Ухвала суду № 124898156, 31.01.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/10933/24

Провадження № 1-кс/202/853/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю

прокурора ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ)

підозрюваного ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ)

захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному за ч.1 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні №42024041110000398 від 29.08.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Києві, громадянину України, з вищою освітою, працевлаштованого старшим ординатором терапевтичного відділення з палатами для неврологічних хворих Національного військово-медичного клінічного центру Головного військового клінічного госпіталю, лікарем-невропатологом додаткової постійно діючої військово-лікарської комісії №1 при військовій частині НОМЕР_1 , неодруженому, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2025 прокурор звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що ОСОБА_4 , відповідно до наказу № 170 від 29.06.2022 командира військової частини НОМЕР_2 , призначений на посаду страшим ординатором терапевтичного відділення з палатами для неврологічних хворих ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2024 № 163, відповідно до вимог Бойового розпорядження командира угруповання сил і засобів Медичних сил " ІНФОРМАЦІЯ_3 " від 16.07.2024 № БР-1756/1124дск, Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (зі змінами), з метою організації та забезпечення проведення медичного огляду військовослужбовців для визначення ступеня придатності до військової служби, які виконують бойові (спеціальні) завдання в зоні відповідальності оперативно-тактичного угрупування "Донецьк", створено позаштатну постійно діючу військово-лікарську комісію №1 при військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статуту внутрішньої служби ЗС України) ОСОБА_4 , як військовослужбовець, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.

Відповідно до ст. ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України.

Військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Стаття 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до примітки 1 статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» дія даного Закону поширюється, з-поміж іншого, на військових посадових осіб Збройних Сил України.

Корупція, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», являє собою використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Згідно ст.ст. 24, 68 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Встановлено, що відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 розділу 1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 (далі - Положення) військово-лікарська експертиза, шляхом проведення медичного огляду, визначає ступінь придатності громадян, за станом здоров`я, до проходження військової служби.

Відповідно доп.1.1розділу 2Положень,медичний оглядпроводиться ВЛКз метоювизначення придатності: довійськової службипризовників,військовозобов`язаних,резервістів (кандидатіву резервісти); військовослужбовцівдо військовоїслужби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю; військовослужбовців, призовників, військовозобов`язаних та резервістів до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення; кандидатів нанавчання уВВНЗ,ліцеїстів; кандидатів до військової служби за контрактом; кандидатів доучасті уміжнародних операціяхз підтриманнямиру ібезпеки (далі-МО)та ускладі національногоперсоналу; військовослужбовців,військовозобов`язаних,резервістів дляроботи зджерелами іонізуючоговипромінювання (далі-ДІВ),компонентами ракетногопалива (далі-КРП),джерелами електромагнітнихполів (далі-ЕМП),лазерного випромінювання(далі-ЛВ)та мікроорганізмамиI-IIгруп патогенності,особливо небезпечнимиінфекційними хворобами; військовослужбовцівдо службиу спеціальнихспорудах; а такожз метоювизначення: можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном; необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров`я; потреби увідпустці длялікування узв`язку зхворобою абовідпустці длялікування післяпоранення (контузії,травми абокаліцтва); потреби у тривалому лікуванні.

Згідно з п. 6.1 розділу 2 Положень, направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

Згідно з п. 6.4 розділу 2 Положень, у разі виявлення під час обстеження або лікування у закладі охорони здоров`я (установі) у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють непридатність до військової служби, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров`я (установи) на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом начальника (керівника) закладу охорони здоров`я (установи).

Згідно з п. 6.8 розділу 2 Положень, огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Таким чином, ОСОБА_4 , як лікар-невропатолог додаткової постійно діючої військово-лікарської комісії №1 при військовій частині НОМЕР_1 , виносив рішення щодо ступеня придатності осіб до проходження військової служби.

ОСОБА_4 , являючись лікарем-невропатолог додаткової постійно діючої військово-лікарської комісії №1 при військовій частині НОМЕР_1 , будучи службовою особою, керуючись жадобою до наживи та незаконного збагачення, вирішив одержати неправомірну вигоду від ОСОБА_6 за наступних обставин.

Так, 28.08.2024 ОСОБА_6 , прибув до військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_3 для проходження військово-лікарської комісії щодо визначення його ступеня придатності до військової служби, яку почав проходити цього ж дня за вищевказаною адресою.

Під час обстеження у лікаря-невропатолога ОСОБА_4 , ОСОБА_6 повідомив останньому про те, що він отримав мінно-вибухову травму, вогнепальне осколкове сліпе поранення нижньої повіки зліва, у зв`язку з чим перебував на тривалому лікування та реабілітації, однак позитивного результату досягнуто не було. У свою чергу, ОСОБА_4 поцікавився у ОСОБА_6 чи бажає він служити у Збройних Силах України та їхати в зону бойових дій, на що останній повідомив, що від проходження служби у Збройних Силах України він не ухиляється, але по стану здоров`я не має можливості продовжити службу.

Почувши зазначене, ОСОБА_4 , переслідуючи корисливі мотиви, являючись службовою особою, із метою незаконного збагачення, діючи з прямим умислом, направленим на отримання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_6 , що за умови передачі йому грошових коштів в сумі 20 000 гривень, він зробить висновок, згідно якого останній буде визнаний обмежено непридатним для проходження військової служби.

05.09.2024 ОСОБА_6 прибув до кабінету лікаря-невропатолога комунальної установи Першотравенської міської лікарні, в якій розташована додаткова постійно діюча військово-лікарська комісія №1 військової частини НОМЕР_3 , розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , де в цей час знаходився ОСОБА_4 , та о 15.25 год передав останньому неправомірну вигоду грошові кошти у сумі 20 000 гривень, які ОСОБА_4 прохав за рішення про обмежену непридатність ОСОБА_6 до проходження військової служби в лавах Збройних сил України, після чого був затриманий на місці вчинення злочину.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем і проходячи її на посаді старшого ординатора терапевтичного відділення з палатами для неврологічних хворих Національного військово-медичного клінічного центру Головного військового клінічного госпіталю, являючись лікарем-невропатологом додаткової постійно діючої військово-лікарської комісії №1 при військовій частині НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з єдиним прямим умислом на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, 05.09.2024 приблизно о 15.00 год в приміщенні службового кабінету № 8 комунальної установи Першотравенської міської лікарні, в якій розташована додаткова постійно діюча військово-лікарська комісія №1 військової частини НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , прохав та отримав неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 20000 гривень від військовослужбовця ОСОБА_6 за вчинення дій в інтересах останнього, а саме встановлення з результатом проведеного ОСОБА_4 медичного огляду ОСОБА_6 діагнозу, згідно якого ОСОБА_6 буде визнаний обмежено непридатним до проходження військової служби в лавах Збройних сил України.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, використовуючи своє службове становище, будучи обізнаним про обмеження, встановлені Кримінальним кодексом України, Законом України «Про запобігання корупції», з метою одержання неправомірної вигоди поєднане з вимаганням, одержав від ОСОБА_6 , неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 20 000 ( двадцять) гривень.

05.09.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

06.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, а саме прийняття та одержання неправомірної вигоди службовою особою, поєднане з вимаганням.

Підозра, пред`явлена ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності.

06.09.2024 слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в сумі 908 400 грн.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2024 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 31.01.2025.

Станом на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч. ч. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене просив слідчого суддю продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 30 днів.

У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримала та наполягала на його задоволенні.

Підозрюваний та його захисник просили у задоволенні клопотання відмовити, оскільки дії ОСОБА_4 перекваліфіковані на ч.1 ст.368 КК України, а ризики відпали.

Заслухавши учасників судового розгляду клопотання, дослідивши матеріали, які його обґрунтовують, слідчий суддя дійшов до наступного.

Слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024041110000398 від 29.08.2024.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

05 вересня 2024 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КК України, та 06.09.2024 року останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у прийнятті та одержанні неправомірної вигоди службовою особою, поєднаних з вимаганням.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2024 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01 листопада 2024 року включно. Одночасно визначено ОСОБА_4 , заставу, як альтернативний запобіжний захід в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400 гривень та визначено перелік обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України.

Постановою керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024041110000398 продовжено до трьох місяців, тобто до 06 грудня 2024.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024041110000398 продовжено до п`яти місяців, тобто до 06 лютого 2025.

Однак, з Єдиного державного реєстру судових рішень, слідчим суддею встановлено, що 24.01.2025 обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 направлено до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області, але не за ч.3 ст.368 КК України, а за ч.1 ст.368 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2024 строк застосованого відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою подовжено до 31.01.2025.

У кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання на 07.02.2025. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124735471).

Приписами ч.6 ст.199 КПК України встановлено, що у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Статтею 199 КПК України визначено порядок продовження строку тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В даному випадку питання щодо продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_4 розглядається слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, тобто за місцем здійснення досудового розслідування, що відповідає вимогам п.1 ч.2 ст.132, ст.199 КПК України.

Станом на 31.01.2025 ОСОБА_4 обвинувачується за ч.1 ст.368 КК України, яка карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Тобто, викладені у клопотанні прокурора обставини не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Окрім не доведення наявності обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, у судовому засіданні прокурором не доведено, що встановлені, під час обрання запобіжного заходу, ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного не зменшились та не відпали, як не доведено і те, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину

Враховуючи викладене, слідчим суддею не встановлено підстав для продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_4 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176, 178, ч. 4 ст.182, ст.ст. 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали слідчий суддя склав 04.02.2025

Слідчий суддя ОСОБА_1