Постанова № 12487872, 29.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 жовтня 2010 року 15:40 № 2а-12594/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Попадин О.Б, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Науково-виробничої фірми "Зігфрід "

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про визнання неправомірними дій та недійсною другої податкової вимоги

№2/2184

за участю представників сторін:

від позивача: Цімейко;

від відповідача: Оксененко К.П.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01 вересня 2010 року Науково-виробнича фірма "Зігфрід" звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про визнання неправомірними дій та недійсною другої податкової вимоги №2/ 2184 від 21.08.10 року. Позовні матеріали передані на розгляд судді 03 вересня 2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-12594/10/2670.

В судовому засіданні 22.09.10р. суд оголосив перерву у справі до 14.10.10р. у зв'язку з задоволенням клопотання представника позивача, для подання до суду додаткових пояснень.

14 жовтня 2010 року через канцелярію суду надійшов уточнений адміністративний позов, проте 29 жовтня 2010 року в судовому засіданні представник позивача уточнений адміністративний позов відкликав та просив задовольнити первісну редакції позовних вимог.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, щодо задоволення заявлених позовних вимог заперечував.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

17.04.2006 року Відповідачем було проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства Науково-виробничої фірми "Зігфрід" за період з 01.01.2003 по 21.12.2005 року, за результатами якої було складено Акт №882/23-30373911 від 17.04.2006 року, яким було встановлено порушення позивачем пп. 1.22.1. п.п. 1.22.2 п. 1.22 ст.1, абз. 2, п.п.4.1.6 п.4.1, ст. 4, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2, п.п.5.3.2, п.п.5.3.9, п.5.9, ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на підставі чого підприємству було донараховано податок на прибуток підприємств в І кварталі 2003 р. на суму 216 414,00 грн., в результаті чого керуючись п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», 27.04.2006 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000152381/0, яким донараховано суму податкового зобов'язання у розмірі 324 621,00 грн.

Також даною перевіркою було встановлено порушення п.1.7 ст. 1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: заниження податку на додану вартість, в результаті чого підприємству донараховано податок на додану вартість на загальну суму 26657,000 грн. за: січень 2003 р.- 2993,00 грн., за березень 2003 р.- 4125,00 грн., квітень 2003 р.- 495,00 грн., за травень 2003 р. - 1837,00 грн., за червень 2003 р. -1815,00 грн., за березень 2003 р. - 14750,00 грн., за січень 2003 р. - 292,00 грн., за лютий 2005 р. - 350,00 грн., в результаті чого керуючись п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», 27.04.2006 року було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000162381/0, яким донараховано суму податкового зобов'язання у розмірі 40012,00 грн.

12.05.2006 року позивачем подано скаргу на вищезазначені рішення. Розглянувши дану скаргу державна податкова інспекція у Дніпровському районі 31.05.2006 року винесла рішення №3338 10 25-011, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін.

На підставі цього Науково-виробничої фірми "Зігфрід" звернулася до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2006 року № 0000162381/0, № 0000152381/0.

19.09.2006 р. Господарським судом м. Києва розглянуто справу за позовом Науково-виробничої фірми "Зігфрід" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та винесено постанову, якою вимоги Науково-виробничої фірми "Зігфрід" задоволено частково, а саме: судом було визнано податкове повідомлення-рішення №0000162381/0 від 27.04.2006 р. недійсним, податкове повідомлення-рішення №0000152381/0 визнане недійсним в частині нарахування податку на прибуток в сумі 83 226,00 грн. (з них 55 484,00 грн. основний платіж, 27 742,00 грн. штрафні санкції).

18 вересня 2007 року Ухвалою Київського апеляційного господарського суду в задоволені апеляційної скарги відмовлено, а Постанову Господарського суду м. Києва від 19.09.2006 р. по адміністративній справі №25/308-А залишено без змін.

На підставі касаційної скарги позивача Вищим адміністративним судом України було відкрито провадження та 11.02.2010 р. винесено Ухвалу, якою Постанову Господарського суду м. Києва від 19.09.2006 р. та Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2007 р. залишено без змін.

Враховуючи те, що сума була узгоджена, 19.07.2010 року було внесено першу податкову вимогу №1/1939.

