Ухвала суду № 12492292, 10.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2010 р. м. КиївК-53278/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І,

секретар Євтушевський В.М.,

за участю:

представника відповідача Савенко Ю.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Вербена-ТП»

та касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкаси

на постанову Господарського суду Черкаської області від 14 травня 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року

у справі №09/4659а

за позовом Приватного підприємства «Вербена-ТП»

до Державної податкової інспекції у місті Черкаси

про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення та акта про результати перевірки,-

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Вербена-ТП»(далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Черкаси (далі відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси від 08 лютого 2007 року №000812301/0 про визначення ПП «Вербена-ТП»суми податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств та застосування штрафних санкцій на загальну суму 643272,00 грн. (в редакції доповнення до позовної заяви № 251 від 16 листопада 2007 року).

Постановою Господарського суду Черкаської області від 14 травня 2008 року позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси від 08 лютого 2007 року № 000812301/0 в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 88450,00 грн. Відмовлено в решті позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року постанову Господарського суду Черкаської області від 14 травня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ПП «Вербена-ТП», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Черкаської області від 14 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року і прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Черкаси, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Черкаської області від 14 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року в частині задоволених позовних вимог, в решті залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, враховуючи межі касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Черкаси провела планову виїзну перевірку ПП «Вербена-ТП»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2003 року по 01 жовтня 2006 року, за результатами якої було складено акт від 30 січня 2007 року № 156/23-2/30070805.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у недоплаті податку на прибуток на загальну суму 299500,00 грн., у тому числі по періодах: за 4 квартал 2003 року на суму 176900,00 грн. та за 3 квартал 2006 року на суму 122600,00 грн. та несвоєчасній сплаті податку на прибуток за період: за 1 квартал 2004 року на суму 112300,00 грн. та за 1 квартал 2006 року на суму 221400,00 грн.

08 лютого 2007 року ДПІ у м. Черкаси на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 000812301/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ПП «Вербена-ТП»суму податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 643272,00 грн., з яких 299519,00 грн. за основним платежем, 343753,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на висновок судово-бухгалтерської експертизи виходили з того, що позивачем при обліку приросту (убутку) запасів було порушено вимоги пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та наказу про облікову політику підприємства, у звязку з чим податковим органом було правомірно визначено позивачу податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 299519,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 255303,00 грн. на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Також суди виходили з того, що податковим органом було неправомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 88450,00 грн. на підставі підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з урахуванням підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 3 вказаного Закону та статті 89 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік».

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з довідки № 15а-137 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управлінням статистики у Черкаській області 19 січня 2006 року, видами діяльності ПП «Вербена-ТП»за КВЕД є: 45.21.1 - загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення), 74.11.1 діяльність адвокатських обєднань та індивідуальна адвокатська діяльність, 63.30.0 туристичні агентства та бюро подорожей, 51.70.0 інші види оптової торгівлі, 52.12.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, 51.55.0 оптова торгівля хімічними продуктами.

Як вбачається з акту перевірки, у періоді з 01 жовтня 2003 року по 01 жовтня 2006 року згідно з документами, наданими на перевірку, підприємство здійснювало наступні види діяльності: 45.21.1 загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення), 51.70.0 інші види оптової торгівлі. Здійснення без ліцензійної діяльності не встановлено. Фактично, у періоді, що перевірявся, підприємство здійснювало будівництво жилого будинку, гаражів за адресою: м. Черкаси, вул. Г.Дніпра, буд. 53.

