Постанова № 12488162, 12.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 жовтня 2010 року           15:46           № 2а-3570/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача:                     не з’явилися;

відповідача:                     не з’явилися

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції в Рожнятівському районі

Івано-Франківської області

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Українські екологічні технології”

простягнення заборгованості

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12жовтня2010року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

09березня2010року (відповідно до відмітки канцелярії суду) Державна податкова інспекція в Рожнятівському районі Івано-Франківської області (далі по тексту –позивач, ДПІ в Рожнятівському районі Івано-Франківської області) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські екологічні технології” (далі по тексту –відповідач, ТОВ “Українські екологічні технології”), в якому просить стягнути заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 53685,10грн.

10березня2010року на підставі протоколу розподілу справ між суддями автоматизованої системи документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва справу №2а-3570/10/2670 передано на розгляд судді Кишинському М.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11березня2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-3570/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 28квітня2010року.

В судовому засіданні 28квітня2010року розгляд адміністративної справи відкладався на 25травня 2010року у зв’язку з неприбуттям в судове засідання представників відповідача, а також необхідністю одержання нових доказів.

15червня2010року на підставі протоколу розподілу справ між суддями автоматизованої системи документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва справу №2а-3570/10/2670 передано на розгляд судді КузьменкуВ.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18червня2010року адміністративну справу №2а-3570/10/2670 прийнято до провадження та призначено судове засідання на 10серпня2010року. Судове засідання 10серпня2010року відкладалося на 12жовтня2010року у зв’язку з неприбуттям в судове засідання представників відповідача.

В судове засідання 12жовтня2010року представник позивача не з’явився, направивши до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву від 05жовтня2010року, зареєстровану канцелярією суду 11жовтня2010року, про підтримання позовних вимог в повному обсязі та клопотання про розгляд адміністративної справи за відсутності представника позивача

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв’язку з неприбуттям в судове засідання представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Українські екологічні технології” зареєстровано Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 18жовтня2004року (ідентифікаційний код 33151001) в якості суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи і є платником податків і зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач перебуває на обліку у ДПІ в Рожнятівському районі Івано-Франківської області в якості платника ресурсних платежів, а саме: орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2008рік, на підставі договорів оренди землі від 26жовтня2007року №21 та від 26жовтня2008року №32, заключних між відповідачем і Брошнівською сільською радою Івано-Франківської області. На підставі зазначених договорів розмір орендної плати за рік складає 59170,13грн.

Відповідно до даних довідки ДПІ в Рожнятівському районі Івано-Франківської області про податковий борг платежів до бюджету ТОВ “Українські екологічні технології” на момент розгляду справи по сума заборгованості ТОВ “Українські екологічні технології” перед бюджетом по орендній платі за землю частково погашена за рахунок сплати і станом на 12жовтня2010року складає 53685,10грн.

Податкова заборгованість ТОВ “Українські екологічні технології” по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2008рік виникла на підставі: 1) самостійно поданої податкової декларації по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності від 31січня2008року, якою ТОВ“Українські екологічні технології” самостійно визначено, але не сплачено суму податкового зобов’язання з орендної плати за землю у 2008році у розмірі 59170,13грн.; 2) податкового повідомлення-рішення від 21жовтня2008року №0003621500/0, яким відповідачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1000,00грн.; 3) податкового повідомлення-рішення від 30жовтня2008року №0003671500/0, яким відповідачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 995,21грн.; 4) податкового повідомлення-рішення від 16березня2008року №0000591500/0, яким відповідачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з доводами позивача з наступних підстав.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про плату за землю”, використання землі в Україні є платним; плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель; розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом; за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Частиною 1 статті 5 Закону України “Про плату за землю” визначено, що об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, в т.ч. на умовах оренди.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до статті 13 Закону України “Про плату за землю”, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, —договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 17 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власника та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання –зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно з підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові повідомлення надсилаються в порядку передбаченому для податкових вимог та вважаються надісланими (врученими) юридичній особі, якщо їх передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів позивачем надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення: податкове повідомлення-рішення від 21жовтня2008року №0003621500/0, яке отримано 30жовтня2008року уповноваженою особою відповідача, про що є відмітка на звороті повідомлення про вручення поштового відправлення; податкове повідомлення-рішення від 30жовтня2008року №0003671500/0, яке отримано 03листопада2008року уповноваженою особою відповідача, про що є відмітка на звороті повідомлення про вручення поштового відправлення; податкове повідомлення-рішення від 16березня2009року №0000591500/0, яке отримано 20березня2009року уповноваженою особою відповідача, про що є відмітка на звороті повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах “а” –“в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

В матеріалах адміністративної справи відсутні докази сплати податкового зобов’язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 21жовтня2008року №0003621500/0, від 30жовтня2008року №0003671500/0 та від 16березня2009року №0000591500/0, як і відсутні докази того, що платником розпочато процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки судом встановлено, що податкове зобов’язання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобов’язання визнається податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Судом встановлено, що у зв’язку з несплатою податкових зобов’язань позивачем надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення першу податкову вимогу від 11березня2010року №1/59 на суму 970,38грн., яку відповідачем отримано 14березня2010року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на звороті повідомлення про вручення поштового відправлення, і оскільки податковий борг залишився не погашеним, позивачем направлено другу податкову вимогу від 14квітня2010року №2/75 на суму 6201,88грн., яку відповідачем отримано 21квітня2010року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на звороті повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та не оскаржені.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи адміністративного позову, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі Івано-Франківської області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські екологічні технології” (01103, м. Київ, вул. Щорса, 18, ідентифікаційний код 33151001) на користь Брошнівської сільської ради Івано-Франківської області (розрахунковий рахунок №33211812700390 в УДК м. Івано-Франківськ, код: 20568903, МФО 836014) заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 53685,10грн. (п’ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят п’ять гривень десять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 В.А. Кузьменко