Ухвала суду № 12489777, 09.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-3608/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Умнова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" листопада 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.,

суддів: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.,

при секретарі: Скопенко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ДПІ у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 6.11.2009 року по адміністративній справі за позовом ТОВ «МТ-Авто»до ДПІ у м.Вінниці, Головного управління державного казначейства України у Вінницькій області

- про визнання нечинним та скасування акту, стягнення суми бюджетного відшкодування по ПДВ, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнив в ході розгляду справи та просив визнати нечинним та скасувати акт від 1.06.2009 року №119/15-223 про анулювання реєстрації платника ПДВ; стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКУ у Вінницькій області на користь ТОВ «МТ-Авто»заборгованість по ПДВ в сумі 830455 грн., пеню в розмірі 268942 грн. та суму від»ємного значення бюджетної заборгованості в розмірі 305598 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 6.11.2009 року вказаний позов задоволений частково стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість по ПДВ в сумі 830455 грн. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками відповідача була проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період з 1.08.2006 року по 1.10.2006 року, за результатами проведення якої складено довідку від 13.02.2007 року №289/2330/33553226, згідно якої підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 431680 грн. за серпень 2006 року та в сумі 260442 грн. за вересень 2006 року.

За результатами виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника за період з 1.12.2006 року по 1.11.2007 року, складено акт від 17.05.2008 року №1020/2330/33553226, згідно із яким підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ за жовтень 2007 року у розмірі 138333 грн.

1.06.2009 року податковий орган, відповідно до пп. «г»п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»прийняв рішення про анулювання реєстрації позивача, платника ПДВ, оскільки останній подавав податкові декларації з ПДВ протягом періоду з 1.05.2008 року по 30.04.2009 року з показниками які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок.

Законом України «Про податок на додану вартість»передбачений обов»язок податкового органу анулювати реєстрацію платника податку, якщо протягом 12 послідовних місяців платник подає податкову звітність, що свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду та встановлено права платника на бюджетне відшкодування, якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання такого відшкодування.

Підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування, на яку має право складає 830455 грн.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення вказаної суми на користь позивача, оскільки право останнього на таке бюджетне відшкодування підтверджується належними доказами та ґрунтується на вимогах Закону України «Про податок на додану вартість».

Орган державної податкової служби, як суб»єкт владних повноважень, не довів правомірність своєї позиції, аргументація апеляційної скарги не узгоджується з нормами матеріального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, відповідно до ст.195 КАС України переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги податкового органу, тому не дає правову оцінку законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Вінниці залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 6.11.2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення суду виготовлений 15.11.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді: