Рішення № 12488948, 09.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.10                                                                                           Справа№ 11/130 (2010)

Суддя Сало І.А.

Секретар судового засідання Боржієвській Л.

По справі:

За первісним позовом: Приватної агрофірми «Дністер», м.Миколаїв Львівської області

До відповідача: Фермерського господарства «Обеліск», с.Сулятичі Жидачівського району Львівської області

Про стягнення 34927,70грн.

За зустрічним позовом Фермерського господарства «Обеліск», с.Сулятичі Жидачівського району Львівської області

До Приватної агрофірми «Дністер», м.Миколаїв Львівської області

Про визнання недійсними правочинів та стягнення 10575,00грн.

У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

Від позивача за первісним позовом: Амброс М.С. - предст. згідно доручення б/н від 20.01.2010року

Від відповідача за первісним позовом: Марчук А.М. –предст. доручення б/н від 25.03.2010року

Суть позову: Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.07.2010року порушено провадження у справі за позовом Приватної агрофірми «Дністер»до Фермерського господарства «Обеліск» про стягнення 34927,70грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.08.2010року прийнято до провадження зустрічну позовну заяву Фермерського господарства «Обеліск»до ПАФ «Дністер»про визнання недійсними правочинів № РН-0001427 від 21.05.2007року, РН -0001529 від 28.05.2007року, РН-0001722 від 11.06.2007року та № РН-0001811 від 18.06.2007року та стягнення 10575,00грн. зайво сплачених коштів.

Відповідач по первісному позову позовні вимоги заперечує повністю і просить суд відмовити в їх задоволенні. При цьому, позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві.

12.10.2010року позивачем по первісному позові подано уточнення позовних вимог відповідно до якого позивач просить суд стягнути із відповідача 34847,50грн. основного боргу та судові витрати.

30.09.2010року позивач за зустрічним позовом звернувся із клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи.

В судовому засіданні 09.11.2010року відповідач по первісному позові заявив усне клопотання оголошення перерви для надання йому можливості ознайомлення із відзивом на зустрічну позовну заяву. Однак, у відзиві на зустрічний позов не міститься нових даних, які б були невідомі відповідачу за первісним позовом. Позивач за первісним позовом проти перерви заперечує, також заперечує проти призначення експертизи, оскільки вважає, що відповідач навмисно затягує розгляд справи.

Суд вважає недоцільним оголошувати перерву та призначення почеркознавчої експертизи. Оскільки наявних матеріалів, долучених до справи достатньо для вирішення спору по суті.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторони відмовилтсь.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: На підставі видаткових накладних:

- № РН-0001427 від 21.05.2007року на суму 10575,00грн.;

- № РН-0001529 від 28.05.2007року на суму 12480,00грн.;

- № РН–0001722 від 11.06.2007року на суму 17452,50грн.;

- № РН–0001811 від 18.06.2007року на суму 15490,00грн.

відповідачем отримано товар (каченята та гусенята) на загальну суму 55997,00грн.

Факт отримання товару підтверджується дорученнями виданими на ім»я Розмус Степана Любомировича:

-          серії ЯНФ № 084958 від 22.05.2007року;

-          серії ЯНФ № 084967 від 20.06.2007року;

-          серії ЯНФ № 084969 від 21.06.2007року;

-          серії ЯНФ № 084973 від 29.06.2007року.

24.05.2007року відповідачем здійснено оплату товару в сумі 10575,00грн., що підтверджується копією банківської виписки від 24.05.2007року та 14.02.2008року –здійснена проплата в сумі 10575,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 24 та банківською випискою від 14.02.2008року.

При цьому, як зазначено в платіжних документах обидві проплати були здійснені згідно накладної № РН-0001427 від 21.05.2007року.

Однією із вимог ФГ «Обеліск» у зустрічному позові є стягнення із ПАФ «Дністер» безпідставно отримані кошти в суті 10575,00грн., що дає суду підстави припускати про здійснення ФГ «Обеліск»разової оплати вартості отриманого товару в сумі 10575,00грн. по накладній № РН-0001427 від 21.05.2007року.

Однак, при винесенні рішення, суд виходить із позовних вимог ПАФ «Дністер», які полягають у стягненні заборгованості в 34847,50грн.

Відповідач по первісному позові - ФГ «Обеліск»в своєму зустрічному позові просить визнати недійсними правочини вчинені між ПАФ «Дністер»та ФГ «Обеліск»:

- № РН-0001427 від 21.05.2007року на суму 10575,00грн.;

- № РН-0001529 від 28.05.2007року на суму 12480,00грн.;

- № РН–0001722 від 11.06.2007року на суму 17452,50грн.;

- № РН–0001811 від 18.06.2007року на суму 15490,00грн.

та повернення зайво сплачених коштів в сумі 10575,00грн.

Підставою визнання недійсними правочинів вчинених у спрощений спосіб шляхом обміну видатковими накладними є невідповідність їх вимогам законодавства, зокрема ст. 181, ч.1, ч.2 ст. 527, ГК України, ч.2 ст. 207, ч. 1 ст. 215 та ч.1 ст. 203 ЦК України.