З наказу «Про облікову політику на підприємстві ПП «Вербена-ТП» від 03 січня 2003 року № 1 вбачається, що на виконання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інструкцій та інших нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності, керуючись принципом послідовності ведення бухгалтерського обліку, з метою забезпечення єдиних (постійних) принципів, методів, процедур при відображенні поточних операцій в обліку та складанні фінансової і податкової звітності у 2003 році, маючи право вибору, ПП «Вербена-ТП»затвердило: вести податковий облік відповідно до законодавства України (пункт 7 наказу), визначити звітним такий господарський сегмент: пайове будівництво (пункт 10 наказу); Відносити господарські операції підприємства по пайовому будівництву до операцій з борговими зобовязаннями згідно законодавства України (пункт 10 наказу); кошти пайового (цільового) фінансування, що надійшли від пайовиків, відображати у складі зобовязань підприємства на рахунку № 48 «Цільове фінансування і цільові надходження»із внесенням до аналітичного обліку відомостей про пайовика і обєкт будівництва (пункт 12 наказу); відносити д обєкту обліку доходів окремі обєкти будівництва частки готової будівлі, що здана в експлуатацію, з передачею прав власності (пункт 12 наказу); відносити д обєкту обліку витрат окремі обєкти будівництва частки готової будівлі, що здана в експлуатацію, з передачею прав власності (пункт 13 наказу); за базу розподілу витрат на кожен обєкт витрат прийняти потому вагу обсягу доходів відповідного обєкта будівництва (частка готової будівлі) у фактичному обсязі пайового фінансування (пункт 15 наказу); усі витрати протягом будівництва відображати на рахунку № 15 «Капітальні інвестиції»(пункт 16 наказу); визнавати доходом від пайового будівництва підприємства, який включається до його валового доходу, різницю між сумою коштів, одержаних підприємством від пайовиків для фінансування будівництва, і розміром фактичних витрат підприємства, повязаних з виконанням доручення пайовиків, якщо право власності на обєкт будівництва переходить до пайовиків та підприємство надалі не здійснює контроль за реалізованими обєктами будівництва згідно з умовами договорів між підприємством і пайовиками. Визнання доходу оформлюється актами прийому-передачі обєктів будівництва (пункт 17 наказу).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за даними декларацій з податку на прибуток за відповідні періоди 2003 року, що перевірялися податковим органом, ПП «Вербена-ТП»вело облік приросту (убутку) балансової вартості запасів з відображенням в таблиці 1 «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів» додатку К1/1 декларації відповідно до вимог пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». У податкових деклараціях з податку на прибуток за 2004-2006 роки а рядку А додатку К1/1 до декларації підприємство припинило відображати дані обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів.

Перевіркою було встановлено, що в порушення пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ПП «Вербена-ТП»за період з 01 жовтня 2003 року по 01 жовтня 2006 року при визначенні матеріальної складової у залишках незавершеного виробництва враховувалась вартість матеріальних запасів, що обліковувались на рахунках: 205 «Будівельні матеріали», 209 ««Інші матеріали», 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети». Вартість матеріальної складової запасів у виробництві перевіркою визначена пропорційно загальної вартості матеріальних витрат у виробництві до загального обороту по дебету рахунку 23 «Незавершене виробництво». Відхилення при складанні розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів (додаток К1/1) декларації з податку на прибуток підприємства податковим органом наведений у зведеній таблиці № 9 (арк. 14 акту перевірки).

Також перевіркою було встановлено, що в порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємство завищило валові витрати на суму витрат, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Крім того, відповідно до вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємство мало витрати, які повязані з веденням господарської діяльності, та не враховані при визначенні валових витрат в повному обсязі. При обчисленні скоригованих валових витрат за 2005 рік враховані вимоги пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Висновком судово-бухгалтерської експертизи № 151-Б від 18 березня 2008 року Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України було встановлено, що ПП «Вербена-ТП»в регістрах бухгалтерського обліку відобразило діяльність з пайового будівництва на рахунку 681 «Розрахунки за авансами», рахунку 23 «Незавершене будівництво», а не на рахунку 15 «Капітальні Інвестиції»та рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження», як це передбачає наказ про облікову політику підприємства. Відображення пайового 5удівництва на рахунках 681 «Розрахунки за авансами»та 23 «Незавершене будівництво» економічної суті господарських операцій, здійснених підприємством, не змінює.

Також вказаним висновком судово-бухгалтерської експертизи було встановлено, що в порушення наказу про облікову політику підприємства ПП ««Вербена-ТП»в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2003-2006 роки в валові доходи від продажу товарів (робіт, послуг) включало всі аванси, отримані від пайовиків, в ті періоди, в які отримувались авансові платежі, та у валові витрати на придбання товарів (робіт послуг) в період їх отримання.

Згідно пункту 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства.

Згідно пункту 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 року № 137, облікова політика може змінюватися тільки, якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку, або, якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Як встановлено висновком судово-бухгалтерської експертизи, облікова політика позивача за перевіряємий період не змінювалася згідно даних документів, наданих ПП «Вербена-ТП»на вимогу експерта.

Крім того, у висновку судово-бухгалтерської експертизи зазначено, що валові доходи та валові витрати ПП «Вербена-ТП»у деклараціях з податку на прибуток підприємства за період з 01 жовтня 2003 року по 30 вересня 2006 року відображені не правильно. Виходячи з приписів чинного законодавства України по оподаткуванню операцій з борговими вимогами та зобовязаннями з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»вимоги пункту 5.9 статті 5 цього Закону ПП «Вербена-ТП»за період з 01 жовтня 2003 року по 30 вересня 2006 року не повинно було застосовувати.

Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», встановлено, що при заповнення рядків 01.2 таблиці 1 додатка К1/1 «Приріст балансової вартості запасів»і 04.2 таблиці 1 додатка К1/1 «Убуток балансової вартості» слід керуватися пунктом 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді. Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів. З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю). Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Методологічні засади формування підрядниками у бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати, пов'язані з виконанням будівельних контрактів, та її розкриття у фінансовій звітності, визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2001 року № 205, відповідно до вимог якого доходи і витрати протягом виконання будівельного контракту визнаються з урахуванням ступеня завершеності робіт на дату балансу, якщо кінцевий фінансовий результат цього контракту може бути достовірно оцінений (пункт 3 вказаного Положення). Ступінь завершеності робіт за будівельним контрактом може визначатися за одним з наведених методів: вимірювання та оцінка виконаної роботи; співвідношення обсягу завершеної частини робіт та їх загального обсягу за будівельним контрактом у натуральному вимірі; співвідношення фактичних витрат з початку виконання будівельного контракту до дати балансу та очікуваної (кошторисної) суми загальних витрат за контрактом (пункт 4 вказаного Положення). Сума визнаних доходу і витрат за будівельним контрактом відображається відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291. Одночасно визнаний дохід за будівельним контрактом без суми непрямих податків відображається за дебетом субрахунку 238 «Завершені етапи по незакінчених будівельних контрактах»і кредитом субрахунку 239 «Проміжні рахунки»рахунку 23 «Виробництво». Після завершення будівельного контракту сальдо на зазначених субрахунках списується зворотною кореспонденцією субрахунків. Якщо сума проміжного рахунку за звітний період перевищує суму визнаного в цьому періоді доходу за будівельним контрактом без суми непрямих податків, то різниця відображається за дебетом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»і кредитом субрахунку 239 «Проміжні рахунки», в іншому разі зазначений запис виконується способом сторно (пункт 18 вказаного Положення).

Як встановлено, перевіркою, згідно даних Головної книги ПП «Вербена-ТП»жодний з наведених принципів оцінки та обліку незавершених робіт з будівельних контрактів на підприємстві протягом періоду, що перевірявся, не застосовувався, не велися і відповідні рахунки бухгалтерського обліку по будівельних контрактах. Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві здійснювалося з використанням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», відповідно до якого до незавершеного будівництва відноситься також фактична вартість незакінчених будівельно-монтажних робіт, по яких на дату балансу дохід не визначений. Тобто у звітних періодах здійснювалися витрати, інформація про які відповідно до даних Головної книги підприємства відображалася по дебету рахунку 23 «Виробництво»(у Головній книзі підприємства «Незавершене будівництво»).

За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що доводи позивача про здійснення діяльності з урахуванням вимог Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти»спростовуються даними його бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) штрафні санкції у розмірах, визначених цією статтею, накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Як вбачається з розрахунку розміру штрафних санкцій за недоплату та несвоєчасну сплату податку на прибуток (арк. справи 117) перевіркою була виявлена сума недоплати у розмірі 510606,00 грн., в тому числі несвоєчасна сплата податку 211087,00 грн. Зокрема, за 1 квартал 2004 року 176900,00 грн., за 2 квартал 2004 року 112300,00 грн. та за 2 квартал 2006 року 221406,00 грн.

За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковим органом було правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 255303,00 грн. на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.

Згідно примітки до статті 212 Кримінального кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Пунктом 22.5 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 цієї статті).

Згідно підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) розмір податкової соціальної пільги, встановленої цим підпунктом, дорівнює одній мінімальній заробітній платі (у розрахунку на місяць), встановленої Законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на перехідний період установлюються такі розміри податкової соціальної пільги: у 2004 році - у розмірі 30 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону; у 2005 році - у розмірі 50 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону; у 2006 році - у розмірі 80 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

З огляду на встановлене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що податковим органом було неправомірно нараховано позивачу суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 88450,00 грн. на підставі підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»спірним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи касаційних скарг вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Приватного підприємства «Вербена-ТП»та касаційна скарга Державної податкової інспекції у місті Черкаси підлягають залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Черкаської області від 14 травня 2008 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Вербена-ТП»та касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкаси залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Черкаської області від 14 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук

______ О.І. Степашко