Постанова № 12489490, 23.11.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.11.2010 р.           справа №17/113

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А,

суддівКолядко Т.М., Ломовцевої Н.В.

за участю представників сторін: від позивача:Загнітка Я.А. - за дов.№22-12/48-Д від 22.12.2009р., від відповідача: від третьої особи:Зоріна О.М. - за дов.№03/5-1086 від 25.12.2009 року,

не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Вугілля України»м.Київ в особі філії Донецьквуглезбут»м. Донецьк

на рішення господарського судуЛуганської області

від23.09.2010 року

у справі№17/113 (суддя Фонова О.С.)

за позовомДержавного підприємства «Вугілля України»м.Київ в особі філії "Донецьквуглезбут" м. Донецьк

до

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДержавного підприємства «Луганськвугілля»м. Луганськ

Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" м.Львів

простягнення 95437 гри. 64 коп.(згідно остаточних вимог). Державне підприємство "Вугілля України" м.Київ в особі філії "Донецьквуглезбут" м.Донецьк (далі по тексту ДП "Вугілля України") звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Державного підприємства «Луганськвугілля»м. Луганськ (далі по тексту ДП «Луганськвугілля») про стягнення збитків у сумі 95437, 64 гри. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №349-юр від 20.08.2010р.: а.с.152, т.1). Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.06.2010 року по справі №17/113 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство "Західенерго" м.Львів. Рішенням від 23.09.2010 року по справі №17/113 господарський суд Луганської області вищевказані позовні вимоги задовольнив частково та стягнув з відповідача на користь позивача збитки у сумі 94 008, 89 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та доведені належним чином в частині задоволених вимог.

Позивач з прийнятим рішенням суду першої інстанції в частині відмови в позовних вимогах не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зауважує, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення необґрунтовано відмовив у стягненні збитків у сумі 1428,75 грн. - судових витрат по справі №52/12, які, на думку позивача, підлягають відшкодуванню.

Представник позивача під час судового засідання підтримав заперечення, які викладені в апеляційній скарзі, у повному обсязі.

У відзиві та під час судового засідання представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги як безпідставно заявленої.

Представник третьої особи відзив не надав та до судового засідання не з'явився, хоча про дату, місце та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Представники сторін не заперечували проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представника третьої особи, тому відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) та з урахуванням строків, передбачених ст.102 цього Кодексу, судова колегія розглядає скаргу по суті за наявними у справі доказами у відсутності представника третьої особи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між ДП "Вугілля України" (покупець) та ДП «Луганськвугілля»(продавець) - 01.03.2007 укладено договір поставки № 11-07/2-ЕН (далі - договір), згідно якого постачальник на умовах передбачених даним Договором, зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі - вугілля), а покупець - прийняти та оплатити її на умовах Договору.

Згідно п. 2.1 Договору, вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих вагонах за реквізитами Покупця, вказаних у додатках до Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору, приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 та від 25.04.1966 № П-7 з подальшими змінами і доповненнями, ГОСТ 1137 - 64 «Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикети. Правила прийома по качеству», ДСТУ4083 - 2002 «Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови», ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробування», ГТР 34.09.110-2003 «Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи»та/або іншими нормативними документами України, прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить договору.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений цим договором Покупцем не приймається, не оплачується і повертається назад на адресу вантажовідправника, з дотриманням вимог пункту 6.4 цього договору.

Згідно п.5.5 Договору, вартість перевезення вугілля залізницею оплачує Покупець.

Сторонами в п. 6.1 Договору встановлено, що постачальник гарантує відповідність кількості і якості вугілля до умов Договору.

Разом з цим, згідно п. 6.4 Договору, за постачання неякісного вугілля, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця та вантажоотримувача, пов'язаних із постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до Вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складування, зберіганню, реалізації вугілля та ін.)

Пунктом 6.5 Договору встановлено, що у випадку виклику представника постачальника для проведення спільного зважування, відбору та аналізу проб відвантаженого вугілля, в результаті чого підтвердяться відхилення показників кількості чи якості вугілля понад норми, визначені в пунктах 4.3 та 4.5 цього Договору. постачальник відшкодовує витрати Покупця та вантажоотримувача по оплаті користування вагонами за час їх простоювання в очікуванні прибуття представника Постачальника, в т.ч. якщо він не прибув і не повідомив про це в термін, визначений п. 4.9 Договору.

На виконання умов Договору, відповідач 09.06.2007р., 29.06.2007р. та 30.06.2007р. відвантажив вагони за залізничним накладними: №№ 33013958 (вагон №№66374927), 49617794 (вагони №№67702621, 66782863, 66961772, 67889907, 67886689, 65756926), 49617798 (вагони №№65293037, 66765553, 66734468, 63428924, 67370544), 49617992 (вагони №№67863316, 67847368, 67386300, 67657866, 67849661), 49617856 (вагони №№65717381, 67370668, 67676551, 67371229).

Вантажоотримувачем вказаної вугільної продукції є Бурштинська ТЕС ВАТ «Західенерго»згідно до договору поставки № 9-02/1 -П від 01.02.2007р., укладеного між ДП «Вугілля України»та ВАТ «Західенерго».

Під час контрольного випробування вугілля на Ьурштинській ТЕС, було виявлено невідповідність вугілля якісним характеристикам, що не відповідає умовам Договору, зокрема, фактичний вміст золи у вугіллі становив від 30,2% до 42,7% проти 25% гранично допустимого вмісту золи та 14,7% проти 14% гранично допустимого значення показників загальної вологи на робочий стан палива, що підтверджується актами приймання вугілля № 3938 та №3946 від 10.06.2007р., № 3986 від 11.06.2007р., № 4576 від 01.07.2007р., № 4607 від 02.07.2007р., підписаними представниками вантажоодержувача, представником ТОВ «Вуглехімічна лабораторія», представниками вантажовідправника за довіреностями № 24 від 31.05.2007р. та №28 від 25.06.2007р.

У зв'язку з перевищенням встановлених договором гранично допустимих критеріїв якості, вугілля було повернуто вантажовідправнику ДП «Луганськвугілля»- 13.06.2007р., 04.07.2007р. 05.07.2007р., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 36087043 від 13.06.2007р., №36087090 від 04.07.2007р., № 36087091 від 05.07.2007р., виданими станцією Бурштин Львівської залізниці.

Поставкою вугілля з перевищенням гранично допустимих критеріїв його якості вантажоотримувачу ВАТ «Західенерго» було завдано збитки на загальну суму 131075, 84 грн., зокрема сплатою залізниці:

-          провізної плати з перевезень повернутого вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Слов'яносербськ Донецької залізниці в сумі 93731,00 грн. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ - 112477,20 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№ 36087043 від 13.06.2007р. , № 36087090 від 04.07.2007р., № 36087091 від 05.07.2007р.;

-          плати за користування вагонами за час простою на території Бурштинської ТЕС в сумі 14831,50 грн. без ПДВ, а з врахуванням ПДВ - 17797,80 грн., що підтверджується відомостями плати за користування вагонами №13.06.1151/1132 від 13.06.2007р., № 5.07.1334/1314 від 05.07.2007р., № 4.07.1332/1312 від 04.07.2007р.;

-          платою за оформлення документів на відправлення вантажу в сумі 667,37 грн. без ПДВ, а з врахуванням ПДВ - 800,84 грн., що підтверджується накопичувальними картками для додаткових зборів № 13.06.0335 від 13.06.2007р., №05.07.0380 від 05.07.2007р., №04.07.0378 від 04.07.2007р.

Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 52/12 від 03.09.2008р. вищевказану суму, а також судові витрати, було стягнуто з позивача у цій справі на користь ВАТ «Західенерго», яку ним було сплачено, що підтверджується актом зарахування однорідних зустрічних вимог від 01.06.2009 (т. 1, а.с.61).

ДП «Вугілля України», не отримавши у власність від підприємства ДП «Луганськвугілля» вугілля належної якості, понесло безпідставних витрат, оскільки на виконання п. 5.5 договору оплатило вартість його перевезення від вантажовідправника до вантажоотримувача на суму 92622,00 грн. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ - 111146,40 грн., що підтверджується залізничними накладними.

Як зазначає позивач, у зв'язку з тим, що переадресація вугілля відбулася з вини відповідача, тому останній згідно п. 6.4 договору зобов'язаний компенсувати всі витрати ТЕС Вантажоотримувача та Покупця.

Претензією № 06-06-07/7 від 06.09.2007р. позивач заявив вимогу про відшкодування витрат по оплаті вартості перевезення залізницею вугільної продукції від станції Слов'яносербськ до станції Бурштин на загальну суму 47721,00 грн. з ПДВ, а саме виставлено залізничний тариф згідно залізничних накладних № 49617992 (вагони 67863316, 67849661, 67847368, 67657866, 67386300), №49617856 (вагони 67676551, 67371229, 67370668, 65717381).

Відповідач визнав дану суму у повному обсязі та оплатив, що підтверджує лист № 15-650юр від 13.09.2007р. і акт погашення зустрічних однорідних вимог від 29.01.2010р.

Згідно виставленої претензії № 17-07-08/4-м від 17.07.2008р., позивачем заявлені вимоги про відшкодування збитків завданих поставкою неякісного вугілля на загальну суму 71429,44 грн. з ПДВ, яка складається з плати за користування вагонами - 7791,00 грн. з ПДВ; провізної плати від станції Бурштин до станції Слов'яносербськ (квитанція про приймання вантажу № 36087043 (вагони 66961772, 66782863, 67702621, 65756926, 67886689, 67889907, 66765553, 66734468, 63428924, 67370544, 65293037, 66374927) - 63316,80 грн. з ПДВ; плати за додаткові збори - 321, 64 грн. з ПДВ.

Відповідач визнав дану суму частково у сумі 67741,00 грн. з ПДВ, сплативши: провізну плату від ст. Бурштин до ст. Слов'яносербськ у розмірі 63316, 80 грн. з ПДВ; плату за додаткові збори у сумі 321,64 грн. з ПДВ; плату за користування вагонами (частково) у розмірі 4102,56 грн. з ПДВ, що підтверджує лист № 15-940юр від 14.08.2008р. та акт погашення зустрічних однорідних вимог від 29.01.2010р.

Згідно претензії № 01-10-07/8 від 01.10.2007р. позивачем заявлені вимоги про відшкодування збитків завданих поставкою неякісного вугілля на загальну суму 26418,76 грн. з ПДВ, яка складається з плати за користування вагонами -4276,80 грн. з ПДВ; провізної плати від ст. Бурштин до ст. Слов'яносербськ (квитанція про приймання вантажу № 36087090 (вагони 65717381, 67370668, 67676551, 67371229) - 21816,00 грн. з ПДВ; плати за оформлення документів -325,96 грн. з ПДВ.

Відповідач визнав дану суму частково, сплативши лише 22141,96 грн. з ПДВ. а саме: провізну плату від ст. Бурштин до ст. Слов'яносербськ - 21816.00 грн. з ПДВ; плату за оформлення документів - 325,96 грн. з ПДВ. Плата за користування вагонами у сумі 4276,80 грн. з ПДВ сплачена не була.

Відповідачу надсилалась претензія № 20-07-07/8 від 20.07.2007р. з вимогою відшкодувати витрати по оплаті вартості перевезення залізницею вугільної продукції, в якій помилково була вказана лише сума ПДВ без залізничного тарифу.

Відповідач визнав претензію та сплатив ПДВ за залізничними накладними №№ 49617798, 49617794, 33013958 на загальну суму 10563,20 грн., однак сам залізничний тариф на суму 52816,00 грн. не сплатив.

За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовними вимогами до ДП «Луганськвугілля»про стягнення збитків в сумі 95437, 64 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №349-юр від 20.08.2010р.: а.с.152, т.1), які рішенням від 23.09.2010 року по справі №17/113 задоволено частково.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Предметом даного спору є стягнення збитків в сумі 95437, 64 грн.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При цьому, обов’язковою умовою для стягнення збитків є саме доведення факту порушення господарського зобов’язання стороною, наявність та розмір понесених збитків, причинно-наслідковий зв’язок між правопорушенням та збитками. В свою чергу, відповідач має право доводити відсутність вини у спричинені збитків.

Відповідно до п. 6.4 договору, за постачання неякісного вугілля, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця та вантажоотримувача, пов'язаних із постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до Вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складування, зберіганню, реалізації вугілля та ін.)

Як зазначає позивач, йому поставкою неякісного вугілля завдано збитки на загальну суму 95437, 64 грн., а саме:

-          52 816,00 грн. - залізничний тариф від станції Слов'яносербськ до станції Бурштин;

-          27 344,40 грн. - залізничний тариф від етапнії Бурштин до станції Слов'яносербськ;

-          3 688,44 грн. - плата за користування вагонами, зазначеними у залізничних накладних № 49617794 (вагони №№ 67702621, 66782863, 66961772, 67889907, 67886689, 65756926), № 49617798, (вагони №№65293037, 66765553, 66734468, 63428924, 67370544) та № 33013958 (вагон №66374927);

-          4 276,80 грн. - плата за користування вагонами (залізнична накладна №49617856);

-          5 730,00 грн. - плата за користування вагонами (залізнична накладна №49617992);

-          153,25 грн. - додаткові збори;

-          1 428,75 грн. - судові витрати у справі № 52/12.

Місцевий господарський суд, встановивши склад цивільного правопорушення, як обов'язкову умову застосування цивільно-правової відповідальності, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача завданих позивачу збитків в розмірі 94 008,89 грн., розмір яких належним чином підтверджений дослідженими судом доказами відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, а в частині стягнення 1 428,75 грн. збитків (судових витрат у справі № 52/12) відмовив з огляду на те, що вказана сума не є збитками у розумінні чинного законодавства, з чим погоджується колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду.

Посилання скаржника щодо неправомірності відмови суду першої інстанції у стягненні судових витрат по справі №52/12, до уваги колегією суддів апеляційного суду не приймаються, оскільки згідно правової позиції, викладеної в пункті 29 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 року №01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" з послідуючими змінами і доповненнями, вказано, що витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, тому вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК України, і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків.

При перевірці оскарженого рішення апеляційним судом не було встановлено порушення або неправильного застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права. Тому судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 23.09.2010 року по справі №17/113 є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Луганської області від 23.09.2010 року по справі №17/113 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Вугілля України»м.Київ в особі філії "Донецьквуглезбут" м. Донецьк - залишити без задоволення.

Головуючий          О.А. Скакун

Судді:          Т.М.Колядко

          Н.В.Ломовцева

                                                                                Надруковано: 6 прим.:

1,2. позивачу

3. відповідачу

4. у справу

5. ДАГС

6.ГСЛО