Рішення № 124888130, 04.02.2025, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/6008/24

Провадження2-а/317/11/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мінгазова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Демко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Корсіка Ярослава Ігоровича до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Корсіка Ярослава Ігоровича до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначено, що т.в.о. інспектора ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Назаренко А.О., відносно ОСОБА_1 винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 065102 від 07.11.2024 (далі Постанова) та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 та 3 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

На переконання позивача, він не міг порушити вимоги п. 1.5 ПДР України, оскільки у Постанові не зазначено про те, що була створена небезпека чи перешкода для руху, загроза життю або здоров`ю громадян, або було заподіяно матеріальних збитків. Таким чином позивач не порушував п. 1.5 ПДР України.

Крім того, відповідач не встановив під час розгляду справи про адміністративне правопорушення об`єктивної сторони правопорушення та суб`єкта правопорушення що обумовлює протиправність прийнятої відповідачем постанови.

Ухвалою суду від 19.12.2024 відкрито провадження у справі та встановлено відповідачу строк 5 днів для з дня вручення зазначеної ухвали, для надання відзиву на позов. Одночасно роз`яснено, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. А неподання відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову в повному обсязі та зазначив про те, що ті обставини на які вказує позивач не виключають подію та склад інкримінованого позивачу правопорушення..

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Корсік Я.І. не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином у порядку ст. 268 КАС України.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином у порядку ст. 268 КАС України. Відзив на позовну заяву не надали, заяв та клопотань не надходило.

Відповідно до ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись із позовною заявою, дослідивши обставини, якими обґрунтовується позовна заява, та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, суд встановив наступні обставини.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом установлено, що т.в.о. інспектора ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Назаренко А.О., відносно ОСОБА_1 винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 065102 від 07.11.2024 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 та 3 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Склад адміністративногоправопорушення,відповідно допостанови полягаєу наступному: «07.11.2024 09 год. 15 хв. м. Запоріжжя, Дніпровський район, вул. Верхня, біля буд. 7, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 проводив роботи по спилу дерев у межах червоних ліній без погодження з уповноваженим підрозділом НПУ, не влаштував належним чином місце проведення робіт засобами регулювання дорожнього руху. Чим порушим вимоги п. 1.5 ПДР України, п.п. 6, 11 ПКМУ № 198 від 30.03.1994».

Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо.

Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 статті 140 КУпАП передбачено відповідальність за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування.

Частиною 3 статті 140 КУпАП передбачено відповідальність за порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів.

У Постанові Відповідачем зазначено про порушення пункту 1.5 ПДР України.

Відповідно до п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

У Постанові не зазначено про те, що була створена небезпека чи перешкода для руху, загроза життю або здоров`ю громадян, або було заподіяно матеріальних збитків.

Таким чином позивач не порушував п. 1.5 ПДР України.

Крім того, у Постанові зазначено про порушення Позивачем пунктів 6, 11 Постанови КМУ № 198 від 30.03.1994.

Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони (далі Правила).

Пункт 6 Правил Будівництво споруд, об`єктів дорожнього сервісу, автозаправних станцій, прокладення інженерних мереж та виконання інших робіт у межах смуги відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг здійснюються за погодженням з відповідними підрозділами Національної поліції згідно із Законами України «Про автомобільні дороги» та «Про дорожній рух».

Пункт 11 Правил Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів, зобов`язані:

своєчасно і якісно виконувати роботи з ремонту та утримання дорожніх об`єктів відповідно до Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Мінрегіону від 14 лютого 2012 р. № 54, ДСТУ 3587:22 Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану, ДСТУ 8749:2017 Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт;

постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух;

контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями;

вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції оперативно вносити зміни до схеми організації дорожнього руху;

аналізувати стан аварійності на дорожніх об`єктах, виявляти аварійно-небезпечні ділянки і місця концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляти і здійснювати заходи щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов, що призводять до їх скоєння;

разом з уповноваженим підрозділом Національної поліції брати участь в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов, за яких вони сталися, та усувати виявлені недоліки;

своєчасно сповіщати місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і користувачів автомобільних доріг про строки і порядок закриття або обмеження руху транспортних засобів, стан дорожнього покриття, рівень аварійності на відповідних ділянках, гідрометеорологічні та інші умови;

забезпечувати дотримання вимог техніки безпеки, а також безпеки дорожнього руху під час виконання дорожньо-експлуатаційних робіт;

відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Відповідно до пункту 1 Правил дія Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони поширюються на автомобільні дороги загального користування, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів, залізничні переїзди (далі - дорожні об`єкти), у межах смуги їх відведення та червоних ліній відповідно і є обов`язковими для власників дорожніх об`єктів (1), органів, що здійснюють управління ними (2), та їх користувачів (3), а також для підприємств та організацій, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів (4).

Користувачами дорожніх об`єктів є учасники дорожнього руху, власники та користувачі земельних ділянок, які розташовані в межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування або «червоних ліній» вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, а також власники тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованих на території дорожніх об`єктів пункт 4 Правил.

Позивач не є суб`єктом, зазначеним у пункті 1 Правил, зокрема власником дорожніх об`єктів, їх користувачем або підприємством (організацією), що забезпечує ремонт та утримання дорожніх об`єктів, а відтак не міг порушити пункти 6 та 11 Правил, оскільки вони на нього не поширюються.

Також у постанові не вказано, чи є Позивач суб`єктом підприємницької діяльності або ні, що унеможливлює перевірку правильності обчислення розміру адміністративного стягнення у вигляді штрафу, накладеного Відповідачем.

Крім того, Відповідач, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення та приймаючи Постанову, дійшов хибного висновку про те, що Позивач ОСОБА_1 проводив роботи зі спилу дерев, оскільки особисто Позивач таких робіт не проводив та не виконував.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ № 18 за 19 грудня 2008 року визначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП і містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення із зазначенням мотивів відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідач не скористався правом на подання Відзиву на позовну заяву. Докази, які підтверджують правомірність винесення Постанови та притягнення Позивача до адміністративної відповідальності не надав.

Зазначені вище обставини свідчать про не встановлення Відповідачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення об`єктивної сторони правопорушення та суб`єкта правопорушення що обумовлює протиправність прийнятої відповідачем постанови.

За таких обставин суд вважає, що постанова серії БАД № 065102 від 07.11.2024 про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вказаного, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору за даним позовом в сумі 484 грн. 48 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 77, 139, 241-246, 247, 251, 255, 286, 293, 295 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Корсіка Ярослава Ігоровича до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 065102 від 07.11.2024 та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 484,48 грн. по сплаті судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне ім`я (найменування) учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Корсік Ярослав Ігорович, адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: 03048, м.Київ, вул. Федора Ернеста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя: Р.В. Мінгазов