Рішення № 12488681, 25.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.10 Справа № 9/276

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 37 200,0 грн.

в присутності представників:

від позивача Онуфрієнко А.А., дов. № 9 від 04.01.10, Рубан І.В., дов. № 52 від 04.01.10,

від відповідача не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ТОВ "Чесна музика", звернувся з позовною заявою, в якій просить:

1) стягнути з відповідача компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 37200 грн. 00 коп.,

2) стягнути штраф до Державного бюджету України у розмірі 10% суми, присудженої судом на користь позивача,

3) зобов'язати відповідача опублікувати за власний рахунок в газеті "Луганська правда" повний текст судового рішення по цій справі,

4) зобов'язати відповідача припинити порушення авторських прав позивача шляхом вилучення з обігу примірників компакт-дисків формату Мр-3, на яких містяться зазначені у позові музичні твори

Відповідач, підприємець ОСОБА_1, відзив на позовну заяву не надав, участь у судовому засіданні не взяв з причин, які суду не відомі, тому суд, на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В обгрунтування позову позивач посилається на факт укладення:

Шліцензійного договору від 01.01.09 № ИК/09-14/2 між позивачем та ТОВ "Видавництво Моноліт", згідно з яким останнє передало позивачу права на використання творів та кліпів способами, передбаченими цим договором, а також право на дозвіл та заборону використання творів іншим особам,

Найменування та кількість творів та кліпів, права на використання яких передані позивачу, викладені в додатку до договору:

1. "Сладко" (ОСОБА_12), виконавець "Серебро" (автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_5, ОСОБА_6).

2. "Good bye, любовь", виконавець "Юлія Савичева" (автор музики ОСОБА_7, автор тексту ОСОБА_8).

3. "Деньги", виконавець "Глюк'оzа" (автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_4).

Шліцензійного договору від 01.01.09 № ПК/09-56/2 між позивачем та ТОВ "ПК Моноліт", згідно з яким останнє передало позивачу права на використання творів та кліпів способами, передбаченими цим договором, а також право на дозвіл та заборону використання творів іншим особам,

Найменування та кількість творів та кліпів, права на використання яких передані позивачу, викладені в додатку до договору:

1. "Ничего нет сильнее любви", виконавець "Настя Задорожная" (автор музики ОСОБА_9, автор тексту ОСОБА_9).

2. "Не нужна я", виконавець "Бархат" (автор музики і тексту ОСОБА_10).

Крім того, позивач посилається на факт розповсюдження відповідачем примірників компакт-дисків формату МР-3 шляхом продажу, який був виявлений представником позивача 9 грудня 2009 року в присутності представників громадськості та державного інспектора з питань інтелектуальної власності Держдепартаменту інтелектуальної власності Міносвіти і науки України.

Розповсюдження компакт-дисків здійснювалось без отримання на те дозволу право власника (позивача) та без сплати автору чи правоволодарю винагороди за їх використання.

Вказаними діями відповідачем було порушено вимоги ст.ст. 3, 8, 10 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" від 23.03.2000.

Виходячи з розміру компенсації за порушення авторських прав встановленого статтею 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" - від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, позивач вважає, що розмір компенсації за порушення його прав складає 10 мінімальних заробітних плат (мінімальна зарплата з 01.11.09 становить 744 грн.), враховуючи, що кількість музичних творів, що розповсюджувались відповідачем з порушенням авторського права, складає 5, розмір компенсації за незаконне використання музичних творів складає разом 10 х 744 х 5 37200,0 грн.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Інтерес позивача у спірних правовідносинах полягає у стягненні з відповідача компенсації за порушення авторських прав у розмірі 37200,0 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Видавництво Моноліт" було укладено ліцензійний договір від 01.01.09 № ИК/09-14/2, згідно з яким останнє передало позивачу права на використання творів та кліпів способами, передбаченими цим договором, а також право на дозвіл та заборону використання творів іншим особам,

Найменування та кількість творів та кліпів, права на використання яких передані позивачу, викладені в додатку до договору:

1. "Сладко" (ОСОБА_12), виконавець "Серебро" (автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_5, ОСОБА_6).

2. "Good bye, любовь", виконавець "Юлія Савичева" (автор музики ОСОБА_7, автор тексту ОСОБА_8).

3. "Деньги", виконавець "Глюк'оzа" (автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_4).

Крім того, між позивачем та ТОВ "ПК Моноліт" було укладено ліцензійний договір від 01.01.09 № ПК/09-56/2, згідно з яким останнє передало позивачу права на використання творів та кліпів способами, передбаченими цим договором, а також право на дозвіл та заборону використання творів іншим особам,

Найменування та кількість творів та кліпів, права на використання яких передані позивачу, викладені в додатку до договору:

1. "Ничего нет сильнее любви", виконавець "Настя Задорожная" (автор музики ОСОБА_9, автор тексту ОСОБА_9).

