Рішення № 12488215, 16.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

16.11.2010Справа №2-15/4575-2010

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримагрохім» (95050, м. Сімферополь, вул. Лізи Чайкіної, 1; ЄДРПОУ 05489649)

До відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» (96210, АР Крим, Роздольненський район, с. Чернишево, вул. Кірова, 2а; ЄДРПОУ 31680841)

Про стягнення 69 928,91 грн.

За зустрічним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» (96210, АР Крим, Роздольненський район, с. Чернишево, вул. Кірова, 2а; ЄДРПОУ 31680841)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Кримагрохім» (95050, м. Сімферополь, вул. Лізи Чайкіної, 1; ЄДРПОУ 05489649)

Про визнання недійсним пункту 5.2 договору №4 від 08.04.2010 р.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом) – не з’явився

Від відповідача (позивача за зустрічним позовом) – Солощенко І.В. довіреність № 29/09 від 29.09.10 р., у справі

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Кримагрохім» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське», в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі – 2254,83 грн., штрафні санкції в сумі – 67341,70 грн.; 3% річних – 332,38 грн., а всього – 69928,91грн., також просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні 09.11.2010 представником позивача була надана заява про зменшення позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі – 2198,38 грн., штрафні санкції в сумі – 66336,60 грн.; 3% річних – 324,11 грн., також просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зменшення позовних вимог, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядком досудового врегулювання спору у випадках передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

01.10.2010 від Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» до господарського суду АР Крим надійшов зустрічний позов до Відкритого акціонерного товариства «Кримагрохім» про визнання недійсним пункт 5.2 договору №4 від 08.04.2010 р.

Свої вимоги позивач по зустрічному позову – Приватне сільськогосподарське підприємство «Чернишевське» мотивує тим, що пункт 5.2 договору від 08.04.2010 р. суперечить вимогам чинного законодавства, а саме Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових вимог», статті 231 Цивільного кодексу України, статті 61 Конституції України.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 06.10.2010 зустрічна позовна заява була прийнята до провадження разом із первісним позовом.

У судовому засіданні 14.10.2010 представник Відкритого акціонерного товариства «Кримагрохім» представив суду відзив на зустрічну позовну заяву, у якому проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечує, вказуючи, що пункт 5.2 договору №4 від 08.04.2010 р. відповідає вимогам чинного законодавства, посилаючись на частину 2 статті 551 та пункт 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України.

08.11.2010 на адресу господарського суду АР Крим від Приватного сільсько-господарського підприємства «Чернишевське» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнає пеню в розмірі 2207,38 грн.; щодо стягнення 3% річних в сумі 332,38грн. заперечує, мотивуючи тим, що 3% річних не можуть стягуватися окремо від суми заборгованості, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України; також відповідач заперечує проти задоволення позову в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 66336,60 грн., оскільки вважає пункт 5.2 Договору таким що не відповідає чинному законодавству, у зв’язку з чим і подав зустрічний позов.

У судових засіданні оголошувалася перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Після закінчення перерви розгляд справи було продовжено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ :

08.04.2010 між Відкритим акціонерним товариством «Кримагрохім» (Продавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Чернишевське» (Покупець) був укладений договір № 4 (далі – Договір) (а.с. 9).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1.1 Договору, Продавець зобов’язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити за товар: Аммофос в мішках у кількості 26,45 тон на загальну суму 100510,00 грн.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Покупець зобов’язується до 24.04.2010 здійснити оплату вказаного товару в сумі 100510,00 грн., шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця.

Проте, відповідач виконав свої обов’язки щодо оплати за поставлений товар не своєчасно, що підтверджується виписками КРФ АКБ «Укрсоцбанк», згідно яких Приватне сільськогосподарське підприємство «Чернишевське» перерахувало на рахунок Відкритого акціонерного товариства «Кримагрохім» грошові кошти за аммофос: 14.05.2010 р. – 30 000,00 грн., 27.05.2010 р. – 30 000,00 грн., 09.06.2010 р. – 20 510,00 грн., 29.06.2010 р. – 20 000,00 грн. (а.с. 11-14).

Неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором щодо своєчасної оплати грошових коштів за поставлений товар призвело до нарахування позивачем штрафних санкцій, пені та 3% річних, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку, а саме:

·          штрафних санкцій в сумі 66336,60 грн. за 66 днів в період з 25.04.2010 р. по 29.06.2010 р;

·          пені на загальну суму 2198,38 грн., а саме:

-          за період з 25.04.2010 р. по 17.05.2010 р. – 1298,37 грн.

-          за період з 18.05.2010 р. по 27.05.2010 р. – 396,01 грн.

-          за період з 28.05.2010 р. по 09.06.2010 р. – 295,78 грн.

-          за період з 10.06.2010 р. по 29.06.2010 р. – 208,22 грн.

·          3% річних на загальну суму 324,11 грн., а саме:

·          за період з 25.04.2010 р. по 17.05.2010 р. – 190,00 грн.

·          за період з 18.05.2010 р. по 27.05.2010 р. – 57,95 грн.

·          за період з 28.05.2010 р. по 09.06.2010 р. – 43,28 грн.

·          за період з 10.06.2010 р. по 29.06.2010 р. – 32,88 грн.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статі 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Приписами статті 224 Господарського кодексу України та статі 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статі 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів проточку платежу пеню в розмірі, що встановлюється з згодою сторін не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічне по суті положення міститься у Законі України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Пунктом 5.1 Договору передбачено у разі невиконання Покупцем пункту 2.1 Договору, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України діючої на момент виникнення заборгованості.

Пунктом 5.2 Договору передбачено у разі невиконання Покупцем пункту 2.1. Договору, Покупець сплачує штрафні санкції в розмірі 1005,10 грн. за кожен день прострочення.

Вбачається, що пункт 5.1 договору повністю відповідає зазначеним нормам закону, тоді як неустойка про яку зазначено у пункті 5.2 фактично підпадає під розуміння поняття «пеня» наведеного у статті 549 Цивільного кодексу України.

Як вірно зазначає заявник зустрічного позову, зі змістом вказаної статті впливає те що пеня являється триваючою неустойкою. Тобто, і у пункті 5.1 і у 5.2 передбачена відповідальність одного виду.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

При цьому, пеня вказана у пунктах договору доповнює одна одну, які в сумі перевищують подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Перевищення цього ліміту є порушенням Закону України «Про відповідальність з а несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» та статті 343 Господарського кодексу України.

Згідно пункту 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5, 6 статі статті 203 Цивільного кодексу України. Крім того, згідно частини 1 статті 207 Господарського кодексу України судом може бути визнане недійсним повністю або частково господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності).

За таких обставин, зустрічний позов в частині визнання недійсним пункту 5.2 договору №4 від 08.04.2010 р. укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Кримагрохім» та Приватним сільськогосподарським підприємством «Чернишевське» підлягає задоволенню.

Позовні вимоги первісного позову про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» 66336,60 грн. штрафних санкцій на підставі пункту 5.2 договору №4 від 08.04.2010 р. задоволенню не підлягають у зв’язку з визнанням судом недійсним пункту 5.2 договору №4 від 08.04.2010 р.

Вимоги первісного позову, щодо стягнення пені, з урахуванням зменшення позивачем суми пені, який був викладений позивачем у заяві про зменшення позовних вимог (а.с. 68), загальна суми пені у розмірі 2198,38 грн. підтверджується матеріалами справи, є обгрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 324,11 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає таким, що кореспондуються зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» 324,11 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним та зустрічним позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволенних позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» (96210, АР Крим, Роздольненський район, с. Чернишове вул. Кірова, 2а; ЄДРПОУ 31680841) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримагрохім» (95050, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Лізи Чайкіної, 1; ЄДРПОУ 05489649) 2198,38 грн. пені, 324,11грн. 3% річних, 25,25 грн. державного мита та 8,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині первісного позову відмовити.

4.          Зустрічний позов задовольнити.

5.          Визнати недійсним пункт 5.2 договору № 4 від 08.04.2010 укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Кримагрохім» та Приватним сільськогосподарським підприємством «Чернишевське».

6.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кримагрохім» (95050, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Лізи Чайкіної, 1; ЄДРПОУ 05489649) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» (96210, АР Крим, Роздольненський район, с. Чернишове, вул. Кірова, 2а; ЄДРПОУ 31680841) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.          Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 19.11.2010 р.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.