Ухвала суду № 12489906, 19.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3890/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" листопада 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Бараненка І.І. та Сауляка Ю.В., при секретарі Бурді Л.М., за участю представника апелянта Філіповича М.О. та представника позивача Деревяге Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 червня 2010 року у справі за позовом Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство»«Хорів-АВІА»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 червня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення, то позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА» створене відповідно до Наказу МВС України від 23.09.1999 року № 731.

Посадовими особами ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 1 квітня 2009 року по 30 квітня 2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 474-23-8-30550903 від 19.08.2009 року, яким встановлено порушення пп. 7.4.2., пп. 7.4.3, п. 7.4. ст. 7 Закону України №168, п. 5.7, ст. 5 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 „Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання” (зі змінами та доповненнями) в результаті завищення позивачем податкового кредиту за квітень 2009 року в розмірі 33 872,00 грн., що призвело до завищення показників рядка 26 (декларації з ПДВ); пп. 7.7.1., пп. 7.7.2, п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168в результаті того, що позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування, задекларованого на рахунок платника в банку за травень 2009 року в розмірі 23 177,00 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.08.2009р. №0001212308/0, від 02.10.2009 року, яким позивачу яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 23177 грн.

Позивач скористався процедурою апеляційного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, за результатами якого, скарги позивача було залишено без задоволення, та складено податкові повідомлення-рішення від 02.10.2009р. №0001212308/1, від 10.12.2009р. №0001212308/2.

За підсумками перевірки ДП1 Оболонського району м. Києва, перевіряючими стверджується, що на позивачем завищений податковий кредит на загальну суму 23177,00 грн., так як вони вважають, що до правовідносини ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство»«Хорів-АВІА»за перевіряємий період, при наданні транспортних послуг в міжнародних перевезеннях є правовідносинами з оренди (лізингу).

Даючи правову оцінку правовідносинам, які виникли на підставі договору, укладеного між ДП «Хорів-АВІА»- Фрахтовщик та АТ «Авіакомпанія Бурундайавіа»(Республіка Казахстан) Фрахтователь, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, наступне.

Згідно з п.1. ст. 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Пунктом 2 вказаної статті передбачено, що договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

В силу ст. 912 Цивільного кодексу України за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобовязується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам. Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма цього договору встановлюються транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 61 Повітряного кодексу України, чартерне повітряне перевезення виконується на підставі договору чартера (фрахтування повітряного судна), за яким одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати іншій стороні (фрахтувальнику) за плату всю місткість одного чи кількох повітряних суден на один або кілька рейсів для повітряного перевезення пасажирів, багажу, вантажу і пошти або для іншої мети, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що договір найму (оренди) транспортного засобу не є рівнозначним договору чартеру (фрахтування).

Згідно визначення лізингової (орендною) операції, яке вказано в п. 1.18. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк. Операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством.

Отже, виходячи з норм цього пункту, з метою оподаткування, операції з фрахтування виключені з визначення орендних операцій та відповідно, розглядаються як окремий обєкт оподаткування і мають відмінний порядок оподаткування від порядку лізингових (орендних) операцій.

Згідно з п.п. 3.1.3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки (вивезення, пересилання) товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, багажу та вантажів, а також міжнародних відправлень у випадках, визначених підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 цього Закону.

За нульовою ставкою оподатковуються операції, поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також поставка міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту (місця) їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) за межами державного кордону України, між пунктами, які знаходяться за межами державного кордону України, а також від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) за межами державного кордону України до пункту (місця) їх митного оформлення на території України; поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу та вантажів іншими видами транспорту, ніж зазначені в абзаці (п.п. 6.2.4. п. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Отже, за нульовою ставкою оподатковуються операції з: надання нерезидентам в оренду, чартер, фрахт морських або повітряних суден, що використовуються на міжнародних маршрутах або лініях, а також космічних кораблів або супутників чи їх частин або окремих функцій; надання транспортних послуг із перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач протягом періоду, що перевірявся отримував доход від надання транспортних послуг з перевезення вантажів та пасажирів, отриманий позивачем внаслідок виконання Договору № 03/11-07 від 05.12.2007 року, оподатковувався податком на додану вартість за ставкою 0% у відповідності до норм пп. 3.1.3. та п. 6.2.4. Закону України «Про податок на додану вартість».

Аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів погодитись з висновком суду першої інстанції, що прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення від 26.08.2009р. №0001212308/0, від 02.10.2009 року, від 02.10.2009р. №0001212308/1 та від 10.12.2009р. №0001212308/2 є необґрунтованими та безпідставними.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно зясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 червня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя І.І. Бараненко

Суддя Ю.В. Сауляк