Ухвала суду № 124935441, 05.02.2025, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/618/19 пров. №1-кп/478/10/2025

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2025 року Казанківський районний суд Миколаївської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Казанка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.358 КК України,

В с т а н о в и в:

В провадженні Казанківського районного суду Миколаївської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.

Під час судового розгляду, обвинуваченим ОСОБА_4 , та його захисниками ОСОБА_7 та ОСОБА_5 заявлено клопотання про проведення комісійної оціночно- будівельної експертизи.

Так, стороною захисту зазначено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, а саме у заподіянні значної шкоди потерпілому в сумі 106650 грн, яка встановлена висновком судової оціночно-будівельної експертизи від 10.08.2018 року №13/10.10/21, яку надала експерт ОСОБА_8 . Посилаючись на те, що висновок експерта зроблений на підставі звіту від 16.04.2018 року, проведеного оцінювачем ФОП ОСОБА_9 , в якому оцінка квартири АДРЕСА_1 проведена на період 15.07.2015 року без фактичного виїзду та огляду об`єкта оцінки, ринкова вартість квартири склала 147770 грн., на титульній сторінці звіту відсутній підпис замовника, а також на те, що висновок експерта ОСОБА_8 має застереження «даний висновок експерта є достовірним за умови, що надана ініціатором судової експертизи інформація є достовірною», а враховуючи застереження оцінювача ФОП ОСОБА_9 про недійсність її висновку, відповідно і висновок ОСОБА_8 теж є недійсним, просили призначити по кримінальній справі проведення комісійної оціночно-будівельної експертизи, проведення якої доручити експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення експертів поставити наступні питання:

1)Чи відповідає виконана оцінка нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 оцінювачем ФОП ОСОБА_9 вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам?

2)Чи відповідає висновок експерта ОСОБА_8 та виконана оцінка нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам?

3)Чи відповідає виконана оцінка нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 оцінювачем ТФОП ОСОБА_10 (сертифікат ФДМУ №14846/13 від 08.07.2013 року) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам?

4)Чи була необхідність проводити оціночно-будівельну експертизу при наявності балансової вартості об`єкта?

5)В яких випадках оціночна вартість об`єкта може бути нижче балансової вартості?

6)Якщо експертизи призначалися посадовими особами прокуратури, хто та в якій формі (готівковій чи безготівковій) повинен був здійснити оплату ФОП ОСОБА_9 , за проведення даної оцінки в сумі 1500 грн., та на підставі яких документів?

Обвинувачений ОСОБА_4 , захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_7 підтримали клопотання, просили задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання обвинуваченого заперечувала, просила відмовити в його задоволенні.

Розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження з приводу заявленого клопотання, суд дійшов таких висновків.

Суд заслухавши клопотання захисника, доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання захисника про проведення по справі комісійної оціночно-будівельної експертизи не підлягає до задоволення, зважаючи на таке.

Призначення і проведення експертиз в кримінальному судочинстві регулюється статтями 69, 101-102, 242-243, 245, 332, 333, 356, 509 КПК України, Законом України «Про судову експертизу» № 4038-ХІІ від 25 лютого 1994 року (зі змінами від 19 грудня 2006 року), Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (зі змінами), відомчими Правилами і Інструкціями Міністерства юстиції України з питань проведення експертизи, «Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законний інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

Однак, сторона захисту під час досудового розслідування не скористалася своїми правами на призначення та проведення тих експертиз, які вважали за потрібне, намагаючись перекласти цю функцію на суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Вимоги до змісту висновку експерта закріплені у ст. 102 КПК України.

Відповідно до частини 2 статті 101 КПК кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 25 лютого 1994 року № 4038-XII «Про судову експертизу» судова експертизаце дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Для оцінки висновку експерта суд має враховувати, зокрема обсяг та якість взятих до уваги фактів, наданих експерту або встановлених під час експертного дослідження, переконливість викладених експертом доводів, переконливість пояснень, чому неможлива інша інтерпретація тієї сукупності фактів, на підставі яких робився висновок, тощо.

За змістом ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Таким чином, законодавець чітко визначає випадки, у яких суд вправі своєю ухвалою за наявності клопотань сторони кримінального провадження чи за власною ініціативою призначити відповідно повторну, комплексну, комісійну експертизи.

Згідно з п. 1.2.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (зі змінами), зазначено, що комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю декількох експертів-фахівців у одній галузі знань.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження в ході судового розгляду стороною обвинувачення подано як доказ висновок оціночно-будівельної експертизи від 10.08.2018 №13/10.10/21 (проведена судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_8 ) (а.к.п.19-25 т.4).

На підтвердження і обґрунтування необхідності призначення комісійної оціночно-будівельної експертизи сторона захисту посилається на наявність в матеріалах кримінального провадження оціночних звітів щодо вартості квартири АДРЕСА_1 .

Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення подано звіт про оцінку майна від 16.04.2018 року, складеного оцінювачем ФОП ОСОБА_9 (а.к.п.231-254 т.3).

З копії договору купівлі продажу квартири від 20.10.2015 року, вбачається , що в ньому є посилання на звіт про оцінку майна, виданого 25.08.2015 року суб`єктом оціночної діяльності ТФОП ОСОБА_10 (а.к.п.183-185 т.3), однак звіт, як доказ в ході судового розгляду учасниками кримінального провадження не долучався.

У своєму клопотанні сторона захисту не погоджується з висновком первинної оціночно-будівельної експертизи, вказуючи зокрема на те, що висновок експерта зроблений на підставі звіту від 16.04.2018 року, виконаного ФОП ОСОБА_9 , однак в матеріалах кримінального провадження наявне повідомлення Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради №8/20-3115 від 17.07.2018 року, згідно якого балансова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 77780 грн., та наявний договір купівлі-продажу №2-2139 від 20.10.2015 року, який вказує, що оціночна вартість об`єкта оцінки склала 37225 грн., що вказує на істотні суперечності щодо порядку визначення вартості нерухомого майна предмету протиправних посягань, яка є обставиною, яка підлягає обов`язковому доказуванню у даному кримінальному провадженні.

На думку суду сторона захисту в судовому засіданні, всупереч вимогам п.3 ч.2 ст.332 КПК України не довела, у спосіб, передбачений законом, що існують достатні підстави вважати висновок експерта необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або таким, що викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

При цьому, всупереч вимогам КПК України, сторона захисту не зазначила:

- підстави призначення саме комісійної експертизи;

- які саме методи дослідження повинні бути застосовані експертами при новому дослідженні;

-які саме документи слід надати в розпорядження експертам, які були/ не були надані для відповідних досліджень.

При цьому, суд наголошує на тому, що оцінка доказів, в тому числі висновків експертиз, з точки зору належності і допустимості, здійснюється судом в нарадчій кімнаті в порядку ст. 94 КПК України.

Керуючись ст. ст. 201, 242, 332, 371-372 КПК України, суд,

П о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_5 про проведення комісійної оціночно- будівельної експертизи, - відмовити.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає, але заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1