Рішення № 12489280, 11.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2010 р. Справа № 37/205-10

вх. № 7776/5-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Савруцький С.С. за довіреністю № б/н від 17.09.2010 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМНАСЕРВІС", м. Кривий Ріг

до Лозівського державного підприємства кормових домішок, с. Катеринівка

про стягнення 174648,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМНАСЕРВІС" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Лозівського державного підприємства кормових домішок (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь 175648,94 грн. у зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору № 3/85 від 10.01.2008 р. в частині повної оплати виконаних підрядних робіт.

В процесі розгляду справи позивачем були зменшені позовні вимоги, оскільки 20.09.2010 р. відповідачем було сплачено позивачу 1000,00 грн. за виконані роботи згідно Договору № 3/85 від 10.01.2008 р. За таких обставин позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь борг в сумі 130316,12 грн., суму інфляції грошових коштів у розмірі 31515,86 грн., 3 % річних 7544,30 грн. та заборгованість за транспортні послуги 5272,66 грн., а всього 174648,94 грн.

Позивач до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 11.11.2010 р. за вх. № Д1396, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи до суду не надав.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що ухвали суду по даній справі були надіслані відповідачу на адресу вказану позивачем у позовній заяві та довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 64662, Харківська область, Лозівський район, с. Катеринівка, вул. Степова, буд. 1.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, тому можливо розглядати справу за відсутності відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

10 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОМНАСЕРВІС» (підрядник) і Лозівським державним підприємством кормових домішок (замовник) було укладено Договір № 3/85, з додатковою угодою № 1 від 10.02.2008 р., (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов'язався виконати роботи по монтажу технологічної лінії по виробництву м'ясо-кісткового борошна з двома котлами з підключенням, монтаж лінії сокових парів та відбору жиру, а відповідач в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити виконанні роботи.

Вартість робіт визначається п. 2.1. Договору і складає з урахуванням ПДВ - 258000,00 грн.

Пунктом 2.2. Договору був передбачений порядок проведення оплати за виконанні підрядні роботи.

На виконання умов Договору позивачем у липні 2008 року були виконані підрядні роботи на суму 161316,12 грн., що підтверджується актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт, який був складений та підписаний сторонами 17.07.2008р.

На оплату виконаних підрядних робіт позивачем було виставлено відповідачу рахунок № 379 від 17.07.2008 р. на суму з ПДВ - 161316,12 грн.

Вартість робіт підтверджується також довідкою вартості виконаних підрядних робіт та витрат за липень 2008 р. від 17.07.2008 р. за підписом замовника та підрядника на суму 161316,12 грн.

Пунктом 2.4. Договору було передбачено те, що відповідач перераховує на розрахунковий рахунок позивача після підписання договору на протязі 10 днів аванс в розмірі 40% від об'єму першого етапу робіт.

Відповідно до п. 2.4 Договору відповідач 11.01.2008 р. перерахував на розрахунковий рахунок позивача авансовий платіж у розмірі 30000,00 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою.

Разом з цим суд зазначає, що в матеріалах справи доказів оплати відповідачем у повному обсязі вартості виконаних підрядних робіт за Договором не міститься.

Отже, сума боргу відповідача за виконанні у липні 2008 року підрядні роботи перед позивачем за мінусом авансового платежу станом на день подання позивачем відповідного позову до суду становила 131316,12 грн.

Однак, відповідачем в процесі розгляду справи (20.09.2010 р.) було сплачено позивачу 1000,00 грн. за виконані роботи згідно Договору, у зв'язку з чим сума боргу відповідача складає 130316,12 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що сума боргу 130316,12 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку позивачем вірно було здійснено розрахунок 3% річних на суму 7544,30 у зв'язку з чим ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно нарахування позивачем відповідачу інфляційних у розмірі 31515,86 грн. господарський суд зазначає, що при здійсненні нарахування інфляційних позивачем не було враховано те, що за період з 07.2008 року по 01.07.2010 року сумарний індекс інфляції становив 123,5, а відтак, сума інфляційних складає не 31515,86 грн., як було зазначено позивачем у позові, а 30872,07 грн.

Що ж стосується стягнення з відповідача на користь позивача 5272,66 грн. заборгованості за транспортні послуги господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 2.3. Договору було передбачено, що замовник (відповідач) забезпечує перевезення інструменту та обладнання підрядника (відповідача) до місця роботи та в зворотньому напрямку (початок роботи та закінчення).

Отже, сума транспортних послуг по перевезенню обладнання на підставі Акту № АР-0000047 здачі-прийомки виконаних робіт від 17.07.2008 р. складає 5272,66 грн. та вона підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 130316,12 грн., суми інфляції грошових коштів у розмірі 30872,07 грн., 3% річних 7544,30 грн. та заборгованості за транспортні послуги 5272,66 грн., а всього 174005,15 грн.

Враховуючи те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, та те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 1750,05 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 235,06 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Лозівського державного підприємства кормових домішок (64662, Харківська область, Лозівський район, с. Катеринівка, вул. Степова, буд. 1, код ЄДРПОУ 00686374, рах. № 26008301770372 АК "ПІБ", МФО 351522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМНАСЕРВІС" (50006, м. Кривий Ріг, вул. Цимлянська, 3, код ЄДРПОУ 30643589, рах. № 26009118595980 в КФ «Банк «Фінанси та Кредит» м. Кривий Ріг, МФО 305835) - борг в сумі 130316,12 грн.; суму інфляції грошових коштів у розмірі 30872,07 грн.; 3% річних 7544,30 грн.; заборгованості за транспортні послуги 5272,66 грн.; 1750,05 грн. державного мита та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 235,06 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя

Рішення підписано 15.11.2010 р.