Постанова № 12488046, 02.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 листопада 2010 року           15:54           № 2а-12328/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. за участю секретаря судового засідання Венгер А.В. вирішив адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська житлово-будівельна компанія"

простягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 248429,04грн. Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська житлово-будівельна компанія" суми 248429,04грн. адміністративно-господарських санкцій (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 15 жовтня 2010 року).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, зокрема, що ТОВ "Київська житлово-будівельна компанія" не дотримано вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007–2008 роках.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. №502 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року" до 31 грудня 2010 р. тимчасово припинено проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів). На думку відповідача, Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів не мало правових підстав на проведення планового заходу з перевірки виконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. У запереченні також зазначено, що акт перевірки від 07.08.2009 р. складений без дослідження необхідних документів, що передбачені "Порядком проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю". Крім того, відповідач вважає, що позивачем було пропущено річний строк звернення до адміністративного суду щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Київським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів складено акт перевірки від 27.08.2009 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська житлово-будівельна компанія" нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, реєстрації у відділенні Фонду, подання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, своєчасного та повного надходження адміністративно-господарських санкцій до Державного бюджету України В акті зазначено, що посадовою особою Фонду на підставі наданих Прокуратурою міста Києва документів здійснено перевірку документів: форм №1-ПВ (річна) "Звіт з праці" за 2007–2008 роки; копій документів, що підтверджують інвалідність працівників; наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників, які мають інвалідність. У результаті перевірки встановлено, що ТОВ "Київська житлово-будівельна компанія" не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, за що нараховано адміністративно-господарські санкції на суму 205173,68 грн. та пеню–22172,42грн.

У матеріалах справи відсутня інформація про вручення вказаного акту відповідачеві.

Інших документів на обґрунтування позовних вимог подано не було. З метою повного, всебічного з’ясування обставин справи судом неодноразово витребовувались всі докази, які слугували підставою для нарахування адміністративно-господарських санкцій.

Прокуратурою надані документи, що були предметом дослідження під час проведення перевірки, і на підставі яких здійснювався розрахунок адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до звітів з праці форми 1-ПВ за 2007–2008 роки, що подані до органів статистики відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила у 2007 році 292 працівника, у 2008 році 409 працівників; фонд оплати праці штатних працівників у 2007 році–2336,60грн., у 2008 році–3992,90грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника у 2007 році–8002,05грн. у 2008 році–9762,59грн.

До матеріалів справи долучені копії витягів з наказів відповідача про прийняття на роботу, звільнення з роботи інвалідів та копії відповідних посвідчень: ОСОБА_1; ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" від 21 березня 1991 року №875-XII (далі–Закон №875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб,–у кількості одного робочого місця (частина перша). Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина друга).

Як вже зазначалось, відповідачем звіти форми 3-ПН подавались лише за 1-4,7-9 місяці 2007 року без врахування місць для інвалідів, а до Фонду зайнятості звіти взагалі не подавались. Водночас перевіркою було встановлено та підтверджується звітами з праці Форми №1-ПВ, що середньооблікова кількість штатних працівників у 2007–2008 роках становила 292 та 409 працівника відповідно. Таким чином, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становив 12 місць у 2007р. та 16–у 2008 році. Проте згідно з наказами про прийняття та звільнення з роботи відповідач забезпечив працевлаштування 1 інваліда в 2007 році та 4–у 2008 році.

Згідно зі статтею 20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (частина перша). Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (частина четверта).

"Порядком нарахування пені та її сплати", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 р. №223, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 р. за №552/13819 встановлено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (пункт 3.1). Документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 р. №42, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 р. за №117/13384, рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця (пункт 3.3).

З огляду на те, що ТОВ "Київська житлово-будівельна компанія" звіти до Фонду соціального захисту інвалідів не подавались, а перевіркою, на підставі звітів з праці Форми №1-ПВ, встановлено, що середня річна заробітна плата за 2007 рік становить 8002,05грн., за 2008 рік–9762,59грн., суд вважає правомірним нарахування відповідачу адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів у 2007 році–11 місць, у 2008–12 місць. Відповідно є обґрунтованим нарахування пені за несплату адміністративно-господарських санкцій.

