Ухвала суду № 12490616, 07.10.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3678/10/8/0170

07.10.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Горошко Н.П. , Ілюхіної Г.П. секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Коралл - юг"- Пазовський Геннадій Семенович, довіреність № б\н від 01.08.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим- не зявився

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 26.07.10 по справі №2а-3678/10/8/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коралл - юг" (вул. В. Хромих, 27; вул.Севастопольська, 114,Партеніт; Сімферополь,Алушта, місто, Автономна Республіка Крим,98542; 95000)

до Державної податкової інспекція у місті Алушті (вул. Леніна, 22а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.10 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коралл - юг" задоволено. Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим №0000222301/0 від 11.03.10. Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з постановою суду відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову та відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засідання 07.10.2010 позивач не підтримав доводи апеляційної скарги, просить постанову суду залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що з 17.02.2010 по 23.02.2010 Державною податковою інспекцією у місті Алушті проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “Коралл-юг” з питань правильності обчислення відємного значення податку на додану вартість за грудень 2009 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 178/23/32063496 від 26.02.2010.

Встановлені порушення пункту 4.7 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997, Товариством з обмеженою відповідальністю “Коралл-юг” завищено задекларовані показники у поданих деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.12.2009 по 31.12.2009 на загальну суму 1587210,00грн., в тому числі за грудень 2009р. на суму 1587210,00грн.

Висновки акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті № 0000222301/0 від 11.03.2010, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 130288,60грн., в тому числі 100222,00грн. основного платежу та 30066,60грн. штрафних санкцій.

Пунктом 3.2 акту перевірки “Податковий кредит”, покладеного в основу спірного податкового повідомлення-рішення, визначено, що за період з 01.12.2009 по 31.12.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю “Коралл-юг” задекларувало податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 1612926,00грн., тоді як перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.12.2009 по 31.12.2009 встановлено його завищення на загальну суму 1587210,00грн., в тому числі за грудень 2009 року на суму 1587210,00грн.

В акті перевірки Державна податкова інспекція у місті Алушта зазначила, що позивачем до податкового кредиту віднесено, зокрема, податок на додану вартість за податковою накладною № 97 від 29.12.2009 на суму податку на додану вартість 1587210,00грн., виписаній Товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія Борис”.

Відповідач вважає, що порушення пункту 4.7 статті 4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, виразилося у тому, що комплекс боксів для зберігання човнів із приміщеннями для відпочинку, розташований за адресою: АР Крим, м. Алушта, с. Семидвіря, вул. Набережна, 7, згідно з вищевказаним листом КРП “СМБРТІ”, був введений в експлуатацію Товариством з обмеженою відповідальністю “Коралл-юг” станом на 24.06.2009, а переданий Товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія Борис” ТОВ позивачем, згідно наданого акту прийому-передачі тільки 29.12.2009, що суперечить Закону України “Про податок на додану вартість.

Також відповідач вказує на те, що перевірка проведена з питання формування податкового кредиту за грудень 2009 року. Позивач включив до податкового кредиту суму податку на додану вартість більше 100 тис.грн., тобто вважає, що акт приймання-передачі від 29.12.2009 про передачу комплексу боксів від Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Борис” на адресу позивача не є підставою для формування податкового кредиту, оскільки не є первинним документом.

Так, 07.08.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Борис” і Товариством з обмеженою відповідальністю “Коралл-юг” укладено договір доручення № 1, згідно пункту 1.1 якого Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе зобовязання зробити від імені та за рахунок Довірителя наступні дії: а) вибрати підрядника і укласти з ним договір підряду на будівництво комплексу боксів для зберігання човнів із приміщеннями для відпочинку за адресою: АР Крим, м. Алушта, с. Семидвіря, вул. Набережна, 7; б) для виконання покладеного доручення Повірений має право укладати будь-які договори; в) здійснити витрати з реклами обєкту; г) здійснити всі дії з введення обєкту в експлуатацію; д) здійснити пошук осіб на території та за межами України, які бажають вступити у пайове будівництво комплексу боксів для зберігання човнів з приміщеннями для відпочинку.

Також, відповідно до додаткової угоди № 1 від 17.10.2006 до договору доручення № 1 від 07.08.2006, попередня вартість договору становить 9500000грн.

23.06.2009 приймальною комісією, утвореною наказом Інспекції ДАБК в Автономній Республіці Крим від 11.06.2009 № 249-“П”, складено Акт готовності обєкта “Комплекс боксів з приміщеннями для відпочинку в с. Семидвіря м. Алушта (нове будівництво)”до експлуатації № 192.

Відповідно до вказаного Акту, приймальною комісією прийнято рішення вважати закінчений будівництвом обєкт комплекс боксів з приміщеннями для відпочинку в с.Семидвіря в м. Алушта готовим до експлуатації.

24.06.2009 Інспекцією ДАБК в Автономній Республіці Крим замовнику обєкта будівництва Товариства з обмеженою відповідальністю “Коралл-юг” видано Свідоцтво про відповідність збудованого обєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил за №0100000192.

