Рішення № 12489272, 09.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2010 р. Справа № 37/204-10

вх. № 7766/5-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Нікіша Д.С. за довіреністю № б/н від 20.08.2010 р.

відповідача - Ткачов О.В. за довіреністю № 7к/2 від 09.06.2009 р.

3-ї особи - не з'явився

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Спецхармаш", м. Харків

до Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд", м. Харків;

3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Виконавчий комітет Харківської міської ради, м. Харків

про стягнення 192622,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Спецхармаш" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" (відповідач) про стягнення суми боргу за виконані роботи у розмірі 192622,80 грн. згідно договору № 388 від 15.04.2010 р., субпідряду на виконання робіт з фарбування огороджень мостів.

Відповідач надав відзив на позовну заяву у якому вказував, що він повністю визнає позовні вимоги позивача, а затримка з виплатою виникла внаслідок недостатнього фінансування.

Сторони та 3-я особа до початку судового засідання призначеного на 02.11.2010 р., через канцелярію господарського суду 02.11.2010 р. за вх. № Д1353, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, яка судом була задоволена.

Позивач, через канцелярію господарського суду 01.11.2010 р. за вх. № 27040, надав копії документів згідно супровідного листа, які господарським судом залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні призначеному на 02.11.2010 року була оголошена перерва до 09.11.2010 року о 15:20 год.

Сторони до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 09.11.2010 р. за вх. № Д1377, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

3-я особа про судове засідання була повідомлена, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки в судове засідання суд не повідомила.

3-я особа, через канцелярію господарського суду 08.11.2010 р. за вх. № 22588, надала письмові пояснення, які господарським судом залучаються до матеріалів справи. У даних поясненнях 3-я особа вказувала про те, що між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (замовником) та відповідачем (підрядником) був укладений договір підряду від 11.02.2010 року № 14 на виконання робіт по відновленню дорожнього покриття (роботи з поточного ремонту штучних споруд (мостів, шляхопроводів та інші) м. Харкова. Перелік мостів, що підлягають поточному ремонту, було викладено у додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною. 15.04.2010 р. між ПП «Спецхармаш» (субпідрядник) та відповідачем був укладений договір субпідряду № 388 на виконання робіт з фарбування огороджень мостів м. Харкова. Відповідачем були надані акти про виконані роботи за договором № 14 від 11.02.2010 р. по поточному ремонту штучних споруд (мостів, шляхопроводів та інші). Кошти за виконані роботи були перераховані замовником у повному обсязі.

Позивач, через канцелярію господарського суду 09.11.2010 р. за вх. № 29536, надав документи згідно супровідного листа, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

15 квітня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір субпідряду № 388 на виконання робіт з фарбування огорож мостів (надалі - договір).

Пунктом 1.1. договору було передбачено, що генпідрядник (відповідач) доручає, а субпідрядник (позивач) приймає на себе виконання робіт стосовно фарбування мостів та естакад, де генпідряднику у 2010 р. доручено виконати поточний ремонт, згідно титульного списку Виконавчого комітету Харківської міської ради, який фінансується із міського бюджету.

Відповідно до п. 5.3. договору повну вартість робіт, відповідач оплачує позивачу після виконання робіт в строк не пізніше ніж 2 днів від дати підписання відповідного трьох стороннього акта приймання - здачі виконаних робіт.

Господарський судом було встановлено, що між сторонами були складені наступні акти приймання виконаних робіт, а саме: № 1427 за липень 2010 року; № 952 за травень 2010 року; № 956 за травень 2010 року; № 957 за травень 2010 року; № 993 за травень 2010 року; № 995 за травень 2010 року; № 994 за травень 2010 року; № 996 за травень 2010 року; № 745 за квітень 2010 року; № 746 за квітень 2010 року; № 747 за квітень 2010 року; № 748 за квітень 2010 року; № 749 за квітень 2010; року; № 725 за квітень 2010 року; № 724 за квітень 2010 року; № 723 за квітень 2010 року; № 750 за квітень 2010 року; на загальну суму 222622,80 грн.

Судом встановлено, що відповідачем частково була погашена вищезазначена сума за договором у розмірі 30000,00 грн., про що свідчить банківська виписка № 1762 від 22.06.2010 р., та й про що зазначалося представником позивача в процесі розгляду справи.

Таким чином сума боргу відповідача перед позивачем за вищевказаним договором складає 192622,80 грн.

При цьому суд зазначає, що між сторонами було складено акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.08.2010 р. згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складала 192622,80 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь суми боргу за виконані роботи у розмірі 192622,80 грн. підтверджуються матеріалами справи, вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

У відповідності до вимог ст. 2 Закону України “Про адвокатуру” адвокатом визначається особа, яка відповідає встановленим цією статтею певним кваліфікаційним вимогам та яка одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Згідно ст. 12 цього Закону оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатом.

Матеріалами справи підтверджується, що між адвокатом Коваль О.Ю., який має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1615 від 10.12.2008 р., та ПП "Спецхармаш" 10.08.2010 р. був укладений договір про ведення справи в суді щодо стягнення з відповідача боргу у сумі 192622,80 грн. Також, 10.08.2010 р. між адвокатом Коваль О.Ю. та ПП "Спецхармаш" була укладена угода № 108 по господарській справі та згідно квитанції (чеку) № 108 від 10.08.2010 р. адвокат Коваль О.Ю. отримав від ПП "Спецхармаш" 2500,00 грн. по вказаній угоді.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем у відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України доведено, що витрати у сумі 2500,00 грн. за надання правової допомоги адвокатом Коваль О.Ю. пов'язані з судовим розглядом даної справи.

Відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, при задоволенні позову підлягають покладенню на відповідача. Отже, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на послуги адвоката у розмірі 2500,00 грн.

Також, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 1926,22 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530, 629, 837, 838, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" (61004 м. Харків, вул. Жовтневої революції, 20, код ЄДРПОУ 03359182, р/р 26009745 у ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" м. Київ, МФО 380009) на користь Приватного підприємства "Спецхармаш" (61002, м. Харків, вул. Гаршина, буд. 4, кв. 4, код ЄДРПОУ 35859597, р/р № 26003103200010 в АКБ „Базис" м. Харків, МФО 351760) суму боргу за виконані роботи - 192622,80 грн.; компенсацію витрат на послуги адвоката - 2500,00 грн.; 1926,22 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 15.11.2010 р.