Рішення № 124934047, 05.02.2025, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/8283/24

2/303/1709/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судових засідань Славич М.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженню цивільну справу за позовом представника позивача ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - Ткаченко Марії Миколаївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - Ткаченко М.М. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позов мотивований тим, що на підставі Заявки-анкети №3379029 на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики, що акцептована відповідачем, шляхом підписання електронним підписом відповідача, було укладено Договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0951638107/1. Відповідно до умов викладених в Оферті, пропозиція (Оферта), Акцент оферти, Правила та Заявка-анкета становлять єдиний документ Договір.

Відповідно до умов Договору позики відповідачу надано кредит в розмірі 5000 гривень, строком на 14 днів, строк дії договору 3 роки, відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом.

Крім цього, 13.12.2020 року між ТзОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір №3356204802-27089, шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 2000 гривень.

Згідно п.п. 2.3. Договору позики, дата видачі кредиту 13.12.2020 року, дата повернення кредиту 27.12.2020 року, термін користування кредитом 14 діб.

11.02.2022 року було укладено договір №11-02/22, відповідно до якого ТзОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0951638107/1.

10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0951638107/1.

Таким чином, ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №0951638107/1.

03.06.2021 року було укладено договір №03-06/21 відповідно до якого ТзОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3356204802-27089.

10.03.2023 року було укладено №10-03/2023/01, відповідно до якого ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3356204802-27089.

Таким чином, ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №3356204802-27089.

Станом на день звернення до суду заборгованість за договорами відповідачем не погашена, проценти за користування кредитними коштами не сплачені, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Загальний розмір заборгованості за Договором №0951638107/1 від 12.12.2020 року становить 192949,75 гривень, проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 75874,99 гривень, з яких: 4999,99 гривень тіло кредиту та 70875 гривень нараховані проценти.

Загальний розмір заборгованості за Договором №3356204802-27089 від 13.12.2020 року становить 17990 гривень, з яких: 2000 гривень тіло кредиту та 15990 гривень нараховані проценти.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.10.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У свою чергу, представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву в якому просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки із квитанції про грошовий переказ у розмірі 5000 гривень неможливо встановити ні власника рахунку/картки, ні даних по здійсненій операції, а також даних стосовно кредитного договору, за яким здійснювались перекази. Крім цього, у квитанції за сплату №74897956 від 12.12.2020 року не містяться дані відповідача, а тому вона викликає сумнів щодо перерахування коштів. Також представник відповідача зазначає, що у позовній заяві не вказано про наявність доказів, які він не може подати разом з позовною заявою та не надав суду докази про отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та СМС-повідомлення про здійснення входу останньою на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. Крім цього, позивачем не долучено будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис належить саме відповідачу.

Що стосується розрахунку заборгованості, то представник відповідача вважає, що він не відповідає вимогам нормам закону.

Натомість, представник позивача подав до суду відповідь на відзив в якому просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав зазначених в позові.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.12.2020 року між ТзОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 було підписано Пропозицію укласти Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0951638107/1 від 12.12.2020 (оферта) та надання кредиту згідно Заявки анкети №3379029 від 12.12.2020 року, а також Акцепт оферти від 12.12.2020 року на укладення Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0951638107/1 від 12.12.2020 (оферта) та надання кредиту згідно Заявки анкети №3379029 від 12.12.2020 року (а.с. 7-15).

13.12.2020 року між ТзОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №3356204802-27089 «Проста позика» (а.с. 15-25).

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 здійснила дії спрямовані на укладання вказаних вище договорів шляхом заповнення заяви про надання (отримання) грошових коштів на сайті позикодавця, введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору.

Як вбачається із Розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором не виконала, внаслідок чого заборгованість по кредитному договору №0951638107/1 становить 192949,75 гривень, а за Договором №3356204802-27089 становить 17990 гривень (а.с. 32-35).

11.02.2022 року було укладено договір №11-02/22, відповідно до якого ТзОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0951638107/1 (а.с. 36-40).

03.06.2021 року було укладено договір №03-06/21 відповідно до якого ТзОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3356204802-27089 (а.с. 41-46).

10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0951638107/1 (а.с. 47-52).

10.03.2023 року було укладено №10-03/2023/01, відповідно до якого ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3356204802-27089 (а.с. 53-60).

Таким чином, судом встановлено, що ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договорами №0951638107/1 та №3356204802-27089.

Дані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Відповідно дост.1054 ЦК Україниза кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2ст.1050 ЦК Україниякщо договором установлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 1055 ЦК Українивизначена письмова форма укладення кредитного договору. За вимогами ч. 1ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із ч.1ст.634 ЦК Українивбачається, що Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідноіз ст.629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання.

Згідноіз ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогЦПК України, інших актів законодавства.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, а також те, що відповідачем ОСОБА_1 не наданосуду будь-яких належних та допустимих доказів, які бспростовували доводи представника позивача щодо отримання кредитних коштів або їх повернення і будь-яких заяв чи клопотань про забезпечення доказів не подавав, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог, порушення зобов`язання визнається судом таким, що сталося з вини відповідача ОСОБА_1 , а отже суд вважає, що позов підлягає в цій частині до задоволення.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», укладено договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року (а.с. 64-69).

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №150 від 05.07.2024 року, сторони погодили надання наступних правових (юридичних послуг) між Товариством та адвокатським об`єднанням про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 надання усної консультації 2 години х 2 000 грн = 4 000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 4 годин х 3 000 грн = 12 000 грн, загальний розмір правничих витрат складає 16 000 гривень (а.с. 68, 69).

На підтвердження оплати юридичних послуг позивачем надано платіжну інструкцію №0459950000 від 12.09.2024 року, згідно з якою ТОВ «Коллект Центр» перерахувало АО «Лігал Ассістанс» 120000 гривень, призначенням платежу: надання правової допомоги згідно договору №01-07/2024 від 01.07.2024 року (а.с. 67).

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 року у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, прийшов до висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» слід стягнути 8 000 гривень судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.11,509,526,611,625,1048-1050,1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141,258-259, 264-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити - частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договорами №0951638107/1 від 12.12.2020 та №3356204802-27089 від 13.12.2020 у розмірі 93864 (дев`яносто три тисячі вісімсот шістдесят чотири) гривні 99 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та 8 000 (вісім тисяч) гривень витрати за надання правничої допомоги.

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Позивач: ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місце знаходження: 01133, м.Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 05.02.2025 року.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір