Ухвала суду № 124949490, 05.02.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/480/25

Провадження № 1-кс/953/1027/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року м. ІНФОРМАЦІЯ_1

Слідчий суддя Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000001093 від 16.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчинення кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2025 року старший слідчий слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному проовадженні ОСОБА_5 , в якому просить накласти арешт з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 22024220000001093 від 16.10.2024 на тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон Redmi 12С, в корпусі чорного кольору в чохлі-книжці, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора Київстар з номером НОМЕР_3 та Водафон з номером НОМЕР_4 , шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

В клопотанні слідчий також просить визначити місцем зберігання вилученого майна слідчий відділ УСБУ в Харківській області, розташований за адресою: м. ІНФОРМАЦІЯ_1, вул. Мироносицька, 2.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначає наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14.10.2024, який перебував на території м. Харкова, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, виник кримінальний протиправний умисел спрямований на поширення в умовах воєнного стану інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, із можливістю їх ідентифікації на місцевості, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України та іншими уповноваженими державними органами.

Реалізуючи вказаний кримінальний протиправний умисел, ОСОБА_4 14.10.2024, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, шляхом власного спостереження здійснив збір інформації на території м. Харкова про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, із можливістю їх ідентифікації на місцевості, та яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, а саме місця розташування військовослужбовців Збройних Сил України в АДРЕСА_4.

Продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, ОСОБА_4 14.10.2024 в період часу з 13 год 28 хв по 16 год 47 хв перебуваючи у м. Харкові, більш точне місце перебування в ході досудового розслідування не встановлено, використовуючи обліковий запис (акаунт) месенджера «Телеграм» з ім?ям користувача ОСОБА_6 та ID користувача НОМЕР_5 , зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , у особистому листуванні з особою, яка використовує обліковий запис (акаунт), підписаний у месенджері «Телеграм», як « ОСОБА_7 », ID НОМЕР_6 , зареєстрований за номером оператору мобільного зв`язку « НОМЕР_7 », здійснив поширення зібраної інформації, а саме місця розташування військовослужбовців Збройних Сил України в АДРЕСА_4.

Відповідно до відомостей оперативного-тактичного угруповання «ІНФОРМАЦІЯ_1» тактичної групи «ІНФОРМАЦІЯ_2» № 17 від 15.01.2025 в районі адреси:

АДРЕСА_2 , у вказаний період, зокрема 14.10.2024 перебували підрозділи Сил оборони України.

Вищезазначені відомості щодо розміщення, переміщення особового складу Сил оборони України, використання об`єктів для потреб Сил оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил України чи Міністерством оборони України у відкритому доступі не розміщувалась.

Крім того, 27.01.2024, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 діючи умисно, шляхом власного спостереження здійснив збір інформації на території м. Харкова про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, із можливістю їх ідентифікації на місцевості, та яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, а саме місця розташування військовослужбовців Збройних Сил України в районі АДРЕСА_5.

Того ж дня, 27.01.2025 в період часу з 11 год 20 хв по 17 год 00 хв, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, перебуваючи у м.Харкові, більш точне місце перебування в ході досудового розслідування не встановлено, використовуючи обліковий запис (акаунт) месенджера «Телеграм» з ім?ям користувача ОСОБА_8 (нік нейм ОСОБА_6 ) та ID користувача НОМЕР_5 , зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , у особистому листуванні з особою, яка використовує обліковий запис (акаунт), підписаний у месенджері «Телеграм», як « ОСОБА_7 », ID НОМЕР_6 , зареєстрований за номером оператору мобільного зв`язку « НОМЕР_7 », здійснив поширення зібраної інформації, а саме місця розташування військовослужбовців Збройних Сил України в районі АДРЕСА_6.

Відповідно до відомостей оперативного-тактичного угруповання «ІНФОРМАЦІЯ_1» тактичної групи «ІНФОРМАЦІЯ_2» № 23 від 28.01.2025 в районі адреси: АДРЕСА_3 , у вказаний період, зокрема у період з 01.01.2025 по 27.01.2025 перебували військовослужбовці та військова техніка бойових підрозділів Збройних сил України.

Вищезазначені відомості щодо розміщення, переміщення особового складу Сил оборони України, використання об`єктів для потреб Сил оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил України чи Міністерством оборони України у відкритому доступі не розміщувалась.

Отже ОСОБА_4 підозрюється у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, із можливістю їх ідентифікації на місцевості, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.114-2 КК України.

03 лютого 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.114-2 КК України.

03 лютого 2025 року в період часу з 06 год 50 хв по 08 год 08 хв на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшу к, в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон Redmi 12С, в корпусі чорного кольору в чохлі-книжці, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора Київстар з номером НОМЕР_3 та Водафон з номером НОМЕР_4 .

Також встановлено, що вилучені предмети, речі та документи є носіями інформації та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

03.02.2025 постановою слідчого вказані предмети, речі та документи визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Речі та документи, вилучені за вище вказаною адресою, являють собою матеріальні об`єкти, які зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто вони відповідають критеріям ст. 98 КПК України та можуть свідчити про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

Зважаючи на викладене, на час досудового розслідування та судового провадження на вказані речі та документи необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів та недопущення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.

Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів та документів які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Прокурор у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив розглянути клопотання без участі прокурора та його задовольнити.

ОСОБА_9 , який є власником майна, у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, проти задоволення клопотання не заперечував.

Захисник ОСОБА_10 у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд клопотання за її відсутності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання та інші матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Пунктом 2 частини 1 статті 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є, зокрема, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, а саме є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчим доведено необхідність арешту зазначеного в клопотанні майна, оскільки відповідно до статей 91 та 98 КПК України можливе його використання як доказу, що має важливе доказове значення в рамках даного кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно було вилучене 03 лютого 2025 року під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , про можливу причетність якого до вчинення кримінального правопорушення вбачається з наданих до клопотання доказів, вилучене майно має значення для забезпечення кримінального провадження, враховуючи встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень, існують розумні підозри вважати, що це майно є засобами вчинення кримінального правопорушення, та існує можливість його використання, як доказів у кримінальному провадженні.

Слідчим доведено наявність розумних підозр вважати, що вилучене під час проведення обшуку зазначене в клопотанні майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно з ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Слідчим обґрунтовано необхідність накладення арешту на вилучене майно, оскільки воно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, наявна постанова слідчого про визнання його речовими доказами, є необхідність у проведенні його огляду.

Отже, слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає наявності будь-яких негативних наслідків, які б переважали інтереси держави, а тому таке втручання у права та інтереси власника майна є виправданим.

Власник арештованого майна не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, передбаченому абз.2 ч.1 ст.174 КПК України, в якому визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ч. 2 ст.171 КПК України та подано прокурором до суду у строк, визначений ч.5 ст.171 КПК України.

Враховуючи викладене, з метою запобігання можливості приховування зазначеного майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, що відповідає положенням ч.1 ст.170 КПК України.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 170-175 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000001093 від 16.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчинення кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон Redmi 12С, в корпусі чорного кольору в чохлі-книжці, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора Київстар з номером НОМЕР_3 та Водафон з номером НОМЕР_4 , шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування майном.

Місце зберігання вилученого майна визначити за органом досудового розслідування - слідчим відділом УСБУ в Харківській області.

Роз`яснити прокурору його відповідальність за зберігання арештованого майна.

Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1