Рішення № 12488885, 23.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.10                                                                                 Справа № 23/90

За позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Державного підприємства "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 1521325 грн. 30 коп.

Суддя Воронько В.Д.

представники:

від позивача –Рожко Є.В., довіреність № 12-01-153/1466 від 08.10.2010;

від відповідача –Рибас А.С., довіреність № 01 від 16.04.2009.

в с т а н о в и в:

04.11.2003 між Державним підприємством "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" та Державним підприємством "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" укладений договір № 921 згідно з яким Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" зобов'язалось надавати іншій стороні договору теплову енергію у гарячій воді для опалення приміщення Державного підприємства "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 1, а Державне підприємство "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" зобов'язалась оплачувати ці послуги щомісячно.

05.10.2010 до господарського суду Луганської області надійшов позов Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" про стягнення з Державного підприємства "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" 754101 грн. 41 коп. боргу за надані послуги з опалення, 751128 грн. 31 коп. пені за прострочку платежу, 6415 грн. 88 коп. інфляційних нарахувань на суму боргу, 9679 грн. 70 коп. 3% річних.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ним за період з грудня 2009 року по квітень 2010 року були надані відповідачу послуги з опалення приміщень на суму 795614 грн. 65 коп. За отримані послуги відповідач за цей час оплатив 41513 грн. 24 коп., залишок боргу склав 754101 грн. 41 коп.

Пунктом 7.2.3 договору передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків відповідач сплачує пеню в розмірі 1% від суми боргу за кожний день прострочення.

Даний розмір пені визначений в Законі України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Договір між сторонами укладений ще в 2003 році і в додатку № 1 до цього договору визначена орієнтовна вартість теплової енергії на рік в сумі 75101 грн. 00 коп. Надалі вартість послуг підвищувалась і договорі на даний час відсутня конкретно визначена вартість послуг, на період заборгованість за який за який є предметом спору. Тому належна до сплати за послуги сума визначалась позивачем у виставлених рахунках на оплату. У такому випадку рахунки мали бути оплачені відповідачем протягом 7 днів з дня їх отримання, як це передбачено ч.3 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Виходячи з цих умов позивачем нараховані пеня, 3% річних та інфляційні нарахування на суму боргу. Проте позивачем безпідставно включені інфляційні нарахування на суму боргу, розраховані за грудень 2009 року, оскільки рахунок на оплату послуг за грудень 2009 року позивач виставив 30.12.2009 і тому позивач не мав у грудні боргу при оплаті послуг за цей місяць.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав заявлену до стягнення суму боргу в розмірі 754101 грн. 41 коп. і вказав, що платіжним дорученням № 667 від 30.09.2010 позивачем перераховано 100000 грн. 00 коп. і 13.10.2010 платіжним дорученням № 803 –689101 грн. 41 коп.

Проти стягнення пені відповідач заперечує, посилаючись на те, що її розмір перевищує подвійну облікову ставку Національного Банку України.

Також відповідачем заявлено клопотання про зменшення пені відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України до 10000 грн. 00 коп. через тяжкий матеріальний стан, проти чого представник позивача заперечує.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.

Матеріалами справи підтверджується факт погашення заявленого до стягнення боргу.

Борг погашений третьою особою після звернення позивача до суду з позовом у більшому розмірі ніж заявлений до стягнення. Надмірно сплачена сума може бути зарахована в наступні платежі.

Пеня позивачем нарахована вірно, відповідно до Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", проте, на думку суду, її розмір є занадто великим, для відповідача. Відповідач є державним підприємством, як слідує з наданих документів у своїй діяльності Інститут має велику частину збитків, має значну кількість боргів перед органами Пенсійного Фонду України.

На час прийняття рішення по справі борг перед позивачем погашений, тому, враховуючи обставини справи, суд вважає розумним та доцільним задовольнити клопотання відповідача та на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені до 10000 грн., які також є досить значною сумою.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в частині вимог про стягнення 2774 грн. 19 коп. інфляційних нарахувань на суму боргу, 9674 грн. 70 коп. 3% річних, 10000 грн. 00 коп. пені. В частині вимог про стягнення 754101 грн. 41 коп. провадження по справі слід припинити за п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу Україні на відповідача покладаються судові витрати, а саме: 15176 грн. 83 коп. державне мито та 235 грн. 43 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу", вул. Вілєсова, 1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, ідентифікаційний код 33968601, на користь Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк, Луганська область, ідентифікаційний код 00131050 інфляційні нарахування на суму боргу у розмірі 2774 грн. 19 коп., 9674 грн. 70 коп. 3% річних, 10000 грн. 00 коп. пені, 15176 грн. 83 коп. державне мито та 235 грн. 43 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.В частині вимог про стягнення 754101 грн. 41 коп. провадження по справі слід припинити.

4.У задоволені решти позовних вимог відмовити.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6.Рішення підписано - 29.11.2010.

          Суддя                                                                                В.Д. Воронько