При цьому суд бере до уваги, що згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну статистику" від 17 вересня 1992 року №2614-XII статистична інформація є офіційною державною інформацією. Наказом Державного комітету статистики України від 17 липня 2007 року №223 "Про затвердження форм державних статистичних спостережень з праці", чинного на час існування спірних правовідносин, затверджена форма №1-ПВ, в якій підприємство відображало показники щодо кількості працівників та фонд оплати праці. Тому суд вважає безпідставним посилання представника відповідача на пункт 8 "Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, за яким роботодавець зобов'язаний надавати уповноваженій посадовій особі відділення Фонду для ознайомлення і перевірки такі документи: повідомлення про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду; статут або установчий договір; штатний розпис; особові картки; трудові книжки працівників; звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів; копії документів, що підтверджують інвалідність працівників; накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, розірвання трудового договору; трудові договори (контракти), цивільно-правові договори та інші документи первинного та бухгалтерського обліку; табель обліку використання робочого часу та розрахунок заробітної плати; відомості нарахування заробітної плати; розрахунково-платіжні, розрахункові та платіжні відомості; табель виходу на роботу; платіжні доручення; товарні накладні, податкові накладні на придбання товарів (робіт, послуг), акти прийняття-передачі, що підтверджують цільове використання коштів; бухгалтерські документи, які підтверджують взяття на баланс обладнання, придбаного за рахунок суми адміністративно-господарських санкцій та пені; договори, що підтверджують розміщення на підприємстві громадської організації інвалідів, яке входить до складу господарського об'єднання, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг); розрахунок витрат, що підтверджує виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг) підприємством громадської організації інвалідів.

Крім цього, представник ТОВ "Київська житлово-будівельна компанія" не зміг пояснити причин неподання необхідних документів Фонду соціального захисту інвалідів під час проведення перевірки та не надав жодних документів на вимогу суду, обґрунтовуючи це необхідністю здійснення судового запиту на адресу товариства.

Також, за висновком суду, є безпідставним посилання представника відповідача на статтю 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі–КАС України) щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини другої статті 99 КАС України, в редакції чинній на момент подання позову, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

"Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. №70, в редакції, що діяла на час існування спірних правовідносин, встановлено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб–підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Водночас, як повідомив суд представник позивача, ТОВ "Київська житлово-будівельна компанія" ухилялось від надання документів для проведення перевірки (лист від 06.08.2009р. №03-02/1192), а звітів до Фонду соціального захисту взагалі не подавало. Вказана обставина унеможливлювала звернення до суду з позовом, позаяк встановити розмір адміністративно-господарських санкцій не вбачалось за можливе. Тому суд вважає, що про порушене право щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій за 2007–2008 роки стосовно недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивач дізнався з припису Прокуратури міста Києва від 28.07.2009 р. "Про усунення порушень ТОВ "Київська житлово-будівельна компанія" статей 19, 20 Закону України "Про соціальний захист інвалідів". Оскільки позов подано прокуратурою 02 жовтня 2009 року, тому суд вважає, що строк звернення до адміністративного суду не пропущений.

Щодо припинення проведення планових перевірок до 31 грудня 2010 року, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. №502 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року", то суд вважає, що ця Постанова не підлягає застосування, оскільки суперечить частині восьмій статті 19 Закону №875-XII, за якою відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій. Отже Уряд наділений повноваженнями визначати лише порядок проведення перевірок.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (частина перша). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга).

У даному випадку відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача, а також не зміг обґрунтувати неможливість подання таких доказів до суду.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що відповідачем не створено робочі місця для інвалідів згідно з нормативом, не вжито заходів щодо працевлаштування інвалідів, що є правопорушенням у сфері господарювання, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська житлово-будівельна компанія" (ідентифікаційний код 32590052, 02096, м.Київ, вул. Сімферопольська, буд. 13-А) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31219230700001 ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621, код призначення платежу 50070000;01) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2007–2008 роки в розмірі 248429,04грн. (двісті сорок вісім тисяч чотириста двадцять дев'ять грн. 04 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 В.А. Донець