Рішення № 124870982, 03.02.2025, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

с-ще Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

03 лютого 2025 рокуСправа № 189/2198/24

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Гасанбекова С.С. розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу

за позовом:Акціонерного товариства «Універсал Банк»до:ОСОБА_1 про:стягнення заборгованості.

08 жовтня 2024 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість у розмірі 23098,10 грн., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту);

- стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

29.09.2023 між Акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_1 підписано анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.

При укладенні кредитного договору сторони керуються ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

29.09.2023 відповідач звернувся до позивача із анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у мобільному додатку.

Клієнт своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погоджується з тим, що анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, зарезервувавши та відкривши поточний рахунок № НОМЕР_1 , що зазначено у розділі І Умов і правил та встановивши ліміт використання кредиту у розмірі 20000,00 грн., що зазначено у довідці про розмір встановленого кредитного.

Після підписання заяви відповідач взяв на себе зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають у результаті використання платіжних карток, згідно з тарифами. Однак, не дивлячись на взяті на себе зобов`язання, відповідач не дотримується даних умов, а саме не здійснює повернення кредиту у терміни та на умовах, визначених умовами та правилами, а також тарифами.

У зв`язку із порушенням умов договору про надання банківських послуг від 29.09.2023 у ОСОБА_1 перед AT «Універсал Банк» виникла заборгованість у розмірі 23098,10 грн., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) 23098,10 грн.

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст.ст. 525-526, 625, 629, 642-644, 1048-1050, 1054 ЦК України та умови укладеного між сторонами договору, позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою судді від 10.10.2024, після отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, було відкрито провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень та вирішено провести розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у строк, встановлений судом, не надав відзиву на позов, а також не надіслав до суду будь-яких заяв чи клопотань.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін учасники справи не заявили.

Згідно з ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи з наведених норм ЦПК України, враховуючи відсутність будь-яких клопотань сторін, судом вирішено продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. З огляду на викладене, суд також не вбачає підстав, передбачених ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України, для заочного розгляду справи, який може проводитися лише у випадку розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

29.09.2023 між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг, що підтверджується анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг від 29.03.2023. Відповідно до зазначеного договору відповідачу надано кредитний ліміт у розмірі до 20000,00 грн., що підтверджується довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 18.07.2024.

Згідно з розрахунком заборгованості, доданим до позовної заяви, станом на 04.07.2024відповідач через неналежне виконання умов договору від 29.09.2023 має заборгованість в розмірі 23098,10 грн., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Проте, суд не погоджується з визначеним позивачем розміром заборгованості відповідача за тілом кредиту, з огляду на таке.

Зазначена позивачем сума заборгованості 23098,10 грн. перевищує встановлений відповідачу кредитний ліміт (20000,00 грн.).

З аналізу розрахунку заборгованості судом встановлено, що відповідачем у період з 05.01.2024 по 16.02.2024 використано кредитний ліміт на суму 19999,20 грн. Водночас в подальшому позивач нараховував відповідачу відсотки, які щомісячно включав до суми заборгованості за кредитом, а саме: 29.02.2024 1066,93 грн, 31.03.2024 663,71 грн., 30.04.2024 662,70 грн., 31.05.2024 705,56 грн., а всього на суму: 1066,93 + 663,71 + 662,70 + 705,56 = 3098,90 грн.

Отже, позивачем було збільшено суму заборгованості відповідача за тілом кредиту на суму нарахованих відсотків: 19999,20 + 3098,90 = 23098,10 грн. При цьому, позивачем у позовній заяві не обґрунтовано, з посиланням на умови укладеного між сторонами договору, можливості включення нарахованих відповідачу відсотків до основної суми боргу за кредитом, а вимогу про стягнення відсотків за кредитом позивачем не заявлено.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що коли договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Надані позивачем докази у їх сукупності підтверджують наявність у відповідача станом на 04.07.2024заборгованості за кредитним договором від 29.09.2023 за основною сумою боргу (тілом кредиту) в розмірі 19999,20 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню в межах заявлених вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту на суму 19999,20 грн.

В іншій частині, а саме щодо нарахованих відсотків за кредитом на суму 3098,90 грн., які позивачем безпідставно включені до основної суми боргу (тіла кредиту), суд визнає позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви додано платіжну інструкцію від 19.08.2024 № CF_84500, якою підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 3028,00 грн., отже з урахуванням часткового задоволення позову на суму 19999,20 грн., що становить 86,58% від ціни позову, сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить: 3028,00*86,58% = 2621,64 грн.

Інші судові витрати, понесені учасниками справи, відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 29 вересня 2023 року станом на 04 липня 2024 року в розмірі 19 999,20 грн. (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 20 коп.), що складається з: основна сума боргу (тіло кредиту) - 19 999,20 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір в сумі 2 621,64 грн. (дві тисячі шістсот двадцять одна гривня 64 коп.).

4. В задоволенні решти позову відмовити.

5. Реквізити учасників справи:

- позивач: акціонерне товариство «Універсал Банк», вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, Київська обл., 04114, ідентифікаційний код 21133352;

- відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 03 лютого 2025 року.

Суддя С.С. Гасанбеков