Рішення № 12488245, 16.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

16.11.2010Справа №2-24/4786-2010 За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя», м.Сімферополь

до Відкритого акціонерного товариства «Кримпобутрадіотехніка», м.Сімферополь, вул.. Київська, 125 –А.

про стягнення 414,84 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

          представники:

Від позивача – Марков Д.О., представник за довіреністю від 19.01.2010р. №6, паспорт ЕС 717910 виданий 21.07.1998р.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи:

До Господарського суду АР Крим надійшов позов Кримського республіканського підприємства «Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя» до Відкритого акціонерного товариства «Кримпобутрадіотехніка» про стягнення 414,84грн. Між позивачем та відповідачем був укладений Договір на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації № 112 від 12.12.2007 року, на підставі яких відповідачем споживалась вода та скидалися стоки. Відповідно до договору № 112 від 12.12.2007 року кінцевий розрахунок за отримані послуги по водопостачанню та водовідведенню проводиться у триденний термін з дня отримання рахунку.

На оплату спожитих відповідачем послуг з водовідведення та водопостачання за вищевказаним Договором позивач виставив рахунок № 112 від 01.02.10 р. на суму 528,97 грн. На вищевказаних рахунках стоять підписи зі сторони абонента (відповідача) про згоду з сумами спожитих послуг та їх об'ємом.

Також, на підтвердження об'ємів спожитої води та водовідведення позивачем та відповідачем складались акти виконаних робіт, які підписувались представниками відповідача: Акт виконаних робіт від 01.02.2010 р.

На підтвердження прийнятих на себе зобов'язань за вказаних договором та виставленим рахунком відповідач частково сплатив за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 159,96грн.

Таким чином, в порушення умов договору та прийнятих на себе зобов'язань відповідач сплачував за послуги не регулярно, не в повному обсязі та з порушенням строків оплати, в зв'язку з чим сума основного боргу відповідача перед позивачем за період з 05.01.2010 року по 01.02.2010 року складає 369,01 грн., внаслідок чого відповідачеві нараховується три відсотки річних в сумі 5.82 грн. та сума інфляції 3,32 грн.

Також, відповідно до договору № 112 від 12.12.2007 року, у разі порушення "Абонентом" строків оплати за надані послуги, «Абонент» сплачує «Водоканалу» пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченного платежу за кожний день прострочення до погашення заборгованості «Абонентом», таким чином сума пені нарахованої відповідачеві складає 36,69грн.

Таким чином, загальна сума кредиторської заборгованості відповідача перед позивачем за вищевказаним договором та виставленими рахунками з урахуванням трьох відсотків річних, інфляції та пені на 08.09.2010 року становить 414,84 грн.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав письмові пояснення по справі.

Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не представив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2007 року між КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» ( Водоканал ) та відкритим акціонерним товариством «Кримпобутрадіотехніка» ( Абонент ) було укладено договір № 112 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію.

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору Водоканал взяв на себе зобов’язання забезпечувати Абонента питною холодною водою при наявності води у джерелах і здійснювати водовідведення, а Абонент приймає на себе зобов’язання споживати вказані у даному пункті послуги у кількості не більше встановленого ліміту, а для організацій, що фінансуються з бюджетів всіх рівнів, на суму не більше суми, визначеної кошторисом на утримання Абонента в частині сплати послуг по водопостачанню та водовідведенню.

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору всі розрахунки абонента за відпуск води і приймання стоків проводяться в наступні строки і наступним чином: оплата проводиться шляхом внесення авансового платежу на розрахунковий рахунок Водоканала у розмірі 75% від вартості споживаних послуг за попередній місяць ( який був перед звітним ). Авансовий платіж вноситься абонентом до 15 – ого числа звітнього місяця. Остаточний розрахунок за отримані послуги по водопостачанню та водовідведенню проводиться на протязі 3 – х банківських днів з моменту отримання абонентом виставленого Водоканалом рахунку за споживані послуги. Звітним місяцем вважається місяць, в якому безпосередньо надавалися послуги за даним договором.

Відповідно до п. 4.4. вказаного договору погашення заборгованості абонента перед Водоканалом проводиться в порядку календарної черговості її виникнення ( від раніш виникшей до наступної ). Тобто, у разі наявності у абонента заборгованості перед Водоканалом всі сплати, в тому числі і за поточний період відносяться на погашення раніш існуючого боргу.

