Рішення № 12488981, 18.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.10 Справа№ 25/145

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Кременчукм”ясо”, м.Кременчук

до відповідача : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів

про: стягнення 23545грн. 09коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Соколов О.О.

від відповідача: не зявився

Представнику позивача, розяснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обовязки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Відкритим акціонерним товариством “Кременчукм”ясо” подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 22224грн. 02коп. орендної плати та 1321грн. 07коп. пені.

Ухвалою суду від 12.08.2010р. суддею Пазичевим В.М. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.08.2010р. В зв”язку з неявкою представників сторін в судове засідання 19.08.2010р. ухвалою суду від 27.08.2010р. розгляд справи відкладено на 27.08.2010р. Ухвалою суду від 27.08.2010р. розгляд справи відкладено на 04.10.2010р. З метою надання можливості сторонам виконати вимоги попередніх ухвал суду, ухвалою від 04.10.2010р. розгляд справи відкладено на 08.10.2010р.

Позивачем направлено суду заяву від 01.10.2010р. №177/10-юр (зареєстрована канцелярією суду 06.10.2010р. за № 19123) про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути суму основного боргу в розмірі 22224грн. 02коп. та 1309грн. 07коп. пені оскільки при зверненні з позовом до суду в її розмірі була допущена описка.

Розпорядженням голови суду від 07.10.2010р. справу № 25/145 в зв”язку із закінченням повноважень судді Пазичева В.М. передано для розгляду судді Левицькій Н.Г.

В зв”язку з неявкою представників сторін в судове засідання 08.10.2010р., ухвалою суду розгляд справи відкладено на 02.11.2010р.

В зв”язку з хворобою судді Левицької Н.Г., розпорядженням голови суду від 01.11.2010р., справу № 25/145 передано для розгляду судді Гоменюк З.П.

Ухвалою суду від 02.11.2010р., в зв”язку з неявкою повноважних представників в судове засідання, розгляд справи відкладено на 18.11.2010р.

В судовому засіданні 18.11.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з врахуванням поданих уточнень.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 18.11.2010р. не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду не повідомив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення НОМЕР_2 від 13.08.2010р. вручено 17.08.2010р. за адресою вказаною позивачем в позовній заяві, а саме: 79040, АДРЕСА_1.

На адресу суду повернулись поштові конверти від 19.08.2010 та 05.10.2010р. з рекомендованим відправленням відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, з відміткою поштового відділення “за закінченням терміну зберігання”.

На вимогу ухвали суду від 12.08.2010р., позивач надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців НОМЕР_3 надану на його запит державним реєстратором Львівської міської ради, згідно якої фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та згідно запису №1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 Україна.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006 р. N 01-8/1228).

Отже, господарський суд виконав умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Станом на 18.11.2010р. докази сплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача не надходили.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути позов при відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

15.02.2009р. між ВАТ “Кременчукм”ясо” (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №224/10 відповідно до умов якого позивач зов”язувався передати орендареві в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 75,5 кв.м2, що розміщене за адресою: м. Львів, вул. Раппопорта, буд.5, а орендар прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцеві в належному стані.

Відповідно до умов п.п.3.1.1., 3.2. договору, орендар зобов'язувався сплачувати орендну плату у розмірі 10872грн. 00коп. за орендоване приміщення у місяць у безготівковій формі до 15-го числа кожного поточного місяця дії цього договору, незалежно від результатів господарської діяльності орендаря, а також відповідно до п. 2.1.8. угоди № 1 про внесення змін до договору, орендар компенсує орендодавцю сплачені останнім платежі за надані послуги, на розрахунковий рахунок, на підставі виставлених рахунків.

За період з березня по квітень 2010р., заборгованість відповідача по орендній платі становить 22224 грн. 02коп., з яких: 10872грн. 00коп. - заборгованість по орендній платі за березень, 7972грн. 80коп. - заборгованість по орендній платі за квітень (оренда до 22.04.2010р.), 916грн. 46коп. - заборгованість за надані побутові послуги, 2462грн. 76коп. - заборгованість за надані послуги з охорони об'єкту.

Дію договору оренди припинено 22.04.2010р., відповідно до листа-повідомлення відповідача про розірвання договору оренди № 224/10 від 15.02.2010р. та надання позивачем згоди на розірвання даного договору. Даний факт підтверджується підписаним сторонами 22.04.2010р. актом прийому-передачі повернення з оренди майна, в п.2 якого зазначено, що на дату передачі орендованого майна, заборгованість відповідача по оплаті за оренду та інші послуги становить 22224грн. 02 коп. та повинна бути сплачена орендарем не пізніше 30.04.2010р.

Як стверджує представник позивача в судовому засіданні 18.11.2010р., станом на час прийняття рішення, відповідачем сума боргу не сплачена.

Відповідно до п. 4.3. договору оренди у разі прострочення орендної плати орендар зобов”язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до п.4.3. договору та ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, розмір якої відповідно до представленого в заяві про уточнення позовних вимог розрахунку за період з 16.03.2010р. по 20.07.2010р. становить 1309грн. 00коп.

При прийнятті рішення у даній справі, суд виходив з наступного:

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає, або зобов”язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму ( ч.1 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ч.2 ст.193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню з врахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 759,762 ЦК України, ст.ст.193, 229-231, 343 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,75, 82,84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Кременчукм”ясо”, м.Кременчук, пров.Героїв Бресту, 48 (ідентифікаційний код 30068026) 22224грн. 02коп. основного боргу, та 1309грн. 07коп. пені, 235грн. 33коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя