Рішення № 12488764, 25.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.10                                                                                 Справа № 4/291

Розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства «Укрстандарт-2009», м.Єнакієве Донецької області

до Державного підприємства «Первомайськвугілля», м.Первомайськ Луганської області

про стягнення 48150 грн. 47 коп.

Суддя          : Батюк Г.М.

секретар судового засідання: Макаренко В.А..

в присутності представників сторін:

від позивача - Яценко Ю.А., довіреність № 25/11-1 від 25.02.2010.

від відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію в сумі 34 688 грн. 60 коп., 3%річних в сумі 2627 грн. 04 коп., інфляційні нарахування в сумі 10 834 грн. 83 коп., відповідно до договору поставки від 03.12.2007 № 44/12-1/320 .

Позивач позовні вимоги по справі у судовому засіданні підтримав.

Представник відповідача заявою, здану до суду 24.11..2010, позовні вимоги визнав у повному обсязі. Вказаною заявою представник відповідача просить суд розглянути справу без участі його представника. Клопотання відповідача судом задоволено.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між ПП «Укрстандарт»та ДП «Первомайськвугілля»(відповідачем у справі) договору поставки від 03.12.2007 № 44/12-1/320 (надалі - Договір), позивачем відповідачу була поставлена продукція на загальну суму 34 688 грн. 60 коп., що підтверджується видатковими накладними № 1202 від 05.12.2007 на суму 14253 грн.60 коп., № 1259 від 14.12.2007 на суму 13101 грн.00 коп., № 1313 від 20.12.2007 на суму 7334 грн. 00 коп., які залучені до матеріалів справи (а.с. 21-26).

Відповідно до п. 3.2 договору, розрахунки за поставлений товар проводиться у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок на протязі 30-ти днів з моменту поставки товару Покупцю (відповідачу у справі).

Згідно з рішенням засновника ПП «Укрстандарт»проведено реорганізацію та шляхом виділу створено ПП «Укрстандарт-2009», який на підставі розподільчого балансу та передавального акту до розподільчого балансу є правонаступником ПП «Укрстандарт».

Відповідач за отриману продукцію оплату не провів, у зв’язку з цим за ним перед позивачем склалась заборгованість за поставлену продукцію у сумі 34 688 грн. 60 коп.

Сторонами станом на 01.04.2010 року складено акт звірення взаємних розрахунків, відповідно до якого сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену продукцію складає 34 688 грн. 60 коп.

Відповідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, які відповідно склали 3% річних в сумі 2627 грн. 04 коп. за період з 20.01.2008 по 05.10.2010, інфляційні нарахування в сумі 10 834 грн. 83 коп. за період 01.02.2008 по 31.08.2010.

Оскільки відповідач оплату за поставлену продукцію не провів, тому позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію в сумі

34 688 грн. 60 коп., 3%річних в сумі 2627 грн. 04 коп., інфляційні нарахування в сумі 10 834 грн. 83 коп., посилаючись на ст.ст.525,526,625 ЦК України.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ним докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлений факт порушення відповідачем зобов’язання за договором поставки від 03.12.2007 № 44/12-1/320, по сплаті вартості поставленої продукції на загальну суму 34 688 грн. 60 коп.

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 34 688 грн. 60 коп. такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем, про що зазначено у заяві, здану до суду 24.11.2010, та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Вимоги про стягнення 3%річних в сумі 2627 грн. 04 коп., інфляційні нарахування в сумі 10 834 грн. 83 коп., нараховані позивачем, відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, обґрунтовано і підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд вважає, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, відповідач визнав позов в повному обсязі, суд, відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, приймає рішення про задоволення позову повністю.

У судовому засіданні 25.11..2010 оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення.           

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме витрати по сплаті державне мито у сумі 481 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Повернути позивачу платіжне доручення № 172 від 06.10.2010 на суму 236 грн. 00 коп. –витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526,610,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, ч.5 ст.78, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Первомайськвугілля», м.Первомайськ Луганської області, вул. Куйбишева,18а, код ЄДРПОУ 32320594 на користь Приватного підприємства «Укрстандарт-2009», м.Єнакієве Донецької області, вул. Марата,1, код ЄДРПОУ 36887080 заборгованість за поставлену продукцію в сумі 34 688 грн. 60 коп., 3%річних в сумі 2627 грн. 04 коп., інфляційні нарахування в сумі 10 834 грн. 83 коп., витрати по сплаті державне мито у сумі 481 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.00 коп., наказ видати після набранням рішення законної сили.

3. Повернути Приватному підприємству «Укрстандарт-2009», м.Єнакієве Донецької області, вул. Марата,1, код ЄДРПОУ 36887080 платіжне доручення № 172 від 06.10.2010 на суму 236 грн. 00 коп. –витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено –29.11.2010 .

Суддя                                                                                 Г.М. Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева