Ухвала суду № 124928578, 05.02.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 6/759/61/25

ун. № 759/3513/16-ц

05 лютого 2025 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А., заявника - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , боржник: Святошинський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про поворот виконання рішення суду у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30.12.2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , боржник: Святошинський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про поворот виконання рішення суду у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданої заяви заявником зазначено, що 21.10.2022 року в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_5 Головним державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Буряк М.І. було відкрите виконавче провадження про примусове виконання постанови № НОМЕР_6 від 20.10.2022 року та стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в розмірі 155 782, 24 гривень.

Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи його протиправним з огляду на відсутність правових підстав для його прийняття та порушення порядку його здійснення, ОСОБА_1 у листопаді 2022 року звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ) про визнання протиправним та скасування постанови у виконавчому провадженні № НОМЕР_6.

Проте, до винесення рішення суду, громадянка ОСОБА_1 була змушена оплатити виконавчий збір в розмірі 155 782, 24 грн. відповідно до примусового виконання постанови № НОМЕР_6 від 20.10.2022 року, так як вона не могла розпоряджатися своїм майном, на яке було накладено арешт.

Станом на 05.05.2023 року з особового рахунку ОСОБА_1 у Raiffeisen Bank на користь Святошинського відділу ДМС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції було примусово списано - 29 711, 76 грн., що підтверджує виписка по рахунку від 05.05.2023 року.

Станом на 05.05.2023 року з особового рахунку ОСОБА_1 у Приват Банку на користь Святошинського відділу ДМС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції було примусово списано - 6 949.93 гривень, що підтверджується випискою від 05.05.2023 року.

ОСОБА_1 була змушена оплатити решту суми "заборгованості" і 02.08.2023 року оплатила на рахунок Святошинського відділу МВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заборгованість за виконавчим провадженням № НОМЕР_5 у сумі 119 320, 60 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 41923385 від 12.08.2023 року.

22.11.2024 року Київський окружний адміністративного суд своїм рішенням у справі № 640/19013/22 визнав протиправною та скасував постанову Головного державного виконавця Святошинського ВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк Марини Ігорівни від 20.10.2022 у виконавчому провадженні № НОМЕР_6 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

Так як правова підстава набуття коштів Святошинського ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відпала, заявник вважає за необхідне поновити її права, порушені виконанням скасованого рішення та в порядку повороту виконання стягнути з Святошинського ВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції безпідставно набуті кошти.

У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено головуючу суддю Ключника А.С.

Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала вимоги заяви у повному обсязі з підстав викладених в ній.

Інші учасники судового процесу будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду у судове засідання не з`явились, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Відтак, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про поворот виконання рішення суду за відсутності інших учасників справи, що не з`явились, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду згаданої заяви у відповідності до ч. 10 ст. 444 ЦПК України.

Дослідивши подану заяву, наявні матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11.07.2016 року позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ПАТ «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352, р/р НОМЕР_4 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області) заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL7030 та додаткової угоди № BL7030/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг № BL7030 у розмірі 42600,00 доларів США.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ПАТ «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352, р/р НОМЕР_4 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області) заборгованість за кредитним договором № BL5438/2 від 29.10.2014 року у розмірі 58323,84 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ПАТ «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352, р/р НОМЕР_4 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області) судові витрати у справі у вигляді судового збору: по 6151,49 грн. з кожного (том 1, а.с. 240-244).

23.09.2016 року представником позивача отримано виконавчий лист (том 1, а.с. 248).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Святошинському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебував виконавчий документ №759/3513/16-ц виданий Святошинським районним судом міста Києва 23.09.2016 щодо виконання рішення суду про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» боргу у розмірі 42 600 дол. США та 58 323, 84 грн.

У ході здійснення виконавчого провадження з виконання виконавчого документу №759/3513/16-ц виданого Святошинським районним судом міста Києва 23.09.2016, майно, яке було предметом іпотеки, а саме двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , було передано іпотекодержателю - стягувачу у даному виконавчому провадженні. У зв`язку з цим, головним державним виконавцем Скуржинською Н.М. 23.08.2018 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_7.

Дана обставина підтверджується актом від 22.08.2018 № НОМЕР_6 про передачу нереалізованого майна (предмету іпотеки) стягувачу, та заявою ПАТ «Універсал Банк» про залишення нереалізованого майна за стягувачем.

11.10.2019 начальником Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Сувало М.С. було скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_7 від 23.08.2018.

Проте ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 06.07.2022 у справі № 759/3513/16-ц, провадження № 4-с/759/24/22 зазначені дії начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Сувало М.С. були визнані неправомірними.

20.10.2022 головним державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Буряк М.І. винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 155 782, 24 грн., що відповідає 10% суми зазначеної у виконавчому документі №759/3513/16-ц.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом.

22.11.2024 року Київський окружний адміністративного суд своїм рішенням у справі № 640/19013/22 визнав протиправною та скасував постанову Головного державного виконавця Святошинського ВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк Марини Ігорівни від 20.10.2022 у виконавчому провадженні № НОМЕР_6 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

Відповідно до ст. 444 ЦПК України

1. Суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

2. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він:

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

3. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

4. Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням.

5. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

6. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

7. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується.

8. При вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

9. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

10. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 року N 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Як свідчать матеріали справи, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.07.2016 року набрало законної сили та не було скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 03 червня 2016 року у справі № 6-100цс15.

Поряд з цим, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 12 ЦК України передбачає, що особа вільно, на власний розсуд, обирає способи захисту цивільного права.

Як правило, особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, який стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16 і підстави для відступлення від неї відсутні.

Частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм права вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15).

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 та № 127/9870/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11, від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц, від 03 та 10 квітня 2019 року у справах № 370/1288/15 та № 766/740/17-ц.

Керуючись статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 259, 260, 268, 353, 444, 446 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , боржник: Святошинський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про поворот виконання рішення суду у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ключник А.С.