяться в анкеті-заяві.

Відповідно до пункту 14 Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України, затвердженого постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про застосування електронного підпису в банківській системі та електронної печатки в банківській системі України» використання удосконаленого електронного підпису, удосконаленої електронної печатки та простого електронного підпису здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим електронним підписом) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

З огляду на викладене, договір та Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи з використанням електронного підпису є правомірними, та вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.

Таким чином, судом встановлено, що кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису та вважається таким, що укладений у письмовій формі у відповідності до ст. ст. 205, 207 ЦК України, що спростовує доводи відповідача, зазначені ним у відзиві на позовну заяву, запереченні на відзив та у письмових поясненнях з приводу його твердження щодо нікчемності спірного договору кредитування.

Отже, заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 15 листопада 2018 року, а також засвідчив що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови повідомлення, про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Тобто, саме з цього часу між сторонами склалися кредитні правовідносини, які регулюються параграфом 2 (кредит) глави 71 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, враховуючи, що послуги банку в проекті monobank надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи та інформацію, яка підлягає доведенню до відома споживачів перед укладенням договору споживчого кредитування, надані відповідачу саме через мобільний додаток, суд доходить висновку, що відповідач був ознайомлений саме з правилами, які діяли на час підписання анкети-заяви та відповідно до ст. 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов`язання.

Зазначене вище свідчить про укладення сторонами в установлений законом спосіб кредитного договору, в тому числі погодження сторонами Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння ними електронного цифрового підпису.

Аналогічної правової позиції дотримався Верховний Суд, зокрема, в постанові від 16.12.2020 року в справі № 561/77/19, в якій, ухвалюючи рішення про стягнення боргу за кредитним договором, суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Подібні висновки щодо правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 року в справі № 234/7159/20.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості відповідача, станом на 11.02.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 15.11.2018 року становить 215169 грн. 45 коп., що складається із загального залишку заборгованості за наданим тілом кредиту. Окрім того, із вказаного вище розрахунку та наявної у матеріалах справи виписки з особового рахунку, судом вбачається, що відповідач користувався наданим кредитом, частково сплачував кредит. Зокрема, перший платіж за кредитом відповідачем здійснено 13.12.2018 року на суму 1840 грн., останній 11.01.2023 року.

Згідно деталізованої виписки про рух коштів, станом на 20.01.2025 року, вбачається, що відповідач у період з 15.11.2018 року по 11.02.2024 року мав кредитний ліміт (станом на 11.02.2024 року) 50000 грн., заборгованість (станом на 11.02.2024 року) 215169 грн. 45 коп., баланс на початку періоду 15000 грн., баланс на кінець періоду 165169 грн. 45 коп., сума витрат за період 540933 грн. 19 коп., сума зарахувань за період 325763 грн. 74 коп.

З довідки Банку про встановлення суми кредитного ліміту вбачається, що 15.11.2018 року позичальнику було встановлено кредитний ліміт у розмірі 15000 грн., 19.02.2019 року 35000 грн., 15.05.2019 року 50000 грн.

Разом з тим, заперечуючи проти вимог позивача, відповідач не заперечує факт отримання як кредиту, так і кредитної картки, не заперечує факт користування кредитними коштами, що, в сукупності узгоджується з наданою позивачем випискою по рахунку відповідача, в якій відображено рух коштів, а саме як встановлення кредитного ліміту, так і використання кредитних коштів відповідачем.

Наявна в матеріалах справи виписка по рахунку, за якою обліковуються кошти клієнта банку, в сукупності з іншими доказами, зокрема, відповідно до наданого розрахунку заборгованості, де вказано, що заборгованість за тілом кредиту становить 215169 грн. 45 коп., підтверджують наявність заборгованості відповідача за виданим кредитом.

У постанові Верховного Суду від 13.10.2021 року у справі № 209/3046/20 зазначено, що виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Це відповідає положенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Такого самого змісту норма закріплена у п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (у редакції, чинній на час вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій).

Судом також встановлено, що Банк належним чином виконав свої зобов`язання перед позичальником, відповідач після отримання кредитних коштів у зазначеному вище розмірі користувався ними, та частково погашаючи заборгованість за кредитом, фактично визнавав факт отримання ним кредитних коштів.

Суд зазначає, що ст. 6 і 627 Цивільного кодексу України передбачено свободу договору, що полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Необхідно зазначити, що свобода договору передбачає не лише право сторін вільно виявляти волю на вступ у договірні відносини, але включає також можливість визначати зміст договору, у тому числі і визначати способи забезпечення договірних зобов`язань та гарантії прав сторін. Саме така свобода обмежується рамками чинних нормативних актів, звичаїв ділового обороту, а дії сторін повинні відповідати вимогам розумності, добросовісності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). При цьому, законодавець передбачив, що спрямування сторін договору має презюмувати безперечне виконання договірних зобов`язань.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку у повному обсязі Акціонерному товариству "Універсал Банк" не повернуті, а також те, що вимогами ч. 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що Акціонерне товариство "Універсал Банк" не позбавлене права вимагати захисту своїх прав та інтересів, шляхом подання відповідного позову про стягнення з боржника отриманої ним суми кредитних коштів.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за простроченим тілом кредиту, тобто, з ОСОБА_1 належить стягнути на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 215169 грн. 45 коп.

Доводи відповідача, зазначені ним у процесуальних заявах по суті справи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому не приймаються судом до уваги, як підстави для відмови у позові.

Відповідно до вимог с. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3227 грн. 54 коп. належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 16, 526, 611, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 10, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, Малиновський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» суму заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 15.11.2018 року у розмірі215169 грн. 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьАкціонерного товариства«Універсал Банк» витрати по оплаті судового збору у сумі у розмірі 3227 грн. 54 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 06.02.2025 року.

Повні відомості про учасників справи згідно із п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, ЄДРПОУ 21133352).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Суддя Н.О. Шевчук