Проте, при формуванні першої податкової вимоги відповідачем було помилково внесено всю суму податкового боргу, що виникла відповідно до Акту перевірки №882/23-30373911 від 17.04.2006 року без врахування вищевказаних судових рішень, які набрали законної сили, а саме: з податку на додану вартість 39012,00 грн. та з податку на прибуток 322621,00 грн.

Як вбачається з розрахунку наданого відповідачем відомості до облікових карток Науково-виробничої фірми "Зігфрід" щодо наявної суми податкової заборгованості не співпадають, так в обліковій картці значиться:

- з податку на прибуток 322621,00 грн. (324621,00 грн. податкове повідомлення-рішення № 0000152381/0 від 27.04.2006 року - 2000,00 грн. сплата),

- з податку на додану вартість 39012,00 грн. (40012,00 грн. податкове повідомлення-рішення № 0000162381/0 від 27.04.2010 року - 1000,00 грн. сплачено)

Враховуючи, те що позивач отримав першу податкову вимогу 22.07.2010 року та сума боргу не була погашена, 21.08.2010 року було винесено другу податкову вимогу №2/2184 на суму 361633,00 грн., яка оскаржується позивачем.

Суд дослідивши докази надані сторонами з'ясував, що 14 вересня 2010 року Окружним адміністративним судом м. Києва розглянуто позов Науково-виробничої фірми "Зігфрід "до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі щодо прийняття та направлення на адресу Науково-виробничої фірми "Зігфрід" першої податкової вимоги від 19 липня 2010 року №1/939 за неузгодженим податковим зобов'язанням в сумі 361633,00 грн., яке позивач просив визнати неправомірним та визнати першу податкову вимогу недійсною.

В результаті розгляду даної адміністративної справи №2а-12266/10/2670 винесено постанову Окружного адміністративного суду міста Києва, якою позовні вимоги задоволено частково, першу податкову вимогу в частині на суму 120 238,00 грн. визнано недійсною.

За наслідками судового оскарження вищезазначених податкових повідомлень рішень позивачу остаточно визначено податкових зобовязань на загальну суму 241395,00 грн.

В іншій частини позовні вимоги були залишені без задоволення.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року.

Відповідно до норм цього Закону податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, податковий борг виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового зобов'язання, узгодженого в адміністративному чи судовому порядку.

Відповідно до ч.5 п.п. 5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону № 2181 днем узгодження податкового зобов'язання платника податків у разі апеляційного оскарження такого податкового зобов'язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження.

У свою чергу, процедура адміністративного оскарження згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної в заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Водночас відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як було зазначено вище, рішеннями судових інстанцій, які набрали законної сили узгодженою сумою податкового зобовязання у розумінні Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є сума 241395,00 грн.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 якщо ж сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків.

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Як було встановлено судом і не заперечується по суті як відповідачем, так і позивачем, за результатами судового оскарження саме сума податкового зобов'язання у розмірі 241395,00 грн. є узгодженою, а не сума 361633,00 грн.

Податкові вимоги згідно з нормами пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 надсилаються платнику податків у разі коли платник податку не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, тобто коли податкове зобов'язання платника податків стало податковим боргом.

Таким чином, виставлення позивачу другої податкової вимоги від 21 серпня 2010 року № 2/2184 саме на суму 361633,00 грн. суд вважає неправомірним, а тому друга податкова вимога від 21 серпня 2010 року №2/2184 підлягає визнанню недійсною лише на суму 120238,00 грн. (361633,00 - 241395,00 = 120238,00).

Виставлення та направлення податковими органами боржникам податкових вимог передбачено нормами Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і є заходами, спрямованими на погашення податкового боргу, а тому дії контролюючого органу в даному випадку суд вважає такими, що відповідають діючому законодавству.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Науково-виробничої фірми "Зігфрід" задовольнити частково.

Визнати недійсною другу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва № 2\2184 від 21 серпня 2010 року на суму 120 238,00 грн. (сто двадцять тисяч двісті тридцять вісім грн. 00 коп.).

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови складений та підписаний 04 листопада 2010 року