Також, 29.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Борис” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Коралл-юг” підписано акт прийому-передачі, відповідно до якого на підставі договору № 1 від 07.08.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія Борис” передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Коралл-юг” приймає комплекс боксів по зберіганню човнів з приміщеннями для відпочинку, розташований за адресою: АР Крим, м. Алушта, с.Семидвіря, вул. Набережна, 7, вартістю 7936051,24грн., в тому числі ПДВ 1587210,25грн., всього 9523261,49грн.

29.12.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія Борис” виписало Товариству з обмеженою відповідальністю “Коралл-юг” податкову накладну № 97 на суму 9523261,49грн., в тому числі податок на додану вартість 1587210,25грн. Податкова накладна відображена в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю “Коралл-юг” у грудні 2009 року.

Сума ПДВ в розмірі 1587210,25грн. включена позивачем до податкового кредиту звітного періоду грудень 2009 року.

Встановлено, що згідно листа КРП “СМБРТІ” за вих. № 7081/5 від 12.07.2010, у період з 24.06.2009 по 31.12.2009 за Товариством з обмеженою відповідальністю “Коралл-юг” не зареєстровано право власності на обєкт нерухомого майна за адресою: АР Крим, м. Алушта, с. Семидвіря, вул. Набережна, 7. Право власності на обєкт незавершеного будівництва за вказаною адресою зареєстровано в КРП “СМБРТІ” за Товариством з обмеженою відповідальністю “Коралл-юг”27.02.2007.

Частиною 1 статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” визначено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Строки для здійснення такої реєстрації законодавчо дійсно не встановлені.

Крім того, згідно листа КРП “Сімферопольське МБРТІ”№ 2252 від 16.02.2010 за Товариством з обмеженою відповідальністю “Коралл-юг” було зареєстровано право власності на обєкт незавершеного будівництва від 27.02.2007, розташований за адресою: АР Крим, м. Алушта, с. Семидвіря, вул.Набережна, 7, відповідно до договору оренди землі від 28.03.2005 та дозволу ДАБК від 26.12.2006 № 166 на виконання будівельних робіт, а потім даний обєкт був введений в експлуатацію станом на 24.06.2009 та було оформлено право власності на імя фізичних осіб, які прийняли пайову участь у будівництві: ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4

Податок на додану вартість у розмірі 1587210,25грн. за податковою накладною №97 від 29.12.2009 правомірно відображене позивачем у податковому кредиті за грудень 2009, з наступних підстав.

Згідно пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість” об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю); ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту); вивезення товарів в режимі експорту.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Пунктом 4.7 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що у разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням

Даних про те, що якщо довіритель отримує роботи з будівництва, то право на збільшення податкового кредиту у нього виникає у податковому періоді, коли складається акт готовності обєкта до експлуатації та свідоцтво про відповідність, вказана норма не містить, а відтак твердження відповідача про зворотне носять характер припущення.

Також, пунктом 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №925/11205, передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, зокрема, чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків.

Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Правомірно судом першої інстанції визнані помилковими доводи відповідача про те, що акт прийому-передачі від 29.12.2009 про передачу комплексу боксів від Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Борис” на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Коралл-юг” не є підставою для формування податкового кредиту, оскільки не є первинним документом. Такий висновок суперечить вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 визначає, що “первинні документи” - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Таким чином, оформлення між Довірителем та Повіреним акту прийому-передачі свідчить про передачу наданих послуг (робіт), тобто є доказом здійснення господарської операції.

Стаття 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, відповідач не має права робити висновки щодо бухгалтерської, фінансової звітності та економічної доцільності підприємства, тому що це не входить до його компетенції.

Контроль за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу по перевірці вірності ведення бухгалтерського обліку.

Отримання позивачем від Повіреного Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Борис” робіт (послуг) мало місце саме за актом від 29.12.2009, на підставі якого позивач правомірно, згідно пункту 4.7 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” включив до податкового кредиту за грудень 2009 року податок на додану вартість в розмірі 1587210грн.

Податкова накладна № 97 від 29.12.2009 необгрунтовано не була прийнята відповідачем до уваги.

Так, підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Слід зазначити, що у грудні 2009 року оплату за договором доручення Товариство з обмеженою відповідальністю “Коралл-юг”(Довіритель) Товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія Борис”(Повіреному) не здійснювало.

Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Слід зазначити, що у даному випадку спірна сума податкового кредиту в розмірі 1587210грн. підтверджується належним чином оформленою та складеною платником податків на додану вартість податковою накладною № 97 від 29.12.2009.

Отже, висновки Державної податкової інспекції у місті Алушта про завищення позивачем податкового кредиту за грудень 2009 року на суму 1587210,00грн., є помилковими та не ґрунтуються на вимогах Закону України “Про податок на додану вартість”.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказані висновки фактично позбавляють позивача на формування податкового кредиту на підставі належно оформленої та отриманої ним податкової накладної, що не ґрунтується на чинному податковому законодавстві України.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при повному зясуванні обставин, що мають істотне значення для справи.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушта - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2010 у справі № 2а-3678/10/8/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 жовтня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Н.П.Горошко підпис Г.П.Ілюхіна З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко