Рішення № 12495184, 01.11.2010, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-1811/10/0408

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 листопада 2010 р.

Дзержинский районний суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого, судді Грищенко Н.М.

при секретарі Желдак О.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Чуплої І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського райсуду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом: ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди, в звязку з ушкодженням здоровя ,

В с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 21.05.2010 р. звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди, в звязку з ушкодженням здоровя.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він на протязі довгого періоду працював в шкідливих умовах на підприємстві ВАТ « Криворізький залізорудний комбінат» ГАК « Укррудпром».

Шкідливі фактори які постійно негативно впливали на його організм під час виконання службових обовязків суттєво погіршили стан його здоровя. У звязку з тим, що він став відчувати біль, слабість в руках, їх оніміння, біль в суглобах, позвонку, він звернувся до лікарні, де йому було встановлено діагноз: вегетативно- сенсорна полінейропатія рук 1-П ступеню з вираженой периферійною ангіодистонією, частими акроангіоспазмами, дистрофічними проявленнями у виді ліктьового пері артрозу та деформуючого артрозу мілких суглобів кистей, ПФС 1 ступеню з стійким больовим синдромом; нейросенсорна туговухість.

06.03.2003 року було складено Акт № 05/2003 розслідування професійного захворювання. Причиною виникнення професійного захворювання є те, що він працюючи підземним машиністом бурової установки, виповнював змазку штанг, доставку борових штанг, коронок, буріння та періодичне нарощування штанг на станку НКР-100 м, підіймав і переміщував вантажі вагою до 50 кг. На відстані до 20 м. Виповнення вказаних робіт супроводжувалося дією шкідливих факторів таких як технологічна вібрація і шум працюючого станка.

З висновком МСЕК від 14.04.203 р. йому вперше було встановлено 35 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. Повторно він проходив комісію МСЕК 13.04.2004 р., де втрату професійної працездатності йому було призначено у розмірі 35 % та третю групу інвалідності на безстроково.

На теперішній час він отримує незначні щомісячні страхові виплати, яких, звичайно, не вистачає на придбання ліків високої якості, доводиться купувати ті, що дешевше коштують.

Внаслідок отриманої хвороби та травми йому довелося змінити посаду, його перевели на посаду сторожа , так як йому протипоказана важка праця , що він вважає є ударом по його іміджу і він це тяжко переживає.

Хвороба постійно про себе нагадує, йому доводиться часто звертатися до лікарень. На вулицю один виходити він остерігається, так як внаслідок запаморочення в голові були випадки втрачання свідомості.

Діагнозом лікарів йому заборонена фізична праця, та він взагалі не може витримувати будь-які фізичні навантаження. Весь клопіт по господарству довелося звалити на дружину, що для нього, як для чоловіка є дуже не приємним фактом та ударом по його самооцінці.

Він став більш нервовим, конфліктним, майже весь час знаходиться у поганому настрою. Хвороба суттєво заважає йому нормально жити, ходити в гості, спілкуватися з сусідами.

Його стан здоровя постійно погіршується, він постійно відчуває стійкий біль в суглобах і обмеження рухів, біль в шийному та поперековому відділах хребта, біль в руках, оніміння кінцівок. Його нинішній стан здоровя дуже тяжкий.

Усі вищевказані незручності викликають у нього почуття своєї неповноцінності, заподіюють моральні страждання, переживання, тому що він, на його думку, є додатковим тягарем, періодично потребуючим сторонньої допомоги, як з боку членів родини, так і з боку навколишніх його людей.

Він вважає, що його моральні страждання через його незадовільний фізичний стан та погіршення його психічного стану є достатніми приводами для компенсації йому моральної шкоди. Він просить стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 133800 гривень .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 не був присутній.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримує в повному обсязі. При цьому підтвердив обставини, викладені в позовній заяві.

Також представник позивача пояснив, що позивач через придбані ним наслідки профзахворювання відчуває себе неповноцінною людиною, відчуває себе тягарем в сім'ї.

Протягом тривалого періоду часу позивач швидко утомлюється, він постійно зазнає фізичного болю і страждань, стійкий біль та обмеження рухів в поперекових відділах хребта, плечових , ліктьових і колінних суглобах, утруднення ходи , оніміння кінцівок, він втрачає працездатність, і життя для нього стало суцільним стражданням.

Крім того, він переживає, болі в області серця, головні болі, запаморочення, страждає швидкою стомлюваністю. У нього погіршився слух, чого він дуже соромиться.

Для того, щоб поправити своє здоров'я позивачеві необхідне тривале лікування, що вимагає великих матеріальних витрат. Він вимушений витрачати додаткові зусилля для організації свого життя. Все це заподіює позивачеві значні моральні і фізичні страждання. Все вище перелічене відбилося на загальному стані його нервової системи внаслідок чого він став запальним, імпульсним, не стриманим. Ніякі старання лікарів не можуть повернути позивачеві минулого здоров'я, не позбав ять від фізичних і моральних страждань, які він випробовую. Причиною його моральних страждань з'явилося отримане ним професійне захворювання.

Представник позивача також пояснив, що визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, позивач виходив з положень статті 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Він просить суд стягнути на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 133800 грн.

Представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі - проти позову заперечує і пояснила, що Законом України „ Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ” у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди не передбачене. Фонд виплачує моральний збиток тільки за наявності факту спричинення моральної шкоди громадянинові МСЕК. Даний факт встановлений відносно позивача не був.

Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку» Закону України „ Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”.

Законом України № 717 V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України „ Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, відповідно до яких всі норми даного закону , якими передбачалося виплата моральної шкоди виключено.

Таким чином, Фонд соціального страхування… не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.

При обговоренні питання про спричинення позивачеві ОСОБА_3 морального збитку, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан його здоров'я.

Позивач ОСОБА_3 працював на протязі довгого періоду (28 років і 5 місяців) на підприємстві ВАТ « Криворізький залізорудний комбінат» ГАК « Укррудпром» підземним машиністом бурової установки, бурильником скважин 3 розряду що підтверджується копією трудової книжки ( а.с. 6-10).

Працюючи в шкідливих умовах праці, позивач отримав професійне захворювання: вегетативно- сенсорна полінейропатія рук 1-П ступеню з вираженой периферійною ангіодистонією, частими акроангіоспазмами, дистрофічними проявленнями у виді ліктьового пері артрозу та деформуючого артрозу мілких суглобів кистей, ПФС 1 ступеню з стійким больовим синдромом; нейросенсорна туговухість.

06.03.2003 року було складено Акт № 05/2003 розслідування професійного захворювання, яким встановлено, що причиною отримання професійного захворювання є довгий стаж роботі ( 26 років 5 міс.) в умовах тяжкої фізичної праці, впливу вібрації, шуму, несприятливого мікроклімату. Згідно п. 17 Акту… адміністрація шахти «Родина» порушило ст. 13 Закону України «Про охорону праці». ( а.с. 11).

Згідно висновку МСЕК від 14.04.2003 р. йому було первинно встановлено стійка втрата професійної працездатності у розмірі 35 % та третя група інвалідності. ( а.с. ).

При повторному переогляді у квітні 2004 року комісією МСЕК було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 35 % та третя група інвалідності безстроково ( а.с.12,13, ).

Згідно Постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі № 1197 Н від 30.04.2003 р. позивачеві виплачуються щомісячні страхові виплати в розмірі 364.80 грн., та виплачено одноразову допомогу у розмірі 8800 грн. ( а.с. 14-15).

Унаслідок придбання професійного захворювання ОСОБА_3 неодноразово перебував на лікуванні в н еврологічному відділенні Клініки Українського НДІ промислової медицини (УНДІПМ), що підтверджується виписними епікризами, а також виписками із історії хвороби, які знаходяться в матеріалах справи ( а.с. 16-17).

З медичних документів, доданих до матеріалів справи видно, що за станом здоровя позивачеві протипоказана робота в умовах вібрації, важка праця, потребується «Д» нагляд лікарів, потребується санаторно-курортне лікування.

Як пояснив представник позивача, ОСОБА_3 випробовує постійно пригнічений настрій, йому протипоказана важка фізична праця, що зачіпає його самолюбність і гідність, йому потрібна допомога з боку родичів і знайомих. Всі незручності, пов'язані з придбаним профзахворюванням заподіює йому моральні страждання, переживання. Позивачеві доводиться застосовувати додаткові зусилля для забезпечення його життєвих проблем. Почуття неповноцінності привело до того, що у позивача погіршилися стосунки з оточуючими. Все це призвело до того що він став замкнутою людиною, постійно знаходиться у подавленому стані, життя не приносить йому радості.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду в звязку з тим, що на той час, коли позивачеві було встановлено стійка втрата професійної працездатності, а це було у 2003 р., згідно зі ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на Відділення виконавчої дирекції Фонду…

Також рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку»», на думку суду не може бути прийнято до уваги.

Згідно рішень Конституційного Суду України № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. « Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з обєктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».

Зважаючи на ступінь втрати професійної працездатності позивача 35 %, групу інвалідності, стан його здоров'я, наслідки які можуть наступити, тяжкість вимушених змін в його житті, характер майнових втрат, тривалість страждань і переживань, суд вважає, що компенсацію за заподіяного морального ушкодження слід призначити у розмірі 20000 грн. , що буде відповідне тим стражданням і переживанням які зазнає ОСОБА_3, а в останній частини позову позивачеві слід відмовити.

Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від державного мита.

Керуючись рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р. ст. ст. 21,28,34 Закону України „ Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. ( з доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р.), ст.ст. 10,11, 27, 60, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ( р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України у Дніпропетровський області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.

В останній частині позову відмовити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь держави 15 гривень в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 10 днів після оголошення рішення.

Суддя: Н.М.Грищенко