Відповідно до п. 14. 1 вказаного договору він укладається строком по 12.12.2008 р. включно. Даний договір вважається щорічно продовженим на один рік, якщо на протязі місяця до закінчення строку не буде заяви однієї зі сторін про відмову від даного договору.

Суду не було представлено доказів того, що строк дії вказаного договору не був продовжений або розірваний за згодою сторін.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за користування комунальними послугами за січень 2010 р. у розмірі 369,01 грн.

Факт надання позивачем послуг відповідачу підтверджується наявним в матеріалах справи актом виконаних робіт №112 від 01.02.2010 р., який був підписаний представниками обох сторін ( а. с. 14 ).

В зв’язку з вказаним представнику відповідача було видано під розпис рахунок №112 від 01.02.2010 р. на суму 528,97 грн. ( а. с. 14 ).

При цьому судом було встановлено, що до того відповідачу було виставлено наступні рахунки: №112 від 03.09.2009 р. на суму 697,42 грн.; №112 від 07.10.2009 р. на суму 784,01 грн.; №112 від 09.11.2009 р. на суму 740,62 грн.; №112 від 10.12.2009 р. на суму 605,17 грн.; №112 від 06.01.2010 р. на суму 448,73 грн.; №112 від 01.02.2010 р. на суму 528,97 грн.

При цьому рахунки №112 від 07.10.2009 р. на суму 784,01 грн., №112 від 09.11.2009 р. на суму 740,62 грн., №112 від 10.12.2009 р. на суму 605,17 грн., №112 від 06.01.2010 р. на суму 448,73 грн. повністю були сплачені відповідачем. За рахунком №112 від 03.09.2009 р. на суму 697,42 грн. відповідачем було сплачено заборгованість у суму 697,00 грн., тобто за вказаним рахунком не було сплачено 0,42 грн.

12.02.2010 р. відповідач сплатив 160,38 грн. з призначенням платежу: «за воду, по рахунку №112 від 01.02.2010 р.», що підтверджується банківською випискою ( а. с. 32 ).

При цьому, як було вказано вище, відповідно до п. 4.4 договору №112 від 12.12.2007 р. сторонами за договором було передбачено, що погашення заборгованості абонента перед Водоканалом проводиться в порядку календарної черговості її виникнення ( від раніш виникшей до наступної ). Тобто, у разі наявності у абонента заборгованості перед Водоканалом всі сплати, в тому числі і з поточний період відносяться на погашення раніш існуючого боргу.

В зв’язку з вказаним, з оплати відповідача в сумі 160,38 грн., 0,42 грн. були віднесені на погашення заборгованості по рахунку №112 від 03.09.2009 р. та на оплату рахунку №112 від 01.02.2010 р. віднесений залишок, за вирахуванням 0,42 грн., тобто 159,96 грн.

При таких обставинах, за відповідачем значиться заборгованість за отримані послуги за період з 05.01.2010 р. по 01.02.2010 р. у розмірі 369,01 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Оскільки відповідачем, відповідно до ст.. 33 ГПК України, не було надано доказів сплати наявної заборгованості, то позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 369,01 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 36,69 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 11.1.1 вищевказаного договору № 112 від 12.12.2007 р. при спливу строку на оплату, визначеного у розділі 4 даного договору, абонемент сплачує Водоканалу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки до повного погашення заборгованості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд з ним погодився та дійшов висновку, що розмір пені за період з 01.03.2010 р. по 08.09.2010 р. складає 36,69 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму інфляції у розмірі 3,32 грн. і 3% річних в сумі 5,82 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з березня 2010 р. по вересень 2010 р. та 3% річних за період березня 2010 р. по вересень 2010 р., суд з ним погодився та вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення суми інфляції у розмірі 3,32 грн. і 3% річних в сумі 5,82 грн. задовольнити.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повний текст рішення буде складено 19.11.2010 р. Повний текст рішення складений та підписаний згідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 19.11.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Кримпобутрадіотехніка», м. Сімферополь, вул.. Київська, 125 – А, ЄДРПОУ 03051995 ) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, ( ідентифікаційний код 20671506, п/р 2600113192 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021 ) 369,01 грн. заборгованості, пені у розмірі 36,69 грн., 5,82 грн. 3% річних, 3,32 грн. інфляційних втрат.

3.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Кримпобутрадіотехніка», м. Сімферополь, вул.. Київська, 125 – А, ЄДРПОУ 03051995 ) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, ( ідентифікаційний код 20671506, п/р 2600113192 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021 ) 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.