Підставою повернення сплачених коштів, відповідач вважає ч. 1 ст. 1212 ЦК України, відповідно до якої особа, що набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов»язана повернути потерпілому це майно.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги по первісному позову підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю, а в задоволенні зустрічному позові слід відмовити повністю, з огляду на наступне:

На підставі видаткових накладних:

- № РН-0001427 від 21.05.2007року на суму 10575,00грн.;

- № РН-0001529 від 28.05.2007року на суму 12480,00грн.;

- № РН–0001722 від 11.06.2007року на суму 17452,50грн.;

- № РН–0001811 від 18.06.2007року на суму 15490,00грн.

згідно доручень виданих на ім»я Розмус Степана Любомировича:

-          серії ЯНФ № 084958 від 22.05.2007року;

-          серії ЯНФ № 084967 від 20.06.2007року;

-          серії ЯНФ № 084969 від 21.06.2007року;

-          серії ЯНФ № 084973 від 29.06.2007року.

відповідачем отримано товар (каченята та гусенята) на загальну суму 55997,00грн.

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до положень ст. ст. 638,639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.

Таким чином між Позивачем та відповідачем було укладено усну угоду, згідно якої позивач здійснив поставку товару.

Дані правовідносини за своєю суттю є разовими договорами поставки, оскільки однією із сторін угоди виступає постачальник (продавець), другою – отримувач (покупець); Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Укладення разових договорів поставки підтверджується видатковими накладними:

- № РН-0001427 від 21.05.2007року на суму 10575,00грн.;

- № РН-0001529 від 28.05.2007року на суму 12480,00грн.;

- № РН–0001722 від 11.06.2007року на суму 17452,50грн.;

- № РН–0001811 від 18.06.2007року на суму 15490,00грн.

Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару. Ціна товару вказана у видаткових накладних і взагальному становить 55997,00грн.

Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов’язків пов’язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач виконав постачання товару (каченята та гусенята), а ФГ «Обеліск»зобов’язалось провести оплату, при цьому термін оплати визначений не був.

Ст. 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений момент пред”явлення вимоги, вредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов"язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

07.06.2010року позивач звернувся до відповідача із вимогою № 25 від 07.06.2010року про сплату боргу, яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Позивач по зустрічному позові просить суд визнати недійсними разові договори поставки, посилаюсь на невідповідність їх нормам чинного законодавства, однак, суд вважає таку вимогу безпідставною, оскільки ФГ «Обеліск»отримало товар, що підтверджується відповідними дорученнями, копії яких знаходяться у матеріалах справи, зауваження щодо якості товару відсутні, внаслідок чого отримувач здійснив часткову проплату товару в сумі 10575,00грн., чим визнав факт отримання ним товару.

Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття.

Відповідно до ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов’язання недопустима.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, суд вважає безпідставним визнання договорів недійсним, то і повернення заяво сплачених коштів в сумі 10575,00грн. недоцільне.

Недоцільним вважає суд задоволення клопотання відповідача за первісним позовом про призначення почеркознавчої експертизи доручень на отримання товару від 30.09.2010року. Всі чотири доручення на отримання товару виписані на ім»я Розмус Степана Любомировича. Провівши часткову оплату відповідач по первісному позову не мав жодних зауважень факту отримання товару. Зупинення провадження у справі суд вважає недоцільним.

Отримавши товар та здійснивши часткову оплату Відповідач за первісним позовом вважає також, що первісний позов не може бути задоволеним, оскільки, в зв»язку із спливом строку давності. 14.02.2008року відповідачем за первісним позовом було здійснено часткову оплату в розмірі 10575,00грн., тобто 14.02.2008року ФГ «Обеліск»визнало наявність в нього заборгованості за отриманий товар (качата, гусята) та свій обов»язок оплатити товар.

Частиною 1 ст. 264 передбачено, що «перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов»язку». А ч.3 передбачено, що «після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується».

Таким чином, з 15.02.2008року почав свій перебіг новий строк позовної давності.

З огляду викладене, суд задовольняє позовні вимоги за первісним позовом (відповідно до уточнення до нього від 12.10.2010року) повністю, у задоволенні зустрічного позову суд відмовляє.

Загальними умовами виконання господарських зобов'язань є виконання їх належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

Судові витрати за первісним позовом покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини. Судові витрати за зустрічним позовом залишити за позивачем по зустрічному позову.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України,

суд,-

в и р і ш и в :

           Позовні вимоги по первісному позові задоволити повністю.

           В задоволенні зустрічного позову відмовити.

           Стягнути з Фермерського господарства «Обеліск», с.Сулятичі Жидачівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 34587112) на користь Приватної агрофірми «Дністер», вул. Лисенка, 38, м.Миколаїв Львівської області (код ЄДРПОУ 03762064) 34847,50грн. основного боргу, 348,47грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91 -93 ГПК України.

Суддя