2. "Не нужна я", виконавець "Бархат" (автор музики і тексту ОСОБА_10).

Під правами в цих договорах сторони розуміють виключні авторські права здійснювати протягом строку в межах території у відношенні творів та кліпів дії, що визначені цими договорами, та невиключні суміжні права здійснювати протягом строку в межах території у відношенні фонограм, що визначені цими договорами.

Разом з тим, 9 грудня 2009 року в присутності представників громадськості та державного інспектора з питань інтелектуальної власності Держдепартаменту інтелектуальної власності Міносвіти і науки України був встановлений факт розповсюдження відповідачем, підприємцем ОСОБА_1 примірників компакт-дисків формату МР-3 у приміщенні магазину "Настроение" за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр-т Гвардійський, 63, шляхом продажу.

Розповсюдження компакт-дисків здійснювалось без отримання на те дозволу право власника (позивача) та без сплати автору чи правоволодарю винагороди за їх використання.

На підтвердження своїх доводів позивачем надано до матеріалів справи (у копіях):

·акт фіксації відтворення, розповсюдження обєктів авторського права від 09.12.09 (а.с. 14),

·ліцензійний договір № ПК/09-56-2 від 01.01.09 з додатком № 4 до договору (а.с. 16 18),

·ліцензійний договір № ПП/09-212/1 від 01.07.09 з додатком № 1 до договору (а.с. 19 22),

·ліцензійний договір № ППФ/09-60/1 від 09.02.09 з додатком № 1 до договору (а.с. 23 26),

·договір про передачу виключних авторських прав № 110208АМ/2 від 11.02.08 (а.с. 27 29),

·договір про передачу виключних авторських прав № 110208АМ/1 від 11.02.08 (а.с. 30 32),

·ліцензійний договір № ИК/09-14/2 від 01.01.09 з додатком № 4 до договору (а.с. 33 35),

·ліцензійний договір № ИП/10-01/1 від 24.11.09 з додатком № 1 до договору (а.с. 36 39),

·інші договори (а.с. 41 57).

Вирішуючи цей спір, суд виходив з такого:

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора чи іншої особи, яка має авторське право, належить виключне право на використання твору, включаючи і право на розповсюдження,

Згідно з п. 2 ст. 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншої особи здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" правомірним використанням є розповсюдження на території України примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм та баз даних, а також їх прокат за умови їх маркування контрольними марками, які згідно зі ст. 2 вказаного Закону є спеціальним знаком, що засвідчує дотримання авторських і (або) суміжних прав і надає право на розповсюдження об'єктів авторського права.

Судом встановлено, що відповідач здійснював розповсюдження примірників компакт-дисків, що містять перелічені вище музичні твори, без згоди право володаря та без сплати автору чи право володарю винагороди за використання вказаних творів.

Відповідно до п. г) ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Відповідно до п. г) ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" суд має право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Виходячи з розміру компенсації за порушення авторських прав, встановленого статтею 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" - від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, позивач вважає, що розмір компенсації за порушення його прав складає 10 мінімальних заробітних плат (мінімальна зарплата з 01.11.09 становить 744 грн.), враховуючи, що кількість музичних творів, що розповсюджувались відповідачем з порушенням авторського права, складає 5, розмір компенсації за незаконне використання музичних творів складає разом 10 х 744 х 5 37200,0 грн.

Суд погоджується з такими доводами позивача, оскільки вони є обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи та не суперечать вимогам авторського законодавства.

Статтею 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" надано право суб'єкту авторського права, чиї права порушені, звертатися до суду з вимогами про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення, вимагати, в т.ч. у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень.

На підставі вказаних норм вимога позивача про зобов'язання відповідача опублікувати за власний рахунок в газеті "Луганська правда" текст судового рішення за цією справою є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

Таким чином, законодавець надав суду право стягувати з порушників авторських прав на користь державного бюджету штрафних санкцій у розмірі, встановленому законом, тому, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача штраф у розмірі 10% від присудженої на користь позивача суми до державного бюджету України 3720,0 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 93400, АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1 на користь позивача, ТОВ "Чесна музика", 01042, м. Київ, бул. Лихачова, 1/27, оф. 106-107, код 33628584, компенсацію за порушення авторських прав у розмірі 37200,0 грн.

3. Зобов'язати відповідача, фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, 93400, АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1 опублікувати за власний кошт в газеті "Луганська правда" повний текст судового рішення по цій справі.

4. Стягнути з відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 93400, АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1 на користь державного бюджету України штраф у розмірі 3720,0 грн.

5. Стягнути з відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 93400, АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1 на користь державного бюджету України державне мито у розмірі 457,0 грн. (372,0 грн. за майновою вимогою та 85,0 грн. за немайновою), крім того, інформаційно-технічні витрати 236,0 грн.

Накази видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 29.11.10.

Суддя А.Г.Ворожцов