Постанова № 12488160, 22.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 вересня 2010 року 15:33 № 2а-7861/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

прокурора:не зявилися;

позивача: Козака А. Л.;

відповідача: не зявилися

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у

Подільському районі міста Києва

доПриватного підприємства “Торгокспостач”

простягнення заборгованості

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22вересня2010року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

20травня2010року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Заступник прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва (далі по тексту позивач, Заступник прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Подільському районі міста Києва) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства “Торгокспостач” (далі по тексту відповідач, ПП “Торгокспостач”), в якій просить стягнути заборгованість у розмірі 88039,10грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21травня2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-7861/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09липня2010року.

09липня2010року судове засідання відкладалось на 22вересня2010року у звязку з неприбуттям в судове засідання представників відповідача, а також необхідністю одержання нових доказів.

В судовому засіданні 22вересня2010року представник ДПІ у Подільському районі міста Києва позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник прокуратури в судове засідання не зявився.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У звязку з неприбуттям в судове засідання представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство “Торгокспостач” зареєстроване Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією (ідентифікаційний код 34602436) в якості субєкта підприємницької діяльності юридичної особи 05жовтня2006року і є платником податків і зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до даних облікової картки ПП “Торгокспостач” має заборгованість зі сплати до бюджету податків на загальну суму 88039,10грн., а саме: 1) по податку на додану вартість у розмірі 73432,73 грн., яка виникла на підставі самостійно поданих відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість за січень, липень та грудень 2008року, за період з лютого по грудень 2009року та з січня по лютий 2010року на загальну суму 68726,00грн., однак у звязку із поданням відповідачем уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок, а саме: від 31березня2008року №18595; від 31березня2008року №18594, від 31березня2008року №18593 та від 09лютого2009року №5667; податкових повідомлень-рішень від 18грудня2009року №0024541502/0, яким відповідачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00грн. та від 09лютого2010року №0002061502/0, яким відповідачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00грн; 2) з податку на прибуток у розмірі 14606,37грн., яка виникла на підставі самостійно поданих, але не сплачених відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток підприємства від 21квітня2010року №59214, від 10серпня2009року №143067, від 09лютого2009року, від 22грудня2008року та від 21жовтня2008року.

Таким чином, станом на час розгляду справи, відповідно до довідки Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва за ПП “Торгокспостач” обліковується заборгованість у розмірі 88039,10грн., в тому числі з податку на додану вартість у розмірі 73432,73грн. та з податку на прибуток у розмірі 14606,37грн.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни, допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи повязані з утриманням обєктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно з підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові повідомлення надсилаються в порядку передбаченому для податкових вимог та вважаються надісланими (врученими) юридичній особі, якщо їх передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 18грудня2009року №0024541502/0 та від 09лютого2010року №0002061502/0, направлено рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак рішення повернулися позивачу через незнаходженням відповідача за вказаною адресою.

Податкове повідомлення-рішення від 18грудня2009року №0024541502/0 в той же день на підставі акту про розміщення №1248-15/224, а податкове повідомлення-рішення а від 09лютого2010року №0002061502/0 розміщено на дошці податкових оголошень на підставі акту №155-15/224.

Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та не оскаржені.

В матеріалах справи відсутні докази сплати податкових зобовязань визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 18грудня2009року №0024541502/0 та від 09лютого2010року №0002061502/0, як і відсутні докази того, що платником розпочато процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах “а” “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

В матеріалах справи відсутні докази сплати самостійно визначеної суми податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки судом встановлено, що податкове зобовязання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобовязання визнається податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Судом встановлено, що у звязку з несплатою податкових зобовязань позивачем направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення першу податкову вимогу від 25листопада2008року №1/3349 на суму 5691,37грн., яку отримано уповноваженою особою відповідача 10грудня2008року, про що свідчить підпис на звороті повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки після направлення першої податкової вимоги, податковий борг залишився непогашеним, позивачем на адресу відповідача була направлена друга податкова вимога від 20січня2009року 2/457 на суму 12286,10грн., однак зазначена кореспонденція повернулася позивачу у звязку з звязку з закінченням строку зберігання на поштовому відділенні, через не можливість вручення відповідачу, що не знаходиться за вказаною адресою.

Відповідно до акту від 03березня2009року №86 друга податкова вимога від 20січня2009року 2/457 розміщена на дошці податкових оголошень.

Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та не оскаржені.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи адміністративного позову, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Торгокспостач” (04083, м. Київ, вул. Межигірська, 83, кв. 43, ідентифікаційний код 34602436) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №34129999700008, одержувач: УДК у Подільському районі м. Києва, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 2607793) заборгованість у розмірі 88039,10грн. (вісімдесят вісім тисяч тридцять девять гривень десять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко