Постанова № 12487651, 27.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 серпня 2010 року 13:24 № 2а-12353/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Гальченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

до Закритого акціонерного товариства "Українська Транспортна Страхова Компанія"

пропродовження терміну застосування адміністративного арешту активів

за участю представників сторін:

від позивача: Сварич А.А., посв. №059902, від 16.06.10 р.

від відповідача: Богомаз Г.Л., пасп. № СО 222765, від 02.10.99 р.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.08.2010 року о 13 год. 24 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Українська Транспортна Страхова Компанія»про продовження повного адміністративного арешту активів Закритого акціонерного товариства «Українська Транспортна Страхова Компанія»на 5040 (пять тисяч сорок) годин.

Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідач відмовив в доступі посадовим особам ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до проведення планової перевірки, в звязку з чим позивачем 19.08.10р. о 17 год. 40 хв. було прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту активів Закритого акціонерного товариства «Українська Транспортна Страхова Компанія».

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, оскільки в період часу з 09.01.2010 р. по 16.02.2010 р. співробітниками Голосіївської ДПІ м. Києва вже здійснювалась планова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства «Українська Транспортна Страхова Компанія»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 30.09.2009 р., за результатами якої, було складено Акт №78/1-22-01-22945712 від 19.02.2010 р. Крім того, Відповідач зазначає, що Позивачем було порушено Закон України «Про державну податкову службу України», а вимоги Позивача в частині допуску не правомірними.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Українська Транспортна Страхова Компанія» (ідентифікаційний код 22945712) зареєстроване виконавчим комітетом Залізничної районної ради народних депутатів м. Києва, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 29.12.1994 р. Серія А 00 №051496, номер запису в державному реєстрі 1068105 0002 00589. Перереєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією від 21.02.2002 р. за №03032. Як платник податків та зборів перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Працівниками відділу контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, відповідно до плану-графіку на липень 2010 року та на підставі направлення № 463 від 08.07.2010 року, здійснено вихід на підприємство ЗАТ "УТСК" (код 22945712) за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 77 для проведення планової перевірки з питань здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій.

Відповідно ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990, № 509-XII (надалі по тексту Закон від 04.12.1990, № 509-XII), плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

В звязку з відмовою посадових осіб товариства у доступі до планової перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва складено акт від 08.07.2010р. про недопущення до перевірки за дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги).

Першим заступником начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, на підставі пп. 9.1.2 ст. 9 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" 19.08.2010 р. об 17:40 год. винесено рішення №00957 про застосування адміністративного арешту активів платника податків Закритого акціонерного товариства «Українська Транспортна Страхова Компанія».

Рішення було прийнято за поданням Начальника ВОЗСПБ ГВПМ ДПІ у Глосіївському районі м. Києва, на підставі акту від 08.07.2010р. про недопущення до перевірки за дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги).

Працівниками податкової міліції ДПІ у Голосіївському районі м. Києва складено акт від 08.07.2010р. про проведення планової перевірки з питань здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій Закритого акціонерног товариства «Українська Транспортна Страхова Компанія» та винесено рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 19.08.2010р. №00957.

В своїй діяльності позивач керується вимогами закону України «Про державну службу в Україні», Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та наказом ДПА України №386 від 25.09.2001 р. «Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків».

Нормами ст. 9 Закону №2181-ІІІ встановлено, що арешт активів полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані. Арешт може бути накладеним на будь-які активи юридичної особи, а для фізичної особи - на будь-які її активи, крім тих, що не підлягають арешту згідно із законодавством.

Арешт активів може бути повним або умовним. Повним арештом активів визнається виключна заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його активами з їх тимчасовим вилученням або без такого. При вилученні активів ризик, пов'язаний з їх зберіганням або втратою їх функціональних чи споживчих якостей, покладається на орган, який прийняв рішення про таке вилучення.

Відповідно до п. ”г” пп 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ, адміністративний арешт активів застосовується, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Таким чином, однією з підстав, можливих для застосування адміністративного арешту, є відмова платника податків від допуску посадових осіб податкового органу до проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, що використовуються для одержання доходів або повязані з отриманням інших обєктів оподаткування.

Представник Відповідача надав суду Акт від 19.02.2010 р. про результати планової виїзної перевірки Закритого акціонерног товариства «Українська Транспортна Страхова Компанія»(код ЄДРПОУ 22945712) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 30.09.2009 р. яким підтверджується, що Позивачем було вже проведено планову перевірку в даному календарнму році.

У відповідності до ст. 111 Закону від 04.12.1990, № 509-XII, планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Отже, позивачем на протязі календарного року вже було здійснено планову перевірку.

Представник відповідача зазначає, що під час візиту 08.07.2010р. до Закритого акціонерного товариства «Українська Транспортна Страхова Компанія»співробітників Голосіївської ДПІ Петренка В.М. та Білик М.А., ними було предявлено направлення на перевірку від 08.07.2010р. № 463 та наголошено, що перевірка є плановою. Крім того, вказівка на плановий характер перевірки містилася також й у тексті направлення на перевірку від 08.07.2010р. № 463.

Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу України», право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Як зазначає представник Відповідача, на адресу Відповідача жодних письмових повідомлень про заплановану перевірку з боку Голосіївської ДПІ не направлялось.

Позивачем не надано доказів про повідомлення Відповідача про заплановану перевірку.

Суд не вбачає підстав для продовження терміну застосування адміністративного арешту, що обґрунтовується наступним.

Відповідно до положень статті 9 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” адміністративний арешт активів платника податків (далі арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу. Арешт полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані. Арешт може бути накладеним на будь-які активи юридичної особи, а для фізичної особи на будь-які її активи, крім тих, що не підлягають арешту згідно із законодавством.

Арешт активів може бути повним або умовним. Повним арештом активів визнається виключна заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його активами з їх тимчасовим вилученням або без такого. При вилученні активів ризик, пов'язаний з їх зберіганням або втратою їх функціональних чи споживчих якостей, покладається на орган, який прийняв рішення про таке вилучення.

Підпункт 9.1.2 статті 9 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” містить перелік обставин, за наявності яких може бути застосований арешт активів. Зокрема, згідно з підпунктом “г” підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 цього Закону арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення .

Згідно з підпунктом 9.3.1 пункту 9.3 статті 9 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за поданням відповідного підрозділу податкової міліції керівник податкового органу (його заступник) може прийняти рішення про застосування арешту активів платника податків.

Відповідно до підпункту 9.3.3 пункту 9.3 статті 9 Закону “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

Аналіз вищевикладених положень Закону “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” дає підстави суду дійти висновку, що рішення про арешт активів може бути прийняте лише: з метою забезпечення погашення платником податків податкового боргу, тобто за умови існування такого боргу, та у випадку наявності обставин, перелічених у підпункті 9.1.2 статті 9 названого Закону.

Вказані обставини є невідємними одна від одної, а їх існування окремо одна від одної не є підставою для застосовування арешту активів.

Однак, позивач та його представник в судовому засіданні не надали суду жодних доказів щодо наявності податкового боргу Закритого акціонерного товариства «Українська Транспортна Страхова Компанія».

В той час, як представник відповідача зазначає, що у підприємства відсутній податковий борг.

При цьому, прийняття позивачем рішення від 19 серпня 2010 року № 00957 про застосування арешту активів відповідача обґрунтовувалось необхідністю забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Відповідно до положень пункту 5.4 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 вересня 2001 року № 386, у разі відмови платника податків, зокрема, від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення слід установити факт відмови платника податку від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, зафіксувати його актом відмови, який складається оперативним працівником податкової міліції за місцезнаходженням такого платника податку, підписується працівником податкової інспекції, який повинен проводити перевірку, та понятими особами.

З огляду на викладене суд не може погодитись з тим, що позивач обґрунтовано прийняв рішення від 19 серпня 2010 року № 00957 про застосування арешту активів Закритого акціонерного товариства «Українська Транспортна Страхова Компанія», а тому не вбачає підстав для продовження терміну цього арешту.

Суд вважає, що відповідно до статті 104 КАС України суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Вказані положення КАС кореспондуються із пунктом 5 частини 4 статті 50 цього ж Кодексу про те, що відповідачами в адміністративній справі можуть бути: громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначено Законом № 509-ХІІ. У відповідності до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують функції, зокрема подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, ні вказаним Законом, ні іншими законами України не встановлено право органів державної податкової служби на пред'явлення адміністративних позовів до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень про зобов'язання вчинити певні дії, зокрема допустити до планової (повторної) перевірки підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність в даному випадку правових підстав для задоволення позовних вимог ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

ПОСТАНОВИВ :

В позові відмовити повністю

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Скарга про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення. Дана скарга подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук