Єдиний державний реєстр судових рішень
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" жовтня 2010 р. м. КиївК-13054/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.
суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Степашка О.І., Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2008 у справі № 2-а-1442/07 Харківського окружного адміністративного суду
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Солодковський і К»
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
про скасування рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій
ВСТАНОВИВ:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2007 позов задоволено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2008 постанову суду Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2007 скасовано в частині задоволення позовних вимог позивача про скасування рішення № 0004732301 від 03.07.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 572,25 грн. за порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг». В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суди попередніх інстанцій в обґрунтування свої рішень посилаються на те, що висновки акту перевірки підприємства позивача, на підставі якого було винесене оскаржуване рішення, суперечать діючому законодавству, а саме Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позову та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 18.06.2007 ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена планова перевірка з метою контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу фірмового магазину ТОВ «Солодковський і К», який розташований у м. Харкові по вул. Гоголя, буд. № 2, за результатами якої був складений акт № 20404528/2310 від 18.06.2007, в якому зафіксовані порушення пунктів1,2,5,9,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі коштів, зазначених в денному звіті РРО, на 114,45 грн; не проведення розрахункових операцій через РРО та не роздрукування відповідного розрахункового документа на суму 1 566,36 грн. при оплаті за жалюзі вертикальні; не виконання щоденного друку фіскального звітного чека за 27.12.2006 (а.с.10-11).
На підставі вказаного акту було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004732301 від 03.07.2007, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 8744,05 грн.
Згідно зі ст. 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та способів, які передбачені Конституцією України та законами.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до пункту другого статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Пунктом 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що судом першої інстанції не обґрунтовано задоволено вимоги позивача в частині скасування оскаржуваного рішення стосовно застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення пункту 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»з огляду на встановлений в судовому процесі факт невідповідності суми грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній в денному звіті РРО.
Наявними у справі доказами підтверджено, що в ході перевірки було встановлено, що відповідно до X-звіту від 18.06.2007 на 13 годину 01 хвилину сума готівкових коштів склала 305,56 грн., а різниця між цією сумою та сумою готівкових коштів на місці проведення розрахунків - 114,45 грн (без урахування отриманого авансового платежу в сумі 1 566,36 грн). Дана обставина підтверджена описом наявних купюр та монет на момент перевірки магазину ТОВ «Солодковський і К»(а.с. 173).
Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
ТОВ «Солодковський і К»виданий прибутковий касовий ордер № 679 на суму 1566,36 грн. Дана сума отримана позивачем від замовника Боярського як авансовий платіж за замовленні для виробництва вертикальні жалюзі.
Відповідно до пункту 2.3 Статуту ТОВ «Солодковський і К», затвердженого загальними зборами засновників 06.06.2007 та зареєстрованого виконавчим комітетом Харківської міської ради 11.06.2007 за № 14801050004006672 (нова редакція), серед видів діяльності позивача, для здійснення якої створена юридична особа, є виробництво та реалізація товарів народного споживання, культурно-побутового та господарчого призначення. (а.с.103).
Згідно з довідкою Головного управління статистики у Харківській області від 11.04.2005 № 4366 ТОВ «Солодовський і К»має види діяльності, в тому числі: виробництво різноманітних металевих виробів (28.75.00); роздрібна торгівля металевими виробами, фарбами та склом (52.46.00).
Згідно з дослідженою технічною документацією на власне виробництво (технічними умовами щодо виробів для завішування віконних та дверних отворів ТУ У 28.1-22723035-001-2004, сертифікат відповідності ), оборотно-сальдовими відомостями по рахунках: 104, 2020 позивач займається виготовленням виробів для завішування віконних та дверних отворів ( а.с. 63-69, 73-77).
Отже, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку, що позивач, який здійснює продаж товарів власного виробництва, може не застосовувати РРО при розрахунках за ці товари, так як розрахунки проводяться у касі підприємства. Порушень ведення касового обліку сум готівки контролюючим органом не встановлено.
Пунктом 9 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товару (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 13 цього Закону).
Згідно з додатком до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 18.02.2002 № 199,підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години. Відповідно до пункту 2 цих Вимог зміна - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z - звіту до ви конання наступного Z - звіту.
Встановлені обставини щодо часу початку (26 грудня 2006 року о 19.01) та закінчення зміни (28 грудня 2006 року о 9.25) свідчать про порушення передбаченого порядку щоденного друку фіскальних звітних чеків. В судовому процесі встановлені обставини, що свідчать про обєктивність причини, яка спричинила несвоєчасність роздрукування Z-звіту (збій в роботі РРО з відповідним зверненням позивача до ІВЦ) та роздрукування Z звіту одразу ж після відновлення роботи.
З огляду на вище викладене колегія судів погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій щодо часткового задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частини 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2008 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписЄ.А.Усенко
Судді підписМ.І.Костенко
підпис Н.Є.Маринчак
підписО.І.Степашко
підписМ.О.Федоров
Судове рішення № 12491005, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 14.10.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № к-13054/08. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: